KMZ Industries (Карлівський машинобудівний завод, Полтавська обл.) змонтує зерносушарний комплекс Brice-Baker для сільгоспвиробника в Житомирській області, який розвиває власну інфраструктуру післязбиральної доробки зерна, повідомив завод.
“Проєкт передбачає монтаж зерносушарки Brice-Baker та необхідного транспортного обладнання, що забезпечить транспортування зерна та безперебійну роботу комплексу”, – йдеться у повідомленні на сайті заводу.
КМЗ зазначає, що завдяки новому обладнанню господарство зможе самостійно здійснювати сушіння зерна, оптимізувати виробничі процеси та зменшити витрати на логістику.
“Все більше фермерів розуміють, що власна зерносушарка – це можливість бути незалежними від сторонніх елеваторів. Вона дозволяє самостійно планувати строки сушіння та відвантаження зерна, уникати сезонних черг і не поспішати з продажем урожаю одразу після збирання, коли ціна зазвичай найнижча”, – цитується у повідомленні регіональний менеджер KMZ Industries Юрій Мусієнко.
У KMZ Industries констатували зростання попиту на зерносушильні комплекси серед фермерських господарств.
За повідомленням заводу, у червні він також завершив виготовлення та монтаж зерносушарки Brice-Baker для підприємства з Кіровоградської області, яке спеціалізується на переробці сої, соняшнику та ріпаку.
Особливістю проєкту стало використання пари як джерела теплової енергії для сушіння зерна та олійних культур, що дозволяє інтегрувати зерносушарку в існуючі виробничі процеси підприємства та максимально використовувати наявні енергетичні ресурси.
До складу поставки увійшли зерносушарка з системою пилепригнічення, автоматизована система управління техпроцесом, система силового електроживлення, осьовий вентилятор із глушником шуму та комплекс датчиків контролю температури та технологічних параметрів.
Розрахункова продуктивність сушарки при роботі з різними культурами становить до 28 тонн/год для пшениці, до 16 тонн/год для кукурудзи та до 14 тонн/год для соняшнику залежно від початкової вологості зерна.
“У цьому проєкті ключовим завданням було інтегрувати нову зерносушарку у діючий виробничий цикл підприємства та забезпечити ефективну роботу на парі. Саме тому ми не просто поставили обладнання, а запропонували рішення, яке враховує технологію замовника сьогодні та його можливості для розвитку в майбутньому, – цитується у повідомленні регіональний менеджер Антон Гончарук.
KMZ Industries є найбільшим виробником елеваторного обладнання в Україні та виготовляє його повний спектр, включно із силосами, зерносушарками, транспортним обладнанням і сепараторами, а також надає послуги з автоматизації та монтажу.
Компанія, за її даними, побудувала понад 5 тис. об’єктів.
За даними ресурсу YouControl, у січні-березні поточного року завод збільшив чистий дохід на 70,7% порівняно з першим кварталом 2025 року – до 96,7 млн грн за збільшення збитку на 23% – до 34 млн грн.
Brice-Baker, ELEVATOR, KMZ INDUSTRIES, АГРОВИРОБНИК, зерносушарка
ТОВ «Волинь-Зерно-Продукт» (ТМ «Вілія») до 25-річчя своєї діяльності запустило завод з обробки насіння потужністю до 12 тонн/год у селі Звиняче Луцького району Волинської області.
«Новий комплекс потужністю до 12 тонн/год створено для забезпечення внутрішніх потреб холдингу посівним матеріалом та посилення незалежності від зовнішніх постачальників. Проєкт реалізовано з використанням технологічних рішень британської компанії Perry та датського виробника Westrup», — зазначається у повідомленні Perry у Facebook.
За інформацією компанії, комплекс забезпечує повний цикл підготовки насіння, включаючи приймання сировини, очищення, калібрування, гравітаційну та оптичну сепарацію, протруювання, сушіння та відвантаження готової продукції. Рівень автоматизації дозволяє одночасно виконувати до шести технологічних операцій у безперервному режимі.
Зазначається, що транспортні системи комплексу адаптовані для мінімізації механічного впливу на насіння та збереження його посівних характеристик.
«Волинь-Зерно-Продукт» заснована у 2001 році. Підприємство займається переробкою зернових і входить до групи аграрних підприємств «Вілія», яка займається рослинництвом і тваринництвом, обробляє 19,5 тис. га земель, володіє сімома елеваторами у Волинській та Рівненській областях.
