Українські підприємства в січні-серпні поточного року знизили ввезення свинцю і виробів з нього на 67,9% – до $722 тис. ($9 тис.), імпорт олова та виробів з нього – на 33,8%, до $1,633 млн ($208 тис.), але наростили цинку і цинкових виробів – на 10,1%, до $28,775 млн ($3,934 млн).
Експорт алюмінію та виробів з нього в січні-серпні поточного року знизився на 4,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $63,289 млн (у серпні – $8,201 млн), свинцю та виробів з нього зріс на 13,6% – до $9,866 млн ($0,876 млн), нікелю та виробів становив $201 тис. ($76 тис.), тоді як за 8 міс. 2022 року він був $1,339 млн.
Імпорт олова та виробів з нього впав на 33,5% – до $3,312 млн, а також скоротилося ввезення цинку і цинкових виробів – на 58,7%, до $38,690 млн.
Українські підприємства в січні-серпні поточного року знизили імпорт нікелю та виробів на 75,3% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до $11,038 млн (у серпні – $2,599 млн), алюмінію та виробів із нього наростили на 17,8%, до $243,990 млн ($38,614 млн).
Прогноз рівня безробіття за методикою міжнародної організації праці у % до 2025 року
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Втрати серед цивільних осіб із 24 лютого 2022 року, після початку Росією повномасштабної війни проти України, до 10 вересня 2023 року становили 27 149 осіб (станом на 27 серпня – 26 717), зокрема 9 614 загиблих (9 511), повідомило управління Верховного комісара ООН із прав людини (УВКПЛ ООН).
“УВКПЛ ООН вважає, що реальна кількість випадків загибелі або поранення цивільних осіб є значно вищою, оскільки багато повідомлень із місць, де такі випадки мали місце, як і раніше, потребують додаткового підтвердження, водночас як отримання інформації з деяких місць, де тривають бойові дії, затримується”, – наголошується в документі щодо даних ООН.
Це стосується, наприклад, таких населених пунктів як Маріуполь (Донецька обл.), Лисичанськ, Попасна і Сєвєродонецьк (Луганська обл.), де, за повідомленнями, зафіксовано численні випадки загибелі або поранення цивільних осіб.
За підтвердженими даними ООН, загинули 4 461 чоловік, 2 672 жінки, 289 хлопчиків і 236 дівчаток, тоді як стать 29 дітей і 1 927 дорослих поки що не вдалося встановити.
Серед 17 535 поранених 516 хлопчиків і 378 дівчинка, а також 286 дітей, стать яких поки що не вдалося встановити.
Порівняно з даними на 27 серпня загинуло п’ятеро дітей і ще 14 було поранено.
Якщо раніше зведення УВКПЛ ООН про кількість втрат виходило щодня, а потім тільки в робочі дні, то з липня 2022 року воно стало щотижневим, а з кінця травня 2023 року – за кожні два тижні. У цьому зведенні, як і в попередньому, наведено дані за місяцями.
Згідно з ними, за 10 днів вересня ООН зафіксувала смерті 55 цивільних. У серпні кількість нових смертей у звітах знизилася до 147 зі 161 у липні, 186 – у червні, 174 – у травні, 182 – у квітні, 181 – у березні, 144 – у лютому.
Найсмертоноснішим місяцем, як вказує ООН, для цивільних осіб залишається березень минулого року – щонайменше 4 168 загиблих. У квітні 2022 року, згідно з публікацією УВКПЛ, кількість смертей цивільних через війну знизилася до 823, у травні – до 550, у червні – до 429 і в липні – до 386. У перші п’ять днів війни з 24-го до 28 лютого загинуло 375 осіб, у серпні минулого року – 340, у вересні – 408, у жовтні – 310, у листопаді – 188, у грудні – 206 і в січні цього року – 201.
Кількість поранених за 10 днів вересня становила 237 порівняно з 565 у серпні, 688 – у липні, 679 – у червні, 685 – у травні, 492 – у квітні, 592 – у березні, 457 – у лютому, 538 – у січні цього року, 617 – у грудні та 541 – у листопаді минулого року. У жовтні кількість поранених скоротилася до 795 з 983 у вересні, коли вона виявилася вищою за показник серпня – 921. До цього щомісяця кількість поранених перевищувала тисячу: липень – 1 131, червень – 1 109, травень – 1 139, квітень – 1 896, березень – 3 001. За п’ять перших днів війни в лютому минулого року було поранено 469 осіб.
УВКПЛ ООН уточнює, що від початку вересня від зброї вибухової дії було зафіксовано загибель 54 осіб і ще 170 було поранено, тоді як від мін і вибухонебезпечних пережитків війни помер один і було поранено 16 осіб (6%).
На контрольовані урядом території, за даними ООН, за перші 10 днів вересня припало 79% жертв.
У зведенні традиційно зазначено, що зростання показників до попереднього зведення не слід відносити тільки на випадки після 27 серпня, оскільки протягом цього періоду Управління верифікувало деяку кількість випадків за попередні дні.
