Голова Європарламенту (ЄП) Роберта Метсола прибула з візитом до Києва пізно ввечері в п’ятницю.
“Добре повертатися в Україну. До цих хоробрих людей, які надихнули світ. До героїв, які відмовляються здаватися. До тих, хто пожертвував усім заради наших цінностей. До європейців, чий дім у нашому Європейському Союзі”, – написала Метсола в мікроблозі Твіттер у ніч на суботу.
Вона підкреслила, що “майбутнє України – це членство в Європейському Союзі” і що Європа пройде “весь шлях разом із вами”.
Також Метсола зустрілася зі спікером Верховної Ради України Русланом Стефанчуком.
“Рада знову бачити друга Руслана Стефанчука. Співпраця між Європарламентом та українським парламентом посилюватиметься”, – зазначила глава Європарламенту.
Зі свого боку Стефанчук наголосив, що Європарламент, безсумнівно, перебуває на передовій підтримки України.
Нардеп додав, що під час зустрічі сторони обговорили санкції проти РФ, зазначивши, що “слід зупинити всі можливості обходу обмежень”.
Також Стефанчук подякував Євросоюзу за фінансову підтримку, за макрофінансову допомогу.
Крім того, глава українського парламенту порушив тему пропозицій Китаю щодо так званого “мирного договору”.
“Закцентував, що є формула миру, запропонована президентом України Зеленським. І саме до підтримки цієї ініціативи закликаємо світ”, – підсумував Стефанчук.
У зв’язку з невідповідністю структури власності вимогам законодавства Національний банк України (НБУ) анулював ліцензії на здійснення господарської діяльності з надання фінансових послуг ТДВ “СК “Амджі-Іншуренс” (Київ) і ПрАТ “СК “ВОНА” (Львів), повідомляють на сайті регулятора.
Рішення про анулювання ліцензій ухвалило правління НБУ 2 березня 2023 року відповідно до ст. 381 закону “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”.
НБУ повідомляє, що, згідно з останньою поданою СК “Амджі-Іншуренс”, звітністю за 2022 рік, станом на 31 грудня 2022 року обсяг страхових премій компанії становив 1,927 млн грн, вартість активів – 39,322 тис. грн, страхові резерви – 270 тис. грн. Частка ринку компанії за страховими преміями склала 0,006%.
Згідно з останньою поданою СК “ВОНА” звітністю за 2022 рік, обсяг вартості її активів склав 31,098 млн грн. Страхові премії, страхові резерви були відсутні. Частка ринку компанії за страховими преміями – 0,0%.
Після відкликання ліцензій фінансова установа позбавляється права вести діяльність за видами відкликаних ліцензій, але не звільняє фінустанову від виконання зобов’язань за договорами про надання фінансових послуг.
СК “Амджі-Іншуренс” (до березня 2019 року – ТДВ “ОТЛ-Страхування”) спеціалізується на ризиковому страхуванні. Згідно з даними компанії, оприлюдненими на її сайті, станом на початок 2022 року її акціонерами були 16 фізичних осіб.
СК “ВОНА” (раніше – СК “Велтва”) зареєстрована в жовтні 1995 року. З 1997 року є членом Моторного (транспортного) страхового бюро України, Харківського союзу страховиків, асоціації “Страховий бізнес” і Харківської торгово-промислової палати.
У жовтні 2013 року СК “Велта” провела ребрендинг на ПрАТ “Страхова компанія “WONA” і змінила своє місцезнаходження на Львів.
Як повідомляється на сайті страховика, його акціонером станом на 1 січня 2022 року є ТОВ “УКР СЕЛ” (Львів), якому належить 99,9% акцій страховика. Через нього Тетяні Барбанюк належить 13,9986% акцій страховика, Ярославу Іщаку – 41,276%, Роману Капустію – 44,816%.
Хоч 2022 рік і був важким як для всієї України, так і для страхової галузі, але вироком не став – галузь вистояла, страхування нікуди не поділося, страховики загалом мають незначне падіння до 2021 року, а деякі мають навіть дуже непоганий приріст.
Про це написав В’ячеслав Гавриленко, генеральний директор страхової компанії ARX Life, заступник голови правління ARX, у колонці, оприлюдненій агентством “Інтерфакс-Україна”.
Ринок ризикового страхування
У цифрах 2022 року падіння ринку становило приблизно 11% – порівняно з попереднім роком, що дуже непогано в умовах війни. Якщо подивитися на ринок без “Зеленої карти”, то падіння становитиме 17% – це також є задовільним результатом. Це попередні дані, на основі інформації від учасників страхової асоціації НАСУ.
