У четвер, 5 листопада, в Україні очікується погода без опадів; у Карпатах вночі та вранці місцями туман, повідомляє Укргідрометцентр.
Вітер північно-західний, 7–12 м/с. Температура вночі від 3° тепла до 3° морозу, на крайньому півдні країни 2–7° тепла; вдень 4–9° тепла.
У Києві 5 листопада без опадів. Вітер північно-західний, 7–12 м/с. Температура вночі 1–3° тепла, вдень 5–7°.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського, за весь період метеорологічних спостережень у Києві найвища температура 5 листопада становила +17,6 °С у 2013 р., найнижча – −11,4 °С у 1979 р.
У середу, 6 листопада, вночі в північних, східних і більшості центральних областей, вдень по всій Україні, крім Закарпаття, місцями невеликий дощ і мокрий сніг.
Вітер північно-західний, 7–12 м/с. Температура вночі та вдень 0–6 ° тепла (у Карпатах та на Закарпатті вночі 0–5 ° морозу).
У Києві 6 листопада місцями невеликий дощ і мокрий сніг. Вітер північно-західний, 7–12 м/с. Температура вночі та вдень 3–5° тепла.
Українські аграрії станом на 3 листопада 2026 року намолотили 10,34 млн тонн соняшнику, що на 23,5% перевищує показник на кінець жовтня 2025 року, тоді як валовий збір сої скоротився на 18%, до 3,23 млн тонн, повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства України.
За даними відомства, соняшник зібрано з площі 4,65 млн га, або 88,7% прогнозованих площ. Середня врожайність культури становила 22,2 ц/га проти 18,8 ц/га минулого року.
Таким чином, урожайність соняшнику збільшилася приблизно на 18%, що стало основним чинником зростання валового збору культури.
При цьому площа збирання соняшнику зросла на 4,6%, або приблизно на 206 тис. га.
Водночас у виробництві сої зафіксовано негативну динаміку. Станом на 3 листопада аграрії зібрали 3,23 млн тонн із площі 1,49 млн га, або 92,9% прогнозованих площ.
Порівняно з оперативними даними на 31 жовтня 2025 року валовий збір сої скоротився на 18%. Площа збирання зменшилася на 11,4%, а середня врожайність – із 23,4 до 21,6 ц/га, або на 7,7%.
Позитивну динаміку продемонстрував ріпак, збирання якого в Україні вже завершено.
Загальний урожай озимого та ярого ріпаку становив 3,90 млн тонн із площі 1,33 млн га. Це на 17,4% більше показника 2025 року.
Середня врожайність ріпаку збільшилася з 26,0 до 29,3 ц/га, або на 12,7%.
Загалом урожай трьох основних олійних культур України – соняшнику, ріпаку та сої – досяг 17,47 млн тонн.
Порівняно з оперативними показниками на 31 жовтня 2025 року, коли було намолочено 15,63 млн тонн олійних, поточний результат більший приблизно на 11,8%. Водночас ці показники відображають різні календарні дати та стадії збиральної кампанії.
Олійні культури є важливою складовою українського аграрного експорту та сировинною базою для олійноекстракційних підприємств, виробників кормів і біопалива.
Зростання врожаю соняшнику та ріпаку створює додаткові можливості для завантаження переробних потужностей, тоді як скорочення виробництва сої може вплинути на обсяг сировини, доступної для внутрішнього перероблення та експорту.
Джерела: Мінагрополітики, оперативна статистика від 3 листопада 2026 року; Мінекономіки, статистика жнив за 31 жовтня 2025 року.
ПрАТ “Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат” (ПГЗК, Горішні плавні Полтавської обл.), основний актив групи Ferrexpo, одним з основних акціонерів якої є бізнесмен Костянтин Жеваго, за підсумками роботи у січні-вересні поточного року зменшив чистий збиток на 33,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млрд 354,415 млн грн з 2 млрд 43,378 млн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії, який є у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, дохід від звичайної діяльності підприємства за цей період також зменшився на 40,9% – до 9 млрд 571,291 млн грн з 16 млрд 204,660 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець вересня становив 678,184 млн грн.
