Business news from Ukraine

Київ на 100% відновив роботу наземного електротранспорту

Київ у повному обсязі відновив роботу наземного електротранспорту після 56-денної перерви у зв’язку з дефіцитом енергопостачання внаслідок російських ударів по енергосистемі, повідомляють у Київській міській військовій адміністрації.

“Сьогодні весь електротранспорт столиці повернувся на свої маршрути. Наразі на 46 тролейбусних маршрутах працює 286 одиниць транспорту, а на 32 трамвайних – 195”, – йдеться в повідомленні КМВА в телеграм-каналі в п’ятницю.

“Ми подолали важку транспортну кризу. Відновлення стабільного життя столиці України – це ще один невеличкий, але важливий крок до нашої майбутньої Перемоги”, – сказав начальник КМВА Сергій Попко, якого цитують у повідомленні.

“Ефективна робота влади міста, енергетиків і ремонтних бригад практично відновила стабільність енергетичної інфраструктури Києва. Це дозволило місту поступово повертатися до відновлення руху міського наземного електротранспорту”, – наголошується в повідомленні. За даними КМВА, останніми днями по черзі запускалися окремі лінії трамваїв і тролейбусів.

23 грудня 2022 року через дефіцит електроенергії роботу наземного електротранспорту столиці (трамваїв і тролейбусів) було зупинено. На маршрутах наземного електротранспорту працювали автобуси.

Загалом столиця жила без електротранспорту 56 днів.

,

“ArcelorMittal Кривий Ріг” у 2022р на дві третини скоротив виробництво

Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР, Дніпропетровська обл.) на своєму коксохімічному підрозділі у 2022 році скоротив випуск металургійного коксу на 68,1% порівняно з попереднім роком – до 922 тис. тонн.

Як повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” представник компанії, у грудні підприємство виробило 41 тис. тонн металургійного коксу.

Водночас у 2022 році випуск валового коксу 6%-вої вологості на АМКР склав 1,060 млн тонн, зокрема в грудні – 47 тис. тонн.

Виробництво коксу на “ArcelorMittal Кривий Ріг” за 2021 рік зросло на 9,2% – до 2,890 млн тонн, зокрема в грудні вироблено 250 тис. тонн.

За 2022 рік на підприємство поставлено понад 1,4 млн тонн вугільного концентрату, зокрема, 469 тис. тонн вугілля вітчизняного видобутку, 390 тис. тонн із Росії (до війни), 65 тис. тонн із Казахстану, 54 тис. тонн із Польщі, 15 тис. тонн із Чехії, 218 тис. тонн зі США і 192 тис. тонн з Австралії. У грудні на АМКР поставлено 108 тис. тонн вугілля, зокрема 72 тис. тонн вугілля вітчизняного видобутку, 21 тис. тонн із Польщі, 11 тис. тонн зі США і 4 тис. тонн з Австралії.

Як повідомлялося, КХЗ України 2022 року скоротили виробництво валового коксу 6%-ної вологості на 59% порівняно з попереднім роком – до 3,91 млн тонн, зокрема металургійного коксу 3,354 млн тонн. У 2022 році на вітчизняні КХЗ було поставлено 4,594 млн тонн вугільного концентрату, зокрема українського видобутку – 3,158 млн тонн.

“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури і катанки.

ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.

,

Прем’єр-міністр Нідерландів приїхав до Києва

Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте прибув із візитом до Києва, очікується його зустріч із президентом України Володимиром Зеленським та прем’єр-міністром Денисом Шмигалем, повідомляє Нідерландська радіомовна корпорація NOS.

За даними видання, вранці Рютте відвідав Стіну пам’яті загиблих в Україні біля Михайлівської площі і поклав вінок. Повідомлення NOS проілюстровано фотографіями моменту покладання вінків у Києві.

До столиці України також прибув міністр зовнішньої торгівлі Нідерландів Лісьє Шрайнемахер. За даними видання, після зустрічі із Зеленським Рютте і Шрайнемахер відвідають прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля.

Українські ЗМІ також публікують фото з Рютте в зимовому Києві.

