Конкурс на заміщення вакантних адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП) офіційно розпочато, прийом документів від кандидатів триватиме з 19 серпня до 21 вересня 2026 року включно. Про це повідомив член конкурсної комісії, адвокат Олексій Шевчук у Facebook.
“Понад місяць наша конкурсна комісія працювала практично без зупину, щоб сформувати максимально якісні, зрозумілі та рівні умови для всіх кандидатів. Ми напрацювали методологію, порядок проведення конкурсу, правила та критерії оцінювання”, – написав він.
За словами Шевчука, потенційним кандидатам необхідно стежити за офіційними повідомленнями на сайті Офісу генерального прокурора, ознайомитися з установленими вимогами та завчасно підготувати необхідні документи.
Він зазначив, що основними принципами конкурсу мають бути прозорість, відкритість, професійність та рівні умови для всіх кандидатів, а ключовими критеріями оцінювання – професійність, доброчесність і відповідність установленим вимогам.
Шевчук також звернув увагу на участь представника адвокатури в роботі конкурсної комісії та закликав адвокатів, які відповідають установленим критеріям, брати участь у конкурсі.
“Якщо ви відповідаєте встановленим вимогам, готуйтеся, подавайте документи та беріть участь у конкурсі. Адвокатська спільнота має достатньо сильних, незалежних і професійних правників, здатних працювати в системі антикорупційної прокуратури”, – наголосив він.
Як повідомлялося, конкурсна комісія з організації та проведення конкурсу на адміністративні посади в САП розпочала офіційну роботу 6 липня 2026 року. Головою комісії було обрано Лауру Оану Штефан, визначену за пропозиціями міжнародних та іноземних організацій, її заступником – Сергія Шмаленю, делегованого за пропозицією Ради прокурорів України.
Комісія здійснює добір кандидатів на керівні адміністративні посади в САП, зокрема на посади першого заступника та заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Джерело – https://www.facebook.com/share/1LZ3kLSn1y/?mibextid=wwXIfr
Компанія «Злата Істейт» (Zlata Estate) стала найбільшою серед українських компаній з ювелірними КВЕДами, які опублікували фінансову звітність за 2025 рік, з доходом 1,261 млрд грн, свідчить дослідження Opendatabot та його аналіз Experts Club від 17 серпня 2026 року.
Друге місце посіла компанія «Ресурс+» з доходом 1,019 млрд грн, третє — «Вайс Кінг» з 955,4 млн грн.
Офіційний дистриб’ютор Pandora в Україні компанія «Амадео» отримала 830,4 млн грн доходу й посіла четверте місце. П’ятірку найбільших замикає «Опті Голд» із 620,4 млн грн.
Загалом топ-10 ювелірних компаній України за доходами за 2025 рік виглядає так:
«Злата Істейт» — 1,261 млрд грн
«Ресурс+» — 1,019 млрд грн
«Вайс Кінг» — 955,4 млн грн
«Амадео» — 830,4 млн грн
«Опті Голд» — 620,4 млн грн
«Голден Хіт» — 618,3 млн грн
«Паритет+» — 608,5 млн грн
«Сільвер Тірз» — 586,3 млн грн
«Сільвер Спектр» — 471,1 млн грн
«Кіпсейк» — 445,1 млн грн.
Сукупний дохід лише першої п’ятірки перевищив 4,68 млрд грн.
При цьому Opendatabot застерігає, що рейтинг не дозволяє оцінити весь ювелірний ринок України. З 1 282 діючих компаній із відповідними КВЕД-кодами фінансову звітність за 2025 рік подали лише 358, тобто менше третини. Тому наведений рейтинг відображає показники компаній, щодо яких доступні фінансові дані, а не всіх учасників галузі.
Загалом станом на кінець липня в Україні налічувалося 7 865 ювелірних підприємств, включаючи 1 282 компанії та 6 583 ФОП.
Від початку 2026/27 маркетингового року (МР, липень-червень) Україна станом на 14 серпня 2026 року експортувала 3,093 млн тонн зернових та зернобобових культур, що на 9,8% більше, ніж на аналогічну дату минулого року – 2,818 млн тонн.