Лідером страхування стала саме “Зелена карта” – зростання склало 152% (через масовий від’їзд українців за кордон, особливо на початку війни). Стабільний обсяг премій демонструвала Автоцивілка – є лише незначне падіння у 3%. Медичне страхування впало на 16%. Найбільше падіння в КАСКО – 20% до попереднього року.
Зросло страхування страхування тревел – майже на 42%. Сюрпризом стало і страхування майна (в корпоративному сегменті) – у нас премії впали всього на 25%, хоча ми не сподівалися на таке помірне падіння. Одна з причин – глобальні програми зі страхування в переважній більшості зникли і клієнти звернулися до локальних страховиків. Ринок від цього виграв.
Якщо описувати поведінку клієнтів, то можна сказати, що хоча попит просів (через фінансові складнощі, через неможливість застрахуватися взагалі в частині України, через катастрофічне падіння продажів нових авто і падіння автокредитування), але зовсім не зник – клієнти відчували потребу в страхуванні. Звичайні страхові випадки нікуди не поділися, і страховики компенсують клієнтам збитки за ними. За 2022 рік ARX виплатила 826 млн гривень відшкодувань, і продовжуємо здійснювати виплати за договорами минулого року.
Страхування життя
Щодо ринку лайф, можемо констатувати, що як і в нон-лайфі – ринок у 2022 році вистояв. При цьому загальні збори всіх лайфових компаній загалом показали зниження на 14% до попереднього року. У деяких компаній мало місце більше падіння, але деякі показали і незначний приріст. Склад основних гравців за минулий рік не змінився.
При тому, що загалом мало місце помірне падіння обсягів платежів, у сегменті індивідуального страхування, не пов’язаного з кредитуванням, ми навіть приросли на 5% порівняно з 2021 роком.
Корпоративне страхування показало приріст на рівні 10%. Що стосується клієнтів – наш портфель за підсумками 2022 року склав понад 430 тис. клієнтів. На жаль, це очевидне зниження загальної кількості клієнтів, порівняно з попереднім роком. Тож ми зосереджені на збереженні клієнтів і фокусуємося на надійному та якісному сервісі – піклуємося про наших партнерів і клієнтів щодня.
Ми завершили минулий рік із прибутком у 25 мільйонів гривень, що більше ніж у 2 рази порівняно з 2021 роком. Що стосується платежів – ми зібрали майже 270 мільйонів гривень, що, на жаль, означає зниження платежів загалом на 16% до загальних зборів попереднього року.
Але загалом, ми з оптимізмом дивимося в майбутнє. Ми, наприклад, запустили у 2022 році новий продукт “Бронезахист”, це страхування від нещасного випадку, який включає і військові ризики. Тому зупинятися точно не час
Чого чекати у 2023 році
Щодо планів на 2023 рік – зрозуміло, що неможливо передбачити як складатиметься ситуація з війною та станом економіки (хоча ми налаштовані оптимістично), але ми зобов’язані планувати свою діяльність. Тож будемо намагатися досягти зростання до попереднього року на рівні 22%…23%.
Звісно, це середні цифри, і вони відрізнятимуться для різних видів страхування, каналів продажів і регіонів України. Можливо, це і дещо амбітний план, але ми бачимо його таким. Як буде по факту – побачимо; у січні ми виконали свій план.
Ми не передбачаємо в цьому році суттєвого зростання продажів нових авто і не прогнозуємо суттєвого зростання долі автокредитів в цих продажах. Отже, продовжуємо додатковий фокус в продажах на страхуванні авто без кредитів, включаючи страхування вживаних авто – зрозуміло, що це будуть не тільки програми з повного КАСКО. В тому числі ми продовжуємо активно розвивати онлайн продажі і гібридні продажі (передача онлайн лідів до офісів продажів і селз контакт центру). Також активно працюємо з крос-продажами клієнтам з ОСЦПВ, але головним ресурсом для багатьох компаній буде поновлення і утримання власної бази існуючих клієнтів.
Отже, будемо, як і раніше, робити фокус на високій якості обслуговування, на розвитку додаткових власних сервісів, а також будемо доводити на ділі нашу головну перевагу – справжню фундаментальну надійність.
На фоні війни, падіння попиту, фінансових складнощів, продовжується планомірна і системна робота НБУ по нагляду за дотриманням компаніями фінансових нормативів. Отже все разом підштовхує всіх страховиків працювати прибутково (інакше не буде вистачати капіталу) і формувати резерви належними активами, але в той-же час постійно підвищувати якість своїх сервісів і не намагатися досягати прибутковості за рахунок “зрізання” виправданих виплат клієнтам; продовжувати йти далі в діджиталізацію, але скорочувати витрати на діяльність.