У звіті констатується, що станом на 30 вересня 2026 року оборотні активи компанії перевищували її короткострокові зобов’язання на 151 тис. грн (30 вересня 2025: 8 млрд 183,420 млн грн).
До короткострокових зобов’язань компанії належать позики, за якими нараховуються відсотки, у сумі 16 млрд 86,4 млн грн (30 вересня 2025: 14 млрд 185,334 млн грн), отримані від підприємств групи компаній Ferrexpo. Заборгованість станом на 30 вересня 2026 року за цими позиками складала $358,572 млн.
У звіті зазначається, що незважаючи на те, що компанії вдалося продовжити свою діяльність, війна продовжує створювати загрозу для гірничодобувних, переробних та логістичних операцій компанії в Україні та представляє суттєву невизначеність з точки зору здатності підприємства продовжувати свою діяльність на безперервній основі.
Станом на 30 вересня 2026 року кількість працівників компанії становила 3509 осіб (станом на 30 вересня 2025 – 4475 осіб).
Як повідомлялося, Полтавський ГЗК у I кв-2026 зменшив чистий збиток в 2,94 раза порівняло з аналогічним періодом минулого року – до 406,452 млн грн з 1 млрд 196,570 млн грн. Дохід від звичайної діяльності за цей період також зменшився у 2,94 раза – до 2 млрд 508,029 млн грн з 7 млрд 363,388 млн грн.
ПГЗК у січні-червні поточного року зменшив чистий збиток на 51,8% порівняло з аналогічним періодом минулого року – до 781,988 млн грн з 1 млрд 623,452 млн грн, дохід зменшився на 47,6% – до 6 млрд 185,022 млн грн з 11 млрд 805,089 млн грн.
Згідно з річним звітом за 2025 рік, ПГЗК отримав чистий збиток 15 млрд 992,265 млн грн проти збитку у 2024 році у розмірі 3 млрд 153,916 млн грн, дохід знизився до 20 млрд 775,232 млн грн проти 23 млрд 707,648 млн грн у 2024 році.
Згідно зі річним звітом за 2024 рік, ПГЗК у 2024 році отримав збиток 3 млрд 153,916 млн грн, доход від звичайної діяльності становив 23 млрд 707,648 млн грн, у 2023-му збиток становив 5 млрд 444,659 млн грн, а дохід – 15 млрд 65,640 млн грн.
Ferrexpo – залізорудна компанія з активами в Україні. Основною діяльністю є виробництво та експорт залізорудних окатишів, які використовують у виробництві сталі.
За даними НДУ за серпень станом на 3 листопада 2026 року, Ferrexpo AG (Швейцарія) належить 100% акцій Полтавського ГЗК.
Статутний капітал ПГЗК – 3 млрд 87,600 млн грн.
Українські аграрії станом на 3 листопада 2026 року зібрали 60,6 тис. тонн гречки, що на 26,5% менше відповідного оперативного показника кінця жовтня 2025 року. Водночас валовий збір проса збільшився на 46,2%, до 89,9 тис. тонн, повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства України.
За даними відомства, гречку обмолочено на площі 46,6 тис. га, або 95,9% прогнозованих площ. Середня врожайність становить 13,0 ц/га.
Для порівняння, станом на 31 жовтня 2025 року українські аграрії намолотили 82,5 тис. тонн гречки.
Таким чином, поточний обсяг виробництва культури менший приблизно на 21,9 тис. тонн.
Збирання проса у 2026 році проведено на площі 38,8 тис. га, що становить 94,9% прогнозованих площ. Середня врожайність досягла 23,2 ц/га.
Загалом намолочено 89,9 тис. тонн проса проти 61,5 тис. тонн за оперативними даними на 31 жовтня 2025 року.
