У Києві через спеку введено обмеження на рух вантажного транспорту, повідомляє патрульна поліція.
«З метою збереження дорожнього покриття вантажівкам заборонено пересуватися, коли температура повітря досягає +28 градусів за Цельсієм і вище. Заборона стосується транспорту з фактичною масою понад 24 т та навантаженням на вісь понад 7 т», – йдеться в повідомленні на Telegram-каналі поліції.
Поліція повідомляє, що перечекати спекотний період водії можуть на майданчиках для тимчасової стоянки в смугах відведення автомобільних доріг та біля об’єктів дорожнього сервісу.
Ринок короткострокової туристичної оренди в Іспанії переживає найбільше скорочення за останні роки: кількість об’єктів розміщення на цифрових платформах у травні 2026 року знизилася на 10,7 % у річному вимірі, повідомляє Інститут статистики Іспанії (INE).
За даними INE, за рік з ринку зникло 40 836 тис. об’єктів туристичного житла. Це стало другим за глибиною падінням пропозиції за всю історію ведення такої статистики відомством.
Незважаючи на річне зниження, до початку високого літнього сезону ринок частково відновився порівняно з листопадом 2025 року: пропозиція зросла на 3,4%, або на 11,237 тис. об’єктів. У травні в Іспанії налічувалося 341,001 тис. діючих об’єктів туристичного житла, які сукупно забезпечували 1,71 млн спальних місць. У середньому на один об’єкт припадало близько п’яти місць.
Скорочення пропозиції торкнулося всіх основних туристичних регіонів країни. Найбільш помітне падіння зафіксовано у Валенсійському співтоваристві, де ринок втратив майже 12 тис. об’єктів за рік, а загальний фонд активних пропозицій скоротився до 51,268 тис. Це призвело до того, що регіон поступився другим місцем за обсягом пропозиції Каталонії.
Андалусія, незважаючи на скорочення на 5,527 тис. об’єктів, зберегла статус найбільшого ринку туристичного житла в Іспанії — 90,649 тис. квартир і вілл. Каталонія втратила 5,546 тис. об’єктів, але залишилася серед лідерів із 51,3 тис. активних пропозицій.
На острівних ринках також зафіксовано зниження. На Канарських островах кількість об’єктів скоротилася на 2,33 тис., до 48,356 тис., а на Балеарських островах — на 3,057 тис., до 21,304 тис. пропозицій.
На рівні провінцій найбільшими ринками залишаються туристичні узбережжя. Лідирує Малага з 45,176 тис. об’єктів, далі йдуть Аліканте з 32,148 тис. та Лас-Пальмас з 26,998 тис.
Якщо розглядати окремі муніципалітети, найбільша концентрація туристичного житла припадає на Мадрид — 10 836 тис. об’єктів. Далі йдуть місто Малага — 8 288 тис., Барселона — 8 231 тис., Марбелья — 6 987 тис. та Севілья — 6 937 тис. об’єктів.
Аналітики пов’язують скорочення пропозиції з посиленням муніципального регулювання, відкликанням ліцензій та зростанням політичного тиску на сектор короткострокової оренди. В Іспанії вже кілька років посилюється конфлікт між туристичною галуззю, власниками житла та місцевими мешканцями, які стикаються з дефіцитом доступної довгострокової оренди та зростанням цін у великих містах і курортних районах.
Для ринку нерухомості це означає зміну фази. Туристична оренда залишається прибутковим сегментом, але стає більш зарегульованою та ризикованою для інвесторів. Якщо раніше ключовим фактором були висока заповненість та туристичний потік, то тепер дедалі більшого значення набувають ліцензія, муніципальні обмеження, правовий статус об’єкта та стійкість локації до можливих заборон.
Для покупців нерухомості в Іспанії це важливий сигнал: об’єкт, який раніше розглядався як інструмент короткострокової оренди, може втратити частину інвестиційної привабливості у разі зміни місцевих правил. Особливо це стосується перегрітих туристичних зон, де влада найактивніше обмежує короткострокову оренду житла.
