Компанія «Злата Істейт» (Zlata Estate) стала найбільшою серед українських компаній з ювелірними КВЕДами, які опублікували фінансову звітність за 2025 рік, з доходом 1,261 млрд грн, свідчить дослідження Opendatabot та його аналіз аналітичного центру Experts Club від 17 серпня 2026 року.
Друге місце посіла компанія «Ресурс+» з доходом 1,019 млрд грн, третє — «Вайс Кінг» з 955,4 млн грн.
Офіційний дистриб’ютор Pandora в Україні, компанія «Амадео», отримала 830,4 млн грн доходу та посіла четверте місце. П’ятірку найбільших замикає «Опті Голд» з 620,4 млн грн.
Загалом топ-10 ювелірних компаній України за доходами за 2025 рік виглядає наступним чином:
«Злата Істейт» — 1,261 млрд грн
«Ресурс+» — 1,019 млрд грн
«Вайс Кінг» — 955,4 млн грн
«Амадео» — 830,4 млн грн
«Опті Голд» — 620,4 млн грн
«Голден Хіт» — 618,3 млн грн
«Паритет+» — 608,5 млн грн
«Сільвер Тірз» — 586,3 млн грн
«Сільвер Спектр» — 471,1 млн грн
«Кіпсейк» — 445,1 млн грн.
Сукупний дохід лише першої п’ятірки перевищив 4,68 млрд грн.
При цьому Opendatabot застерігає, що рейтинг не дозволяє оцінити весь ювелірний ринок України. З 1 282 діючих компаній із відповідними КВЕД-кодами фінансову звітність за 2025 рік подали лише 358, тобто менше третини. Тому наведений рейтинг відображає показники компаній, щодо яких доступні фінансові дані, а не всіх учасників галузі.
Загалом станом на кінець липня в Україні налічувалося 7 865 ювелірних підприємств, включаючи 1 282 компанії та 6 583 ФОП.
Тернопіль за підтримки Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) завершив енергоефективну модернізацію чотирьох дитячих садків приблизно за EUR5 млн та ввів в експлуатацію 17 нових тролейбусів українського виробництва, профінансованих ЄІБ на EUR5,5 млн, повідомила фінустанова.
“Сильні муніципалітети мають вирішальне значення для стійкості та відновлення України. У Тернополі наше фінансування забезпечує практичні покращення, які роблять основні послуги екологічнішими, ефективнішими та доступнішими”, – зазначив віцепрезидент ЄІБ Карл Негаммер.
Модернізація охопила дитсадки №1, №14, №20 та №21, які відвідують понад 1,1 тис. дітей і де працюють 250 співробітників.
В цих закладах утеплили будівлі, замінили вікна й двері, модернізували системи опалення та вентиляції, встановили енергоефективне освітлення та покращили доступність приміщень. Очікується, що це дасть змогу скоротити споживання енергії щонайменше на 20%.
Роботи профінансовано в межах Програми розвитку муніципальної інфраструктури України (UMIP).
Окрім того, за підтримки ЄІБ Тернопіль отримав 17 нових тролейбусів виробництва українського ТОВ “Електронмаш”. Їх закупівлю на EUR5,5 млн профінансовано в межах проєкту “Міський громадський транспорт України II” (UUPTP II).
Нові тролейбуси обладнані низькою підлогою, енергоефективними системами опалення й кондиціонування, інформаційними системами для пасажирів, GPS, відеоспостереженням та пандусами для маломобільних пасажирів.
Як повідомлялося, наприкінці 2024 року львівський концерн “Електрон” після перемоги в тендері підписав із КП “Тернопільелектротранс” контракт на постачання 17 низькопідлогових 12-метрових тролейбусів вартістю EUR5,5 млн, виробником яких є його дочірня компанія ТОВ “Електронмаш”.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році ЄІБ надав Україні EUR4,5 млрд фінансування на підтримку стійкості та модернізації країни.
Генеральний секретар «ООН Туризм» (UN Tourism) Шайха Насер Аль-Нувайс під час одноденного візиту 15 серпня висловила підтримку українському народу та оголосила низку міжнародних ініціатив на підтримку туризму в Україні; серед перспективних напрямків розвитку вона назвала медичний туризм, ІТ та цифрові технології, повідомила прес-служба Державного агентства розвитку туризму України (ГАРТ) агентству «Інтерфакс-Україна».
«Україна має використовувати свої сильні сторони, такі як, наприклад, медичний туризм, ІТ та цифрові технології, і саме вони дають можливість мати міцні позиції для залучення іноземних туристів у майбутньому. Об’єднання під одним дахом усіх стейкхолдерів туристичного процесу та держави може дати великий потенціал», – зазначила Шайха Аль-Нувайс, слова якої наведено в повідомленні.