Як повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства з посиланням на дані Державної митної служби, загальний експорт зернових, зернобобових культур та борошна сягнув 3,097 млн тонн проти 2,826 млн тонн на цю саму дату рік тому.
У розрізі культур експорт пшениці скоротився на 14,9% – до 1,291 млн тонн із 1,517 млн тонн відповідно, ячменю – на 26,8%, до 339 тис. тонн із 463 тис. тонн, тоді як експорт кукурудзи зріс на 69,6% – до 1,403 млн тонн із 827 тис. тонн роком раніше.
Жито, як і торік, не експортувалося.
Крім того, експорт пшеничного борошна від початку 2026/27 МР скоротився на 48,3% і становив 3 тис. тонн проти 5,8 тис. тонн на аналогічну дату минулого МГ.
Загалом станом на 14 серпня Україна експортувала 348 тис. тонн зернових та зернобобових, зокрема 219 тис. тонн пшениці, 40 тис. тонн ячменю та 89 тис. тонн кукурудзи.
Випуск № 1 – серпень 2026 року
Аналіз поточної ситуації на валютному ринку України
У першій половині серпня курс долара в Україні перебував під впливом стратегії курсової гнучкості Національного банку України, яка передбачає участь у торгах на міжбанківському валютному ринку з інтервенціями іноземної валюти. У результаті курс, що намагався перейти за позначку 44,83 грн/дол., на кінець другого тижня серпня повернувся на позначку початку місяця – 44,70 грн/дол. Ціна цієї курсової стабільності – 2,11 млрд доларів, які НБУ продав імпортерам через валютні інтервенції в першій половині серпня. Це майже відповідає обсягу проданої НБУ валюти протягом двох останніх тижнів липня (2,15 млрд дол.). Попит на іноземну валюту в серпні залишається на високому рівні, а головним маркет-мейкером ринку виступає НБУ. В цьому питанні спостерігається абсолютна стабільність. Завдяки активній участі Нацбанку в торгах курс практично не змінюється.
Однією з головних проблем, що впливає на економіку країни та надходження валютної виручки, є складна ситуація з перевезенням українських товарів морськими шляхами. У липні та на початку серпня Росія здійснила понад 70 атак на портову інфраструктуру України та 62 удари по суднах. Це фактично зупинило агроекспорт, який за перші два тижні серпня впав на 75% у річному вимірі. У перспективі зупинка агроекспорту загрожує накопиченням на складах зернових, а також багатомільйонними збитками для агрокомпаній. Проте на курсових коливаннях це навряд чи позначиться, адже, як і раніше, так і зараз ситуацію повністю тримає під контролем Нацбанк.
Глобальний контекст
Світові ринки капіталу в очікуванні вересневого засідання Комітету ФРС, де 16 вересня можуть ухвалити рішення про зміну базової ставки. Проте наразі впевненості в цьому немає. Аналітики навіть прогнозують, що ФРС може залишити ставки незмінними у вересні, оскільки нещодавно опубліковані дані показали зниження інфляції у США вже другий місяць поспіль. Індекс споживчих цін у США в липні зріс на 3,4% (рік до року) порівняно з 3,5% у червні. Про це повідомило Бюро статистики праці. Однак певні шанси на підвищення ставки залишаються – деякі фінансисти вже висловили свою думку, що центральний банк має підвищити ставки до кінця 2026 року, щоб знизити інфляцію, яка перевищує цільовий показник 2%.
Тим часом на Близькому Сході зростає напруженість, а щодо цін на нафту спостерігається висока волатильність: 17 серпня нафта марки Brent досягла рівня 88,44 дол./бар. Як і раніше, на нафтові котирування впливає ситуація в Ормузькій протоці. Минулого тижня Іран заявив, що не має наміру відмовлятися від блокади цієї протоки після заяв президента США Дональда Трампа про можливість встановити контроль над стратегічним водним шляхом.
