АТ «ОТП БАНК» пропонує українському бізнесу низку програм для забезпечення всіма видами децентралізованих джерел генерації енергії, які дозволять компаніям стати енергетично незалежними та легше пережити взимку можливі перебої з електроенергією. Про це розповів начальник управління розвитку продажів середнім корпоративним клієнтам ОТП БАНК Валерій Терно під час організованого «Фінансовим клубом» круглого столу, присвяченого обговоренню готовності бізнесу до енергетичних викликів.
«Найбільше шансів легше пережити зиму в умовах дефіциту електроенергії мають ті компанії, які системно готуються до роботи в умовах відключень, пропрацьовуючи енергопроєкти під кожну свою точку. Банк готовий допомогти, кредитуючи проєкти із забезпечення підприємств всіма видами децентралізованих джерел генерації: сонячні панелі із системами накопичення та зберігання енергії, потужні дизельні або газопоршневі (когенераційні) генератори, а також вітрові електростанції й біогазові установки. Маємо досвід щодо оцінки та реалізації проєктів з використанням усіх зазначених технологій», – сказав В.Терно.
ОТП БАНК тісно співпрацює з постачальниками обладнання в рамках партнерських програм, і це дає змогу клієнтам отримати індивідуальні умови й комплексні рішення від технічних питань до кредитування проєктів будь-якої складності. Програми спільного фінансування з міжнародними партнерами, зокрема, з Європейським банком реконструкції та розвитку (EBRD), дозволяють позичальникам отримати додаткову перевагу у вигляді кешбеку до 15% від вартості проєкту. Є можливість фінансування у межах державної програми «Доступні кредити 5-7-9%», а якщо компанія не підпадає під критерії програми, Банк в межах реалізації Меморандуму щодо кредитування проєктів з відновлення енергетичної інфраструктури запропонує спеціальні умови під пільгову ставку 13,5%.
В ОТП БАНК розробили спеціалізовані програми для швидкого прийняття рішення щодо фінансування енергопроєктів (попереднє рішення за 3 робочі дні) з мінімальним першим внеском (від 20% від вартості проєкту та від 0% при наявності альтернативної застави) на термін до 5 років.
Ознайомитись з переліком пропозицій та продуктів Банку можна за посиланням.
Уряд Японії надасть Україні кредит 471,9 млрд єн ($3,08 млрд за поточним курсом) у рамках ініціативи G7 “Надзвичайні кредити для прискорення доходів України” (ERA), повідомляє Kyodo news у понеділок.
Зазначено, що на 28 жовтня країни G7 досягли остаточної угоди щодо початку надання допомоги Україні на суму близько $50 млрд і розподілу цих коштів, зокрема ЄС надасть кредит EUR18,115 млрд.
Уточнюється, що кожна країна G7 укладе індивідуальну кредитну угоду з Україною, розподіляючи кредити частинами в період з 1 грудня 2024 року до кінця 2027 року. Їх буде погашено за рахунок доходів, одержаних від заморожених активів Росії, і Україна фактично не виплачуватиме їх.
Як повідомлялося, G7 у Вашингтоні 25 жовтня заявила про досягнення консенсусу щодо колективного надання Україні кредитів на суму $50 млрд. Раніше в тій справі США зазначили, що нададуть у рамках ERA $20 млрд. Потім ЄС підтвердив плани надати Україні близько EUR18 млрд протягом 2025 року у вигляді нової макрофінансової допомоги, умови якої прив’язані до Ukraine Facility.
Велика Британія 22 жовтня також повідомила, що надає Україні військовий кредит на GBP2,26 млрд (майже $3 млрд за поточним курсом) для закупівлі необхідного військового обладнання в рамках ERA.
Канада ще в червні, одразу після рішення G7 про ініціативу ERA, анонсувала виділення в її рамках CAD5 млрд ($3,6 млрд за поточним курсом).
Єврокомісія нагадала, що консенсусу серед членів G7 сприяло створення ЄС спеціального Ukraine Loan Cooperation Mechanism (ULCM), до якого надходитимуть надзвичайні доходи від заморожених російських суверенних активів та інші добровільні внески, зроблені державами-членами або третіми країнами. Потім ці ресурси будуть спрямовані для погашення основної суми боргу й відсотків за відповідними двосторонніми кредитними угодами України з кредиторами.
МВФ в оновленій за підсумками п’ятого перегляду програмі розширеного фінансування EFF зазначив, що за умови завершення війни наприкінці 2025 року Україні із зазначених $50 млрд для підтримки бюджету знадобиться $33,1 млрд: наступного року – $19,1 млрд, 2026 року – $9,2 млрд і 2027 року – $4,9 млрд.
У негативному сценарії продовження війни до середини 2026 року бюджету України для покриття дефіциту потрібні будуть усі $50 млрд.
“Кернел”, один із найбільших українських агрохолдингів, у першому кварталі 2024-2025 фінансового року (ФР, липень-вересень) переробив 684 тис. тонн насіння олійних культур, що на 12% більше, ніж за аналогічний період минулого року, що стало рекордним показником для першого кварталу, ідеться в річному звіті компанії, оприлюдненому ввечері в понеділок.
“Це зростання було зумовлено додатковими потужностями нашого нового заводу, введеного в експлуатацію в лютому 2024 року, і більш раннім початком збирання соняшнику, що поліпшило доступність насіння у звітний період. Щоб максимально використовувати потужності, “Кернел” переробляв олійне насіння від третіх осіб за давальницькими договорами, а також ріпак разом із соняшником. Із загального обсягу 132 тис. тонн було поставлено за давальницькими договорами”, – наголошується у звіті.
