Модель реформування системи бронювання, запропонована Кабінетом Міністрів наприкінці жовтня цього року, потребує серйозного доопрацювання, оскільки вона не відповідає ані економічній, ані безпековій логіці, заявив засновник і голова групи компаній Advanter Group Андрій Длігач.
«Бронювання – це інструмент збереження людського капіталу, необхідного для обороноздатності країни. Економіка не конкурує з армією, вона її фінансує. Саме бізнес забезпечує виробництво, сплачує податки та формує ресурс для оборони», – підкреслив він у публікації на сторінці у Facebook.
За його словами, наразі український бізнес перебуває на межі стійкості: середні обороти підприємств становлять близько 85% від рівня 2025 року, фінансові резерви вичерпуються, а подальший відбір критично важливого персоналу може призвести до зупинки роботи підприємств.
Длігач переконаний, що реформування системи слід розпочинати з аудиту використання людських ресурсів у Силах оборони, оцінки можливостей ротації та оптимізації. Як одну з перспективних моделей він пропонує запровадити принцип «2+2» (два роки військової служби та два роки цивільної роботи), а також паралельно розвивати рекрутинг і підвищувати мотивацію.
Коментуючи боротьбу з корупцією у сфері резервування кадрів, експерт зазначив, що вирішувати цю проблему слід не шляхом руйнування бізнесу, а шляхом створення можливості резервувати не менше 15% ключового персоналу. За його розрахунками, це знизить попит на корупцію, сприятиме детінізації зарплат і може принести економіці близько 250 млрд грн.
«Армія та економіка — не конкуренти, а дві складові національної безпеки. Без сильної економіки не буде ресурсів для сильної армії. Тому Україні потрібна комплексна стратегія управління людським капіталом, яка забезпечить обороноздатність, збереже бізнес і дасть країні можливість вистояти у тривалій війні», — підсумував Длігач.
Як повідомлялося, 23 жовтня Кабінет Міністрів завершив впровадження змін до системи бронювання, відокремивши критичність підприємств від економічних показників та оновивши галузеві й регіональні критерії. Уряд також знизив максимальний рівень бронювання для енергетики та ОПК зі 100% до 95% з можливістю подання обґрунтованого звернення до спеціального Координаційного центру у разі необхідності збільшення квоти, а також оголосило про механізм 100-відсоткового резервування за умови виконання мобілізаційного зобов’язання щодо регулярного добровільного залучення працівників до військової служби.
Уряд також створив Координаційний центр з організації резервування військовозобов’язаних на період мобілізації та воєнного стану відповідно до постанови № 1328 від 23 жовтня. Співголовами Координаційного центру призначено заступника міністра економіки та навколишнього середовища та заступника міністра оборони, а основними завданнями центру є розгляд пропозицій державних органів щодо визначення критичності підприємств, збільшення обсягів бронювання та надання рекомендацій щодо скасування відповідних рішень у строк до одного місяця або до семи робочих днів у разі невідкладного розгляду.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький пояснив, що зміни необхідні через високі темпи надання відстрочок та необхідність уникнути зловживань, коли компанії штучно створюються для масового бронювання без реальної участі у виконанні важливих завдань.
ФРУ та СУП виступили з низкою пропозицій до постанови. Зокрема, ФРУ запропонувала встановити двомісячний перехідний період у разі скасування критерію критичності, продовжити термін дії чинних рішень, які закінчуються в листопаді-грудні, а також виключити обмежений перелік галузей для забезпечення рівного доступу підприємств. У свою чергу, СУП закликала зберегти чинний критерій критичності до закінчення терміну його дії для підприємств, що виконують вимоги, скоротити терміни розгляду документів, уточнити поняття «причетності до виробничих процесів» для працівників ОПК та енергетики, а також передбачити пропорційність відповідальності керівників за порушення військового обліку.
Джерело: https://www.facebook.com/share/p/19GUkU4VLU/