Пара EUR/USD у серпні рухається в бік девальвації долара – станом на 17 серпня курс становить 1,1594 дол./євро, а от розпочинався місяць з курсу 1,1485 дол./євро.
Внутрішній український контекст
На вітчизняному валютному ринку в серпні спостерігається високий попит на іноземну валюту. Якщо впродовж чотирьох тижнів липня НБУ продав через інтервенції 4,1 млрд доларів, то за перші два тижня серпня обсяг проданої валюти перевищив 2,11 млрд доларів.
Міжнародні резерви наразі на високому рівні, що важливо для макрофінансової стабільності та, звісно, для можливостей НБУ задовольняти попит на валюту. За даними регулятора, на початку серпня міжнародні резерви становили 51,2 млрд дол., у липні вони зменшилися на 0,1%. У НБУ пояснили, що така динаміка зумовлена валютними інтервенціями Національного банку та борговими виплатами країни в іноземній валюті: операції незначно перевищили надходження від міжнародних партнерів, розміщення валютних облігацій і конвертації в гривню валюти, отриманої в межах програми Ukraine Support Loan. Відповідно до балансових даних НБУ в липні продав на валютному ринку 4,76 млрд доларів і купив 1,8 млн дол.
У серпні НБУ оголосив про великий пакет пом’якшень валютних обмежень для фізичних осіб, який вступив в дію 11 серпня. Серед головних змін – збільшується ліміт на купівлю населенням безготівкової іноземної валюти з 50 тис. грн до 200 тис. грн на місяць. Також підвищується зі 100 тис. грн до 200 тис. грн денний ліміт на зняття населенням готівкових коштів із валютних рахунків в Україні та за кордоном. Крім того, НБУ розширив можливості українців оплачувати товари, роботи та послуги за кордоном із гривневих рахунків. У Нацбанку очікують, що новий пакет валютних послаблень сформує лише помірний додатковий попит на іноземну валюту, який буде незначним відносно масштабів валютного ринку.
Тим часом Україна продовжує отримувати міжнародну фінансову підтримку, і наприкінці липня стало відомо про транш розміром 3,47 млрд євро від ЄС в межах Ukraine Support Loan. Ці кошти призначені для фінансування оборонних потреб України, зокрема для ракет, систем ППО, винищувачів і безпілотників. Щодо кредиту від МВФ, то тут обсяг надходжень і ритмічність траншів залежать від виконання умов програми EFF. У 2026 році заплановано ще два перегляди виконання програми з МВФ – у вересні та грудні. Якщо всі умови буде виконано вчасно, то Україна зможе залучити від фонду понад 2,4 млрд доларів.
Серед актуальних проблем економіки країни, яка протистоїть російській агресії, – експорт. Внаслідок ударів РФ по портовій інфраструктурі постачання морем майже зупинилось, а в Мінагро кажуть про збитки агросектору, які цьогоріч можуть досягти 3 млрд доларів. Тим часом уряд уже знизив мінімальні експортні ціни на окремі види агропродукції, щоб запобігти зупинці експорту зернових та олійних культур. Проте не лише в агросекторі зараз спостерігаються негативні тенденції, адже ворог намагається бити по великих логістичних центрах, що впливає на постачання продовольства до мереж супермаркетів, а перебудова логістичних маршрутів може призвести до зростання витрат виробників і роздрібних мереж. Все це вказує на можливе швидке зростання цін на продукти харчування, зокрема на молочну продукцію, овочі та фрукти. Нагадаємо, що в липні 2026 року інфляція пришвидшилася до 7,7% у річному вимірі, а в місячному вимірі ціни в Україні зросли на 0,3%.
Курс долара США: динаміка й аналіз
Девальваційні очікування нікуди не зникли, проте в серпні курс перебуває під повним контролем НБУ, а отже, тимчасова стабільність забезпечується задоволенням заявок імпортерів регулятором на міжбанківському валютному ринку. На початку серпня офіційний курс перебував на рівні 44,64 грн за долар, а 17 серпня курс НБУ досяг позначки 44,70 грн за долар. На міжбанківському ринку в середині серпня торги відбувалися за курсом 44,70–44,78 грн/дол. На готівковому ринку курс несуттєво змінювався: в середині серпня у банках та обмінних пунктах курс купівлі – в межах 44,30–44,55 грн/дол., курс продажу – 44,90–45,10 грн/дол. Спреди в серпні звузилися до значень 0,4–0,6 грн/дол.
