Як повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club, Гарвардський університет знову очолив Academic Ranking of World Universities 2026 (ARWU), відомий як Шанхайський рейтинг. Слідом розташувалися Стенфордський університет і Массачусетський технологічний інститут (MIT). Четверте місце посів Кембридж, п’яте — Каліфорнійський університет у Берклі.
До першої десятки також увійшли Прінстон — 6-те місце, Оксфорд — 7-ме, Колумбійський університет — 8-ме, Чиказький університет — 9-те та Каліфорнійський технологічний інститут (Caltech) — 10-те. Таким чином, вісім із десяти найкращих університетів світу розташовані у США, ще два — у Великій Британії.
Склад першої десятки порівняно з 2025 роком не змінився, однак відбулися перестановки. Прінстон піднявся із сьомого на шосте місце, обійшовши Оксфорд, а Чиказький університет піднявся з десятого на дев’яте, помінявшись позиціями з Caltech. Гарвард, Стенфорд, MIT, Кембридж і Берклі зберегли перші п’ять місць.
Найкращим університетом за межами США та Великої Британії став французький Paris-Saclay University — 13-те місце. Найкращий університет Азії — китайський Tsinghua University — піднявся на 18-те місце. ETH Zurich посідає 19-ту позицію, Peking University — 22-гу, а Університет Торонто та Zhejiang University розділили 24-те місце.
Попри домінування американських університетів на вершині рейтингу, найпомітнішою довгостроковою тенденцією залишається посилення Китаю.
У першій сотні ARWU 2026 США представлені 37 університетами, материковий Китай — уже 16 проти 13 роком раніше, Велика Британія — вісьмома. Далі йдуть Австралія та Швейцарія — по п’ять вишів, Франція та Німеччина — по чотири, Канада — три.
Загалом у першій сотні представлені університети з 18 країн і територій. При цьому позиції Китаю швидко зміцнюються: ще в ARWU 2025 материковий Китай мав 13 університетів у топ-100, зараз — уже 16. До нової першої сотні, зокрема, увійшли Southeast University, Tianjin University та Harbin Institute of Technology.
Але ще показовішою є ситуація в усій опублікованій тисячі. Материковий Китай представлений 234 університетами проти 187 у США. Таким чином, Китай уже помітно перевершує США за широтою присутності в ARWU, хоча американські університети поки що зберігають величезну перевагу безпосередньо на вершині рейтингу.
Франція має 27 університетів у топ-1000, чотири з них входять до першої сотні. Крім Paris-Saclay на 13-му місці, PSL University посідає 33-тє, Sorbonne University — 55-те, Université Paris Cité — 57-ме.
ARWU оцінює понад 2,5 тис. університетів світу, але публікує лише першу тисячу. На відміну від рейтингів, де враховуються репутація серед студентів і роботодавців, інтернаціоналізація або якість освітнього середовища, Шанхайський рейтинг майже повністю зосереджений на науковій діяльності.
У методиці враховуються випускники та співробітники — лауреати Нобелівської премії та медалі Філдса, найбільш цитовані дослідники Clarivate, публікації в Nature і Science, кількість наукових робіт в індексах Web of Science та показник наукової результативності в розрахунку на персонал. Тому ARWU фактично є насамперед рейтингом дослідницької потужності університетів, а не якості навчання як такого.
Жодного університету з України в цьому рейтингу не виявилося.
Першоджерело — ShanghaiRanking Consultancy, Academic Ranking of World Universities 2026, опублікований 15 серпня 2026 року.
У липні 2026 року Україна отримала від міжнародних партнерів медичну гуманітарну допомогу загальною вартістю майже 67 млн грн, повідомило Міністерство охорони здоров’я України 13 серпня. Це майже вдвічі більше, ніж місяцем раніше, коли обсяг отриманої допомоги перевищував 34,2 млн грн.
Гуманітарні поставки в липні забезпечили партнери з Норвегії, Грузії, Фінляндії та Швейцарії, а також Глобальний фонд для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією. В Україну надійшли автомобілі швидкої допомоги, ліки, діагностичні матеріали, медичні меблі та інше обладнання.
Уряд Норвегії передав Україні чотири автомобілі швидкої медичної допомоги Mercedes-Benz Sprinter загальною вартістю понад 2 млн грн. Машини призначені для посилення можливостей українських медичних закладів та надання екстреної медичної допомоги.
Від уряду Грузії Україна отримала антирабічний імуноглобулін вартістю понад 358 тис. грн. Препарат застосовується для профілактики сказу після можливого контакту людини з інфікованою твариною. Фінляндія передала медичні меблі та інвентар для закладів охорони здоров’я.
Значну частину липневих поставок становила допомога в рамках програми Глобального фонду «Стійка відповідь на епідемії ВІЛ та туберкульозу в умовах війни та відновлення України».