За інформацією агрохолдингу, у першому кварталі 2024-2025 ФР він уже переробив 589 тис. тонн насіння соняшнику і 95 тис. тонн ріпаку.
Водночас обсяги переробки олійного насіння знижувалися на 28% через перерву на місяць для технічного обслуговування переробних заводів влітку і для підготовки до нового сезону.
“Кернел” із урахуванням квартального скорочення обсягів переробки олійних культур скоротив на 30% продаж харчової олії в липні-вересні 2024-2025 МР до 269 тис. тонн, з яких 18 тис. тонн припало на бутильовану соняшникову олію.
Агрохолдинг “Кернел” є найбільшим у світі експортером соняшникової олії, одним із найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
Чистий прибуток “Кернелу” за 2023 ФР склав $299 млн, тоді як попередній рік компанія завершила з чистим збитком $41 млн. Виручка агрохолдингу за 2023 ФР скоротилася на 35% – до $3,455 млрд, проте EBITDA зросла в 2,5 раза – до $544 млн.
За дев’ять місяців 2024 ФГ агрохолдинг скоротив чистий прибуток на 53% – до $204 млн при зниженні виручки на 4% – до $2,595 млрд, а його EBITDA знизилася на 36% – до $384 млн.
Українська мережа ресторанів Lviv Croissants вийшла на ринок Чехії і відкрила перший заклад у Празі, повідомила компанія у фейсбуці.
“Lviv Croissants продовжує своє міжнародне зростання. Відкриття нової точки в Празі – це ще один крок на шляху до того, щоб знайомити світ із нашими круасанами та вражати смаком”, – ідеться в повідомленні.
Локація розташована в центрі Праги, у ТЦ Palladium, поруч із Карловим мостом. Вона займає 173 кв. м і має 60 місць.
“Кожен круасан – це не просто випічка, це частинка Львова. І хоч меню адаптоване до місцевих смаків, наші круасани залишаються справжніми: виготовлені у Львові, з любов’ю доставлені до Праги”, – наголосили в компанії та висловили впевненість, що їжа може створювати зв’язок між культурами, країнами та людьми.
Lviv Croissants – українська міжнародна франчайзингова мережа ресторанів, заснована в 2015 році. Спеціалізується на виготовленні круасанів, налічує 177 закладів в Україні, 11 у Польщі, по одному в Словаччині та США. Входить до групи компаній Fast Food Franchising Group.
ТОВ “Фаст Фуд Франчайзинг Груп” заснована в 2015 році у Львові.
Чистий збиток компанії у 2023 році становив 598,3 тис. грн порівняно з 483 тис. грн чистого прибутку роком раніше. Дохід за минулий рік збільшився на 55,1%, до 6,939 млн грн, боргові зобов’язання – у 9,7 раза, до 188,9 тис. грн, водночас активи скоротилися на 19%, до 1,89 млн грн.
Бенефіціарами підприємства є ПП “Фірма “Інфобуд”, якій належить 50% акцій, Євген і Андрій Галицькі (по 20%), а також Юрій Загродський (10%).
Окружний суд міста Гельсінкі задовольнив клопотання НАК «Нафтогаз України» і ще п’яти компаній групи та наклав арешт на окремі активи, що належать Росії на території Фінляндії, повідомила прес-служба компанії в понеділок. За її даними, йдеться про нерухомість та інші активи, які оцінюються в десятки мільйонів доларів.
«Це рішення – частина глобальної стратегії «Нафтогазу» щодо стягнення компенсації за шкоду, завдану захопленням активів компаній групи в АР Крим згідно з рішенням Гаазького арбітражу», – наголошується в повідомленні.
У компанії уточнили, що це також перший публічно відомий успішний арешт активів за межами України на виконання арбітражного рішення у справах за позовами українських компаній до Росії через експропріацію майна в Криму 2014 року.
Рішення є проміжним кроком на шляху до фактичного стягнення активів на користь «Нафтогазу». При цьому передбачені за несплату коштів відповідно до арбітражного рішення відсотки продовжують нараховуватися до повної виплати компенсації.
«Оскільки Росія відмовляється добровільно сплачувати «Нафтогазу» кошти, передбачені гаазьким рішенням, ми продовжуємо використовувати всі доступні механізми для їх стягнення. Сьогодні ми стали ще на крок ближче до відновлення справедливості. Водночас, ми робимо активні дії щодо виконання арбітражного рішення в інших цільових юрисдикціях, де є російські активи», – зазначив глава групи Олексій Чернишов.
У Фінляндії «Нафтогаз» pro bono представляють адвокати Мікко Леппа і Тату Яарінен з юридичної фірми HPP Attorneys за підтримки Covington&Burling, яка виступає провідним юридичним радником з координації міжнародних зусиль «Нафтогазу» щодо примусового виконання рішення.
Як повідомлялося, у жовтні 2016 року «Нафтогаз» і його дочірні компанії ініціювали арбітражний розгляд проти РФ щодо відшкодування збитків через захоплення їхніх активів у Криму, а у вересні 2017 року подали заяву до трибуналу при суді в Гаазі.
Арбітражний трибунал при Постійній палаті третейського суду в Гаазі у квітні 2023 року зобов’язав РФ сплатити НАК «Нафтогаз України» $5 млрд за шкоду, заподіяну захопленням активів компаній групи «Нафтогаз» в АР Крим 2014 року.