Ключові фактори впливу:
• Зростання попиту на валюту компенсується збільшенням обсягу валютних інтервенцій НБУ. Нацбанк виступає головним продавцем валюти та через пропозицію валюти утримує курс гривні від подальшої девальвації.
• Міжнародні фактори: тривалий конфлікт на Близькому Сході веде до нерівномірних коливань на ринку нафти та зростання цін на нафтопродукти. Президент США Дональд Трамп заявив, що має намір оголосити Ормузьку протоку територією США. У Тегерані наголосили, що протока буде закрита або відкрита виключно за рішенням Ірану.
• На готівковому валютному ринку України гривня укріпилась. У середині липня в касах банків і пунктів обміну курс продажу долара залишається у межах 44,90–45,10 грн/дол.
• Поведінкові очікування ринку: головна інтрига пов’язана з вересневим засіданням Комітету ФРС, коли можливе рішення про підвищення базової ставки. Проте останні інфляційні звіти свідчать про пригальмування темпу зростання цін, а це цілком може вплинути на рішення Комітету, що залишить ставку незмінною. В Україні влада зосереджена на забезпеченні оборони країни та ретельній підготовці до зими. Головний фокус уряду – захист критичної інфраструктури та створення резервних запасів пального й обладнання, необхідних для оперативного відновлення пошкоджених об’єктів.
Прогноз
• Короткостроково (1–2 тижні): базовий діапазон 44,80–45,10 грн/дол., НБУ намагатиметься через інтервенції утримати курс у межах 44,70-44,85 грн/дол.
• Середньостроково (2–3 місяці): 44,95–45,30 грн/$. Вересневе рішення щодо рівня ключової ставки ФРС США та чіткі сигнали про наближення миру на Близькому Сході в перспективі можуть сприяти укріпленню долара на міжнародній арені. В Україні долар так само буде укріплюватися.
• Довгостроково (6+ місяців): у базовому сценарії головним залишається девальваційний тренд, а курс до кінця року може перебувати в межах 45,40–46,20 грн/$. Ключовими чинниками впливу на курс залишатимуться обсяг міжнародних резервів, нові багатомільйонні надходження фінансової допомоги від партнерів, виконання плану з доходів державного бюджету; також впливатиме також ситуація в енергетичній галузі та рівень захисту об’єктів критичної інфраструктури від руйнувань внаслідок масованих атак ЗС РФ.
Курс євро: динаміка й аналіз
Протягом липня курс євровалюти на вітчизняному ринку укріплювався на тлі ситуації на міжнародному ринку, де долар втрачав, а євровалюта посилювала свої позиції. Офіційний курс євро в Україні на початку серпня становив 51,27 грн/євро, а вже 17 серпня – 51,71 грн/євро. На готівковому ринку України в серпні відбувається рух євровалюти на укріплення. Курс купівлі 17 серпня перебуває в коридорі 51,05–51,65 грн/євро, а курс продажу – 51,85–52,15 грн/євро. Спреди між курсом купівлі та курсом продажу євро в серпні розширилися та становлять від 0,45 грн/євро до 1 грн/євро.
Ключові фактори впливу:
• На міжнародному ринку євровалюта посилює свої позиції на тлі зниження курсу долара. На валютні котирування впливають такі чинники, як очікування зміни ставки ФРС у вересні та зростання напруженості на Близькому Сході.
• ЄЦБ у вересні може підвищити ставки. Базою для такого рішення буде зростання цін у ЄС: інфляція в єврозоні в липні підвищилася до 2,9%.
