Спілка молочних підприємств України (СМПУ) та польська Польська Молочна Палата (Polska Izba Mleka) закликають свої уряди до активного розв’язання проблем молочного сектору обох країн, що виникли через політичні негаразди навесні 2023 року, з дотриманням принципів вільної торгівлі.
“Ми хочемо висловити наше занепокоєння щодо того, що зараз відбувається з молочним сектором. Ми, як галузь, хочемо забезпечити для наших споживачів постійну діяльність наших фірм і наших господарств. Ми не хочемо, щоб малі групи, які не пов’язані з молочним сектором, ускладнювали наші стосунки”, – заявила директорка Польської Молочної Палати (Polska Izba Mleka) Агнєшка Малішевська в п’ятницю на першому українсько-польському Молочному діалозі, який відбувся в “Інтерфакс-Україна”.
Виконавчий директор СМПУ Арсен Дідур нагадав, що Європейський Союз із червня 2022 року скасував усі митні збори та квоти на українську продукцію терміном на рік, що принесло взаємну вигоду економікам Польщі й України, і молочному сектору зокрема, тож такий режим було продовжено ще на рік.
Виконавчий директор СМПУ висловив жаль, що з квітня 2023 року у відносинах України та Польщі “почали відбуватися якісь незрозумілі дії”. “Ці події не пішли на користь нашим братнім відносинам і торговельним відносинам зокрема”, – констатував він.
Дідур заявив, що представники польського та українського молочного секторів не мають наміру залишатися байдужими до того, що відбувається, і виробили єдину узгоджену позицію, наполягаючи на тому, що будь-яке неправове втручання в бізнес не йде на користь жодній зі сторін.
“Незважаючи на те, що Польща має сильнішу позицію у взаємній торгівлі молочними продуктами, СМПУ категорично проти втручання урядів двох держав і створення проблем у вільній торгівлі. Ми не сприймаємо як заборону на постачання української молочної продукції до Польщі, так і створення будь-якого додаткового ветеринарного контролю з українського боку. Усі дії урядів мають базуватися на принципах демократії, вільної торгівлі та законності”, – наголосив виконавчий директор СМПУ.
Галузеві асоціації Польщі та України запросили до діалогу провідних експертів обох країн, щоб оприлюднити результати торгівлі двох країн молочними продуктами впродовж 2022-2023 року та показати безпідставність будь-яких обмежень у торгівлі двох країн.
Аналітик International Food&Agri Hub BNP Paribas Poland Павел Вержиковскі повідомив, що перед повномасштабним вторгненням РФ в Україну 2021 року Україна була третім найбільшим ринком збуту польської молочної продукції з часткою 5% після Німеччини (19%) та Чехії (7%). Зокрема, в Україну відправляли 10,5% усього експорту польських сирів і кисломолочного сиру, 5,3% йогуртів і 3,4% масла.
За інформацією польського експерта, 2022 року частка експорту молочної продукції з Польщі до України скоротилася до 3,3%, проте український ринок все одно залишається дуже важливим експортним вектором Польщі щодо молочних продуктів поза європейським ринком.
У грошовому еквіваленті експорт молочних продуктів із Польщі в Україну 2022 року скоротився на 13% порівняно з довоєнним 2021 роком – до EUR108 млн. 2022 року Польща на 32% скоротила постачання в Україну сироватки, на 31% – сирів, на 28% – молока та сметани, водночас наростила постачання йогуртів на 3%.
Водночас за підсумками 4 місяців 2023 року спостерігалася позитивна тенденція, і експорт польської молочної продукції в Україну зріс, наголосив Вержиковскі.
Він зазначив, що Польща є найбільшим європейським постачальником молочних продуктів в Україну з 50% присутністю. Зокрема, у структурі європейських постачань частка польської продукції в Україні сягає по молоку та сметані 79%, йогуртам – 79%, сирам – 72%, сиру – 51%, сухій сироватці – 44%, маслу – 15%.
