Працівники АТ «ОТП БАНК» зібрали 1 мільйон гривень на внутрішньому благодійному аукціоні для придбання інкубатора в Харківський обласний перинатальний центр. Це обладнання є вкрай важливим для медичного закладу, оскільки призначене для порятунку життів передчасно народжених дітей.
Благодійний аукціон у Банку вже третій рік поспіль проходить в онлайн-форматі. Якщо у 2022 році для цієї мети був створений окремий телеграм-канал, де велися торги між працівниками, то у 2023 та 2024 аукціони було реалізовано просто в застосунку OTP Bank UA.
«Жоден український банк не має такого досвіду – проведення благодійних аукціонів у застосунках, тож ми цим дуже пишаємося. Але найбільше радіємо тому, що разом, спільними зусиллями зібрали усю необхідну суму для придбання інкубатора для Харківської області, щоб рятувати життя малюків. Кожна десята дитина в Україні народжується передчасно, а війна ще більше поглиблює цю проблему. Тож купити інкубатор – це велика справа, яка надихає нас усіх і надалі примножувати добро в світі. Дякуємо за допомогу й підтримку нашому надійному багаторічному партнеру БФ «Благомай», спільно з яким нам вдається реалізовувати такі важливі для країни ініціативи», – розповіла team-лідерка благодійного проєкту OTP Bank Helps Ukraine, директорка департаменту з продажів роздрібного бізнесу та управління мережею ОТП БАНК Леся Сирота.
Під час аукціону співробітники змагатися одне з одним за лоти від своїх колег: картини, новорічні іграшки, книги з підписами відомих письменників, колекційні монети, прикраси. Утім узяти участь у благодійній ініціативі, спрямованій на збір коштів для інкубатора, можна було також і через донат на будь-яку суму в застосунку.
Благодійний аукціон творчо підтримав партнер Банку – Київська школа економіки, студенти якої на честь свята Миколая завітали до головного офісу з вертепом та привітали ОТП БАНК зі святами. «Наші талановиті гості подарували нам своїм натхненним виступом неймовірні, дуже світлі емоції, а саме це нам усім зараз дуже потрібне. Колись вертепи на площах українських селищ, містечок і міст показували бурсаки чи мандрівні актори. Як ми бачимо, ця традиція прийшла до нас крізь віки, і ми дуже це цінуємо», – наголосила Л.Сирота.
Днями ОТП БАНК надав підтримку Київській школі економіки у розмірі 500 тис. грн. Ці кошти будуть спрямовані на меморіальні стипендії для обдарованих студентів. Стипендії засновані на честь трьох членів спільноти КШЕ, які віддали життя за свободу України.
Традиція благодійних аукціонів в ОТП БАНК налічує вже кілька років, і до переходу в цифровий формат мала вигляд ярмарків зі смаколиками, які готували самі співробітники. Зібрані на таких заходах кошти спрямовувалися на підтримку дитячих будинків.
Українська компанія “СІЧ Україна” спільно з американською Compression Works Inc. розпочинає постачання багатофункціональних абдомінальних турнікетів під торговельною маркою SICH AAJT.
“Я хочу оголосити новину, на яку довго очікував сам. На це пішло багато часу і сил, але повірте, це було того варте. Представляю вам наш новий продукт – абдомінальний турнікет SICH AAJT-S”, – сказав засновник компанії Олександр Гадомський на заході з нагоди 10-річчя компанії у вівторок у Києві.
Зазначається, що цей турнікет можна використовувати під час травм для контролю вузлових кровотеч верхніх відділів тулуба та нижніх відділів тулуба, для зупинки тазових кровотеч, а також для контролю кровотеч тулуба, що не піддаються стисненню, зокрема після уламкових травм.
Як повідомив Гадомський у коментарі агентству “Інтерфакс-Україна”, ця співпраця з американською компанією-виробником передбачає постачання турнікета AAJT в Україну під торговельною маркою SICH.
