Україна за 1-13 серпня експортувала 790,7 тис. тонн аграрної продукції проти 1,849 млн тонн за аналогічний період липня, що на 57,2% менше, повідомила брокерська компанія Spike Brokers.
За її даними, вартість експорту скоротилася на 37,3% – до $478,8 млн проти $763,8 млн за відповідний період липня.
“Головне обмеження серпневого темпу зосереджене у зерновому сегменті. Паралельно змінюється сама географія логістики: потік через морські порти суттєво нижчий за липневий, тоді як автомобільні переходи та західні залізничні коридори працюють інтенсивніше”, – зазначається в повідомленні.
За 1-13 серпня автомобільними пунктами пропуску експортовано 130,1 тис. тонн агропродукції проти 119,5 тис. тонн за відповідні 13 днів липня, що на 8,9% більше. Найбільше зріс експорт через Угорщину – на 32,9%, Словаччину – на 28%, Румунію – на 14,1%, Польщу – на 3,7%. Потік через Молдову був близьким до липневого рівня, скоротившись приблизно на 1,9%.
Водночас залізницею станом на 12 серпня перевезено 435,8 тис. тонн зернових вантажів, що на 46,9% менше, ніж у відповідний період липня, та на 52,1% менше за серпень-2025. Середньодобове навантаження за перші 11 діб серпня становило 31,3 тис. тонн – на 38% нижче за показник липня та на 49% менше, ніж було рік тому.
Експортна складова зернових залізничних перевезень скоротилася на 72% проти липня – до 201,7 тис. тонн. При цьому 63% цього обсягу припало на прикордонні переходи, 29% – на порти Одеси. Через порти Одеси за звітний період перевезено лише 75,2 тис. тонн зернових проти 656,4 тис. тонн у порівнюваному періоді липня(-88,5%).
Водночас середньодобова передача зернових вагонів через західні прикордонні переходи за перші 11 діб серпня зросла до 139,6 вагона проти 71,3 вагона у липні, або на 96%.
За даними Spike Brokers, основний приріст забезпечили румунський та польський напрямки – до 44,7 та 44,4 вагона на добу відповідно. У напрямку Словаччини передача зросла до 26,9 вагона на добу, тимчасом як угорський напрямок скоротився до 23,6 вагона.
Станом на 12 серпня в напрямку прикордонних переходів перебувало 8,718 тис. вагонів проти 7,858 тис. раніше. Зокрема, кількість зерновозів зросла з 369 до 693 вагонів, або на 87,8%.
Експортні перевезення рослинної олії залізницею становили 41,5 тис. тонн, що на 0,9% більше за відповідний липневий показник, при цьому 89% обсягу пройшло сухопутними переходами.
Spike Brokers зазначає, що морський залізничний канал залишається найслабшою ланкою поточної логістики. Станом на 13 серпня середньодобове вивантаження у напрямку портів Великої Одеси скоротилося до 146 вагонів, а в напрямку портів рухалося 262 зерновози. У напрямку портів Дунаю перебувало 1,32 тис. зерновозів.
Міністр внутрішніх справ України Іван Вигівський провів телефонну розмову з Міністром внутрішніх справ Азербайджану Вілаятом Ейвазовим, повідомляє пресслужба МВС України.
“Обговорили наше партнерство у правоохоронній сфері. Ключові напрями співпраці – це протидія організованій та транскордонній злочинності, кібербезпека та боротьба із шахрайством, посилення практичної взаємодії”, – розповів Вигівський за результатами розмови.
Під час переговорів очільник українського відомства також поінформував колегу про поточну ситуацію в країні, зокрема про чергові російські обстріли цивільної інфраструктури та атаки на мирне населення.
Окрему увагу сторони приділили спільним гуманітарним ініціативам, зокрема у сфері охорони здоров’я, реабілітації та соціальної підтримки родин українських захисників.
“Лише за останній рік Азербайджанська Республіка прийняла дві групи ліцеїстів МВС. Діти мали змогу ознайомитись із культурою та історією країни, розширити свій світогляд. Також упродовж останніх років наші підрозділи отримали від Азербайджану обладнання для гуманітарного розмінування та техніку, яка забезпечує безперебійну роботу під час відключень світла. Вдячні Уряду Азербайджанської Республіки за підтримку України та допомогу системі МВС. Домовились посилювати наше партнерство”, – резюмував Вигівський.
Чорногорія та Албанія увійшли до складеного Forbes списку найкращих закордонних напрямків для життя після виходу на пенсію у 2026 році, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Forbes опублікував щорічний огляд The Best Places To Retire Abroad In 2026 31 липня, пізніше оновивши його 5 серпня. Видання обрало 96 рекомендованих місць у 24 країнах на п’яти континентах, причому половина представлених держав розташована в Європі.