Водночас скорочення пропозиції туристичних квартир може підтримати ринок готелів та апарт-готелів, а також частково повернути частину житла в довгострокову оренду. Однак швидко вирішити проблему доступності житла це навряд чи дозволить: попит на проживання у великих містах та туристичних регіонах залишається високим, а нова пропозиція обмежена.
Ринок нерухомості сусідньої Болгарії в I кварталі 2026 року зіткнувся з різким розривом між зростанням цін і реальною активністю покупців: житло продовжує дорожчати двозначними темпами, але кількість угод помітно скорочується, повідомляє Національний інститут статистики Болгарії.
За даними статистики, ціни на житлову нерухомість у Болгарії в I кварталі зросли на 14,8% у річному вимірі. Лише за перші три місяці року середня ціна по країні збільшилася ще на 6,2%. При цьому кількість угод з новими та існуючими будинками знизилася на 18,5% у річному вимірі та майже на 20% порівняно з попереднім кварталом.
Такий розрив вказує на фазу цінового перегріву: продавці продовжують висунути високі очікування щодо ціни, тоді як покупці дедалі частіше відкладають угоди. На ринок впливає поєднання кількох факторів — очікування після переходу Болгарії на євро, низькі іпотечні ставки, зростання будівельних витрат та обмежена якісна пропозиція у великих містах і на узбережжі.
Лідером подорожчання став Бургас, де ціни за рік зросли на 17,7%, а за квартал — на 5,9%. Водночас саме цей ринок продемонстрував одне з найсильніших падінь активності: кількість угод скоротилася на 30,5% у річному вимірі. Це означає, що попит на узбережжі став значно чутливішим до ціни.
У Софії житло подорожчало на 16% у річному вимірі та на 5,8% за квартал. Середні ціни в столиці закріпилися в діапазоні 1,8–2,6 тис. євро за кв. м. При цьому обсяг угод у Софії знизився на 19,2%, а загальний грошовий обсяг ринку скоротився на 7%.
Варна також залишилася в зоні двозначного зростання цін: житло подорожчало на 13,2% у річному вимірі, але кількість угод впала на 27,6%. У Старій-Загорі річне зростання цін склало 12,7%, проте обсяг угод скоротився на 25%. У квартальному вираженні житло в Старій-Загорі подешевшало на 2,1%.
Пловдив виглядає найстабільнішим серед великих ринків. Ціни тут зросли на 8,8% за рік, а кількість угод знизилася лише на 0,6%. У грошовому вираженні ринок Пловдива навіть збільшився на 2,4%, що робить його найзбалансованішим серед великих міст Болгарії.
Для інвесторів ситуація стає складнішою. Швидке зростання цін на тлі падіння кількості угод означає, що ліквідність ринку погіршується: об’єкт може дорожчати на папері, але продати його за бажаною ціною стає складніше. Особливо це стосується локацій, де ціни зростали швидше за доходи населення та орендну прибутковість.
Болгарський ринок житла тривалий час підтримували відносно доступна іпотека, приплив іноземних покупців, інтерес до курортної нерухомості та очікування, пов’язані зі вступом країни до єврозони. Однак нинішня статистика показує, що купівельна спроможність уже наближається до межі.
Кредобанк і Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) уклали під час Конференції з питань відновлення України (URC 2026) у Гданську дві угоди про розподіл ризиків за портфелями нових кредитів українському бізнесу загальним обсягом EUR100 млн, повідомила пресслужба українського банку.
“Додаткові EUR100 млн від ЄБРР дозволять Кредобанку розширити кредитування українських компаній не лише у сфері малого та середнього бізнесу, а й у корпоративному сегменті”, – наведено в повідомленні слова голови правління банку Якуба Карновскі.
Одна з угод охоплює портфель кредитів на EUR60 млн для малого та середнього бізнесу з річним доходом до EUR50 млн і кількістю працівників до 250 осіб.
Вона реалізується в межах двох програм – “Гарантії стійкості та забезпечення засобів до існування” (RLG) ЄБРР та програми підтримки конкурентоспроможності й інклюзії малого та середнього бізнесу у країнах Східного партнерства ЄС.
