Атаки на критичну інфраструктуру під час російсько-української війни роблять цивільне населення вразливим напередодні зими, йдеться в заяві регіонального директора Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) в Європі та Центральній Азії Аріан Бауер, поширеній у вівторок.
“Світло, тепло, вода. Ці послуги життєво необхідні людям, щоб пережити холодні місяці попереду. Утім, їхній доступ до цих рятівних послуг обмежується або зникає з кожним ударом, який завдає ушкоджень водопроводам, електростанціям та іншій критичній інфраструктурі. Критична інфраструктура, яка уможливлює надання населенню життєво необхідних послуг, включно з водо- та електропостачанням, захищена відповідно до міжнародного гуманітарного права. Для забезпечення безпеки як цивільного населення, так і життєво необхідних послуг, від яких воно залежить, слід вживати всіх запобіжних заходів”, – наголосила вона.
У заяві наголошується, що з наближенням зими удари по критично важливій інфраструктурі «посилюють навантаження на системи, які після кількох років російсько-українського збройного конфлікту вже працюють на межі своїх можливостей».
Міністерство фінансів Індонезії розглядає можливість випуску своїх перших номінованих у юанях держоблігацій (панда-бондів) у 2026 році, повідомляє Financial Times із посиланням на два джерела.
Інтерес до панда-бондів зумовлений тим, що Пекін просуває використання своєї валюти в міжнародній торгівлі та фінансуванні для посилення глобального впливу і зниження залежності від американського долара.
Раніше цього року про плани емісії панда-бондів заявляли Бразилія, Пакистан і Словенія.
“З точки зору міжнародних емітентів, це надає більше можливостей, розширює базу інвесторів у довгостроковій перспективі і сприяє зниженню вартості фінансування для країни, – вважає керівник відділу макроекономічних досліджень в Азії OCBC Томмі Се. – Люди хочуть відмовитися від долара і подивитися на інші ринки”.
Панда-бонди стають дедалі популярнішими з 2023 року завдяки проведеним Пекіном реформам регулювання і зниженню вартості фінансування. У 2024 році обсяг випуску панда-облігацій досяг рекордних 195 млрд юанів ($27 млрд), за даними Wind. Проте, він, як і раніше, становить лише малу частину боргового ринку Китаю.
Очікується, що емісія панда-бондів значно зросте найближчими роками і стане важливим фактором глобалізації юаня, говориться у звіті Інституту міжнародних фінансів (IIF), опублікованому раніше цього року.
Також аналітики прогнозують зростання випуску «дім-самів» (бонди в юанях, але випущені за межами материкового Китаю, здебільшого в Гонконзі) до рекорду цього року. Зокрема, в жовтні Індонезія випустила свої перші подібні облігації на суму 6 млрд юанів і планує продовжити емісію «дім-самів» наступного року, повідомили джерела FT.
Мережа магазинів EVA інвестувала у підвищення енергонезалежності магазинів, логістичних центрів та офісів близько 100 млн грн з 2022 року, придбано майже 1,2 тис. генераторів, встановлено три дахові СЕС, повідомили у пресслужбі компанії.
Основу системи резервного живлення в магазинах становлять бензинові генератори (1133 од.). Ще кілька десятків генераторів компанія тримає в запасі для донасичення мережі або заміни у разі поломок. Також передбачено джерела безперебійного живлення на базі EcoFlow та інші подібні. Розташовані в торгових центрах магазини мають можливість отримувати необхідну енергію від дизель-генеруючих потужностей ТРЦ.
За даними пресслдужби, частка безготівкових розрахунків у EVA становить понад 50%, можливість оплачувати покупки карткою навіть у разі відключень світла та перебоїв мобільного зв’язку забезпечується через оптоволоконний інтернет. До нього під’єднано сервери магазинів, які обмінюються даними з центральним сервером компанії, та POS-термінали банків.
“У разі відсутності і такого каналу реалізовано схему роботи з data-терміналами, які накопичують дані та синхронізуються з центральним сервером, як тільки з’являється зв’язок. Щоправда в такому разі обмежується використання опцій програми лояльності – бонуси нараховуються, але не можуть бути списані”, – пояснює операційний директор мережі магазинів EVA Віктор Средній.
Ключові розподільчі центри компанії було забезпечено незалежним електроживленням (потужними дизельними генераторами) ще до 2022 року. Наразі запаси дизельного пального зроблено в достатній кількості, щоб забезпечити роботу складів на час стабілізаційних/аварійних відключень централізованого електропостачання.
