Українські аграрії станом на 3 листопада 2026 року зібрали 10,78 млн тонн кукурудзи з площі 1,72 млн га, що становить 37,5% прогнозованих площ, повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства України.
За даними відомства, середня врожайність кукурудзи досягла 62,8 ц/га. На аналогічному етапі минулорічної збиральної кампанії, за оперативними даними на 31 жовтня 2025 року, вона становила 61,5 ц/га.
Таким чином, урожайність кукурудзи збільшилася приблизно на 2,1%.
Водночас темпи збирання культури залишаються нижчими, ніж торік. На кінець жовтня 2025 року кукурудзу було зібрано з 40% площ, тоді як станом на 3 листопада поточного року – лише з 37,5%.
За останній тиждень аграрії збільшили валовий збір кукурудзи приблизно на 2,9 млн тонн. Станом на 27 жовтня було намолочено 7,89 млн тонн, тоді як на початок листопада цей показник зріс до 10,78 млн тонн.
Тижневий приріст валового збору становив близько 36,6%.
Водночас понад 2,86 млн га кукурудзи, або 62,5% прогнозованих площ, ще залишаються необмолоченими.
Подальші результати збирання цієї культури матимуть визначальний вплив на загальний урожай зернових в Україні у 2026 році, оскільки жнива пшениці, ячменю та гороху вже завершено.
Кукурудза залишається однією з основних експортних зернових культур України. Її використовують у виробництві комбікормів, харчовій промисловості та як сировину для промислового перероблення.
Валовий збір зернових і зернобобових культур в Україні станом на 3 листопада становив 44,62 млн тонн, або 75,1% прогнозованих площ.
Джерела: Мінагрополітики
Українські аграрії станом на 3 листопада 2026 року викопали 5,07 млн тонн цукрових буряків із площі 102,2 тис. га, що на 25,4% менше оперативного показника на 31 жовтня 2025 року, повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства України.
За даними відомства, на початок листопада збирання цукрових буряків проведено на 59,8% прогнозованих площ.
Для порівняння, на 31 жовтня 2025 року було викопано 6,79 млн тонн коренеплодів із 130 тис. га, або 66% тодішніх прогнозованих площ.
Таким чином, поточний валовий збір цукрових буряків поступається минулорічному приблизно на 1,73 млн тонн.
Однією з причин нижчих обсягів виробництва є менша площа збирання. На початок листопада поточного року вона становила 102,2 тис. га проти 130 тис. га торік, скоротившись на 21,4%.
Водночас середня врожайність цукрових буряків у 2026 році становить 496,1 ц/га проти 522,6 ц/га за аналогічними оперативними даними 2025 року.
Зниження врожайності становить приблизно 5,1%.
За поточними показниками до завершення збирання цукрових буряків залишається близько 68,7 тис. га, або 40,2% прогнозованої площі.
Цукрові буряки є основною сировиною для української цукрової промисловості. Обсяги їхнього виробництва безпосередньо впливають на завантаження цукрових заводів, собівартість перероблення та формування пропозиції цукру на внутрішньому ринку.
Водночас поточне скорочення валового збору не означає аналогічного зниження виробництва готового цукру, оскільки його обсяги залежать також від цукристості коренеплодів, ефективності перероблення та завершення сезону.
Остаточні результати виробництва цукрових буряків у 2026 році стануть відомі після завершення збиральної кампанії.
Джерела: Мінагрополітики.
Як повідомляє сербське ЗМІ Parametar, сербська поліція затримала в Белграді 29-річного громадянина України О. Г., якого підозрюють у серії телефонних шахрайств щодо літніх людей. Імовірні збитки перевищують €200 тис.
Літнім людям телефонував чоловік, який представлявся лікарем. Він повідомляв, що їхній син або донька потрапили у важку автомобільну аварію та терміново потребують операції. Для порятунку родича необхідно було негайно передати велику суму грошей і золоті прикраси.
За версією слідства, таким способом було ошукано кількох жителів Белграда.
Тепер підозрюваному інкримінують шахрайство. Його затримано на строк до 48 годин, після чого мають доставити на допит до Першої основної прокуратури Белграда.
Це не перший подібний випадок у Сербії. Протягом 2026 року поліція неодноразово повідомляла про телефонних шахраїв, які представлялися лікарями та вимагали гроші за вигадані термінові операції.
