Мережа банківських відділень в Україні у третьому кварталі скоротилася на 21 точку і на початок жовтня становила 4913 підрозділів, йдеться в інформації на сайті Національного банку України.
Згідно з його статистикою, за підсумками дев’яти місяців року скорочення склало 98 відділень.
Більше всього відділень у третьому кварталі скоротив ПриватБанк – шість, що зменшило його мережу до 1096, однак банк зберіг друге місце за їх кількістю.
Ощадбанк, не дивлячись на закриття п’яти відділень, залишається лідером в Україні з 1142 точками.
Банк “Південний” і Радабанк за липень-вересень скоротили свої мережі відповідно на три та два відділення — до 37 і 30 точок.
За третій квартал по одному відділенню закрили Укргазбанк (210 відділень), МТБ Банк (43), БІЗбанк (29), Індустріалбанк (24), МетаБанк (21), РВС Банк (13), Перший інвестиційний банк (10) та Мотор-Банк (7).
Серед банків, що розширювали мережу у третьому кварталі, по одному відділенню відкрили ПУМБ, Акордбанк, ТАСкомбанк, банк “Львів” та банк “Український капітал”— їх мережі зросли до 220, 163, 92, 21 та 12 підрозділів відповідно.
За даними Нацбанку, станом на початок жовтня цього року найбільшу мережу відділень в Україні традиційно мають найбільші державні банки — Ощадбанк із 1142 відділеннями та ПриватБанк із 1096. З помітним відривом за ними розташувалися Райффайзен Банк (321), ПУМБ (220) та Укрсиббанк (218).
Другу п’ятірку за розмірами мережі сформували державний Укргазбанк (210), А-Банк (198), Акордбанк (163), державний Сенс Банк (137) та Креді Агріколь Банк (125).
Сім банків із державною часткою на початок жовтня утримували мережу зі 2639 відділень, що становило 53,7% загальної кількості підрозділів на кінець третього кварталу.
Омнікальний техноритейлер “Фокстрот” з метою забезпечення безперебійної роботи упродовж 2022-2025 років придбав і встановив обладнання резервного електроживлення на загальну суму 5,565 млн грн, станом на жовтень всі магазини мережі енергонезалежні, повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” у пресслужбі компанії.
“Для “Фокстрот” інвестиції в енергонезалежність – необхідний крок для функціонування і розвитку компанії в умовах повномасштабної війни. Це дає можливість організувати повноцінну роботу всіх сервісів, а також виконує соціальну місію компанії: у скрутні часи бути місцевим “пунктом незламності” для українців”, – зазначили у пресслужбі.
Протягом вересня-жовтня 2025 року у “Фокстрот” провели ревізію наявного ресурсу на випадок повторення блекаутів: 36 магазинів мережі забезпечено генераторами; 48 – джерелами безперебійного електроживлення різного типу; 44 магазини підключено до обладнання резервного електроживлення орендодавців у ТЦ/ТРЦ. Всі магазини забезпечені потужними зарядними станціями, UPS-обладнанням, додатковим світильниками, що працюють від повербанків тощо. Це дозволяє запустити каси, охоронну систему, а також дає достатнє освітлення для обслуговування.
У вересні та жовтні додатково закупили один резервний генератор та шість зарядних станцій.
Завдяки впровадженим у 2023-2024 роках інноваціям в IT-інфраструктурі, усі основні бізнес-процеси “Фокстрот” – від оформлення замовлення на сайті до видачі товару в магазинах – працюють на надійних цифрових платформах і залишаються стабільними навіть у разі відсутності світла.
Ключовим елементом для забезпечення роботи магазинів є внутрішня екосистема і мобільний застосунок FoxyHUB, завдяки якому продавці можуть консультувати, оформлювати покупки й приймати оплату картою в будь-якій точці магазину або навіть поза його межами. Для зручності розрахунків передбачено різні цифрові способи оплати, що не залежать від стаціонарних кас чи POS-терміналів: через мобільний застосунок продавця, LiqPay, QR-код або чат-бот у Viber/Telegram. Фіскальний чек покупець отримує одразу в електронному вигляді. У жовтні “Фокстрот” запускає tap to phone – продавець через застосунок зможе приймати оплату карткою через смартфон клієнта.
Крім того, під час відсутності електроенергії у магазинах діють центри підзарядки гаджетів та безкоштовного wi-fi.
“Фокстрот” – одна з найбільших в Україні омніканальних торговельних мереж за кількістю магазинів і обсягами продажу електроніки та побутової техніки. Станом на початок жовтня 2025 року компанія оперує 127 магазинами, що працюють у 68 містах, онлайн-майданчиком Foxtrot.ua і однойменним мобільним застосунком.
