Європейська комісія може продовжити ще на два місяці ембарго на ввезення в Польщу, Угорщину, Румунію, Словаччину і Болгарію українських зернових, зокрема, пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику.
Про це агентству “Інтерфакс-Україна” в середу в Брюсселі повідомило джерело в Європейській комісії, близьке до переговорного процесу.
Як відомо, у середу в Брюсселі за участю зацікавлених країн відбувається засідання координаційної платформи.
“Пропонується продовжити на два місяці діючу на імпорт українських зернових заборону. Коли буде ухвалено офіційне рішення – ще не відомо”, – сказав він.
Водночас остаточний термін на заборону українського імпорту зернових спливає 15 вересня.
Як відомо, у травні 2022 року ЄС ухвалив рішення призупинити дію імпортних мит, квот і заходів торговельного захисту на український експорт до Європейського Союзу – відомих як автономні торговельні заходи – щоб допомогти полегшити труднощі, з якими зіткнулися українські виробники та експортери після вторгнення РФ. Водночас, після виникнення логістичних проблем у Болгарії, Угорщині, Польщі, Румунії та Словаччині, спричинених імпортом пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику, які походять з України, 2 травня 2023 року набули чинності виключні та превентивні заходи щодо їхнього імпорту, які було продовжено 5 червня.
Про необхідність зберегти заборону на імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України до Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини днем раніше, 12 вересня, у Європейському парламенті висловився єврокомісар із сільського господарства Януш Войцеховський. За його словами, це рішення підтвердило свою ефективність і має бути продовжено після 15 вересня з одночасним розширенням “Доріг солідарності” для транзиту цієї української продукції. “Ми знайшли рішення, яке, по-перше, стабілізувало ринок у цих (п’яти) країнах, а, по-друге, дало змогу наростити транзит із 2,9 млн тонн до заборони з України до 3,2 млн тонн після введення заборони”, – сказав він.
За даними ЄК, автомобільними та залізними “Дорогами солідарності” цих країн уже було транспортовано 44 млн тонн агропродукції з України, а згідно з поточними прогнозами на цей маркетинговий 2023-2024 рік Україні необхідно експортувати 56 млн тонн зерна, або 4,7 млн тонн у середньому на місяць. “Чорне море заблоковане, і ніхто не знає, чи буде воно розблоковане Росією. Росія знає, що вона робить у цьому відношенні, яку злочинну діяльність вона веде, і вона використовує їжу як зброю. Але ми в змозі допомогти Україні експортувати ці 4,7 млн тонн суходолом через “Коридори солідарності”. Нам просто необхідно поліпшити і розширити ці коридори”, – підкреслив єврокомісар.
Як нові маршрути Войцеховський вказав порти країн Балтії: Литву, Клайпеду, Ригу і порти Адріатики, оскільки Румунія вже практично нездатна збільшити транзит.
Ціни на нафту еталонних марок залишаються в плюсі вдень у середу після виходу щомісячного звіту Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) напередодні публікації офіційних даних про нафтові запаси в США. Котирування листопадових ф’ючерсів на нафту сорту Brent на лондонській біржі ICE Futures о 14:47 кв торгуються на рівні $92,54 за барель, що на $0,48 (на 0,52%) вище, ніж на закриття попередньої сесії.
Ф’ючерси на нафту WTI на жовтень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) подорожчали до зазначеного часу на $0,48 (0,54%) – до $89,32 за барель.
Очікуване зростання світового попиту на нафту на 1,5 млн барелів на добу в другому півріччі 2023 року порівняно з першим півріччям перевершить пропозицію на 1,24 млн б/д, ідеться у звіті МЕА.
За оцінкою агентства, у третьому кварталі баланс світового ринку нафти переріс у дефіцит, оскільки більш активне скорочення пропозиції збіглося з рекордно високим попитом.
Так, МЕА оцінює дефіцит у липні в 1,5 млн б/д, у серпні – в 1,7 млн б/д, що є найвищим показником від 2021 року, коли було здійснено рекордне скорочення постачань ОПЕК+, щоб зменшити надлишок, що накопичився під час пандемії COVID-19.
У першому кварталі 2023 року МЕА підрахувало надлишок на ринку нафти в обсязі 1,5 млн б/д, у другому – у 80 тис. б/д.
Міненерго США о 17:30 середи опублікує щотижневу доповідь про комерційні запаси нафти, бензину і дистилятів у країні. Оприлюднені напередодні дані Американського інституту нафти (API) показали зростання нафтових резервів на 1,174 млн барелів за підсумками тижня, що завершився 8 вересня.