У межах RLG частка ЄБРР у розподілі ризику становитиме до 70%, а строк гарантійного покриття – п’ять років.
Програма підтримки конкурентоспроможності й інклюзії малого та середнього бізнесу у країнах Східного партнерства ЄС дає клієнтам Кредобанку змогу отримати грантову підтримку в розмірі до 30% для реалізації інвестиційних проєктів, що відповідають вимогам ЄБРР.
Угода на EUR60 млн також передбачає застосування механізму “Підвищення безпеки підприємств” (Enterprise Security Enhancement, ESE), який дасть Кредобанку змогу частково списувати заборгованість компаній, активи яких було пошкоджено внаслідок війни.
У межах другої угоди, що реалізується за програмою RLG, передбачено портфель кредитів на EUR40 млн для великих компаній без обмежень за доходом і кількістю працівників. Частка ЄБРР у розподілі ризику становитиме до 80%, строк гарантійного покриття – п’ять років, максимальна сума окремого кредиту – EUR4 млн.
За обома угодами передбачено можливість кредитування без додаткового майнового забезпечення.
За словами Карновскі, обсяг фінансування українських компаній у межах портфеля Кредобанку, на який поширюються ліміти та гарантії ЄБРР, уже сягнув EUR249 млн. Кошти спрямовували, зокрема, у сільське господарство, харчову промисловість, логістику та роздрібну торгівлю.
На початок року Кредобанк, за інформацією з сайту ЄБРР, обслуговував понад 54 тис. клієнтів МСБ і корпоративного сегмента та понад 550 тис. роздрібних клієнтів.
За даними регулятора, на 1 травня 2026 року за розміром загальних активів банк посідав 14-те місце (76,94 млрд грн) серед 58 платоспроможних банків України.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) дозволив Креді Агріколь Банку набути контроль над банком “Львів”.
Відповідне рішення комітет ухвалив на засіданні в четвер за підсумками розгляду заяви банку від 13 травня 2026 року.
АМКУ також дозволив Креді Агріколь Банку та шістьом акціонерам банку “Львів”, яким сукупно належить 99,972126% його акцій, виконати передбачені договором купівлі-продажу умови про заборону переманювання, найму та конкуренції.
Як повідомлялося, у березні 2026 року Креді Агріколь Банк підписав угоду про придбання до 100% акціонерного капіталу банку “Львів”. Сума угоди не розголошувалася. Її завершення залежить також від отримання дозволу від Національного банку України.
Креді Агріколь Банкрозраховує використати регіональний досвід банку “Львів” для розвитку сегмента малого та середнього бізнесу з фокусом на агросектор по всій Україні.
Об’єднання їхніх активів дало б змогу Креді Агріколь увійти до першої десятки банків України, витіснивши з неї ОТП Банк.
Креді Агріколь Банк засновано в 1993 році. Єдиним його акціонером є Credit Agricole S.A. (Франція).
За даними Нацбанку, на 1 травня 2026 року за розміром загальних активів банк посідав 11-те місце (135,98 млрд грн) серед 58 платоспроможних банків України.
Найбільшим акціонером банку “Львів” на 1 січня цього року, згідно з інформацією на сайті Нацбанку, був responsAbility Participations – 41,151580%, в якому, зокрема, KfW Bankengruppe (Німеччина) належить 19,23%, Raiffeisen Schweiz Genossenschaft – 14,4%, PKE-CPE Vorsorgestiftung Energie – 14,81%, Pensionskasse der F. Hoffmann-La Roche AG – 10,31%, Previs Vorsorge –7,20%, Providentia AG – 5,76% (всі п’ятеро – Швейцарія).
Крім того, великим акціонером банку через низку структур були ісландець Маргеір Петурсон – 27,937421%, нідерландський державний інвестфонд DGGF, який влітку 2024 року вклав в капітал EUR4,5 млн, – 20,492129%, а ще 10,390996% належало НЕФКО (Nordic Environment Finance Corporation).