За даними YouControl, дохід ТОВ “ФТД-Ритейл” (Київ), яке розвиває мережу, за підсумками 2024 року становив 14 млрд 882,632 млн грн, що на 17,6% більше ніж за 2023 рік, а чистий прибуток – 6 млн 721 тис. грн проти 314 млн 436 тис. грн відповідно.
Засновниками омніканального ритейлера “Фокстрот” є українські бізнесмени Геннадій Виходцев та Валерій Маковецький.
Норвегія планує у 2026 році виділити 2 млрд норвезьких крон на фінансування нового пакету військової техніки з США для України в рамках ініціативи PURL, повідомляє пресслужба уряду Норвегії.
“Україна залежить від постійної військової та цивільної підтримки у боротьбі за захист від Росії. Це має велике значення, що кілька країн збираються разом, щоб забезпечити фінансування, щоб допомогти задовольнити військові потреби України. Норвегія зараз об’єднує сили з низкою інших країн Європи для фінансування пакету військової підтримки, який забезпечить обладнання для захисту високої пріоритетів для України. Ми прагнемо забезпечити 2 мільярди норвезьких крон для пакету, який координується НАТО “, – сказав прем’єр -міністр Йонас Гар Стере.
Засідання контактної групи відбудеться напередодні засідання міністрів оборони НАТО 15 жовтня. Очікується, що кілька європейських країн координуватимуть свої заплановані внески в Україну, включаючи підтримку, яка надається під новою ініціативою списку вимог України (PURL). Норвегія також внесла 1,5 мілрд норвезьких крон на фінансування попереднього пакету підтримки в рамках ініціативи PURL.
“Важливо, щоб європейські країни стояли разом і продовжували надавати підтримку, щоб разом ми могли фінансувати доставку військової техніки, необхідної Україні, наприклад безпілотників, артилерії та передових систем протиповітряної оборони. Відповідно до механізму PURL, США надають НАТО списки доступної зброї та військової техніки. Союзники, включаючи Норвегію, потім сприяють фінансуванню придбання цього обладнання для України “, – сказав міністр оборони Тор Сандвік.
НАТО координує відправлення, щоб забезпечити якнайшвидше прибуття озброєнь до України. З міркувань безпеки конкретний вміст кожного пакету не оприлюднюється.
“Норвегія зараз сприяла фінансуванню двох таких пакетів підтримки, і уряд буде працювати над тим, щоб якомога більше країн-союзників взяли участь у цій важливій ініціативі на підтримку України. Обладнання прибуває швидко і допомагає українцям захищати передню лінію та більш ефективно захищати критичну інфраструктуру. Підтримка боротьби України за свободу є не лише важливою для того, щоб Україна захищалась; це також має вирішальне значення з точки зору захисту норвезької та європейської безпеки “, – наголосив Сандвік.
Законопроєкт “Про застосування допоміжних репродуктивних технологій” (№13638 ) може кардинально змінити надання медичних послуг з репродуктивних технологій та призвести до втрати Україною статусу “репродуктивного хабу Європи”, він потребує значного доопрацювання із залученням професійної експертної спільноти, вважають опитані агентством “Інтерфакс-Україна” експерти.
“За різними оцінками, до 40–60% пацієнтів у великих клініках репродуктивної медицини — іноземці (особливо з ЄС, Великої Британії, США, Канади, Ізраїлю, Китаю). Якщо закон не передбачить прозорих механізмів для іноземних пацієнтів, наприклад, офіційних медичних віз чи угод між країнами, Україна може втратити статус “репродуктивного хабу Європи”, – сказав завідувач відділу допоміжних репродуктивних технологій завідувач відділу допоміжних репродуктивних технологій медичного гінекологічного центру (МГК) Adonis, провідний репродуктолог Дмитро Білецький..
За його словами, наразі Україна входить до топ-10 світових напрямів застосування репродуктивних технологій, зокрема, завдяки, “демократичній вартості: цикл ЕКЗ (IVF) в Україні коштує в три-п’ять разів дешевше, ніж у більшості країн ЄС або США”, високому рівню фахівців і технологій, сертифікації багатьох клінік за міжнародними стандартами, а також завдяки тому, що “законодавство України дозволяло практично всі методи ДРТ — донорські яйцеклітини, сперму, ембріони, програми ЕКЗ для подружжя й одиноких жінок”.
“В Україні дозволено анонімне донорство і створення ембріонів для зберігання, що не скрізь прийнятно”, – сказав він.