Україна отримала тест-системи для виявлення туберкульозної інфекції, пробірки для забору крові, антибактеріальні та протитуберкульозні препарати. До поставок також увійшов амфотерицин B, який застосовується при тяжких грибкових інфекціях, та препарати ізоніазид і ізоніазид/рифапентин для профілактичного лікування туберкульозної інфекції у людей, які живуть з ВІЛ.
Окрему партію гуманітарної допомоги надала швейцарська компанія Abbott Products Operations AG. Компанія передала препарат Physiotens для лікування артеріальної гіпертензії загальною вартістю понад 2,7 млн грн.
Порівняно з червнем обсяг медичної гуманітарної допомоги у вартісному вираженні збільшився приблизно на 96% — з понад 34,2 млн грн до майже 67 млн грн.
З початку повномасштабного російського вторгнення через канали взаємодії Міністерства охорони здоров’я з міжнародними партнерами та організаціями Україна отримала вже понад 18,7 тис. тонн медичної гуманітарної допомоги.
Як повідомляє Сербський Економіст, сербське місто Крагуєвац організувало літній відпочинок для 19 дітей із Запоріжжя віком 13–16 років, які з 1 по 10 серпня перебували на Копаоніку в дитячому оздоровчому закладі міста.
Для українських дітей підготували спортивну, рекреаційну та культурну програму. Вони брали участь у прогулянках і спільних заходах, знайомилися з сербськими традиціями, а також вивчали елементи сербських народних танців разом із хореографами Центру традиційної культури «Абрашевич» із Крагуєваца.
Поїздка стала частиною гуманітарної ініціативи, що передбачає організацію відпочинку в Сербії для дітей з українських регіонів, які постраждали внаслідок війни.
Крагуєвець розташований у центральній частині Сербії та є одним із найбільших промислових і університетських центрів країни. Завдяки розташуванню в центральній Сербії місто має зручне сполучення з Белградом, Копаоніком та іншими туристичними й діловими центрами країни.
https://t.me/relocationrs/3464
Майже 60% усіх постанов Держстату за порушення статистичної звітності, винесених в Україні у 2020–2025 роках, припало на один 2021 рік. За даними Opendatabot, у 2021 році було оформлено 136 постанов із 228, або 59,6% від загальної кількості за шість років.
Динаміка виглядає наступним чином: у 2020 році Держстат виніс 41 постанову, у 2021-му — 136, у 2022-му — 21. У 2023 та 2024 роках їх не було взагалі, а в 2025 році кількість зросла до 30.
У грошовому вираженні пік також припав на 2021 рік. Тоді було нараховано 21 777 грн штрафів, тоді як у 2020 році — 7 140 грн, у 2022-му — 4 845 грн, а у 2025-му — 5 100 грн.
Різка зміна після 2022 року пов’язана з послабленнями, запровадженими в умовах повномасштабної війни. Бізнес отримав можливість відкласти подання статистичної та фінансової звітності без застосування звичайних санкцій. Обов’язкове подання звітів держава відновила з 5 липня 2025 року.
Підприємствам також було наказано подати накопичену звітність за 2022–2025 роки до 5 жовтня 2025 року. Після цього статистична система фактично повернулася до звичайного режиму роботи. У 2026 році Держстат знову використовуватиме звичайний календар подання статистичної та фінансової звітності.
Джерело: Opendatabot та Державна служба статистики України.
Українська інженерно-будівельна компанія «Rauta» отримала нагороду професійної премії «Український будівельний Олімп» у номінації за лідерські позиції у відновленні України. Інформація про нагородження опублікована на сайті премії.
Організатори відзначили компанію Rauta за проєкти швидкої реконструкції будівель, пошкоджених внаслідок військових дій. За даними компанії, з 2022 року вона взяла участь у відновленні понад 10 об’єктів комерційного та соціального призначення.
Премія «Український будівельний олімп» присуджується компаніям, проєктам та фахівцям будівельної, архітектурної та девелоперської галузей. Серед критеріїв оцінки організатори називають професіоналізм, надійність, якість реалізованих проєктів, інноваційність та внесок у розвиток будівельної галузі.
Rauta здійснює проєктування та реконструкцію будівель, постачає каркаси, сендвіч-панелі та фасадні системи, займається монтажем, генеральним підрядом, вогнезахистом та введенням об’єктів в експлуатацію. Компанія також розробила низку рішень для прискореного будівництва та відновлення, зокрема технологію швидкомонтованого мобільного госпіталю на 72 пацієнти, який, за її даними, можна звести за 14 днів.