Джерело: https://www.ohchr.org/en/news/2023/09/ukraine-civilian-casualty-update-11-september-2023
Експерти Уолл-стріт очікують збільшення прибутку компаній S&P 500 у поточному кварталі після трьох кварталів зниження у річному вираженні, пише The Wall Street Journal.
Це може створити більш стійку основу для підйому американського фондового ринку, який останнім часом зупинився. З початку поточного року S&P 500 зріс майже на 17%, проте індекс завершував у мінусі чотири з останніх шести тижнів.
Консенсус-прогноз експертів, опитаних FactSet, передбачає, що прибутки компаній, що входять до S&P 500, цього кварталу зростуть на 0,5%, а за підсумками всього року – на 1,2%.
Аналітики покращили прогнози на поточний квартал у перші два його місяці, чого не відбувалося з третього кварталу 2021 року, зазначає головний аналітик із прибутків FactSet Джон Баттерс.
Прогнози прибутку є рекордними чи близькими до рекордних у більшості сегментів S&P 500, включаючи компанії IT-сектору, сфери комунікаційних послуг та виробників споживчих товарів вибіркового попиту.
Підіндекси цих сегментів у S&P 500 є лідерами зростання цього року. Так, індикатор акцій IT-компаній додав з початку року 41%, комунікаційних сервісів – 43%, виробників товарів вибіркового попиту – 32%.
В останні дні аналітики покращили прогнози прибутку з розрахунку на акцію для компаній промислового сектору та постачальників комунальних послуг до рекордних максимумів, зазначає WSJ. Підіндекс акцій промислових компаній у S&P 500 цього року збільшився на 7,1%, комунальних компаній – знизився на 11%.
Девід Лефковіц, який очолює напрямок американських акцій в UBS Global Wealth Management, очікує, що S&P 500 на кінець грудня поточного року становитиме близько 4500 пунктів, а до кінця червня наступного року сягне 4700 пунктів.
За даними на 17:00 у понеділок значення індексу становить 4476,37 пункту.
Лефковіц очікує, що відновлення виплат за студентськими кредитами, а також високі ціни на енергоносії та ставки іпотечних кредитів стримуватимуть ринок акцій.
47% опитаних українців сприймають корупцію як найбільшу перешкоду для розвитку підприємництва в країні, свідчить опитування Фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва, проведене спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 3 по 17 липня 2023 року.
“Згідно з опитуванням, проведеним у липні 2023 року, корупція сприймається громадянами як найбільша перешкода для розвитку підприємництва в країні. Це зазначили 47% опитаних. Для порівняння: 37% назвали найбільшою перешкодою руйнування, завдані війною, 36% – неадекватну систему податкового адміністрування та контролю, 36% – слабку підтримку з боку держави”, – йдеться в повідомленні за підсумками дослідження, опублікованому в понеділок на офіційному сайті Фонду.
Як зазначається, “проблеми, які безпосередньо залежать від якості державного управління, посідають три з чотирьох перших позицій, які, на думку українців, заважають розвитку підприємництва. Водночас наступними за негативним впливом на підприємництво йдуть відтік спеціалістів та підприємців за кордон (29%) та відтік працівників за кордон (28%)”.
Соціологи фіксують, що корупцію як перешкоду для підприємництва дещо частіше згадували на сході (55%) і рідше на заході (43%) країни. Так само із заходу (30%) на схід (43%) помітно зростає критичне ставлення до податкового контролю. Респонденти східних (40%) і південних областей (33%) частіше згадували про відтік спеціалістів і підприємців за кордон, ніж у західних (22%) і центральних регіонах (27%), які менше постраждали від військових дій. Така сама ситуація склалася і з відтоком працівників: про це частіше згадували на сході (37%) і півдні країни (31%), ніж на заході (25%) і в центрі (24%).
“Показово, – наголошується в повідомленні, – що в суспільстві панує недовіра до вітчизняних агентів післявоєнного економічного та інфраструктурного відновлення”. Зокрема, у липні 2023 року лише 17,5% опитаних погодилися з думкою, що державні українські компанії та банки можуть ефективно та без корупції здійснити післявоєнне відновлення країни. Рівень довіри до українських приватних компаній і банків ще нижчий – 8%.
Наразі найбільші, але також невисокі показники довіри, мають великі західні компанії та банки (28%) і міжнародні фінансові організації, такі як МВФ і Світовий банк (19%). Найменшу довіру мають великі незахідні компанії та банки (Китай, ОАЕ, Саудівська Аравія) – лише 3% респондентів.
Опитування здійснювалося методом face-to-face у всіх регіонах України, крім АР Крим, Донецької, Луганської та Херсонської областей. У Запорізькій і Харківській областях опитування проводилося на тих територіях, які контролюються урядом України, і на яких не ведуться бойові дії. Опитано 2011 респондентів віком від 18 років.