Востаннє Рютте приїжджав до Києва в липні 2022 року.

Влада Амстердама з травня посилює правила вживання наркотиків і алкоголю на вулицях

Влада Амстердама, йдучи назустріч побажанням городян, посилює правила вживання наркотиків і алкоголю на вулицях, які давно приваблюють приїжджих свободою звичаїв.

Так, у травні в Кварталі червоних ліхтарів поза приміщеннями заборонять палити канабіс – через скарги мешканців, яким заважає безлад, який влаштовують туристи. До того ж працівники секс-індустрії почнуть припиняти роботу і закривати свої заклади о третій годині ночі. Також о другій годині ночі по п’ятницях і суботах зачинятимуться ресторани і бари, а о першій годині ночі припинять впускати нових відвідувачів у квартали Старого міста Амстердама.

Поки що продаж спиртного в кварталі червоних ліхтарів заборонено з четвертої ранку з четверга по неділю. До того ж влада відтепер вимагатиме від власників магазинів на цей час прибирати алкоголь з вітрин, та й взагалі з поля зору. При цьому розпивання спиртних напоїв уже незаконне в більшості громадських місць в Амстердамі.

Нинішнє нідерландське законодавство вважає кримінальним злочином зберігання, виробництво і продаж наркотиків. Однак органи правопорядку дозволяють продавати в кавошопах канабіс – за дотримання суворих правил. Зокрема, ці заклади не повинні порушувати громадський порядок і не залучати іноземців-драгдилерів.

Крім того, міська рада Амстердама запустить навесні кампанію, мета якої – відвадити від міста туристів, які приїжджають сюди спеціально заради алкоголю, наркотиків і сексу.

, ,

Дефіцит бюджету України на 68% покривається із зовнішніх джерел – голова комітету

Зовнішня допомога станом на 15 лютого становила 68,8% джерел фінансування дефіциту коштів державного бюджету від початку цього року, повідомила голова комітету з питань бюджету Верховної Ради Роксолана Підласа агентству “Інтерфакс-Україна” в п’ятницю.

“Якщо порівнювати з минулим роком, ми бачимо зростання частки зовнішньої допомоги в джерелах фінансування. Це насамперед пов’язано з тим, що, на відміну від минулого року, Національний банк не здійснює викуп ОВДП, отже, емісійні кошти не залучають на покриття дефіциту державного бюджету”, – наголосила голова комітету.

Підласа уточнила, що до державного бюджету надійшло вже 171,9 млрд грн від міжнародних партнерів. Найбільшу частку становить макрофінансова кредитна допомога від ЄС (EUR3 млрд) і грантова допомога від США ($1 млрд).

“Водночас уряд продовжує випускати військові облігації – боргові зобов’язання, які становлять близько 31% усіх джерел фінансування бюджету”, – додала народний депутат.

Як повідомлялося, дефіцит держбюджету України в січні 2023 року у зв’язку зі значним скороченням видатків знизився до 72,3 млрд грн із 99 млрд грн у грудні, зокрема за загальним фондом – до 78,9 млрд грн зі 101,3 млрд грн.

Касові видатки держбюджету, згідно з оперативними даними Держказначейства, у січні впали до 193,7 млрд грн, зокрема загального фонду – до 183,6 млрд грн, або 80,6% від розпису, тоді як доходи загального фонду становили 104,4 млрд грн, з яких 36,6 млрд грн – грантова міжнародна допомога.

Згідно з даними Мінфіну, фактичні державні запозичення до загального фонду держбюджету в січні 2023 року дорівнювали 160,1 млрд грн, або 54,7% від плану, зокрема, від розміщення ОВДП було отримано 41,4 млрд грн, з яких в іноземній валюті 2,6 млрд грн ($40,2 млн і EUR29,4 млн).

Із зовнішніх джерел було профінансовано EUR3 млрд за рахунок отримання траншу макрофінансової допомоги ЄС.

Держбюджет України на 2023 рік затверджено з граничним дефіцитом 1296,5 млрд грн, зокрема за загальним фондом – 1124,6 млрд грн.