Зниження сальдо торговельного балансу 2022 року втричі — до EUR43 млн порівняно з EUR121 млн 2021 року експерт не вважає проблемою, оскільки 2020 року цей показник становив EUR42 млн, а мінімальний рівень у EUR6 млн було зафіксовано 2015 року.
За його інформацією, подібні коливання спостерігалися під час вступу Польщі до ЄС, коли фахівці Німеччини та Польщі не могли спрогнозувати наслідки відкриття ринків, проте ринки адекватно реагували і ситуація вирівнялася протягом кількох років.
Експерт Інституту аграрної економіки Леонід Тулуш подякував представникам польської молочної продукції за те, що вони надали Україні можливість реалізувати надлишки молочної продукції, що утворилися в Україні через відтік основних споживачів, зокрема до Польщі.
“З початку 2023 року за п’ять місяців ситуація в українсько-польському торговельному балансі молочною продукцією докорінно змінилася. У першому кварталі імпорт польської молокопродукції в Україну в 5 разів перевищив відповідний показник експорту української молокопродукції до Польщі. За 5 місяців з початку року співвідношення збільшилося до 7,4 раза”, – повідомив він.
Тулуш нагадав, що у квітні 2023 року українська молочна продукція взагалі не постачалася до Польщі. У травні продукції було поставлено в 2 рази менше, ніж у березні поточного року. Водночас польська продукція заходить в Україну стабільно і поставки в грошовому еквіваленті перевищують EUR9,5 млн щомісяця.
“Якщо вести мову про баланс у розрізі окремих видів молокопродуктів, то позитивний баланс для України спостерігається тільки щодо сухого молока і масла. За всіма іншими позиціями обсяг польського імпорту суттєво перевищує обсяги українського експорту”, – зазначив український експерт.
Говорячи про значущість польського імпорту для українського молочного сектору, Тулуш зазначив, що якщо частка Польщі в імпорті молочної продукції в Україну перевищує 45%, то експорту молочних продуктів з України на польському ринку – лише 8%.
Зіставляючи структуру експорту-імпорту, він наголосив, що Україна постачає до Польщі переважно сухе молоко, масло і суху сироватку. При цьому частка сухого молока становить 75%. Якщо говорити про структуру імпорту польських молокопродуктів в Україну, то тут, за його словами, превалюють сири різних видів із часткою в 75%, і по 10% припадає на частку кисломолочної продукції та сироватки.
“Це свідчить про непорівнянність обсягів взаємної торгівлі між країнами. Українські молочні продукти не є загрозою для молочного ринку Польщі”, – констатував український експерт.
Олександр Самохвалов, директор компанії “Люстдорф” – одного з найбільших виробників молочної продукції в Україні, вказав на скорочення внутрішнього ринку молока в Україні через виїзд основних споживачів – жінок і дітей з країни і наголосив на важливості експорту для порятунку роботи молокопереробних підприємств. За його словами, між виробниками молочних продуктів України та Польщі існує конструктивна співпраця.
Зокрема, компанія “Люстдорф” змогла відпрацювати 2022 рік лише завдяки нарощуванню експорту сухого молока до ЄС. Через втрату можливостей експортувати продукцію морськими шляхами підприємство змушене транспортувати продукцію через ЄС, зокрема, Польщу. Однак останнім часом вона простоює на кордоні протягом двох-трьох і більше тижнів, повідомив Самохвалов.
Директор Польської Молочної Палати (Polska Izba Mleka) Агнєшка Малішевка наголосила, що обидві сторони фіксують однакові проблеми по обидва боки кордону, зокрема, з логістикою. Вона закликала ветеринарні та митні служби якомога швидше вирішити їх.
“Найкращим вирішенням проблем є взаємний діалог, а не протести. Тим більше протести тих груп, які не представляють інтереси нашого сектору, а під них підлаштовуються. Для нас важливим є те, щоб ті групи, які створюють для нас проблеми, не вказували ні польському, ні українському уряду як їм діяти”, – наголосила вона.
