Норвегія виділить 6,5 млрд норвезьких крон ($644 млн) на закупівлю дронів та дронної техніки від українських та інших європейських виробників для потреб України, повідомляється на сайті уряду країни у середу.
“Дрони відіграють важливу роль у боротьбі України за свою оборону. Вони важливі як для захисту критичної інфраструктури, так і для використання на передовій. Допомога від Норвегії значно покращить можливості України щодо здійснення необхідного спостереження та операцій за допомогою дронів”, – цитують на сайті прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стьоре.
За інформацією, Норвегія офіційно приєдналася до Коаліції з розвитку безпілотних технологій у квітні і раніше заявила про намір збільшити підтримку української оборонної промисловості та закупівлю безпілотників для України.
Повідомляється, що це перша великомасштабна закупівля дронів безпосередньо у закордонних виробників. Це відповідає одній із цілей, що лежать в основі рішення, прийнятого в березні цього року Стортингом (норвезьким національним зібранням – ІФ-У) про збільшення підтримки України до 2025 року на 50 млрд норвезьких крон (близько $5 млрд).
Уряд Норвегії надає пріоритет задоволенню військових потреб на основі того, що Україна сама визначає як найважливіше.
“Фінансування закупівлі безпілотних літальних апаратів допоможе створити незалежну українську систему стримування, яка також буде важливою після укладення потенційного мирного угоди… Ми продовжуватимемо спрямовувати нашу підтримку на морську безпеку, протиповітряну оборону, безпілотні літальні апарати та автономні системи. Ми також надаватимемо пріоритет підтримці закупівлі оборонного обладнання у українських виробників та співпраці країн Північної Європи та Балтії з оснащення та підготовки нових українських військових підрозділів”, – заявив міністр оборони Торе О. Сандвік.
Зазначається, що надана підтримка та “уроки, винесені з війни в Україні, також допоможуть зміцнити Збройні сили та оборонний потенціал Норвегії”.
Джерело: https://www.regjeringen.no/en/aktuelt/norway-to-provide-nok-6.5-billion-for-procurement-of-drones-for-ukraine/id3111763/
ПрАТ “Дніпровський металургійний завод” (ДМЗ), що входить до DCH Steel групи DCH бізнесмена Олександра Ярославського, оновлює обладнання на копальні”Суха балка”.
Згідно з інформацією у корпоративній газеті DCH Steel у четвер, рудник оновив кліть для шахти “Ювілейна”. При цьому уточнюється, що кліть готова до спуску та експлуатації.
“Суха Балка” – єдине підприємство в Україні, що використовує триповерхові шахтні кліті. Зараз на “Ювілейній” готуються до заміни унікальної підіймальної установки, зазначено у дописі.
“Поверхні кліті треба було спочатку добре підготувати, очистити, видути, потім нанести ґрунтовку та фарбу. Фарбували у два шари. Використовували спеціальні покриття – ґрунт та емаль, які застосовуються для поверхонь, що піддаються впливу агресивного середовища. Покриття, за характеристикою виробника, повинно надійно захищати поверхні близько 10 років”, – пояснив головний механік шахти Максим Копєйка.
Шахтна кліть наразі у розібраному стані знаходиться на складі й готова до транспортування в шахту. У липні запланований монтаж нової кліті.
Кліть шахти “Ювілейна” вантажністю 15 тонн вміщує 126 людей. Термін експлуатації – 5 років.
Крім того, наступного тижня в ПЦ №2 ДМЗ планується розпочати прокатну кампанію. У міжвиробничий період у цеху підготували обладнання до інтенсивної роботи.
ДМЗ спеціалізується на випуску сталі, чавуну, прокату та виробів із них – швелерів та кутиків, спецпрофілів для машинобудування та гірничодобувної промисловості.
Група DCH 1 березня 2018 року підписала договір про купівлю Дніпровського метзаводу.
Джерело: https://www.dmz-petrovka.dp.ua
Для протестувальників, які махали палестинськими прапорами біля будівель ЄС у Брюсселі, це був момент, коли все могло змінитися.