Вона нагадала, що минуло десять років з того часу, як генеральний секретар UN Tourism востаннє відвідував Україну, і цей візит – шанс відновити партнерство «та разом зазирнути в майбутнє».
«Робота з відновлення не може чекати на настання миру. Вона починається вже зараз. ЮНЕСКО та UN Tourism. Культура та туризм. Пліч-о-пліч з Україною. Шлях у майбутнє належить Україні. Але Україна не долатиме його самостійно. UN Tourism буде поруч. І наша робота починається вже зараз», – підкреслила Шайха Аль-Нувайс.
Окрему увагу під час зустрічі з представниками галузі та інноваційно-технологічної спільноти генеральний секретар UN Tourism приділила міжнародній координації та обміну досвідом щодо відновлення туристичних галузей після кризи. Серед потенційних напрямків співпраці – безпека туристичних дестинацій, доступність, безбар’єрність та інклюзивність.
У свою чергу голова ГАРТ Наталія Табака зазначила, що цей візит є свідченням того, що Україна залишається у світовому туристичному інформаційному полі, а її відновлення перебуває у фокусі міжнародного порядку денного.
«Для нас сьогодні туризм насамперед — це збереження та відновлення людей, їхнього емоційного й фізичного здоров’я, зміцнення ідентичності, підтримка громад. І ми дякуємо за підтримку України та за готовність бути поруч у цей історичний для нас час», — зазначила Табака.
Під час візиту UN Tourism оголосила про спеціальну категорію ініціативи UN Tourism «Safe Destinations Challenge» для України. Це технічна підтримка держав-членів у п’яти різних регіонах, одним із яких є Україна. Ініціатива спрямована на пошук інноваційних рішень для безпеки, стійкості та відновлення туристичних дестинацій, особливо після кризових періодів і катастроф, йдеться в повідомленні.
«В умовах повномасштабної війни український туристичний сектор навчився працювати в умовах постійних ризиків — від повітряних тривог і ракетних атак до евакуації, кризових комунікацій та забезпечення безпеки людей. Саме цей широкий досвід може стати основою для нових міжнародних рішень у сфері безпечного та сталого туризму», – зазначила Шайха Аль-Нувайс.
У рамках візиту Генеральний секретар UN Tourism відвідала два об’єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – Софійський собор та Києво-Печерську лавру, де взяла участь у урочистостях з нагоди святкування її 975-річчя.
Також Шайха Аль-Нувайс вручила нагороди переможцям конкурсу ООН Туризм «Найкращі туристичні села України» у 2024 та 2025 роках. Зокрема, Колочавській (Закарпатська область) та Уричській громадам (Львівська область).
У Україні станом на кінець липня 2026 року працюють 7 865 підприємств та підприємців у ювелірній сфері, з яких 84% зареєстровані як фізичні особи-підприємці, свідчать дані Єдиного державного реєстру, проаналізовані Opendatabot. Дослідження опубліковано 17 серпня 2026 року.
Загалом на ринку працюють 6 583 ФОП та 1 282 компанії, що займаються виробництвом і продажем ювелірних виробів, а також ремонтом прикрас і годинників.
При цьому динаміка двох сегментів помітно відрізняється. Кількість юридичних осіб у ювелірній галузі зростає вже п’ять років поспіль, у тому числі після початку повномасштабної війни. За підсумками 2025 року було зареєстровано на 54 ювелірні компанії більше, ніж припинили діяльність.
Серед ФОП ситуація менш стабільна. У 2021–2022 роках кількість закриттів перевищила кількість реєстрацій на 498. У 2023 році сегмент повернувся до зростання, а в 2024 році чистий приріст досяг рекордних 611 підприємців. Однак уже в 2025 році тенденція знову змінилася — ФОП, що припинили діяльність, виявилося на 169 більше, ніж нових.
Головним центром ювелірного бізнесу залишається Київ, де зареєстровано 1 365 виробників, продавців та інших учасників галузі.
На другому місці — Запорізька область із 679 підприємствами, далі йдуть Київська область — 585, Харківська — 548 та Дніпропетровська — 484.
Таким чином, незважаючи на домінування малого підприємництва, структура ювелірного ринку України поступово змінюється: кількість ФОП скорочується, тоді як кількість компаній продовжує зростати.
На українському ринку зернових та олійних культур за тиждень ціни показали різну динаміку: пшениця залишилася на попередньому рівні, соняшник суттєво подешевшав, тоді як ріпак на експортному напрямку подорожчав, повідомила брокерська компанія Spike Brokers.
За даними аналітиків, оприлюдненими в Телеграм-каналі, пшениця з протеїном 11,5% на умовах CPT Одеса коштувала $195/тонна, фуражна – $185/тонна. На умовах FCA Чоп пшениця торгувалася переважно по EUR180-185/т із завантаженням у європейський потяг.