Під час складання переліку Forbes враховував вартість життя, якість і вартість медичного обслуговування, податки, рівень злочинності та політичну стабільність, транспортну доступність, можливість отримати довгостроковий статус проживання, поширеність англійської мови, а також ризики, пов’язані зі зміною клімату та природними катастрофами.
При цьому рейтинг місць з першого по 24-те не складався — країни представлені в алфавітному порядку. Тому, наприклад, перебування Албанії на початку списку не означає, що Forbes визнав її найкращою країною для пенсіонерів.
До списку увійшли Албанія, Аргентина, Австрія, Беліз, Канада, Колумбія, Коста-Рика, Кіпр, Франція, Греція, Ірландія, Італія, Малайзія, Мальта, Маврикій, Мексика, Чорногорія, Панама, Португалія, Словенія, Іспанія, Таїланд, Уругвай і В’єтнам. Уперше до щорічного переліку були включені Маврикій і В’єтнам.
У Чорногорії Forbes виділив Подгорицю, Бар, Пераст і Тиват. Вартість життя в країні видання оцінює як таку, що становить менше половини середньої американської, рівень серйозної злочинності — як низький, а політичну ситуацію — як стабільну.
Якість охорони здоров’я Forbes оцінює як достатню, хоча зазначає, що іноземці зі складними медичними проблемами нерідко звертаються до фахівців в Італії або Німеччині.
Окремою перевагою Чорногорії названо можливість отримати дозвіл на проживання через придбання нерухомості. Згідно з наведеними Forbes умовами для американських пенсіонерів, шлях до постійного проживання починається з поновлюваної річної посвідки на проживання, для якої необхідно підтвердити пенсійний дохід понад $19 тис. на рік.
При цьому Forbes звертає увагу на ризики лісових пожеж, повеней і землетрусів — особливо актуальний фактор на тлі великих пожеж на Адріатичному узбережжі влітку 2026 року.
У сусідній Албанії Forbes рекомендує розглядати Тирану, Дуррес, Саранду та Вльору.
За оцінкою видання, вартість життя тут становить приблизно половину американського рівня. Серед переваг названі середземноморський клімат, морське узбережжя, порівняно низький рівень злочинності та відносно проста процедура легалізації проживання.
Для американців особливо зручно, що вони можуть перебувати в Албанії до року як туристи, що дає достатньо часу для оформлення більш довгострокового статусу. Forbes вказує, що для пенсійної імміграції парі надалі необхідно підтвердити близько $20 тис. річного доходу з-за кордону.
Серед традиційних європейських напрямків Forbes зберіг Португалію, Іспанію, Італію, Францію та Грецію.
Португалія оцінюється як країна з вартістю життя приблизно на третину нижчою за американську, відносно доступною медициною та порівняно простою програмою D7 для проживання фінансово незалежних іноземців.
В Іспанії витрати, за оцінкою Forbes, приблизно на 30% нижчі за американські, а медицина характеризується як якісна та недорога. При цьому видання звертає особливу увагу на лісові пожежі, екстремальну спеку та повені. У результаті зі списку рекомендованих конкретних локацій цього року були виключені деякі райони, включаючи Коста-дель-Соль, а у Франції — Бордо.
Одним із найдоступніших напрямків став В’єтнам: Forbes оцінює витрати на проживання приблизно в чверть американського рівня. Однак суттєвий мінус — відсутність окремої пенсійної візи, через що іноземцям доводиться використовувати послідовні 90-денні електронні візи.
Маврикій уперше увійшов до списку завдяки відносно низькій вартості життя, доступній медицині та спеціальному дозволу для іноземних пенсіонерів. Forbes оцінює вартість життя як більш ніж на 50% нижчу за американську, а для пари вказує вимогу підтвердити близько $18 тис. пенсійного доходу на рік.
Таким чином, одним із помітних результатів рейтингу для Балкан стала присутність одразу Албанії та Чорногорії, тоді як Сербія до списку Forbes 2026 року не увійшла. При цьому це не означає, що видання визнало її менш придатною для пенсіонерів: Forbes формує редакційну добірку, а не повний порівняльний рейтинг усіх країн світу.
Саме дослідження розраховане насамперед на громадян США — Forbes порівнює витрати з американським рівнем, враховує податкові угоди зі США, правила Social Security та можливості використання Medicare. Для громадян інших країн фінансові, податкові та міграційні умови можуть суттєво відрізнятися.
У понеділок, 17 серпня, в Україні без опадів, лише в більшості західних і північних областей вдень місцями короткочасні дощі, грози, повідомляє Укргідрометцентр. Вітер південно-західний, 5–10 м/с. Температура вночі 15-20°, вдень 26-31°.
У Києві без опадів, вітер південно-західний, 5-10 м/с. Температура вночі 18-20°, вдень близько 30°.