• Курс євро в Україні в серпні після тривалого періоду стабільності почав активно зростати. Ажіотажного попиту на євровалюту немає, а каси й обмінники мають достатній запас готівки для задоволення попиту.
Прогноз:
• Короткостроково (2–4 тижні): на українському ринку євровалюта може залишатись у коридорі 51,80–52,45 грн/€.
• Середньостроково (2–4 місяці): якщо на міжнародному ринку триватиме укріплення євро, то в Україні курс сягатиме діапазону 52,20–52,90 грн/€.
• Довгостроково (6+ місяців): наприкінці року курс євро може перебувати у межах 52,50–53,60 грн/€. Основні чинники впливу на курс євровалюти незмінні – це рішення ФРС США щодо базової ставки, рішення ЄЦБ стосовно зміни ставок, рівень інфляції в ЄС, ціни на нафту та розвиток конфлікту на Близькому Сході.
Рекомендації для бізнесу й інвесторів
Долар втрачає позиції відносно євро на міжнародному ринку. Низхідний тренд американської валюти пояснюється очікуваннями інвесторів щодо зміни базової ставки у вересні, а також загостренням конфлікту між США й Іраном. Подальше падіння курсу долара може вплинути на уповільнення процесів девальвації гривні.
ФРС може змінити ключові ставки. Підвищення ставок уже у вересні здатне підтримати долар на глобальному ринку, адже вартість казначейських облігацій зросте, що, ймовірно, підвищить попит на цінні папери США, додаючи долару балів.
Фокус – на ліквідних валютах. Світова геополітика розкачує курси валют, але долар та євро залишаються для інвесторів базовими валютами під час формування ефективної валютної стратегії.
Війна в Ірані вже не може похитнути становище долара. Гостра фаза конфлікту на Близькому Сході не є причиною відмовитися від інвестицій у доларах.
Купувати долари – вчасна та вигідна стратегія. Поки на вітчизняному ринку спостерігається тимчасова крихка стабільність, доречно інвестувати в американську валюту в межах як середньострокової, так і довгострокової валютної стратегії.
Накопичення у валюті – не лише готівкові. Збільшення з 11 серпня дозволеного НБУ для купівлі безготівкової валюти ліміту до 200 тис. грн дозволяє інвесторам збільшити накопичення на валютних рахунках у банках. Хоча ключовими і залишатимуться готівкові накопичення.
Інвестиції в цінні метали й акції – можливі, але не вони будуть головними у валютній стратегії. НБУ з 11 серпня дозволив безперешкодно спрямувати з рахунку в банку 200 тис. грн на безготівкові банківські метали та цінні папери іноземних емітентів. Проте такі інвестиції можуть бути лише невеликою часткою заощаджень – у межах 15%, а от долар та євро доцільно залишати базовими складовими валютної стратегії.
Безпечні інвестиції – гарантія збереження капіталу. У різних фінансових сценаріях варто передбачити стабільні джерела отримання прибутку, а також пересвідчитися у надійності розміщення своїх активів.
Євровалюта – важлива частина інвестиційного портфеля. Укріплення євро до 51,70 грн/євро надає нові можливості для інвесторів: йдеться або про швидкий заробіток на продажі частини накопичень у євровалюті, або про додаткові обсяги купівлі євро з метою поповнення портфеля у цій валюті.
Увага до рішень центробанків США та ЄС і до статистики щодо інфляції та ринку праці в США та ЄС. Оскільки у вересні і ФРС, і ЄЦБ готуються розглянути підвищення ставок, саме ключові статистичні дані щодо інфляції та рівня зайнятості у серпні будуть базовими для регуляторів під час ухвалення головних рішень.
Диверсифікація – гарантія безпеки інвестицій. Інвестори мають формувати валютні портфелі в різних валютах, і хоча базовими залишаються ліквідні долар і євро, доречно періодично виводити частину коштів у інші надійні європейські валюти, серед яких британські фунти стерлінгів і швейцарські франки. Доцільно також передивлятися економічні прогнози Польщі для можливого переведення 5% накопичень у польський злотий.