Отже, виробництво проса перевищує минулорічний показник на 28,4 тис. тонн.
Гречка та просо належать до основних круп’яних культур, які використовуються для виробництва продуктів харчування на внутрішньому ринку України.
Гречка є сировиною для виробництва гречаної крупи, тоді як просо використовується переважно для виготовлення пшона, а також у кормовій промисловості.
Скорочення врожаю гречки може вплинути на баланс пропозиції сировини для круп’яних підприємств, однак фактична ситуація на ринку залежатиме також від перехідних запасів, імпорту та споживчого попиту.
Водночас збільшення виробництва проса створює передумови для зростання його пропозиції на внутрішньому ринку.
За даними міністерства, збиральна кампанія обох культур наближається до завершення, тому подальші зміни валового збору очікуються відносно невеликими.
Джерело: Мінагрополітики, повідомлення від 3 листопада 2026 року.
Модель реформування системи бронювання, запропонована Кабінетом Міністрів наприкінці жовтня цього року, потребує серйозного доопрацювання, оскільки вона не відповідає ані економічній, ані безпековій логіці, заявив засновник і голова групи компаній Advanter Group Андрій Длігач.
«Бронювання – це інструмент збереження людського капіталу, необхідного для обороноздатності країни. Економіка не конкурує з армією, вона її фінансує. Саме бізнес забезпечує виробництво, сплачує податки та формує ресурс для оборони», – підкреслив він у публікації на сторінці у Facebook.
За його словами, наразі український бізнес перебуває на межі стійкості: середні обороти підприємств становлять близько 85% від рівня 2025 року, фінансові резерви вичерпуються, а подальший відбір критично важливого персоналу може призвести до зупинки роботи підприємств.
Длігач переконаний, що реформування системи слід розпочинати з аудиту використання людських ресурсів у Силах оборони, оцінки можливостей ротації та оптимізації. Як одну з перспективних моделей він пропонує запровадити принцип «2+2» (два роки військової служби та два роки цивільної роботи), а також паралельно розвивати рекрутинг і підвищувати мотивацію.
Коментуючи боротьбу з корупцією у сфері резервування кадрів, експерт зазначив, що вирішувати цю проблему слід не шляхом руйнування бізнесу, а шляхом створення можливості резервувати не менше 15% ключового персоналу. За його розрахунками, це знизить попит на корупцію, сприятиме детінізації зарплат і може принести економіці близько 250 млрд грн.
«Армія та економіка — не конкуренти, а дві складові національної безпеки. Без сильної економіки не буде ресурсів для сильної армії. Тому Україні потрібна комплексна стратегія управління людським капіталом, яка забезпечить обороноздатність, збереже бізнес і дасть країні можливість вистояти у тривалій війні», — підсумував Длігач.
Як повідомлялося, 23 жовтня Кабінет Міністрів завершив впровадження змін до системи бронювання, відокремивши критичність підприємств від економічних показників та оновивши галузеві й регіональні критерії. Уряд також знизив максимальний рівень бронювання для енергетики та ОПК зі 100% до 95% з можливістю подання обґрунтованого звернення до спеціального Координаційного центру у разі необхідності збільшення квоти, а також оголосило про механізм 100-відсоткового резервування за умови виконання мобілізаційного зобов’язання щодо регулярного добровільного залучення працівників до військової служби.
Уряд також створив Координаційний центр з організації резервування військовозобов’язаних на період мобілізації та воєнного стану відповідно до постанови № 1328 від 23 жовтня. Співголовами Координаційного центру призначено заступника міністра економіки та навколишнього середовища та заступника міністра оборони, а основними завданнями центру є розгляд пропозицій державних органів щодо визначення критичності підприємств, збільшення обсягів бронювання та надання рекомендацій щодо скасування відповідних рішень у строк до одного місяця або до семи робочих днів у разі невідкладного розгляду.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький пояснив, що зміни необхідні через високі темпи надання відстрочок та необхідність уникнути зловживань, коли компанії штучно створюються для масового бронювання без реальної участі у виконанні важливих завдань.