Прогнозуючи вплив законопроєкту у разі його прийняття, Білецький очікує в короткостроковій перспективі (один-два роки), що Україна може втратити частину пацієнтів на програми репродуктивних технологій (ДРТ), хоча в цілому запит залишиться високим, бо дозволеними залишаться процедури ЕКЗ, донорства, ембріонального банкінгу, а українські клініки мають визнану міжнародну репутацію та конкурентну вартість.
Втім він прогнозує, що вже в середньостроковій перспективі (три-пять років), “якщо правила щодо іноземців залишаться суворими (особливо на рівні перевезення ембріонів, донорства та сурогатного материнства), запит зменшиться на 20–40%”.
В той же час, коментуючи влив передбаченої законопроектом заборони донорства (донації) ембріонів на розвиток репродуктивної перспективи в цілому, Білецький зазначив, що “заборона донорства (донації) ембріонів призведе до того, що частина пацієнтів просто втратить можливість лікування безпліддя, а також до збільшення кількості “невикористаних” ембріонів у клініках”.
“Зараз частина пар добровільно віддає заморожені ембріони іншим. Якщо це заборонять — ембріони доведеться або зберігати (що дорого), або знищувати. Це піднімає і етичне питання: “що робити з ембріонами, які могли б дати життя”, – сказав він.
За його оцінками, програми донорських ембріонів можуть становити до 10–15% усіх процедур ЕКЗ, тому клініки, що спеціалізуються на “повних циклах” (створення, донорство, сурогатне материнство), втратять значну частку клієнтів.
“Багато іноземних пацієнтів приїжджало саме на програми з донорськими ембріонами — це була унікальна українська перевага, бо в багатьох країнах (наприклад, в Німеччині, Італії) це заборонено. Заборона означатиме втрату одного з ключових напрямів репродуктивної медицини. Україна фактично втрачає один з найгуманніших механізмів допомоги безплідним парам”, – сказав він.
Зі свого боку, лідерка напряму допоміжних репродуктивних технологій медичної мережі “Добробут” Світлана Шиянова також прогнозує, що “прийняття вказаного законопроєкту призведе до різкого зниження міжнародного попиту, оскільки він передбачає дві критичні обмежувальні норми – заборону надання послуг сурогатного материнства, якщо один з подружжя є громадянином держави, де такий метод заборонено, а також вимогу, щоб один з подружжя був громадянином України (для сурогатного материнства)”.
“Ці норми фактично закривають міжнародний ринок сурогатного материнства, який приносив значні інвестиції в медичну сферу. Очікується різке падіння міжнародного запиту”, – сказала вона.
Крім того, Шиянова зазначила, що передбачена законопроєктом заборона донації ембріонів “є однією з найбільш обмежувальних та суперечливих норм законопроєкту”, яка, до того ж суперечить принципам доказовості (Европейської асоціації репродукції, ESHRE) та забирає останній шанс у найбільш вразливої категорії пацієнтів, змушуючи їх шукати цю послугу за кордоном.
“Для клінік це означає виключення важливої послуги з переліку, що обмежує можливість надавати повний спектр ДРТ та комплексно супроводжувати пацієнта”, – сказала вона.
На думку Шиянової, наразі нормативного врегулювання потребують такі аспекти репродуктивної медицини, як визначення безпліддя, визначенння, хто є суб’єктом права на ДРТ, необхідність закріплення анонімності донації, регулювання компенсацій, а також відсутність чіткого механізму створення єдиного національного реєстру ДРТ та стандартизованого моніторингу результативності.
Як повідомлялося, представники Української асоціації репродуктивної медицини (УАРМ) вважають, що урядовий законопроєкт №13683 “Про застосування допоміжних репродуктивних технологій” обмежить доступ українців до таких технологій.
Теги: Урядовий законопроект про репродуктивні технології може призвести до втрати Україною статусу “репродуктивного хабу Європи” – експерти
Законопроєкт “Про застосування допоміжних репродуктивних технологій” (№13638 ) може кардинально змінити надання медичних послуг з репродуктивних технологій та призвести до втрати Україною статусу “репродуктивного хабу Європи”, він потребує значного доопрацювання із залученням професійної експертної спільноти, вважають опитані агентством “Інтерфакс-Україна” експерти.
“За різними оцінками, до 40–60% пацієнтів у великих клініках репродуктивної медицини — іноземці (особливо з ЄС, Великої Британії, США, Канади, Ізраїлю, Китаю). Якщо закон не передбачить прозорих механізмів для іноземних пацієнтів, наприклад, офіційних медичних віз чи угод між країнами, Україна може втратити статус “репродуктивного хабу Європи”, – сказав завідувач відділу допоміжних репродуктивних технологій завідувач відділу допоміжних репродуктивних технологій медичного гінекологічного центру (МГК) Adonis, провідний репродуктолог Дмитро Білецький..