,

Дві унікальні виставки присвячені Сальвадору Далі та Антоні Гауді відкрилися в Бордо

Ще ніколи творчість двох знаменитих каталонців – художника Сальвадора Далі та архітектора Антоні Гауді – не поставала перед глядачами в такому приголомшливому вигляді, як її вдалося представити французькому оператору імерсивних виставок для історичних пам’яток, музеїв і центрів мистецтва Culturespaces.

“Далі, нескінченна загадка” і “Гауді, архітектор уявного” – дві нові імерсивні виставки, що триватимуть з лютого 2023 року по січень 2024 року в Бордо, в унікальному виставковому просторі “Басейни світла”.

Виставка про Далі представляє понад 60 років творчості епатажного каталонського майстра, одного з найзагадковіших живописців в історії, графіка, скульптора, режисера і письменника. Розвиваючись під впливом кубізму і футуризму, ставши знаковою фігурою в сюрреалізмі, Далі прийшов до реалізму, який ретельно виконується на полотні, про який говорили, що реальне в ньому все ж таки замішане на таємницях свідомості, фантазмах і алюзіях спогадів.

Під час знайомства з виставкою глядач прогулюється в цифрових видіннях як співучасник серед метафізичних пейзажів і образів художника, що володів неповторною фантазією. Картини, малюнки, фотографії, інсталяції, інсталяції, кадри з фільмів, деталі робіт, що оживають на стінах і відбиваються у воді “Басейнів світла”, звісно, не розгадують загадку, але все ж таки наближають до таємниць особистості художника з оригінальними вусами, до його одержимості дивним, а також до тієї пристрасті, яку йому навіювала муза і дружина – Гала.

Усе відбувається під музику легендарного британського гурту Pink Floyd, пропонуючи подорож поза часом, яка пробуджує підсвідомість.
Одним із важливих джерел натхнення художника Далі була творчість архітектора Гауді, чиї роботи початку ХХ століття вважали провокаційними і нерідко піддавали критиці. Далі рішуче захищав творіння мрійника Гауді. Друга захоплююча виставка в “Басейнах світла” віддає данину поваги цьому архітектурному генію, його знаменитим будівлям, які тепер класифіковані як об’єкти всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Відвідувач виставки занурюється в іншу подорож, у якій важко відрізнити уявне від реальності. Він іде Барселоною від парку Гуеля до будинку Бальо, заходячи до будинку Міла та відвідуючи неповторне диво Саграда фамілія. Безлика споруда “Басейнів світла” раптом набуває обрисів гіперболічних склепінь, химерних колон, хвилеподібних фасадів, вкривається орнаментами і скляною та керамічною мозаїкою Гауді, що незмінно радує око.

Компанія Culturespaces була створена 1990 року Брюно Монньє. У 2020 році Culturespaces відкрила в Бордо “центр цифрового мистецтва”, який вважають найбільшим у світі. Він розташувався в корпусах побудованої в 1941 1943 роках колишньої бази італійських і німецьких підводних човнів в окупованій під час другої світової війни Франції.
Це інша історія під гаслом “від жорстокостей війни до вершин мистецтва”.

Після війни постало питання, що робити з цим гігантським бункером із 600 тис. куб. м бетону. Десятиліттями він простояв покинутим. У 1990 році було зроблено провальну спробу пристосувати його під міжнародний музей прогулянкових суден, які розмістили всередині бази. Але публіку ця затія не зацікавила. І бетонні конструкції знову канули в забуття. До 2020 року.

Тоді на колишній військовій базі з’явилися люди з Culturespaces, і вона стала називатися “Басейнами світла”. Центр цифрового мистецтва зайняв чотири з наявних одинадцяти басейнів. Імерсивні виставки проектуються на 12 тис. кв. м площі бази. З моменту відкриття “Басейнів світла” тут уже відбулися цифрові експозиції художників Густава Клімта, Клода Моне, Огюста Ренуара, венеціанського мистецтва, і відбулася ще низка захопливих просвітницьких проєктів у стінах, зведених для техніки масових убивств.

, , ,