“На сьогодні у світі лише два виробники виробляють вузлові турнікети: це два американських виробники. І ні один, ні інший виробник не були представлені офіційно в Україні. А це проблема, тому що все ввозилося “по-сірому”, і Збройні сили або частини не могли його закуповувати офіційно”, – розповів він.
Гадомський додав, що компанія пройшла всі сертифікації, зареєструвала продукт в Україні, що дасть можливість зробити цей турнікет доступнішим.
Як повідомлялося, українська компанія “СІЧ Україна” є виробником кровоспинних джгутів SICH-Tourniquet, заснована 2014 року. На сьогодні компанія – офіційний постачальник Міністерства оборони України, Національної гвардії та Національної поліції. Протягом 2023 року “СІЧ-Україна” виробила і передала у військові підрозділи понад 500 тис. турнікетів і у складі офіційних аптечок IFAK Міноборони, і окремими партіями для потреб військових. За даними компанії, за десять років роботи вона безкоштовно передала понад 100 тис. кровоспинних бандажів SiCh-Bandage і 30 000 турнікетів SICH-Tourniquet.
Приватбанк, Ощадбанк, Універсалбанк (mono) і Райффайзен Банк, на які станом на 1 жовтня припадало 64,5% усіх коштів населення в банках і 87,5% активних платіжних карток, а також Національна асоціація банків України (НАБУ) та Асоціація українських банків (АУБ) підписали меморандум «Про забезпечення прозорості функціонування ринку банківських платіжних послуг» у Національному банку України у вівторок.
Як передає кореспондент агентства «Інтерфакс-Україна», документ передбачає запровадження уніфікованих ринкових практик і підходів до належної перевірки клієнтів і моніторингу їхніх фінансових операцій, зокрема запроваджує місячний ліміт операцій для клієнтів із високим рівнем ризику, які не мають підтверджених доходів, 50 тис. грн із 1 лютого 2025 року.
Для клієнтів із середнім і низьким рівнем ризику ліміт встановлюють у розмірі 150 тис. грн на місяць із 1 лютого і знижують до 100 тис. грн із 1 червня.
Йдеться не тільки про перекази з картки на картку – P2P-операції, які Нацбанк України вже обмежив 150 тис. грн на місяць в одному банку, – а й про всі операції з поточних рахунків на користь фізичних осіб, зокрема на iBAN.
Учасники підписання додали, що в разі значних накопичень або додатково підтверджених доходів ліміти для клієнтів встановлюватимуть індивідуально з урахуванням рівня доходів, інформацію про які планують збирати автоматично з наявних ресурсів.
Крім того, документ встановлює підходи до обміну банківською інформацією і передбачає посилення контролю за діяльністю фізосіб-підприємців, обмежує відкриття рахунків для клієнтів без підтверджених доходів трьома в одній валюті та посилений контроль платежів уночі.
Підписанти меморандуму просять у співпраці з Нацбанком створити централізований реєстр сумнівних клієнтів («дропів») і надати учасникам доступ до офіційної інформації за допомогою онлайн-сервісу «Дія» про дохід клієнта, судові справи тощо.
Голова НБУ Андрій Пишний під час підписання висловив сподівання, що до меморандуму приєднаються інші банки, а також небанківські учасники ринку платіжних послуг, тоді як голова АУБ Андрій Дубас припустив, що переважна більшість, а можливо, й увесь 61 банк підпишуть документ.
Голова НАБУ Володимир Мудрий наголосив, що ця угода не порушує конкуренцію на ринку, кожен банк і далі встановлюватиме власні тарифи, проте вводить єдиний бар’єр на шляху зловживання платіжною системою.
«Ми очікуємо, що 9 із 10 клієнтів не відчують змін», – сказав під час підписання член правління ПриватБанку з питань корпоративного бізнесу та МСБ Євген Заіграєв.
За словами Дубаса, статус «високого» ризику має тільки близько 1% клієнтів.
Пишний зазначив, що в разі успішності меморандуму він може замінити відповідну регуляцію Національного банку, дія якої закінчується 1 квітня наступного року.
Голова Нацбанку спростував інформацію про нібито наявність загроз тим банкам, які відмовляться від підписання меморандуму.