За його словами, наразі Україна входить до топ-10 світових напрямів застосування репродуктивних технологій, зокрема, завдяки, “демократичній вартості: цикл ЕКЗ (IVF) в Україні коштує в три-п’ять разів дешевше, ніж у більшості країн ЄС або США”, високому рівню фахівців і технологій, сертифікації багатьох клінік за міжнародними стандартами, а також завдяки тому, що “законодавство України дозволяло практично всі методи ДРТ — донорські яйцеклітини, сперму, ембріони, програми ЕКЗ для подружжя й одиноких жінок”.
“В Україні дозволено анонімне донорство і створення ембріонів для зберігання, що не скрізь прийнятно”, – сказав він.
Прогнозуючи вплив законопроєкту у разі його прийняття, Білецький очікує в короткостроковій перспективі (один-два роки), що Україна може втратити частину пацієнтів на програми репродуктивних технологій (ДРТ), хоча в цілому запит залишиться високим, бо дозволеними залишаться процедури ЕКЗ, донорства, ембріонального банкінгу, а українські клініки мають визнану міжнародну репутацію та конкурентну вартість.
Втім він прогнозує, що вже в середньостроковій перспективі (три-пять років), “якщо правила щодо іноземців залишаться суворими (особливо на рівні перевезення ембріонів, донорства та сурогатного материнства), запит зменшиться на 20–40%”.
В той же час, коментуючи влив передбаченої законопроектом заборони донорства (донації) ембріонів на розвиток репродуктивної перспективи в цілому, Білецький зазначив, що “заборона донорства (донації) ембріонів призведе до того, що частина пацієнтів просто втратить можливість лікування безпліддя, а також до збільшення кількості “невикористаних” ембріонів у клініках”.
“Зараз частина пар добровільно віддає заморожені ембріони іншим. Якщо це заборонять — ембріони доведеться або зберігати (що дорого), або знищувати. Це піднімає і етичне питання: “що робити з ембріонами, які могли б дати життя”, – сказав він.
За його оцінками, програми донорських ембріонів можуть становити до 10–15% усіх процедур ЕКЗ, тому клініки, що спеціалізуються на “повних циклах” (створення, донорство, сурогатне материнство), втратять значну частку клієнтів.
“Багато іноземних пацієнтів приїжджало саме на програми з донорськими ембріонами — це була унікальна українська перевага, бо в багатьох країнах (наприклад, в Німеччині, Італії) це заборонено. Заборона означатиме втрату одного з ключових напрямів репродуктивної медицини. Україна фактично втрачає один з найгуманніших механізмів допомоги безплідним парам”, – сказав він.
Зі свого боку, лідерка напряму допоміжних репродуктивних технологій медичної мережі “Добробут” Світлана Шиянова також прогнозує, що “прийняття вказаного законопроєкту призведе до різкого зниження міжнародного попиту, оскільки він передбачає дві критичні обмежувальні норми – заборону надання послуг сурогатного материнства, якщо один з подружжя є громадянином держави, де такий метод заборонено, а також вимогу, щоб один з подружжя був громадянином України (для сурогатного материнства)”.
“Ці норми фактично закривають міжнародний ринок сурогатного материнства, який приносив значні інвестиції в медичну сферу. Очікується різке падіння міжнародного запиту”, – сказала вона.
Крім того, Шиянова зазначила, що передбачена законопроєктом заборона донації ембріонів “є однією з найбільш обмежувальних та суперечливих норм законопроєкту”, яка, до того ж суперечить принципам доказовості (Европейської асоціації репродукції, ESHRE) та забирає останній шанс у найбільш вразливої категорії пацієнтів, змушуючи їх шукати цю послугу за кордоном.
“Для клінік це означає виключення важливої послуги з переліку, що обмежує можливість надавати повний спектр ДРТ та комплексно супроводжувати пацієнта”, – сказала вона.
На думку Шиянової, наразі нормативного врегулювання потребують такі аспекти репродуктивної медицини, як визначення безпліддя, визначенння, хто є суб’єктом права на ДРТ, необхідність закріплення анонімності донації, регулювання компенсацій, а також відсутність чіткого механізму створення єдиного національного реєстру ДРТ та стандартизованого моніторингу результативності.
Як повідомлялося, представники Української асоціації репродуктивної медицини (УАРМ) вважають, що урядовий законопроєкт №13683 “Про застосування допоміжних репродуктивних технологій” обмежить доступ українців до таких технологій.