За підсумками першого українсько-польського Молочного діалогу обидві асоціації надішлють уряду Польщі та України спільну заяву з пропозиціями щодо врегулювання ситуації, що склалася.
Котеджні містечка Ужгорода – це чудовий варіант для тих, хто хоче жити у приватному будинку із зонами відпочинку та інфраструктурою у спокійному місці.
За даними порталу заміської нерухомості zagorodna.com в базі є 25 котеджних містечок у Закарпатській області, з яких 14 котеджних містечок знаходяться в Ужгороді.
З червня 2022 по червень 2023 року в Ужгороді з’явилося 2 нових проекти.
У котеджних містечках Ужгорода є:
В даний час в Ужгороді:
У 5 котеджних містечках Ужгорода продажі завершено.
Котеджні містечка Ужгорода: переваги та недоліки
Котеджні містечка стають дедалі популярнішими в Україні, і Ужгород не є винятком. Це досить нова форма житлового будівництва, яка з’явилася на початку 2000-х років, і полягає в тому, що на околиці міста будуються котеджі чи таунхауси в одному стилі із загальною інфраструктурою та охороною.
Переваги котеджних містечок
Однією з основних переваг котеджних містечок є безпека та приватність. Кожен котедж має свій власний двір та парковку, а також облаштована ділянка для відпочинку. Крім того, забезпечується охорона території, що знижує ризик крадіжок та інших злочинів. Іншою важливою перевагою є можливість власного планування котеджу. Кожен власник може змінювати планування та дизайн своєї власної квартири, що дозволяє створювати унікальний інтер’єр, що відповідає власним потребам та уподобанням. Крім того, котеджні містечка мають загальну інфраструктуру, таку як дитячі майданчики, спортивні майданчики та інші розваги, що створюють комфортне та безпечне середовище для життя.
Однією з переваг котеджних містечок є можливість жити у затишному та просторому будинку з власною територією.
Більшість містечок розміщено на ділянках площею від 0,1 до 0,2 га та складаються з 4-15 будинків.
Площа домоволодінь коливається від 100 до 210 кв.м.
Площа прилеглих ділянок коливається від 1 до 3 соток.
Котеджні містечка зазвичай мають свою інфраструктуру, таку як дитячі майданчики, спортивні майданчики, зелені насадження та інші вигоди.
Недоліки котеджних містечок
Одним із недоліків котеджних містечок є їхня віддаленість від центру міста та відсутність громадського транспорту. Це може стати проблемою для тих, хто працює в центрі міста або має дітей, які навчаються у школах чи дитячих садках у центрі міста. Ще одним недоліком є найвища вартість житла. Купівля котеджу в місті може бути дуже дорогим захопленням, особливо якщо врахувати витрати на ремонт та облаштування власної ділянки. Крім того, котеджні містечка можуть бути не такими зручними, як здається на перший погляд. Наприклад, відсутність громадського транспорту може стати проблемою для тих, хто не має свого автомобіля. Також співіснування з сусідами може бути проблемою, особливо якщо вони мають різні погляди на те, як має функціонувати інфраструктура міста.
Ціни у котеджних містечках Ужгорода
Ціни на таунхауси в Ужгороді досить різні, залежно від розташування, розміру та якості будівництва.
Котеджі в котеджних містечках зазвичай коштують дорожче, оскільки мають інфраструктуру та охорону території.
Вартість нерухомості у котеджних містечках Ужгорода залежить від розташування, площі, типу нерухомості, готовності.
Станом на 1 червня, за даними нашого порталу, середня вартість у котеджних містечках Ужгорода дорівнює 35107 грн/кв.м.
Мінімальна вартість 1 кв.м – 24 252 грн. в таунхаусах, що будуються на вул. Зеленій.
Максимальна вартість 1 кв.м – 50 574 грн. в таунхаусах Sherwood, розташованих на вул. Запорізькій.
За рік попит у котеджних містечках в Ужгороді через військові дії зріс, а вартість зросла на 33,78%.
Зростання чи падіння попиту залежить від віддаленості, готовності, типу нерухомості.
