Заводи азотного холдингу Ostchem, що об’єднує підприємства азотного бізнесу Group DF, за 9 місяців 2023 року виробили 1,57 млн тонн мінеральних добрив, що на 92% більше за аналогічний період минулого року, ідеться в пресрелізі Group DF у вівторок.
“Водночас довоєнного рівня нам поки що досягти не вдалося: завантаження основних потужностей заводів протягом року не перевищувало 70-80%. Причина недозавантаження – критичне зростання обсягів імпорту добрив, які сьогодні ввозяться в Україну”, – зазначив керівник азотного бізнесу Ostchem Сергій Павлючук.
За його інформацією, виробничі плани в січні-вересні виконані повністю, а потужності заводів навантажувалися більш рівномірно, ніж минулого року. За звітний період Черкаський “Азот” наростив обсяги виробництва на 148% порівняно з аналогічним періодом минулого року і виробив 1,22 млн тонн, “Рівнеазот” – на 7%, до 347,3 тис. тонн.
Згідно з релізом компанії, за обсягами виробництва найдинамічніше зростали карбамід (у 3 рази), КАС (у 2,5 рази) та аміачна селітра (+89%). Водночас обсяг виробництва ВАС скоротився на 72%, до 36,9 тис. тонн.
“Наші заводи спрацювали без збоїв і своєчасно виконали контракти з українськими фермерами. Надалі завантаження заводів залежатиме від попиту на мінеральні добрива. Ми готові до пікового попиту в листопаді-грудні та старту закупівель на весняну посівну-2024”, – наголосив Павлючук.
В Ostchem серед основних факторів впливу на ринок мінеральних добрив в Україні назвали високу споживчу активність навесні-влітку 2023 року, коли мінеральні добрива були доступнішими за ціною, що задовольнило значну частину споживчого попиту.
Водночас на ринку, за інформацією провідного виробника добрив, спостерігається зниження купівельної спроможності аграріїв через зупинення зернової угоди та низькі ціни на сільгосппродукцію на тлі різкого зростання імпорту з дружніх до РФ країн.
“Обсяг імпорту зростає, що боляче б’є по вітчизняному хімпрому. У третьому кварталі 2023 року приріст імпорту мінеральних добрив становив 46,6%. З початку року загальний обсяг імпортованих в Україну добрив склав 1,71 млн тонн. Це говорить про те, що імпорт перевищує внутрішнє виробництво. Продовжують ввозитися добрива з “дружніх” РФ країн – перепаковані білоруські добрива завозять в Україну через Польщу і Румунію. Імпорт карбаміду з Туркменії зростає критичними темпами”, – розповів директор департаменту корпоративних комунікацій Group DF Олег Арестархов, якого цитує прес-служба холдингу.
Він наголосив, що часто відпускна вартість добрив з пострадянських країн з урахуванням логістичних витрат “суперечить усім ринковим законам”. “Є підстави говорити, що на територію України потрапляють підроблені сертифікати походження добрива з Росії та Білорусі”, – додав топ-менеджер.
Крім того, у Group DF вказали, що українські виробники втрачають ринок карбаміду. Компанія навела дані ДП “Держзовнішінформ” і Державної митної служби України, згідно з якими 2021 року з Туркменії було ввезено 22,7 тис. тонн карбаміду, 2022 року – 55 тис. тонн, а за 9 місяців 2023 року – 230 тис. тонн.
“За два роки обсяг ввезеного з Туркменії карбаміду збільшився майже в 12 разів. При цьому найбільші українські хімпідприємства – виробники карбаміду другий рік простоюють. Це свідчить про якість промислової політики, яку потрібно терміново коригувати для стимулювання зростання виробництва”, – пояснює Арестархов.
Group DF консолідує активи Дмитра Фірташа в газорозподільній, хімічній, титановій і портовій галузях, а також у сфері сільського господарства та медіа.
Ostchem – азотний холдинг Group DF, що об’єднує найбільших виробників мінеральних добрив в Україні. До нього входить “Рівнеазот”, Черкаський “Азот”, а також Сєвєродонецький “Азот” і “Стирол”, які не працюють і перебувають на окупованих територіях.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули понад 9900 мирних українців, згідно з озвученими цифрами на брифінгу Ради Безпеки ООН, присвяченому гуманітарній ситуації в Україні.
“За останніми підрахунками, понад 9900 мирних жителів було вбито з початку вторгнення. У перспективі це еквівалентно майже 16 цивільним особам, які гинуть щодня”, – заявив на початку засідання директор Управління з координації гуманітарних питань (OCHA) Рамеш Раджасінгам.
Він наголосив, що наведені ним цифри є застарілими і не відображають поточну картину із загиблими в Україні. Згідно з даними Управління Верховного комісара з прав людини фактичні втрати серед цивільних вважаються вищими за озвучені.