Ціна кукурудзи на умовах CPT Одеса за тиждень знизилася на $5/тонна – до $190/тонна, тоді як на умовах FCA Чоп залишилася на рівні $220/тонна. Новий урожай на жовтень-березень на західному кордоні торгувався по EUR188-193/тонна FCA Чоп.
Ціна соняшнику на умовах CPT завод за тиждень знизилася на $110/тонна – до $440/тонна. За даними брокера, ринок продовжує переходити до ціноутворення нового врожаю, а зовнішнє зростання цін на соєву олію та нафту поки не передається в українські ціни на сировину.
На ринку ріпаку ціна на умовах CPT порт залишилася на рівні $500/тонна, тоді як на умовах FCA Чоп зросла на $5/тонна – до $550/тонна. Водночас ціна ріпаку для внутрішньої переробки знизилася на $15/тонна – до $485/тонна. Таким чином, різниця між ціною на експортному напрямку FCA Чоп та ціною для внутрішньої переробки становить $65/тонна.
Станом на 10 серпня в Україні зібрано 3,22 млн тонн ріпаку з 1,191 млн га, або 89% площ, з урожайністю 2,71 тонна/га. Поточне ціноутворення визначається розподілом пропозиції між західним кордоном, портами та внутрішньою переробкою.
Ціна ГМО-сої на умовах CPT порт становила $420/тонна, FCA Чоп – $435/тонна, non-GMO – відповідно $440/тонна та $470/тонна. Ціна ГМО-сої для внутрішньої переробки за тиждень зросла на $5/тонна – до $425/тонна.
“Таким чином, соняшник адаптується до закупівельної ціни нового врожаю, у ріпаку посилюється конкуренція між FCA Чоп та переробкою, а соя отримує зовнішній імпульс від CBOT і китайського попиту, який поки слабко передається українській фізиці”, – зазначають аналітики.
Україна за 1-13 серпня експортувала 790,7 тис. тонн аграрної продукції проти 1,849 млн тонн за аналогічний період липня, що на 57,2% менше, повідомила брокерська компанія Spike Brokers.
За її даними, вартість експорту скоротилася на 37,3% – до $478,8 млн проти $763,8 млн за відповідний період липня.
“Головне обмеження серпневого темпу зосереджене у зерновому сегменті. Паралельно змінюється сама географія логістики: потік через морські порти суттєво нижчий за липневий, тоді як автомобільні переходи та західні залізничні коридори працюють інтенсивніше”, – зазначається в повідомленні.
За 1-13 серпня автомобільними пунктами пропуску експортовано 130,1 тис. тонн агропродукції проти 119,5 тис. тонн за відповідні 13 днів липня, що на 8,9% більше. Найбільше зріс експорт через Угорщину – на 32,9%, Словаччину – на 28%, Румунію – на 14,1%, Польщу – на 3,7%. Потік через Молдову був близьким до липневого рівня, скоротившись приблизно на 1,9%.
Водночас залізницею станом на 12 серпня перевезено 435,8 тис. тонн зернових вантажів, що на 46,9% менше, ніж у відповідний період липня, та на 52,1% менше за серпень-2025. Середньодобове навантаження за перші 11 діб серпня становило 31,3 тис. тонн – на 38% нижче за показник липня та на 49% менше, ніж було рік тому.
Експортна складова зернових залізничних перевезень скоротилася на 72% проти липня – до 201,7 тис. тонн. При цьому 63% цього обсягу припало на прикордонні переходи, 29% – на порти Одеси. Через порти Одеси за звітний період перевезено лише 75,2 тис. тонн зернових проти 656,4 тис. тонн у порівнюваному періоді липня(-88,5%).
Водночас середньодобова передача зернових вагонів через західні прикордонні переходи за перші 11 діб серпня зросла до 139,6 вагона проти 71,3 вагона у липні, або на 96%.
За даними Spike Brokers, основний приріст забезпечили румунський та польський напрямки – до 44,7 та 44,4 вагона на добу відповідно. У напрямку Словаччини передача зросла до 26,9 вагона на добу, тимчасом як угорський напрямок скоротився до 23,6 вагона.
Станом на 12 серпня в напрямку прикордонних переходів перебувало 8,718 тис. вагонів проти 7,858 тис. раніше. Зокрема, кількість зерновозів зросла з 369 до 693 вагонів, або на 87,8%.
Експортні перевезення рослинної олії залізницею становили 41,5 тис. тонн, що на 0,9% більше за відповідний липневий показник, при цьому 89% обсягу пройшло сухопутними переходами.
Spike Brokers зазначає, що морський залізничний канал залишається найслабшою ланкою поточної логістики. Станом на 13 серпня середньодобове вивантаження у напрямку портів Великої Одеси скоротилося до 146 вагонів, а в напрямку портів рухалося 262 зерновози. У напрямку портів Дунаю перебувало 1,32 тис. зерновозів.