Власник Rauta Андрій Озейчук заявив: «Відновлення України вже сьогодні вимагає не тимчасових рішень, а будівель, які служитимуть десятиліттями. Для нас особливо важливо поєднувати швидкість відновлення з енергоефективністю, безпекою та сучасними європейськими стандартами. Досвід останніх чотирьох років показав, що українські будівельні компанії здатні реалізовувати складні проєкти навіть в умовах війни. Після її завершення масштаби відновлення будуть значно більшими, тому вже зараз необхідно розвивати технології, компетенції та виробничі ланцюги, які дозволять будувати швидше та якісніше».
Rauta — українська інженерно-будівельна компанія, що працює з комерційними, промисловими, житловими та інфраструктурними об’єктами. Компанія надає комплекс послуг — від проєктування та постачання конструкцій до генерального підряду та введення будівель в експлуатацію. Rauta є ексклюзивним постачальником в Україну продукції комерційного призначення фінського концерну Ruukki.
Компанія є членом асоціації «Український центр сталевого будівництва», а Андрій Озейчук з 2017 року очолює її раду директорів. Rauta також входить до Finnish Business Group та фінсько-української асоціації UkraineOffice.
«РАУТА ГРУП» зареєстрована в Києві у 2014 році, Андрій Озейчук є засновником, кінцевим бенефіціаром та керівником компанії.
https://rautagroup.com/uk/rauta-viznana-liderom-vidbudovi-ukrayini/
Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху назвав Велику Британію «ісламською республікою» і повторив твердження про те, що вона може стати «першою ісламською республікою з ядерною зброєю». Британський уряд назвав його заяви «абсолютно неприйнятними» і повідомив, що порушив це питання перед владою Ізраїлю.
Ця заява пролунала в подкасті ізраїльського армійського радіо, випуск якого було опубліковано 13 серпня 2026 року. Говорячи про зміну ставлення до Ізраїлю у Великій Британії, Нетаньяху вжив вираз «Ісламська Республіка Британія». Після цього ведучий запитав його, чи не відбувається щось подібне в усій Європі. Прем’єр відповів ствердно й послався на раніше висловлену кимось фразу про Британію як про майбутню «першу ісламську республіку з ядерною зброєю».
При цьому поширене тлумачення про те, що саме Нетаньяху передбачив перетворення Великої Британії на ісламську ядерну республіку, не є цілком точним. Він не представив цю фразу як власний прогноз, а прямо сказав, що її «хтось сказав». Представник уряду Ізраїлю Давид Менсер пізніше заявив BBC, що Нетаньяху посилався на нинішнього віцепрезидента США Джей Ді Венса, який зробив схожу заяву ще у 2024 році.
Венс тоді говорив, що Велика Британія може стати першою «по-справжньому ісламістською країною з ядерною зброєю». При цьому він сам зробив застереження щодо Пакистану.
Саме твердження про «першу ісламську республіку з ядерною зброєю» є історично некоректним. Пакистан офіційно називається Ісламською Республікою Пакистан і володіє ядерною зброєю з кінця 1990-х років.
Реакція Лондона була жорсткою. Представник уряду Великої Британії заявив, що коментарі Нетаньяху є неприйнятними і це питання вже було порушено під час контактів з ізраїльською стороною.
Висловлювання пролунало на тлі погіршення відносин між Ізраїлем та низкою європейських країн. У самому інтерв’ю ведучий поширив питання на Європу загалом, на що Нетаньяху відповів ствердно.
За останньою оцінкою Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру SIPRI Yearbook 2026, станом на січень 2026 року дев’ять держав володіли або, як у випадку Ізраїлю, вважаються такими, що володіють загалом приблизно 12 187 ядерними боєголовками. Близько 9 745 з них перебували у військових запасах і потенційно могли бути використані.
У порядку від найбільшого арсеналу до найменшого:
Росія — близько 5 459 боєголовок
США — близько 5 083
Китай — близько 620
Франція — близько 290
Велика Британія — близько 225
Індія — близько 190
Пакистан — близько 170
Ізраїль — близько 90
КНДР — близько 60
Це оцінки загальної кількості ядерних боєголовок, а не лише розгорнутих боєголовок. Точні розміри арсеналів є державною таємницею, тому SIPRI наголошує на приблизному характері цифр. Росія та США разом, як і раніше, контролюють близько 86 % усіх ядерних боєголовок світу.
Особливо швидко зараз зростає китайський арсенал: SIPRI оцінює його приблизно в 620 боєголовок проти 600 роком раніше. Індія збільшила оціночний запас до 190, а КНДР, за оцінкою інституту, могла зібрати близько 60 боєголовок і має розщеплювальні матеріали ще щонайменше для кількох десятків.
Велика Британія, навколо якої виник нинішній дипломатичний скандал, за оцінкою SIPRI має приблизно 225 ядерних боєголовок. Лондон перестав публікувати детальні дані про розміри оперативного ядерного запасу, а британська стратегія передбачає можливість його збільшення.