За даними аналітиків нашого порталу, ціни на таунхауси в Ужгороді за останній рік зросли, оскільки люди шукають спокійне місце поблизу кордону.
Незважаючи на високу вартість та віддаленість від центру міста, котеджні містечка в Ужгороді надають безпеку та приватність, можливість власного планування та загальну інфраструктуру для комфортного проживання. Перед придбанням таунхауса в містечку необхідно ретельно зважити всі переваги і недоліки, щоб зробити правильний вибір.
Найповніша та найактуальніша база котеджних містечок Ужгорода розміщена на порталі zagorodna.com.
Автор: Віктор Коваленко,
директор консалтингової компанії “РеалЕкспо”
Зміна імпорту у % до попереднього періоду у 2022-2023 році
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у період із 1 до 15 червня зафіксувала зростання залізничних вантажоперевезень на 45,7% порівняно з аналогічним періодом 2022 року, повідомила пресслужба УЗ у п’ятницю.
“Вантажоперевезення залізничним транспортом у період із 1 до 15 червня 2023 року, за оперативними даними, зросли на 45,7% порівняно з аналогічним періодом червня 2022 року і на 12% порівняно з тим самим періодом травня поточного року. Середньодобове навантаження за звітний період зросло на 26,2% порівняно з червнем 2022 року – до 390,4 тис. тонн”, – ідеться в повідомленні УЗ.
За даними компанії, у внутрішньому сполученні обсяг вантажоперевезень у першій половині червня зріс на 47%, як порівняти з аналогічним періодом минулого року, і на 8,3%, як порівняти з першою половиною травня, – до 3,715 млн тонн. Експортні перевезення зросли на 50,8% і 19,5% відповідно – до 2,191 млн тонн.
В УЗ уточнили, що за видами вантажів традиційно лідирують за обсягами перевезень мінбудматеріали, кам’яне вугілля, зерно і продукти помелу, марганцева і залізна руда.
Перевезення зернових вантажів за період з 1 по 15 червня зросли на 71,2% до аналогічного періоду 2022 року і на 24% до першої половини травня – до 1,106 млн тонн. При цьому експортні перевезення зернових зросли, відповідно, у 2,3 раза і на 54,3% – до 849,9 тис. тонн. Перевезення кам’яного вугілля зросли на 29,2% і 7,2% відповідно – до 1,136 млн тонн, залізної та марганцевої руди – на 12,8% і 2% – до 1 млн тонн. Обсяг перевезень мінбудматеріалів зріс удвічі, як порівняти з аналогічним періодом 2022 року, і на 24%, як порівняти з травнем.
На думку голови правління УЗ Євгена Лященка, ці цифри дають підстави прогнозувати, що компанія може наблизитися до беззбитковості 2023 року.
“Маємо обережний оптимізм і хороші показники основної роботи “Укрзалізниці” – вантажних перевезень. Завдяки кропіткій роботі Міністерства відновлення, бізнесу, наших фахівців, розблокуванню “зернового коридору”, пожвавленню перевезень у напрямку західних кордонів, фіксуємо зростання вантажних перевезень у першій половині червня майже на половину. Ці цифри дають нам можливість наблизитися до беззбитковості у 2023 році”, – наводить його слова пресслужба УЗ.
Раніше повідомлялося, що в травні УЗ збільшила обсяг перевезення вантажів на 19,2%.
Кохавинська паперова фабрика (КБФ, Львівська обл.), що випускає санітарно-гігієнічну паперову продукцію (ТМ “Кохавинка”), у січні-травні 2023 року збільшила обсяг виробництва на 32,4% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 466,35 млн грн, свідчить статистика асоціації “Укрпапір”.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статистичними даними асоціації, у натуральних показниках виробництво паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції на фабриці збільшилося на 4% – до 17,42 тис. тонн.
Зокрема, у травні його випуск зріс незначно до травня-2022, склавши майже 3,6 тис. тонн.