Як додаткове джерело енергії на розподільчих центрах компанії у 2025 році встановлено сонячні мережеві електростанції: у Львові (1239 панелей, потужність 718 кВт), Дніпрі (791 панелей потужністю 459 кВт), Броварах (1940 панелей потужністю 1125 кВт).
Як повідомив головний енергетик мережі магазинів EVA та EVA.UA Микола Леонов, покриття СЕС коливається від 17% до 66% залежно від сезону та режиму роботи складу.
У зв’язку з розширенням мережі та нарощуванням логістичних потужностей роботи компанії в напрямі енергонезалежності та енергоефективності тривають. Донасичення генераторами нових магазинів відбувається у поточному режимі. Заплановано встановлення дахової мережевої сонячної електростанції на новобудові складу у Львові, придбання потужних дизель-генеруючих установок для резервного живлення цієї будівлі та нового складу у Броварах. Ці об’єкти планується ввести в експлуатацію протягом 2026 року.
“Ми технічно підготувалися до можливих викликів. Водночас великі ризики для бізнесу полягають у непередбачуваності масштабів і тривалості відключень електрики. Ми не можемо утримувати значні запаси пального для кожного магазину, а оскільки генератори сьогодні мають безліч підприємств по всій країні, одночасний високий попит може призвести до дефіциту ресурсів”, – говорить Леонов.
ТОВ “Руш”, що керує мережею EVA, засновано 2002 року. На початок 2025 року мережа налічувала 1109 магазинів, що працюють.
За даними YouControl, власником ТОВ “Руш” вказано кіпрську “Інсетера Холдінгс Лімітед” (Incetera Holdings Limited, 100%), кінцевими бенефіціарами – Руслана Шостака і Валерія Кіптика.
За підсумками 3кв 2025 року чистий дохід “Руш” збільшився на 18,6% порівняно з аналогічним періодом попереднього року – до 22,916 млрд грн. Чистий прибуток знизився на 14,7% – до 1,7 млрд грн.
До порту Тартус у Сирії прибули три вантажні судна з понад 70 тис. тонн пшениці в межах програми зміцнення стратегічних запасів зерна та забезпечення потреб внутрішнього ринку, повідомило місцеве видання sana.sy із посиланням на інформацію портової адміністрації.
“Три судна, завантажені більше ніж 70 тис. тонн пшениці, прибули до порту “Тартус” для Генерального управління з торгівлі та переробки зерна в рамках постійних зусиль уряду щодо зміцнення стратегічного запасу зерна та забезпечення потреб місцевого ринку в пшениці”, – зауважило видання.
Операційний керівник порту “Тартус” Юсеф Арнус уточнив, що два судна привезли зерно з України, а одне – із РФ, їх наразі розвантажують. Частина вантажу зберігатиметься в силосах зерносховищ порту, а решту перевозитимуть вантажівками та залізницею і спрямовуватимуть на задоволення потреб місцевого ринку та забезпечення продовольчої безпеки.
Він додав, що на розвантаження чекає четверте судно із 26 тис. тонн пшениці та є ознаки прибуття найближчим часом додаткових суден, завантажених приблизно 50 тис. тонн.
Помічник директора Тартуського відділення залізниці Нідаль Абдель Кадер повідомив, що одне із суден під назвою Golden Nour прибуло у Тартус із вантажем понад 30 тис. тонн пшениці. Частину цього вантажу було доставлено на елеватори “Аш-Шіншар”, і це вже четверта поставка за останній період.
Видання нагадало, що 5 листопада до порту “Тартус” прибули чотири судна із 94 тис. тонн пшениці для поповнення стратегічного запасу та забезпечення потреб млинів у різних провінціях Сирії.
Підприємство “Аргон Фуд”, яке спеціалізується на виробництві хлібобулочних виробів, зберіганні та перевезенні інших продуктів харчування, встановило сонячну електростанцію піковою потужністю 114 кВт, повідомив заступник міського голови Вінниці Андрій Очеретний у Facebook.
“На даху підприємства встановили СЕС піковою потужністю 114 кВт. Станцію ввели в експлуатацію наприкінці травня, і за цей час завдяки її роботі підприємство покрило практично всі свої потреби в електроенергії”, – написав він у Facebook.
За інформацією Очеретного, компанія стала однією із заявниць на участь у Порядку часткової компенсації витрат на придбання обладнання, яке використовується для виробництва електроенергії з ВДЕ у межах міської програми.
“В умовах блекаутів перехід на “зелену” енергію – це шлях до енергонезалежності. Таке стратегічне рішення допомагає бізнесу зменшити витрати на виробництві, зберігати колективи та створювати нові робочі місця й водночас робить внесок у сталий розвиток громади”, – резюмував заступник мера Вінниці.