АДОНИС, білецький, законопроєкт, репродуктивна, ТЕХНОЛОГІЇ, шиянова
Виробництво свинцю і цинку у світі перевищуватиме попит у 2025 і 2026 роках, прогнозує Міжнародна дослідницька група зі свинцю і цинку (ILZSG).
Випуск рафінованого свинцю цього року, як очікується, збільшиться на 2% – до 13,34 млн тонн. Переважно це буде зумовлено підвищенням виробництва в Канаді, Німеччині, Індії, Мексиці, Швеції та Бразилії, водночас у Казахстані, Великій Британії та США очікується скорочення випуску.
У 2026 році виробництво у світі зросте на 1% і досягне 13,47 млн тонн завдяки нарощуванню випуску Бразилією та Індією, а також відновленню в Казахстані. При цьому в Китаї та Великій Британії буде зафіксовано зниження, прогнозують експерти.
Глобальне споживання свинцю цього року може підвищитися на 1,8% і становити 13,25 млн тонн, зокрема в Європі – на 1,8%, у США – на 6,6%, у КНР – на 0,9%. Наступного року попит на метал у світі, як очікується, збільшиться на 0,9% – до 13,37 млн тонн, у Китаї буде відзначено скорочення на 1,7%.
Таким чином, у 2025 році на глобальному ринку сформується надлишок свинцю в розмірі близько 91 тис. тонн, у майбутньому році профіцит збільшиться до 102 тис. тонн, йдеться в повідомленні групи.
Випуск рафінованого цинку в світі в поточному році, як очікується, підвищиться на 2,7% – до 13,8 млн тонн.
Зокрема, виробництво в Китаї зросте на 6,2%. Також очікується зростання випуску в Норвегії, де компанія Boliden у березні завершила розширення виробничих потужностей заводу Odda на 150 тис. тонн на рік. Тим часом прогнозується зменшення випуску цинку в Італії та Японії через закриття підприємств Glencore і Toho Zinc у цих країнах, а також у Бразилії, Канаді, Мексиці та Південній Кореї.
У 2026 році світовий випуск цинку підніметься на 2,4% і досягне 14,13 млн тонн. Очікується підвищення в Бразилії, Канаді, Норвегії та Китаї.
Споживання металу цього року може зрости на 1,1% – до 13,71 млн тонн. Зокрема в КНР очікується підвищення на 1,3%, в Європі – на 0,7%. Також експерти припускають можливість підйому попиту в Індії, Японії, Саудівській Аравії, Таїланді та В’єтнамі, а також скорочення в Бразилії та Південній Кореї.
У 2026 році глобальний попит на цинк збільшиться на 1% і становитиме 13,86 млн тонн. Зокрема в КНР він підніметься на 0,1%, також прогнозується підвищення в країнах Європи, Бразилії, Індії та США.
Глобальний профіцит цинку у 2025 році очікується на рівні 85 тис. тонн, наступного року – 271 тис. тонн.
ILZSG, створена ООН 1959 року, надає інформацію про постачання і попит на цинк і свинець, проводить дослідження ситуації на світових ринках цих металів. Членами групи є Австралія, Бельгія, Бразилія, Болгарія, Китай, Фінляндія, Франція, Німеччина, Індія, Ірландія, Італія, Японія, Південна Корея, Мексика, Марокко, Намібія, Норвегія, Перу, Польща, Португалія, РФ, Сербія, Швеція, Туреччина і США, а також Європейський союз. На частку цих держав припадає понад 85% видобутку і споживання свинцю і цинку у світі.
Кількість людей з України, які шукають захисту в Німеччині, значно зросла за останні тижні, повідомляє Die Welt у середу.
Як пише видання, скасування заборони на виїзд для придатних до військової служби українських чоловіків віком від 18 до 22 років призвело до збільшення кількості прохань про надання притулку від цієї групи.
«Кількість прохань зросла з приблизно 100 на тиждень до набрання чинності цими положеннями до приблизно 1000 на тиждень», – заявила прес-секретар Федерального міністерства внутрішніх справ.
«На даний момент неможливо оцінити, наскільки це тимчасове явище»,- додала вона.
За інформацією, протягом літа загальна кількість людей з України в Німеччині зросла. За даними МВС, у травні через реєстраційну систему Free було розподілено 7961 українця, у серпні – 11 277, а у вересні – 18 755. На відміну від шукачів притулку, особи, які шукають захисту з України, отримують посвідку на проживання відповідно до статті 24 закону про проживання, що дає їм право на негайний доступ до ринку праці та соціальних послуг.