У доповіді ЄС, представленій міністрам закордонних справ, було виявлено ознаки того, що Ізраїль порушив зобов’язання з прав людини, передбачені Угодою про асоціацію між ЄС та Ізраїлем, напередодні саміту лідерів Європейського Союзу, який відбувся у четвер.
Європейський Союз є найбільшим торговельним партнером Ізраїлю, і протестувальники вимагали, щоб ЄС призупинив 25-річну торговельну угоду через дії Ізраїлю в Газі.
Однак їхні надії на те, що лідери ЄС погодяться призупинити угоду з Ізраїлем, швидко розвіялися, оскільки, незважаючи на звіт, глибокі розбіжності щодо війни в Газі залишаються.
Протестувальників підтримали понад 100 НУО та благодійних організацій.
За даними міністерства охорони здоров’я, очолюваного Хамасом, за 20 місяців військових операцій Ізраїлю загинуло понад 55 000 жителів Гази. Ще 1,9 мільйона людей були вимушені покинути свої домівки.
На початку березня Ізраїль також ввів повну блокаду гуманітарної допомоги Газі, яку частково послабив через 11 тижнів під тиском союзників США та попереджень світових експертів про те, що півмільйона людей загрожує голод.
З того часу, за даними ООН, понад 400 палестинців загинули від ізраїльського вогню або обстрілу під час спроби дістатися до центрів розподілу продовольства, які керуються організацією, що підтримується США та Ізраїлем. Ще 90 людей, як повідомляється, загинули від рук ізраїльських сил під час спроби наблизитися до конвоїв ООН та інших гуманітарних організацій.
«У Газі перетнуто всі червоні лінії», – заявила Агнес Бертран-Санц з Oxfam в інтерв’ю BBC.
«Було порушено всі правила. Настав час, щоб Європейський Союз вжив заходів».
Після оприлюднення звіту головній представниці ЄС із закордонних справ Каї Каллас випало пояснити, що Європейський Союз робитиме далі.
Вона зазначила, що першочерговим завданням ЄС буде «змінити ситуацію» на місцях у Газі. Якщо цього не відбудеться, наступного місяця будуть обговорені «подальші заходи» щодо призупинення угоди про асоціацію.
«Ми зв’яжемося з Ізраїлем, щоб, знаєте, представити наші висновки», – заїкнулася вона, що було нехарактерно для неї. «Тому що це є пріоритетом для держав-членів, щоб, знаєте… бути дуже, дуже впевненими в наших почуттях».
НУО заявили, що ЄС упустив можливість вжити заходів і що його реакція була слабкою.
Міністерство закордонних справ Ізраїлю назвало перегляд «повним моральним і методологічним провалом».
Для деяких критиків ЄС цей епізод став яскравим прикладом того, як ЄС може красиво говорити про те, що є найбільшим світовим донором гуманітарної допомоги Газі, але при цьому не може представити жодної послідовної чи сильної позиції, яка б відповідала цим словам.
Як найбільший у світі ринок з 450 мільйонами людей, ЄС має велику економічну вагу, але це не перетворюється на політичний вплив.
«Той факт, що європейські країни та Велика Британія не роблять більше, щоб чинити тиск на Ізраїль і забезпечити дотримання міжнародного гуманітарного права, робить дуже важким для цих країн бути надійними», – сказав Олів’є Де Шуттер, спеціальний доповідач ООН з прав людини.
«У Газі вчиняються військові злочини в дуже великих масштабах. Точаться дискусії про те, чи можна це вважати геноцидом, але навіть якщо це не геноцид, обов’язок діяти залишається».
Де Шуттер побоюється, що ЄС втрачає м’яку силу, а його бездіяльність значно ускладнює переконання країн Африки, Азії та Латинської Америки підтримати Європу, наприклад, у засудженні війни Росії в Україні.
Ізраїль стверджує, що діє в рамках міжнародного права і що його місія полягає в знищенні Хамасу та поверненні додому решти заручників, захоплених під час нападу Хамасу на Ізраїль 7 жовтня 2023 року. В результаті нападу загинуло близько 1200 осіб, що спровокувало напад Ізраїлю на Газу.
Враховуючи внутрішньополітичну ситуацію в 27 країнах, що входять до складу ЄС, малоймовірно, що лідери ЄС підтримають думку більшості держав-членів щодо Гази.