ФРУ та СУП виступили з низкою пропозицій до постанови. Зокрема, ФРУ запропонувала встановити двомісячний перехідний період у разі скасування критерію критичності, продовжити термін дії чинних рішень, які закінчуються в листопаді-грудні, а також виключити обмежений перелік галузей для забезпечення рівного доступу підприємств. У свою чергу, СУП закликала зберегти чинний критерій критичності до закінчення терміну його дії для підприємств, що виконують вимоги, скоротити терміни розгляду документів, уточнити поняття «причетності до виробничих процесів» для працівників ОПК та енергетики, а також передбачити пропорційність відповідальності керівників за порушення військового обліку.
Джерело: https://www.facebook.com/share/p/19GUkU4VLU/
Європейська інтеграція України може стати одним із ключових чинників залучення інвестицій у відновлення інфраструктури та будівельної галузі завдяки доступу до спеціалізованих фондів розвитку Європейського Союзу. Водночас держава вже сьогодні має створювати умови для участі українських виробників будматеріалів і будівельних компаній у міжнародних проєктах відбудови.
Про це заявив директор інженерно-будівельної компанії Rauta Андрій Озейчук під час Інфраструктурного форуму, повідомила пресслужба компанії.
За словами Озейчука, основними потенційними джерелами фінансування масштабних проєктів відновлення України є допомога міжнародних партнерів, приватні інвестиції та можливі майбутні репарації Росії.
«Потужним стимулом фінансування будівництва стане майбутня євроінтеграція України. Вона відкриє доступ до спеціалізованих фондів розвитку ЄС, аналогічних тим, які трансформували інфраструктуру країн Центральної та Східної Європи після їхнього вступу до союзу», – наголосив директор Rauta.
На його думку, інтеграція України до європейського економічного простору створить додаткові можливості для модернізації транспортної, енергетичної, промислової та соціальної інфраструктури. Водночас ефективність використання майбутнього фінансування значною мірою залежатиме від готовності українських підприємств конкурувати з європейськими компаніями.
Озейчук зазначив, що для підвищення конкурентоспроможності вітчизняного будівельного сектору необхідно насамперед забезпечити доступ до довгострокового кредитування інвестиційних проєктів і доступних фінансових ресурсів для модернізації виробничих потужностей.
Не менш важливими завданнями він назвав прискорення впровадження європейських технічних стандартів у будівництві та сприяння доступу українських компаній до міжнародних програм фінансування.
За оцінкою керівника Rauta, такі механізми дадуть можливість українським виробникам будівельних матеріалів і підрядним організаціям на рівних конкурувати з іноземними учасниками під час реалізації проєктів відбудови.
Зокрема, доступне фінансування модернізації виробництва може сприяти оновленню обладнання, підвищенню продуктивності підприємств та розширенню номенклатури продукції, необхідної для відновлення зруйнованої інфраструктури.
Впровадження європейських стандартів, своєю чергою, є важливою передумовою участі українських виробників у міжнародних будівельних проєктах і постачанні продукції на ринок ЄС.
Інфраструктурний форум, що відбувся 14 жовтня, об’єднав представників галузі для обговорення розвитку та модернізації інфраструктури України. Питання фінансування відбудови та залучення українського бізнесу до реалізації великих проєктів розглядалися, зокрема, під час третьої сесії заходу.
Rauta – українська інженерно-будівельна компанія, яка спеціалізується на проєктуванні та будівництві промислових, комерційних і житлових об’єктів, постачанні сендвіч-панелей, металевих каркасів, фасадних систем та швидкомонтованих будівель. Компанія є ексклюзивним постачальником в Україну будівельної продукції комерційного призначення фінського концерну Ruukki. Директор Rauta Андрій Озейчук також очолює раду директорів асоціації «Український центр сталевого будівництва».