Першоджерело: Parametar.rs
Нідерланди, Данія та Ісландія посіли перші три місця у світовому рейтингу пенсійних систем Marsh CFA Institute Global Pension Index 2026. Дослідження охопило 55 пенсійних систем, які представляють близько 66% населення світу. Україна та Сербія до переліку оцінених країн не увійшли, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club з посиланням на офіційний звіт, оприлюднений 20 жовтня.
Нідерланди зберегли лідерство з результатом 85,8 бала зі 100 можливих. Данія отримала 84,1 бала, піднявшись із третього місця на друге, а Ісландія посіла третю позицію з 84,0 бала.
До шістки країн із найвищою оцінкою A також увійшли Сінгапур (82,0 бала), Ізраїль (81,9 бала) та Австралія (80,6 бала). Остання вперше досягла найвищої категорії, покращивши результат із 77,6 бала у 2025 році.
Наступні позиції посіли Чилі (79,2 бала), Швеція (78,8), Фінляндія (77,6) та Норвегія (77,0). Швейцарія з результатом 73,6 бала опинилася на 11-му місці.
Рейтинг, оприлюднений вісімнадцятий раз, оцінює не лише розмір пенсій, а й здатність пенсійних систем забезпечувати стабільні доходи громадян у довгостроковій перспективі. Методологія передбачає понад 50 показників, об’єднаних у три категорії: адекватність пенсійного забезпечення (40% загальної оцінки), довгострокова стійкість (35%) та якість управління й регулювання (25%).
Нідерланди отримали 87,7 бала за адекватністю, 82,6 бала за стійкістю та 87,2 бала за якістю управління. Високі результати забезпечує поєднання державних пенсій із професійними накопичувальними програмами та значними активами пенсійних фондів.
Данія продемонструвала найвищий у світі показник довгострокової стійкості — 84,8 бала. Ісландія отримала за цим критерієм 84,3 бала. Водночас середнє значення глобального пенсійного індексу зросло на 1,1 бала порівняно з минулим роком.
Дослідження виявило суттєву різницю між поточним рівнем пенсій і фінансовою спроможністю підтримувати його в майбутньому. Франція отримала 85,0 бала за адекватністю, але лише 49,3 бала за стійкістю. В Іспанії відповідні показники становили 83,0 та 33,0 бала. Ще нижчі результати за стійкістю зафіксовано в Італії (27,0) та Австрії (23,9).
Серед країн Центральної та Східної Європи Хорватія отримала 66,1 бала, Польща — 58,4 бала. Німеччина посіла 25-те місце з 67,9 бала. США набрали 61,6 бала, Китай — 60,6, Японія — 58,0. Найнижчу загальну оцінку отримала Аргентина — 43,7 бала.
Відсутність України в дослідженні не дозволяє визначити її місце у світовому рейтингу або безпосередньо порівняти надійність української пенсійної системи з оціненими країнами. Водночас результати демонструють важливість диверсифікації пенсійних доходів, розвитку накопичувальних механізмів та ефективного управління активами.
Окрему увагу автори приділили старінню населення, зниженню народжуваності та збільшенню тривалості життя. У 2026 році методологію розширили, включивши оцінювання достатності пенсійних доходів для людей віком 80 років.
Для України ці виклики посилюються наслідками війни, трудовою міграцією та демографічними змінами. Досвід країн-лідерів свідчить, що пенсійна реформа має враховувати не лише підвищення поточних виплат, а й фінансову стабільність системи протягом наступних десятиліть.
Україна у січні-жовтні 2026 року імпортувала 1,42 млн тонн автомобільних бензинів, що на 12% більше, ніж за аналогічний період минулого року, повідомила Консалтингова група «А-95» за результатами дослідження паливного ринку, оприлюдненого 4 листопада.
За даними компанії, безпосередньо у жовтні імпорт бензинів становив 156 тис. тонн, що на 7% менше, ніж у жовтні 2025 року.
Водночас порівняно з вереснем 2026 року, коли постачання становили 145 тис. тонн, жовтневий імпорт збільшився приблизно на 7,6%.
Таким чином, після вересневого скорочення обсягів імпорту українські оператори паливного ринку знову наростили закупівлі бензину, хоча у річному вимірі жовтневі постачання залишилися нижчими від торішніх.
У Консалтинговій групі «А-95» пов’язують збільшення постачань із так званим генераторним попитом, який виникає внаслідок використання автономних джерел електроживлення підприємствами, закладами торгівлі, сфери послуг та населенням.