Директор Управління ООН з координації гуманітарних питань, який виступив першим, також зазначив, що на сьогодні близько 80 млн осіб в Україні потребують тієї чи іншої форми гуманітарної допомоги. Раджасінгам зазначив, що це понад 40% усього населення України.
Зокрема, за його даними, 10 млн українців вимушено залишили свої домівки, і мають статус біженців в інших країнах, або ж внутрішньо переміщених осіб всередині України.
Медична група ADONIS стала учасником проєкту відновлення України ONOVA.
Як повідомила медгрупа, спільний проєкт ONOVA і медичної групи ADONIS передбачає, зокрема, відновлення пологового будинку ADONIS у Бузовій (Київська обл.), який було серйозно пошкоджено внаслідок влучання ракети агресора 28 лютого 2022 року.
Мережа “Адоніс” налічує вісім філій у Києві та області, де надають послуги за більш ніж 65 медичними напрямами. В умовах війни філії з хірургічними підрозділами продовжують допомагати пацієнтам, надаючи якісну медичну допомогу військовим і мирним жителям.
Ліга оновлення України ONOVA – платформа об’єднання та взаємодії представників різних сфер діяльності задля відновлення та оновлення України.
ПрАТ “Український графіт” (“Укрграфіт”, Запоріжжя) за підсумками роботи в січні-вересні поточного року отримало чистий прибуток у розмірі 128,230 млн грн, що на 0,7% вище за аналогічний період минулого року.
Згідно з проміжним звітом компанії, підприємство за 9 міс-2023 наростило дохід на 8,7% – до 1 млрд 322,508 млн грн.
Нерозподілений прибуток підприємства на кінець вересня поточного року становив 3 млрд 833,682 млн грн.
Як повідомлялося, “Укрграфіт” у січні-березні-2023 наростив чистий прибуток у 42,9 раза порівняно з аналогічним періодом попереднього року – до 70,723 млн грн, але скоротив чистий дохід на 11%, до 437,326 млн грн.
Завод у I півріччі-2023 отримав чистий прибуток у розмірі 83,556 млн грн, тоді як завершив аналогічний період минулого року з чистим збитком 22,135 млн грн, наростив дохід на 22,6% – до 938,909 млн грн.
“Укрграфіт” у 2022 році скоротив чистий дохід на 41,4% порівняно з попереднім роком – до 1 млрд 545,562 млн грн, отримав чистий прибуток у розмірі 52,584 млн грн, тоді як завершив 2021 рік із чистим збитком 317,539 млн грн.
“Укрграфіт” – провідний виробник в Україні графітованих електродів для електросталеплавильних, руднотермічних та інших видів електричних печей, товарних вуглецевих мас для електродів Содерберга, футерувальних матеріалів на основі вуглецю для підприємств металургійного, машинобудівного, хімічного та інших комплексів промисловості.
За даними Національного депозитарію України (НДУ) на четвертий квартал 2022 року, компанії Intergraphite Holdings Company Limited (Бермудські о-ви) належать 23,9841% ПрАТ, компанії C6 Safe Group Limited (Кіпр) – 72,0394%.
Статутний капітал ПрАТ – 233,959 млн грн, номінальна вартість 1 акції – 3,35 грн.
Представник країни виступив на 51-й сесії Комітету з питань всесвітньої продовольчої безпеки. Уточнюється, що за останні шість років бідність скоротилася вдвічі внаслідок фундаментальних реформ, що реалізуються у країні.
Рівень бідності в Узбекистані до 2030 року планується зменшити на 7%. У новій стратегії згадувалося, що загалом у галузь буде залучено $15 млрд. інвестицій з метою підвищення продуктивності та рентабельності у сільському господарстві, — йдеться у повідомленні.
Також йшлося про суворі заходи, щодо пом’якшення негативних наслідків зміни клімату, біорізноманіття, екологічної ситуації, зокрема, проблем, спричинених висиханням Аральського моря.
23 жовтня у Люксембурзі делегація Узбекистану на чолі з міністром закордонних справ Бахтіором Саїдовим взяла участь у 19-й Міністерській зустрічі «ЄС – Центральна Азія, за підсумками якої підписано Спільне комюніке.
У рамках візиту до Люксембурга міністр закордонних справ Узбекистану провів окремі переговори з главами зовнішньополітичних відомств Австрії, Румунії, Болгарії, Естонії, Литви, Іспанії та Португалії. При цьому з міністром закордонних справ Естонії підписано Міжурядову угоду про реадмісію (на прийняття назад державою своїх громадян, які надсилаються з іншої держави).
Також Бахтіор Саїдов зустрівся з віце-президентом Європейського інвестиційного банку ЄІБ Терезою Червінською та Комісаром ЄС з міжнародного партнерства Юттою Урпілайнен.