Безперечно, частина компаній через описані фактори піде з ринку, але майже всі великі компанії з українським капіталом і всі міжнародні компанії залишаться на ринку. В цілому клієнти виграють – бо підвищується надійність страховиків і зростає якість їх сервісу.
Долар США дешевшає до євро, ієни та фунта стерлінгів на торгах у п’ятницю після впевненого зміцнення за підсумками попередньої сесії.
Розрахований ICE індекс, що показує динаміку долара щодо шести валют (євро, швейцарський франк, єна, канадський долар, фунт стерлінгів і шведська крона), втрачає 0,21% під час торгів, ширший WSJ Dollar Index – 0,2%.
Пара євро/долар за даними на 8:20 кв торгується на рівні $1,0616 порівняно з $1,0597 на закриття ринку в четвер.
Курс фунта до долара піднявся до $1,1977 порівняно з $1,1947 напередодні.
Вартість американської валюти в парі з ієною опустилася до 136,46 ієни з 136,77 ієни на закриття попередньої сесії.
У четвер долар подорожчав на 0,7% до євро і фунта, і на 0,4% у парі з ієною. Сигнали стійкості американського ринку праці затвердили інвесторів у думці про те, що Федеральна резервна система (ФРС) може підняти базову процентну ставку вище, ніж планувалося раніше.
Однак, заяви президента Федерального резервного банку (ФРБ) Атланти Рафаеля Бостіка, в яких трейдери побачили “голубині” сигнали, дещо заспокоїли ринок.
Бостік, який не має права голосу у Федеральному комітеті з операцій на відкритому ринку (FOMC) у 2023 році, заявив під час пресбрифінгу в четвер, що він підтримав би підвищення базової процентної ставки Федрезервом на 25 базисних пунктів (б.п.) на березневому засіданні. Він зазначив, що американському ЦБ, на його думку, слід діяти обережно, з урахуванням відкладеного ефекту посилення політики, який може проявитися незабаром.
На запитання про те, коли ФРС зупинить цикл підвищення ставки, Бостік відповів, що відповідна для цього ситуація може скластися до середини-кінця літа поточного року, повідомило агентство Bloomberg.
Член ради керівників ФРС Крістофер Воллер заявив у четвер, що в разі, якщо наступна порція статданих щодо економіки США покаже уповільнення інфляції та певне ослаблення ринку праці, він буде готовий підтримати “ще кілька підвищень” ставки ФРС – до рівня максимум у 5,1-5,4% з нинішніх 4,5-4,75%.
“Однак якщо ці дані продовжать показувати, що економічна активність у США залишається занадто “гарячою”, нам необхідно буде підняти ставку вище за цей рівень, щоб бути впевненими в тому, що імпульс до ослаблення інфляції не буде втрачено”, – заявив Воллер.
Адміністрація Байдена внесла до “чорного списку” 28 китайських організацій за ймовірні порушення санкцій, повідомляє в п’ятницю The Financial Times.
Видання зазначає, що порушення полягають у постачанні КНР різним країнам технологій для ядерних і ракетних програм, а також у наданні допомоги Росії в посиленні її оборонної промисловості.
Крім того, серед причин потрапляння до “чорного списку” – постачання М’янми та низки китайських організацій технологіями спостереження, які, на думку Вашингтона, підпадають під визначення “порушення прав людини”.
В Україні в суботу, 4 березня, переважно без опадів, лише вдень у північній частині країни місцями невеликий дощ і мокрий сніг, повідомляє Укргідрометцентр.
Вітер західний, південно-західний, 7-12 м/с. Вдень по всій Україні, крім південної частини, пориви 15-20 м/с.
Температура вночі від 2° тепла до 3° морозу, у Карпатах 2-7° морозу; вдень 3-8° тепла, на півдні країни 6-11° тепла.
У Києві 4 березня без опадів. Вітер західний, 7-12 м/с, удень пориви 15-18 м/с. Температура вночі близько 0°, удень 4-6° тепла.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського, у Києві від початку метеорологічних спостережень найвища температура 4 березня була +16,1°С у 1995 р., найнижча вночі -21,1°С у 1987 р.
У неділю, 5 березня, вночі в західних і північних областях, удень на південному сході України та в Карпатах прогнозують невеликий мокрий сніг і дощ, на решті території без опадів.
Вітер західний, 7-12 м/с. Температура вночі 1-6°, у Карпатах до 8° морозу, у південних і східних областях 0-3° тепла; вдень в Україні 1-6° тепла, на півдні країни до 10°.
У Києві на 5 березня вночі невеликий мокрий сніг і дощ, удень без опадів. Вітер західний, 7-12 м/с. Температура вночі 2-4° морозу, вдень 2-4° тепла.