«Бензин залишається єдиною позицією серед моторних палив, за якою ринок повністю збалансований. Збільшення імпорту в жовтні повторює тенденцію минулого року, обумовлену так званим генераторним попитом», – зазначили в «А-95».
За оцінкою аналітиків, до кінця 2026 року постачання бензину в Україну продовжать збільшуватися.
Основними країнами-постачальниками бензину в жовтні залишалися Литва, Польща та Румунія. З Литви надійшло 50 тис. тонн пального, з Польщі – 40 тис. тонн, із Румунії – 35 тис. тонн.
На ці три країни припало близько 80% загального жовтневого імпорту автомобільних бензинів.
Серед найбільших імпортерів лідирувала мережа ОККО, яка ввезла 45 тис. тонн бензину. «Укрнафта» та WOG імпортували по 26 тис. тонн, UPG – близько 22 тис. тонн.
За підсумками десяти місяців 2026 року імпорт автомобільних бензинів перевищив минулорічний показник приблизно на 150 тис. тонн. У січні-жовтні 2025 року Україна ввезла 1,27 млн тонн бензину.
Раніше «А-95» повідомляла, що у вересні скорочення імпорту відбувалося на тлі сезонного зниження споживання та високих роздрібних цін на пальне.
Національний поштовий оператор зв’язку “Укрпошта” у третьому кварталі 2026 року отримав 78,15 млн грн чистого збитку, що на 48,5% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року, тоді як планувалося зменшити збиток до 42,87 млн грн, йдеться у проміжному фінансовому звіті компанії.
Згідно з ним, “Укрпошта” у липні-вересні збільшила виручку на 14,4% порівняно з аналогічним періодом 2025 року до 3 млрд 451,9 млн грн, водночас відповідний показник на 3,5% менше плану, який передбачав 3 млрд 578,2 млн грн.
“У порiвняннi з аналогiчним перiодом минулого року спостерiгається зростання доходiв у сегментi пересилання письмової кореспонденцiї, посилок, переказiв та торгiвлi”, – зауважили в “Укрпошті”.
Зазначається, що EBІTDA за звітний період склала 205,17 млн грн проти 100,3 млн грн у третьому кварталi 2025 року, тоді як план передбачав 158,24 млн грн.
Національний поштовий оператор додав, що за ІІІ квартал цього року компанія прийняла внутрiшнi та мiжнародні вiдправлення в кiлькостi 12,5 млн одиниць письмової кореспонденцiї (у третьому кварталі 2025 року – 19,6 млн), 9,9 млн посилок (10,2 млн) та 15,8 млн платежiв ( 20,8 млн).
У звіті уточнюється, що середньооблiкова чисельнiсть штатних працiвникiв за звітний період склала 25,5 тис. співробітників (у третьому кварталі 2025 року 27,1 тис.), а середня заробітна плата – 20,9 тис. грн (18,5 тис. грн).
Відповідно до документу, станом на сьогодні “Укрпошта” має 7,1 тис. об’єктiв з обслуговування користувачiв, з них 1,9 тис. пересувних вiддiлень поштового зв’язку.
Компанія також зазначила, що у третьому кварталі компанія продовжила розгортання мережi поштоматiв та розвиток мережi логiстичної iнфраструктури та IТ-систем, а також розширила цифровi сервiси для клiєнтiв, зокрема, щодо сервiсу “Укрпошта.Аптека”. Показник своєчасної доставки поштових вiдправлень становив 98%.
Національний поштовий оператор зауважив, що у четвертому кварталі планує продовжити iнвестицiї у цифровi сервiси, розширюючи функцiональнiсть мобiльного застосунку “Укрпошта 2.0”, зокрема запуск повноцiнного маркетплейсу, CRM-системи та самостiйних каналiв обслуговування клiєнтiв.
Передбачається також, що компанія масштабуватиме логiстичнi рiшення, включно з розгортанням нових поштоматiв у регiонах та оптимiзацією маршрутiв доставки.
У четвертому кварталі планується посилення енергонезалежності поштової iнфраструктури пiд наступаючу зиму.
Як повідомлялось, “Укрпошта” за перше півріччя цього року збільшила виторг на 4,2% – до 6 млрд 776 млн грн та отримала 92 млн грн чистого прибутку проти 312 млн грн чистого збитку за перше півріччя минулого року.