Учасники підписання також зазначили, що одна з головних цілей цього меморандуму – збільшення надходжень до держбюджету.
Мудрий уточнив, що цей меморандум діятиме на період воєнного стану або до введення реєстру «дропів». За даними Нацбанку, такий реєстр може запрацювати в другому кварталі 2026 року.
Як повідомлялося, НБУ з 1 жовтня 2024 року встановив на пів року ліміт у 150 тис. грн на місяць для вихідних переказів фізичних осіб із картки на картку (P2P, person-to-person), хоча до цього розглядав жорсткіше обмеження – 100 тис. грн. «Ліміт діє тільки на вихідні перекази за всіма рахунками клієнта, відкритими в одному банку, на рахунки інших фізичних осіб. Ліміт не застосовується до рахунків волонтерів, які відповідають критеріям, визначеним постановою, і до осіб, щомісячні доходи яких із підтверджених джерел перевищують суму встановленого обмеження», – ішлося в прес-релізі регулятора.
Зазначається, що в ліміт не враховуються перекази коштів клієнта між власними рахунками в одному банку, а також він не стосується переказів юридичних осіб. Операції за реквізитами IBAN не обмежуються, уточнював Нацбанк.
НБУ вказував, 98% банківських клієнтів здійснюють щомісяця перекази, які не перевищують зазначену суму.
На думку центробанку, запроваджений ліміт допоможе мінімізувати використання платіжної інфраструктури у протиправній діяльності, зокрема з використанням рахунків «дропів», які є поширеним механізмом функціонування тіньової економіки.
Як повідомило агентству «Інтерфакс-Україна» джерело на фінринку, у перший місяць нацбанківських обмежень обсяг P2P-операцій знизився на 5,2 млрд грн, однак одночасно перекази IBAN зросли на 4 млрд грн.
Ціни на будівельно-монтажні роботи в Україні в жовтні 2024 року зросли на 5,1% порівняно з жовтнем 2023 року, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За даними статвідомства, у жовтні-2024 до жовтня-2023 ціни збільшилися в усіх сегментах будівництва: у житловому будівництві зростання становило 7%, у нежитловому – 5%, в інженерному – 4,5%. Водночас порівняно з вереснем поточного року ціни зросли лише в житловому будівництві – на 0,1%, тоді як у нежитловому знизилися на 0,1%, в інженерному – на 0,4%.
У жовтні-2024 до грудня-2023 ціни на будмонтажроботи зросли на 5,8%, тоді як за підсумками десяти місяців 2024 року ціни на будроботи зросли на 8,2% порівняно з аналогічним періодом роком раніше.
Як повідомлялося, у 2023 році ціни на будмонтажроботи збільшилися на 15,8% порівняно з 2022 роком.
Держстат вказав, що показники наведені без урахування тимчасово окупованих територій і частини територій, де точаться (точилися) бойові дії.
Україна в січні-листопаді поточного року збільшила експорт напівфабрикатів з вуглецевої сталі в натуральному виразі на 59,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 763,843 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у понеділок, у грошовому виразі експорт напівфабрикатів з вуглецевої сталі зріс на 54,8% – до $870,356 млн.
Основний експорт здійснювався в Болгарію (31,47% поставок у грошовому виразі), Єгипет (19,21%) і Туреччину (11,31%).
У січні-листопаді-2024 Україна імпортувала 15 тонн напівфабрикатів на $33 тис. із Румунії (60,61%), Польщі (24,24%) і Єгипту (15,15%), тоді як у січні-листопаді-2023 ввезла 96 тонн на суму $172 тис.
Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному виразі на 36,7% порівняно з 2022 роком – до 1 млн 203,454 тис. тонн, експорт у грошовому виразі знизився на 48,9%, до $608,516 млн. Основний експорт здійснювали в Болгарію (36,66% постачань у грошовому виразі), Польщу (23,01%) та Італію (9,60%).
Крім того, 2023 року Україна імпортувала 96 тонн напівфабрикатів із Китаю (98,26%) і Туреччини (1,74%) на суму $172 тис.