Депозити в гривні – лише для накопичень з метою купівлі валюти. Варто вибирати гривневі вклади на строк 3–6 місяців з обов’язковою опцією поповнення. Ставка за вкладом у цьому разі не є критичною, адже накопичення згодом мають бути переведені в іноземну валюту.
Що важливо у сфері новин. Інвесторам варто слідкувати за новинами з Білого дому щодо перспектив розвитку конфлікту США й Ірану. Також важливою буде інформація про ставки казначейських облігацій США. Головні валютні новини надійдуть у вересні – за підсумками засідань комітетів ФРС та ЄЦБ стане зрозумілим, чи зростають ключові ставки в Європі та США. В Україні головними маркерами ситуації на валютному ринку будуть надходження фінансової допомоги від партнерів, обсяг міжнародних резервів, ситуація з експортом зернових, зміни на фронті, інформація про стан енергетичного сектору та підготовку до зими, а також про обсяги закачаного Нафтогазом до підземних газових сховищ природного газу.
Цей матеріал підготовлений аналітиками міжнародної мультисервісної продуктової FinTech-платформи КИТ Group та відображає їхнє експертне, аналітичне професійне судження. Інформація, представлена в цьому огляді, має суто інформаційний характер і не може бути розцінена як рекомендація для дій.
Компанія та її аналітики не дають жодних запевнень і не несуть відповідальності за будь-які наслідки, що виникли внаслідок використання цієї інформації. Уся інформація надається, як є, без будь-яких додаткових гарантій повноти, зобов’язань зі своєчасності чи оновлення або доповнення.
Користувачі цього матеріалу мають самостійно оцінювати ризики та ухвалювати свідомі рішення на основі власного оцінювання та аналізу ситуації з різних доступних джерел, які вони самі вважають достатньо кваліфікованими. Перед ухваленням будь-яких інвестиційних рішень рекомендуємо проконсультуватися з незалежним фінансовим радником.
ДОВІДКА
KИT Group — міжнародна мультисервісна продуктова FinTech-платформа формату маркетплейс, яка надає фінансовим компаніям доступ до сервісів просування їхніх послуг, а також рекламно-консультаційні послуги.
Кількість заяв на отримання громадянства Вірменії у 2025 році перевищила 32 тис. і стала найбільшою за всю історію незалежної республіки, при цьому значна частина зростання пов’язана з громадянами Росії вірменського походження. Про це повідомив виконувач обов’язків заступника міністра внутрішніх справ Вірменії Армен Газарян.
Для порівняння: у 2023 та 2024 роках кількість заяв перевищувала 20 тис. на рік, тоді як раніше середній показник становив близько 7–8 тис. звернень щорічно. Таким чином, за кілька років кількість бажаючих отримати вірменське громадянство збільшилася приблизно в чотири рази порівняно з попереднім середнім рівнем.
Газарян безпосередньо пов’язав зміну тенденції з початком війни в Україні та подальшими обмеженнями на поїздки громадян Росії. За його словами, більшість російських громадян, які звертаються за вірменським громадянством, є етнічними вірменами, тому зростання стосується насамперед численної вірменської діаспори в РФ.
При цьому опубліковані МВС дані не означають, що всі 32 тис. заяв подали росіяни. Детальний розподіл 32 тис. заяв за поточним громадянством МВС під час прес-конференції не оприлюднило.
Однією з основних причин підвищеного інтересу Газарян назвав отримання другого документа для міжнародних поїздок. За його оцінкою, у деяких випадках вірменське громадянство фактично використовується як додатковий інструмент мобільності людьми, які зберігають основне місце проживання та життєві інтереси за межами Вірменії. Особливо це характерно для громадян РФ вірменського походження після введення візових та інших обмежень для російських паспортів.
Вірменія допускає подвійне громадянство, тому отримання вірменського паспорта саме по собі не вимагає від громадянина Росії відмовитися від російського громадянства.
На тлі рекордної кількості заяв МВС Вірменії має намір змінити чинні правила. Газарян звернув увагу, що вимоги до осіб вірменського походження зараз значно простіші, ніж стандартна процедура натуралізації іноземців. Фактично головна умова для цієї категорії заявників — документально підтвердити вірменське походження.