«Вілія» виробляє борошно, крупи, молоко, м’ясо, а також реалізує мікродобрива компаній «Квантум» і «Реаком».
У червні 2023 року ТОВ «Волинь-Зерно-Продукт» запустило борошномельний завод потужністю 120 тонн на добу для переробки зерна.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб (ЄДР), кінцевим бенефіціаром «Волинь-Зерно-Продукт» є Євген Дудка.
Згідно з інформацією ресурсу YouControl, виручка ТОВ у 2025 році скоротилася на 4,8% — до 8 млрд 495,3 млн грн, тоді як чистий прибуток впав у 11,5 раза — до 17,8 млн грн.
Повоєнна відбудова України сформує масштабний ринок для будівельного сектору, промисловості та суміжних галузей, однак українським компаніям уже зараз потрібно готуватися до конкуренції з міжнародними підрядниками, вважає директор Rauta, голова ради директорів Асоціації “Український Центр Сталевого Будівництва” Андрій Озейчук.
У своїй колонці для The Page він зазначив, що після завершення війни попит на будівництво буде значним як з боку населення, так і з боку держави та бізнесу. За оцінками МЗС, за кордоном перебуває близько 8 млн українців, які виїхали під час повномасштабного вторгнення, а ООН прогнозує повернення 3-3,5 млн людей після настання стійкого миру та гарантій безпеки.
За словами експерта, значна частина тих, хто повернеться, а також внутрішньо переміщені особи потребуватимуть нового житла або відновлення пошкодженого. Водночас відбудова не обмежуватиметься житловим фондом. За оцінками Київської школи економіки, на житлові будівлі припадає лише близько третини прямих збитків від війни, тоді як значних втрат також зазнали транспортна та енергетична інфраструктура, активи підприємств, промисловість і АПК.
Озейчук зазначає, що, за оцінками Світового банку, для відбудови України знадобиться понад EUR500 млрд протягом наступного десятиліття. Це майже втричі перевищує ВВП України у 2025 році та створює значні можливості не лише для будівельної галузі, а й для всієї економіки.
За його оцінкою, кожна гривня, вкладена у будівництво, має мультиплікаційний ефект і стимулює у 1,5-3 рази більший приріст у суміжних галузях. Прикладами можуть бути повоєнна відбудова Німеччини та Південної Кореї, де будівельний сектор став одним із каталізаторів економічного зростання.
Основними джерелами фінансування масштабних проєктів експерт називає пряму фінансову допомогу міжнародних партнерів, зокрема G7, ЄС і США, залучення великих приватних інвестицій під державні гарантії, а також репарації та конфісковані заморожені активи РФ. Додатковим стимулом має стати євроінтеграція України, яка в перспективі відкриє доступ до спеціалізованих фондів розвитку ЄС.
Водночас українські будівельні компанії вже зараз можуть зіткнутися з жорсткою конкуренцією з боку європейських гравців. На думку Озейчука, найбільш реалістичним сценарієм стане консорціумна модель, у якій європейський генпідрядник працюватиме разом з українськими субпідрядниками та використовуватиме локальні матеріали, сертифіковані за європейськими стандартами EN.
За такого сценарію іноземні компанії можуть залучатися до високотехнологічних робіт, тоді як український бізнес виконуватиме локальну логістику, спеціалізовані роботи, будівництво мереж, доріг і об’єктів капітального будівництва.
Головним бар’єром для українських компаній експерт називає умови фінансування. Якщо в Україні будівництво часто ведеться за рахунок значних авансів, то в ЄС поширена модель постаудитної оплати – за фактом виконання етапів. Це потребує значного оборотного капіталу, тоді як українські компанії мають обмежений доступ до дешевих довгострокових кредитів.
Для вирівнювання умов конкуренції, на думку Озейчука, держава має запускати програми доступного довгострокового кредитування під державні гарантії, надавати пільгове фінансування для модернізації українських заводів будматеріалів, спрощувати впровадження стандартів EN і лобіювати участь українського бізнесу в міжнародних грантових програмах.
Окремим викликом стане перехід будівельної галузі на європейські правила проєктування. У 2028 році українська система має повністю завершити інтеграцію у європейський простір і перейти на Єврокоди. Це зніме частину бар’єрів для іноземних інженерів, але водночас вимагатиме швидкого підвищення кваліфікації українських фахівців.