“ДТЕК Енерго” планує імпортувати близько 210 тис. тонн вугілля з Польщі для надійнішого проходження тепловою генерацією осінньо-зимового періоду, повідомляють у прес-релізі енергохолдингу в середу.
У рамках контракту на імпорт палива досягнуто домовленості про постачання енергетичного вугілля протягом усього опалювального сезону, починаючи з вересня 2023 року і до березня 2024 року.
Як зазначили в компанії, перші партії вугілля очікуються вже цього тижня.
“В умовах війни, непрогнозованих дій ворога та підвищеного навантаження, що їх несуть теплоелектростанції компанії останніми місяцями, додаткові обсяги імпортного палива дадуть змогу “підстрахувати” й надати додатковий запас міцності для стійкішого проходження тепловою генерацією найближчого опалювального сезону”, – заявив процитований у пресрелізі генеральний директор “ДТЕК Енерго” Ільдар Салєєв.
Як повідомлялося, ТЕС “ДТЕК Енерго” за останні чотири місяці наростили відпуск е/е на 28% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Зі свого боку, в серпні, коли через спеку споживання трималося на рекордних для літа позначках, енергетики згенерували в енергосистему на 35% більше е/е, ніж у серпні 2022 року.
Загалом за вісім місяців цього року теплоелектростанції “ДТЕК Енерго” відпустили майже 9,9 млрд кВт-год е/е, що еквівалентно середньому споживанню близько 3,3 млн сімей протягом року.
Віцепрем’єр-міністр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук пропонує представникам міжнародних організацій увійти до складу Координаційних центрів підтримки цивільного населення при обласних військових адміністраціях (ОВА).
“Ми маємо зосередити фокус уваги на роботі з організаціями, які допомагають людям з інвалідністю”, – цитує Верещук пресслужба відомства за результатами форуму “Включення та участь: люди з інвалідністю в центрі політики гуманітарного реагування під час війни”.
У зв’язку з цим віцепрем’єрка закликала міжнародні організації активно допомагати вразливим категоріям населення і наступного року.
Крім того, Верещук запропонувала, щоб представники міжнародних організацій входили до складу Координаційних центрів підтримки цивільного населення, створених при обласних військових адміністраціях по всій Україні, щоб вони могли брати безпосередню участь в ухваленні рішень на місцях.
Форум “Включення та участь: люди з інвалідністю в центрі політики гуманітарного реагування під час війни” організовано Національною Асамблеєю людей з інвалідністю України за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) у рамках проєкту міжнародної технічної допомоги, спрямованого на підвищення доступності політичного та суспільного життя, а також повного включення всіх громадян у демократичний процес. Будь-які думки, висловлені під час заходу, належать авторам і не обов’язково відображають погляди IFES.
Національна Асамблея людей з інвалідністю України налічує більше ста організацій, які представляють інтереси людей з різними порушеннями. З перших днів війни організації надають гуманітарну допомогу людям з інвалідністю та людям похилого віку з різних областей України: продукти харчування, засоби гігієни, асистивні технології, ліки, непродовольчі товари першої необхідності. На базі організацій створені прихистки (5 областей), простори для дітей (різні локації у 18 областях), надається консультативна та психологічна підтримка. НАІУ працює з цивільними та військовими, які набули інвалідності внаслідок війни, адвокатує питання захисту прав людей з інвалідністю в різних сферах та інше.
Головою Національної Асамблеї людей з інвалідністю України є Валерій Сушкевич.
Українські діти отримали від благодійників із Узбекистану гуманітарну допомогу, повідомив посол України у Ташкенті Микола Дорошенко.
До пакету допомоги увійшли трикотажні вироби для чоловіків, жінок та дітей, а також 2000 тисяч наборів першокласників. Набір включає рюкзак, зошит, альбом для малювання, кольоровий папір, набір пластиліну, ручку, клей, олівець, кольорові олівці, акварельні фарби та пенал.
Гуманітарний вантаж отримав голова Міжнародного товариства українсько-узбецької дружби Любомир Башинський. У посольстві України «Газеті.uz» пояснили, що це друга партія гуманітарного вантажу, зібраного недержавними організаціями та бізнесом Узбекистану. Перша, що включає 10,5 тонни одягу, взуття та медичних виробів, прибула в країну 18 серпня. Відправники, як і минулого разу, залишилися анонімними.
Набори для першокласників було передано до Центру переміщених осіб до Закарпатської обласної адміністрації. Їх отримують діти-сироти та діти переміщених осіб із Харківської, Херсонської, Миколаївської та Запорізької областей.
«Переконаний, що анонімна благодійність не скасовує подяку. Висловлюю щиру подяку ініціаторам такої акції. Вона підтверджує незмінність дружби між нашими народами», – написав посол України Микола Дорошенко.