Одинадцять країн ЄС визнали Палестину державою, серед них Ірландія, Іспанія, Бельгія, Словенія та Швеція, які наполягали на призупиненні угоди Європейського Союзу з Ізраїлем.
В основі процесу прийняття зовнішньополітичних рішень ЄС у Брюсселі лежить принцип одностайності, тому навіть один голос проти може заблокувати дії ЄС.
У цьому випадку проти виступають Німеччина, Австрія, Угорщина, Словаччина та Чехія.
Австрія сподівається, що перегляд ЄС спонукає до дій, але не обов’язково до призупинення договору з Ізраїлем.
«Все, що я чула з цього приводу, не допоможе людям у Газі», – сказала міністр закордонних справ Беате Майнл-Райзінгер. «Це призведе до погіршення, а то й до повного зриву діалогу, який ми зараз ведемо з Ізраїлем».
Позиція Німеччини щодо Ізраїлю часто формувалася під впливом її ролі в Голокості та Другій світовій війні.
Канцлер Фрідріх Мерц заявив, що «нинішній рівень атак на Газу вже не можна виправдати боротьбою проти Хамасу», але відмовився розглядати можливість призупинення або розірвання угоди.
Словаччина та Угорщина вважаються політично більш близькими до прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньяху, ніж багато інших країн ЄС.
Серед ключових гравців, які виступають за більш жорсткі заходи проти уряду Нетаньяху, є Ірландія.
Міністр закордонних справ країни Саймон Гарріс засудив дії ЄС щодо перегляду угоди.
«Наша реакція на ситуацію в Газі була занадто повільною, і занадто багато людей загинули в результаті геноциду», – заявив він.
Ізраїль відкидає звинувачення в геноциді, а коли в грудні минулого року закрив своє посольство в Дубліні, звинуватив Ірландію в антисемітизмі.
Останнім часом Європа опинилася в тіні Вашингтона у великих глобальних питаннях, зокрема щодо України та Ірану, де президент Дональд Трамп виступає за прямі переговори з Володимиром Путіним і Беньяміном Нетаньяху.
США, можливо, не налаштовані слухати, але щодо Гази ЄС не може знайти єдиної позиції, не кажучи вже про те, щоб її донести до світу.
Зростання цін на енергоносії в результаті конфлікту на Близькому Сході може послабити економічне зростання єврозони і таким чином згладити інфляцію, заявив заступник голови Європейського центрального банку (ЄЦБ) Луїс де Гіндос.
“Виникнення ірано-ізраїльського конфлікту додає певної невизначеності динаміці цін на нафту, – наводить його слова The Wall Street Journal. – Динаміка цілком може мати згладжуючий вплив на зростання економіки в єврозоні. Тому важливо пильно стежити за розвитком подій у реальному секторі економіки як за індикатором перспектив інфляції”.
За словами де Гіндоса, підвищення мит на європейський експорт до США напевно сповільнить інфляцію в валютному блоці, в тому числі тому, що воно послабить економічне зростання.
«Підвищені мита очікуються навіть у разі успіху двосторонніх переговорів», – зазначив заступник голови.ЄЦБ у червні знизив ключову ставку і дав зрозуміти, що наближається до завершення циклу пом’якшення грошово-кредитної політики. У травні інфляція в єврозоні була нижчою за цільові 2%.
Однак коментарі де Гіндоса свідчать про те, що ставку, можливо, доведеться знизити додатково, щоб утримати інфляцію в районі 2%, пише WSJ.
Джерело: http://relocation.com.ua/rising-energy-prices-could-weaken-economic-growth-in-europe/
У пункті пропуску «Угринів» тимчасово призупинено оформлення всіх категорій транспортних засобів через технічні несправності в базі даних, повідомила Державна прикордонна служба України (ДПСУ).
«Через технічні несправності в базі даних тимчасово призупинено оформлення всіх категорій транспортних засобів у ПП »Угринів” в обох напрямках. Роботи з відновлення вже тривають. Враховуйте цю інформацію під час планування поїздки”, – йдеться в повідомленні ДПСУ в Телеграмі в четвер.
У ДПСУ зазначили також, що через літній туристичний сезон навантаження на пункти пропуску Львівської області зросло: пасажиропотік збільшився на 25%, а в розпал сезону очікується – до 40%.