Як повідомляє Центральна геофізична обсерваторія ім. Бориса Срезневського, найвища температура вдень 17 серпня в Києві була зафіксована у 2010 році й становила 35,7° тепла, найнижча вночі – 6,4° вище нуля у 1885 році.
У вівторок, 18 серпня, у західних, вдень — також у більшості північних, Вінницькій та Одеській областях — очікуються помірні, вночі в Закарпатській, місцями у Волинській, Львівській та Чернівецькій областях — значні дощі та грози.
Вдень у окремих районах — град та шквали 15–20 м/с.
На решті території без опадів.
Вітер південний, вдень у західних областях північно-західний, 7–12 м/с.
Температура вночі 15–20°, вдень 28–33°. На заході країни вночі 11–16°, вдень 19–24°.
У Києві вночі без опадів, вдень короткочасні дощі, грози. Вітер південний, 7–12 м/с. Температура вночі 18–20°, вдень близько 30°.
гроза, Дощ, КИЇВ, ПОГОДА, температура
Аналітичний центр Experts Club проаналізував свіжий рейтинг топових університетів світу Academic Ranking of World Universities 2026 (ARWU), відомий як Шанхайський рейтинг. Материковий Китай став найбільшою університетською системою за кількістю вишів, представлених в ARWU, відомому як Шанхайський рейтинг. До топ-1000 увійшли 234 університети з материкового Китаю проти 187 університетів зі США.
При цьому США, як і раніше, значно сильніше представлені безпосередньо на вершині рейтингу.
Материковий Китай, Гонконг, Макао і Тайвань тут враховуються окремо, відповідно до територіального поділу ShanghaiRanking.
Структура рейтингу показує подальше посилення Азії. Крім материкового Китаю, серед найбільших за представництвом систем перебувають Південна Корея з 29 вишами та Японія з 26. Окремо представлені Тайвань із 12 університетами, Гонконг із вісьмома та Макао з двома.
ARWU оцінює понад 2,5 тис. університетів світу, однак публікує лише першу тисячу. На відміну від низки інших глобальних рейтингів, він орієнтований переважно на наукову та дослідницьку результативність, а не на відгуки студентів, репутацію серед роботодавців або якість студентського життя.
Підсумковий показник складається із шести критеріїв: випускники — лауреати Нобелівської премії та медалі Філдса дають 10% оцінки; такі лауреати серед співробітників — 20%; найбільш цитовані дослідники Clarivate — 20%; публікації в Nature і Science — 20%; статті, індексовані в Science Citation Index Expanded і Social Sciences Citation Index, — ще 20%; наукова результативність у розрахунку на чисельність академічного персоналу — 10%.
Для ARWU 2026 використовувався список Highly Cited Researchers, випущений у грудні 2025 року, публікації в Nature і Science за 2021–2025 роки, а також статті, індексовані у Web of Science у 2025 році.
Тому Шанхайський рейтинг коректніше розглядати насамперед як показник дослідницької потужності університетів і національних наукових систем, а не як пряму оцінку якості освіти або умов навчання для студента.
Жоден український університет не увійшов до тисячі найкращих вишів світу за цим рейтингом.
Українські школярі завоювали одну золоту та дві срібні медалі на 38-й Міжнародній олімпіаді з інформатики International Olympiad in Informatics (IOI 2026), яка відбулася 9–16 серпня в Ташкенті, Узбекистан.
Загалом у змаганні взяли участь 375 школярів із 97 країн світу. Учасники розв’язували складні задачі з алгоритмічного програмування протягом двох змагальних днів.
Найкращий результат серед представників України показав Владислав Халін. Він набрав 398,32 бала, посів 16-те місце в загальному індивідуальному рейтингу та отримав золоту медаль.
Ілля Шевченко з результатом 336,44 бала посів 58-ме місце та отримав срібну медаль. Ще одне срібло Україні принесла Дар’я Перекопська, яка набрала 333,01 бала та посіла 62-ге місце.
Четверта представниця української команди Дар’я Лобас посіла 198-ме місце з результатом 219,04 бала.
Перше місце в індивідуальному рейтингу IOI 2026 посів представник Китаю Цівень Сюй (Qiwen Xu), який набрав 498,27 бала з 600 можливих.
Міжнародна олімпіада з інформатики (International Olympiad in Informatics) є однією з найпрестижніших міжнародних предметних олімпіад для школярів. Змагання проводяться щорічно й орієнтовані на перевірку навичок алгоритмічного мислення, програмування та розв’язання складних обчислювальних задач. На відміну від командних спортивних турнірів, офіційні результати IOI формуються насамперед в індивідуальному заліку.
За даними офіційної статистики IOI, за всю історію участі українські школярі завоювали 110 медалей, у тому числі 14 золотих, 44 срібних та 52 бронзових.
Офіційні результати IOI 2026 опубліковано статистичною системою International Olympiad in Informatics.