На офіційному порталі Служби міграції та громадянства серед документів, що підтверджують походження, зазначені, зокрема, свідоцтва про народження та документи батьків, бабусь, дідусів, братів чи сестер із зазначенням вірменської національності, а також належним чином оформлені документи релігійних або іноземних державних органів.
Газарян вважає практично повну відсутність додаткових вимог проблемою для самого інституту громадянства.
МВС уже готує проєкт законодавчих змін, однак конкретних нових умов — наприклад, обов’язкового проживання у Вірменії, знання мови чи інших вимог — поки що офіційно не оголошено. Тому говорити про те, що обмеження вже введені, передчасно.
Перегляд правил відбувається також на тлі діалогу Вірменії з Євросоюзом щодо лібералізації візового режиму. Газарян зазначив, що питання громадянства входять до ширшого переліку інституційних реформ, які обговорює Єреван з ЄС.
Водночас зростає кількість іноземців, які хочуть не отримати паспорт, а офіційно проживати у Вірменії. За даними керівниці Служби міграції та громадянства Неллі Давтян, було отримано 9 534 заяви на річний тимчасовий дозвіл на проживання, з яких 6 059 схвалено. Кількість звернень та виданих дозволів майже втричі перевищує показники попередніх періодів.
Зростає й попит на трирічний статус проживання: лише за перше півріччя 2026 року було подано 2 085 заяв, тоді як раніше за повний рік їхня кількість зазвичай становила 1,5–1,7 тис.
При цьому в першому півріччі 2026 року Вірменія отримала позитивний міграційний баланс власних громадян: кількість в’їздів перевищила кількість виїздів на 1 347 осіб, тоді як у попередні роки за аналогічний період фіксувався негативний баланс у розмірі близько 20–22 тис. осіб.
Показник МВС відображає кількість заяв, а не кількість уже виданих паспортів. Заява може перебувати на розгляді, вимагати додаткових документів або завершитися іншим рішенням.
Крім того, до статистики входять різні категорії заявників. Наприклад, окремим масштабним процесом залишається отримання вірменського громадянства переселенцями з Карабаху. На тій же пресконференції МВС повідомило, що вірменське громадянство вже отримали десятки тисяч таких осіб.
Обсяг надходжень готівки до кас банків у першому півріччі 2026 року зріс на 8,9% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 1 трлн 554,8 млрд грн, а обсяг видачі готівки – на 8,7%, до 1 трлн 602,4 млрд грн, свідчить статистика Національного банку України (НБУ).
“Збільшення обсягів надходжень готівки до кас банків зумовлювалося пожвавленням економічної активності з другого кварталу цього року та стійким споживчим попитом на тлі зростання доходів населення, зокрема заробітних плат і пенсій”, – зазначив Нацбанк у Телеграм-каналі у понеділок.
Регулятор пов’язує зростання видачі готівкової гривні з кас банків із посиленням безпекових ризиків через повітряні атаки та руйнування виробничої, енергетичної й житлової інфраструктури, що підтримувало попит населення на готівку.
У першому півріччі 2026 року найбільша частка видачі готівки з кас банків, як і раніше, припадала на операції клієнтів із використанням платіжних карток – 85,5%, або 1 трлн 369,7 млрд грн.
На купівлю банками іноземної валюти у клієнтів припадало 4,9%, або 78,9 млрд грн, на підкріплення операторів поштового зв’язку – 3,4%, або 54,9 млрд грн, на виплати зарплат і стипендій – 2,2%, або 34,6 млрд грн.
Основними джерелами надходження готівки до кас банків залишалися торговельна виручка – 31,4%, або 488 млрд грн, та операції клієнтів із використанням платіжних карток – 28,0%, або 435,7 млрд грн.
На продаж іноземної валюти припало ще 15,3%, або 238,1 млрд грн, а на виручку від усіх видів послуг – 12,2%, або 188,9 млрд грн.