Випуск туалетного паперу в рулончиках за п’ять місяців зріс на 3,3% – до 55,67 млн шт., і КБФ зберігає друге місце з його випуску після Київського КБК (99,3 млн шт.).
Кохавинська БФ, що працює з 1939 року, виробляє папір-основу для товарів санітарно-гігієнічного призначення, а також туалетний папір і паперові рушники.
Потужність паперових машин – 19 тис. тонн на рік, переробного обладнання – 90 млн рулончиків на рік.
Фабрика практично не зупиняла виробництво з початком повномасштабної агресії РФ в Україні.
Як повідомлялося, минулого року КБФ випустила продукцію на 975,3 млн грн – на 44,8% більше, ніж роком раніше. Чистий прибуток скоротився на 12,7% до 52,4 млн грн, дохід зріс на 46,5% до 978,9 млн грн.
Обсяг товарної продукції Київського картонно-паперового комбінату (Київський КБК, Обухів Київської обл.), лідера галузі України за цим показником, у січні-травні 2023 року становив 3 млрд 063 млн грн, що на 16,2% більше, ніж за той самий період 2022 року.
Згідно зі статистикою асоціації “УкрПапір”, наданою агентству “Інтерфакс-Україна”, комбінат, таким чином, ще трохи сповільнив темп приросту цього показника до аналогічного періоду минулого року (за підсумками січня-березня приріст перевищував 27%, січня-квітня – 21,7%).
У натуральних показниках на комбінаті на 36,6% зросло виробництво гофроящиків – до 88,33 млн кв. м. Випуск картону збільшився на 20,6% – до 69,6 тис. тонн, за рахунок приросту випуску тарного картону на 36,4% – до 57,5 тис. тонн, тоді як коробкового скоротився на 22%, до 12,1 тис. тонн.
Водночас випуск паперу-основи для виготовлення продукції санітарно-гігієнічного призначення зберігає негативну динаміку: у січні-травні він знизився на 29,6%, до 17,55 тис. тонн, водночас виробництво туалетного паперу в рулонах впало на 30%, до 99,3 млн шт.
Комбінат, незважаючи на скорочення виробництва туалетного паперу, зберігає впевнене лідерство з його випуску в Україні. Загалом за п’ять місяців основними підприємствами галузі випущено 238,27 млн рулончиків (на 8% менше).
Як повідомлялося, комбінат раніше зазначав, що ринок санітарно-гігієнічної продукції в Україні скоротився на 18-35% з урахуванням загального стану економіки, скорочення чисельності населення (зокрема завдяки тим, хто виїхав із країни, і втрати споживачів на окупованих територіях).
За даними профільної асоціації, отриманими від основних галузевих підприємств, у січні-травні 2023 року зафіксовано зростання випуску паперу та картону на 12% (218,61 тис. тонн), а також на 21,4% – картонних ящиків (197,26 млн кв. м).
Київський КБК – одне з найбільших підприємств Європи з випуску картонно-паперової продукції зі штатом понад 2,5 тис. осіб.
Як повідомлялося, 2022 року комбінат випустив продукції на 7 млрд 432 млн грн – на 3,5% менше, ніж 2021 року.
Pulp Mill Holding (Австрія) володіє 100% акцій ПрАТ “ККБК”.
Згідно з повідомленням комбінату в системі розкриття інформації НКЦБР, рішенням акціонера 12 червня було обрано новий склад наглядової ради – її знову очолив Тимур Соколов, і на новий термін переобрано ще трьох представників акціонера – директора Pulp Mill Holding Хайнца Ціннера, президента правління турецької REİS Pazarlama Ve Ticaret Османа Ісмета Мустекапліоглу, керівника директора німецької “Якоб Юргенсен унд Цельштоф” Штефана Продоля.
Зі складу НР виведено Олега Дубровку – замість нього заступником глави НР став директор з продажу австрійської Andritz AG for Tissue and Board Іво Валчев.
Крім того, до нової наглядової ради як незалежного члена введено директора австрійської Tissue Innovation & Application Center, Клауса Гіссінга.