Банк “Львів” на 1 травня 2026 року посідав 24-те місце за розміром загальних активів – 18,89 млрд грн.
Як повідомляє «Сербський економіст», президент Сербії Олександр Вучич фактично оголосив про початок нової виборчої кампанії, заявивши на мітингу правлячої Сербської прогресивної партії в Белграді, що через кілька тижнів подасть у відставку з посади глави держави. Формально це виглядає як відхід з посади майже за рік до закінчення мандата, проте політично йдеться не стільки про завершення епохи Вучича, скільки про спробу перезапустити її в новій конфігурації.
Виступаючи перед прихильниками на мітингу «Сербія — одна сім’я», Вучич заявив, що це, ймовірно, його останнє звернення до такої кількості громадян у якості президента республіки. Він підкреслив, що протягом 14 років «служив Сербії» на різних державних посадах — як віце-прем’єр, прем’єр-міністр і президент — та подякував прихильникам за підтримку в період політичних криз.
Ключовим моментом виступу стала заява про майбутню відставку. « Це мої останні дні й останні тижні на посаді президента Республіки», — сказав Вучич, відкинувши звинувачення опонентів у тому, що він має намір будь-якою ціною утриматися при владі. При цьому він одразу зазначив, що не йде з політики: за його словами, якщо керівництво Сербської прогресивної партії вважатиме це за необхідне, він допоможе правлячій силі на майбутніх виборах.
Саме ця комбінація — відставка плюс участь у кампанії — є головним політичним змістом заяви. Вучич не просто скорочує свій президентський мандат, а переносить кризу легітимності у виборчу площину. Для нього це спосіб повернути ініціативу після півтора року протестів, що почалися після трагедії на залізничному вокзалі в Нові-Саді, де обвал навісу став символом претензій суспільства до корупції, якості державного управління та контролю над інфраструктурними проєктами.
Запропонована Вучичем назва списку — «Єдина Сербія» — також не випадкова. Вона має протиставити правлячу силу не окремим партіям опозиції, а всій протестній мобілізації, насамперед студентському руху. У цій назві закладений звичний для Вучича прийом: представити вибори не як конкуренцію програм, а як референдум щодо стабільності, державної єдності та здатності влади вберегти країну від хаосу.
При цьому Вучич явно прагне не допустити, щоб протестний порядок денний став єдиною рамкою кампанії. Тому в його виступі соціально-економічні обіцянки посіли майже таке ж важливе місце, як і політичні заяви. Він пообіцяв, що через два роки середня зарплата в Сербії сягне 1,4 тис. євро, а середня пенсія — 650 євро, а також анонсував додаткові заходи підтримки для пенсіонерів з низькими доходами.
Економічний блок виступу виконує одразу кілька завдань. По-перше, він має повернути кампанію у зручну для влади площину — зростання доходів, інвестицій, інфраструктури та промислового розвитку. По-друге, він адресований найбільш дисциплінованим групам електорату, насамперед пенсіонерам та працівникам бюджетно-залежних секторів. По-третє, він дозволяє Вучичу відійти від оборонної позиції щодо теми корупції та протестів до наступального порядку денного «майбутнього розвитку».
Окремо Вучич зробив акцент на технологічній модернізації, енергетиці та обороні. Він говорив про виробництво роботів, дата-центри, газові електростанції, гідроенергетику і навіть майбутні малі та великі атомні потужності. Цей блок спрямований уже до іншої аудиторії — тих, хто бачить Сербію як регіональний індустріальний і технологічний центр.
Однак дострокова відставка президента несе для Вучича й ризики. Якщо він дійсно подасть у відставку в найближчі тижні, Сербія увійде в період прискорених інституційних процедур. Президентські вибори повинні відбутися в обмежені терміни, а для проведення дострокових парламентських виборів знадобиться окреме рішення про розпуск парламенту. Це означає, що влада бере на себе відповідальність за різке стиснення політичного календаря та за проведення кампанії в умовах високої поляризації.