«Станом на зараз фіксується накопичення транспорту в пунктах пропуску: »Шегині«, »Краковець«, “Грушів”, »Рава-Руська«, »Угринів”. «Нижанковичі» та “Смільниця” працюють без черг”, – додали в Держприкордонслужбі.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” за підсумками діяльності у 2024 році наростила витрати на охорону довкілля на своїх підприємствах на 2% порівняно з попереднім роком – до $170 млн, йдеться у презентації “Метінвесту” на Barclays ESG Emerging Markets Corporate Day, опублікованій на Ірландській фондовій біржі у середу.
Згідно з нею, група у 2024р збільшила інвестиції в проекти енергоефективності більш ніж на 50% до 2023 року, витративши близько $17 млн.
В документі констатується, що група отримала вигоду від діяльності Чорноморського коридору, відкритого у другій половині 2023 року: це допомогло підвищенню використання потужностей та відкриттю ефективного доступу до віддалених ринків, що, у свою чергу, сприяло операційним та фінансовим результатам.
Разом з тим, діяльність групи на “Покровськвугіллі” була призупинена через зміну умов на передовій, дефіцит енергопостачання та безпекову ситуацію.
У презентації зазначається, що глобальне цінове середовище залишалося нестабільним на тлі постійної невизначеності, зумовленої торговельною напруженістю у США, а також іншими геополітичними та економічними факторами.
“Метінвест” наголосив, що зі змінами в ланцюгах поставок, активи за межами України адаптувалися до нових обставин. Переробні заводи в Італії та Великій Британії тепер зосереджуються на своїх місцевих ринках, практично без українських поставок. Завод у Болгарії продовжує використовувати українську сировину. Американські шахти коксівного вугілля збільшили свої поставки на українські коксохімічні заводи.
Згідно з презентацією, “Метінвест” і в умовах війни послідовно виконує свої екологічні зобов’язання, надаючи пріоритет управлінню енергетичною безпекою для забезпечення стабільної роботи своїх активів. Так, група придбала дизельні генератори та розпочала встановлення газопоршневих установок. Вона також планує розгорнути сонячні електростанції для посилення енергетичної автономності на своїх виробничих об’єктах в Україні, а критичні ремонти продовжують утримувати викиди пилу та газів на рівні нижче допустимих значень.
Окрім того Півничний ГЗК розпочав проект зі згущення відходів збагачення, спрямований на зменшення обсягу шламу, що відправляється до хвостосховища.
Викиди в повітря зросли на 5% через зростання виробництва на Північному ГЗК та “Каметсталі”. Споживання води зросло на 6% після запуску додаткового блоку на теплоелектроцентралі “Каметсталі”. Група переробляла та повторно використовувала 92% води, споживаної з усіх джерел.
Обсяг утворених відходів зріс на 10%, що відображає більше використання потужностей на Північному ГЗК. Майже всі відходи були безпечними, переважно розкривні породи та хвости від виробництва залізної руди.
У презентації констатується, що “Метінвест” залишається відданим майбутньому своєї “зеленої” сталі та продовжує вивчати можливості для переходу до вуглецевої нейтральності, зосереджуючись на покращенні якості залізорудної продукції на ПівнГЗК, оскільки її магнетитові руди добре підходять для огрудкування; ПівнГЗК вже здатний виробляти 2,3 млн тонн високоякісних окатишів на рік, які використовуються в технології прямого відновлення заліза. Також проводяться дії з будівництва нового, сучасного заводу з виробництва “зеленої” сталі в Італії у партнерстві з Danieli із запланованою річною потужністю 2,7 млн тонн гарячекатаної сталі з низьким рівнем викидів вуглецю.
Шлях декарбонізації українських активів “Метінвесту” буде визначено після завершення активної фази війни та оцінки її впливу.
Станом на кінець 2024 року скоригована чисельність персоналу групи становила 40,535 тис. осіб (без урахування працівників з призупиненими трудовими відносинами), що на 13% менше, ніж у попередньому році. Станом на кінець 2024 року близько 6000 працівників служили в силах оборони України, що становить 15% від скоригованої чисельності.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