Серед технологічних трендів відбудови експерт називає BIM-моделювання, цифрові двійники будівель, енергоефективні рішення та концепцію будинків із нульовим споживанням енергії. За його оцінкою, ринок зміщуватиметься у бік швидкісного модульного будівництва, екологічних матеріалів та інноваційних рішень.
Ще одним ключовим обмеженням стане кадровий дефіцит. За словами Озейчука, демобілізовані військові та чоловіки, які повернуться з-за кордону, лише частково компенсують нестачу робочої сили. Високий попит може спричинити зростання зарплат у будівництві, особливо для робітничих професій, а також стимулювати перекваліфікацію фахівців з інших секторів, активніше залучення жінок, ветеранів і людей старшого віку.
Крім того, українські компанії вже починають співпрацювати з агентствами, які спеціалізуються на офіційному працевлаштуванні будівельників із країн Південної Азії, зокрема Індії, Непалу, Бангладеш і Пакистану.
Озейчук вважає, що два головні принципи майбутньої відбудови – це швидкість реалізації та підхід Build Back Better, тобто відбудова кращої якості, ніж було до руйнувань. Саме ці критерії визначатимуть попит на сучасні матеріали, технології та виробничі потужності в Україні.
Rauta – українська компанія, що працює у сфері швидкомонтованих будівель, фасадних і покрівельних систем, сендвіч-панелей та сталевого будівництва. Асоціація “Український Центр Сталевого Будівництва” об’єднує компанії, що працюють у сегменті металоконструкцій, будівельних матеріалів, проєктування та промислового будівництва.
29 та 30 червня Румунія тимчасово обмежить рух вантажного транспорту масою понад 7,5 т на низці доріг через сильну спеку, повідомила Національна компанія з управління дорожньою інфраструктурою Румунії (CNAIR).
Обмеження діятимуть у понеділок та вівторок з 12:00 до 20:00 на ділянках національних доріг, швидкісних доріг та автомагістралей у 35 повітах країни, включаючи Сучаву, де розташовані пункти пропуску на кордоні з Україною.
У зв’язку з цим на українсько-румунському кордоні можливі тимчасові обмеження для вантажного транспорту через пункти пропуску «Красноїльськ — Вікову де Сус» та «Порубне — Сірет». За попередньою інформацією, обмеження стосуватимуться вантажівок, у тому числі тих, що рухаються без вантажу.
Румунська сторона пояснює це рішення необхідністю захистити дорожнє покриття від пошкоджень в умовах екстремально високих температур. Під час сильної спеки рух важкого транспорту може деформувати асфальт, особливо в денні години максимального нагрівання.
Термін дії заборони може коригуватися залежно від погодних умов та рішень румунської влади. Перевізникам, які планують перетин кордону через Чернівецьку область, рекомендується заздалегідь враховувати можливі затримки та стежити за повідомленнями прикордонних і дорожніх служб.
Президент Південної Кореї Лі Чже Мен оголосив про план розвитку діяльності у сфері виробництва напівпровідникових компонентів та розширення інфраструктури штучного інтелекту в країні за рахунок масштабних інвестицій.
Samsung Electronics та SK Hynix побудують по два підприємства з виробництва чіпів на південному заході країни в рамках національного проєкту створення екосистеми напівпровідникової галузі загальним обсягом 800 трлн вон ($518 млрд), повідомило уряд. Регіональна влада інвестує від 5 до 20 трлн вон у ці проєкти, заявив президент.
Samsung і SK Group спрямують 81 трлн вон на створення кластера з пакування чіпів неподалік від Сеула.
SK Group також має намір вкласти 1 трлн вон у будівництво дата-центрів та 1,1 трлн вон у напівпровідникові потужності. Плановані терміни цих інвестицій компанія не зазначила.
Крім того, SK Group, GS Group та Naver Corp. спрямують 550 трлн вон на будівництво потужностей дата-центрів загальним обсягом 8,4 ГВт у найближчі роки в рамках озвученого владою плану.
Південна Корея розраховує збільшити потужності дата-центрів до 18,4 ГВт до 2035 року та планує спрямувати $19,4 млрд на розширення потужностей з виробництва чіпів пам’яті нового покоління протягом 15 років.
Акції Samsung Electronics подешевшали на 4,8% за підсумками торгів у Сеулі в понеділок, SK Hynix — на 1,7%, Naver Corp. — подорожчали на 3,9%.
Кількість загиблих і поранених серед цивільного населення в Україні з 24.02.2022 по 28.02.2026
