Фахівці, які працюють над новим генпланом Харкова, виходять із того, що населення міста становитиме близько 2-2,5 млн осіб, повідомив міський голова Ігор Терехов.
“Ми розраховуємо на чисельність 2-2,5 мільйона жителів міста разом зі студентами, які навчатимуться в наших вишах і технікумах. Можливо, з часом буде ще більше”, – сказав Терехов на прес-зустрічі в п’ятницю.
За його словами, команда Фонду британського архітектора Нормана Фостера готує пілотні проєкти за 5 напрямами (культурна спадщина, житловий сектор, промисловість, науковий квартал, річки та зелені зони). Зокрема, міський голова запевнив, що відновлення центру Харкова буде вестися “з повагою до минулого”.
“Центр Харкова буде відновлено з повагою до минулого”, – сказав він, зазначивши, що цьому району буде дано нове життя завдяки редизайну ключових громадських місць з урахуванням їхньої історії.
Крім того, за його словами, розробляють п’ять міських стратегій (транспортна, енергетична, водне та природне середовище і перекроювання застарілих адміністративних районів Харкова).
Терехов також пообіцяв, що найближчим часом буде створено сайт, який інформуватиме про роботу над генпланом.
Своєю чергою, Фостер зазначив, що архітектори під час розроблення генплану виходять із того, що в Харкові важливо зберегти річки та зелені насадження, а також поліпшити мобільність, з’єднати пішохідні та велосипедні доріжки і створити такі транспортні мережі по всьому місту. Він наголосив також на важливості переходу до використання чистих джерел енергії.
Згідно з даними Державної служби статистики України, станом на 1 січня 2022 року чисельність населення Харкова становила трохи більше ніж 1 млн 421 тис. осіб.
31 січня голова Харківської ОДА Олег Синєгубов повідомив, що наразі в обласному центрі мешкає близько 1,1 млн осіб.
Ринок нерухомості в США продовжив нормалізацію наприкінці минулого року: падіння іпотечних ставок призвело до невеликого зниження цін, тоді як ряд ключових індикаторів наблизився до сезонної норми, показали дані онлайн-сервісу з продажу та оренди житла Zillow.
Лише трохи більше чверті будинків (28%) у США були продані вище від початково заявленої ціни в листопаді, показали дані Zillow. Дані за грудень поки що недоступні. Це мінімальний показник з червня 2020 року, коли житловий ринок лише оговтався від початкових потрясінь, пов’язаних із пандемією коронавірусу, і почав розігріватися. Тим часом показник все одно залишається вищим, ніж у листопаді 2019 року, коли частка будинків, проданих вище за заявлену вартість, склала 21%. “Зниження іпотечних ставок почало сприяти поновленню інтересу з боку покупців. Якщо ставки продовжать знижуватися цієї весни, а активність покупців буде відповідати сезонній нормі, поточний рік може стати для ринку нормальним або навіть нудним”, – сказав старший економіст Zillow Джефф Такер.
Стандартний час знаходження об’єктів нерухомості на ринку до отримання пропозиції про покупку на поточний момент становить до 30 днів. Це значно довше, ніж минулого грудня, коли показник становив 13 днів, але набагато менше, ніж 43 дні у грудні 2019 року, до пандемії коронавірусу. Найтриваліший час на продаж об’єктів нерухомості зафіксовано в Остіні (68 днів), Лас-Вегасі (57 днів) та Фініксі (55 днів). У той же час найшвидші угоди укладалися в Хартфорді, Коннектикут, Цинциннаті і Канзас-Сіті. Щомісячні витрати на іпотеку на даний момент становлять близько $1,8 тис. для середньостатистичних будинків після першого внеску у розмірі 20%, що більш ніж на $100 нижче, ніж у жовтні, коли було досягнуто пікового рівня. Тим часом показник все ще на 62% вищий, ніж у грудні 2021 року. Проблеми з доступністю житла послаблюють попит, зазначає Zillow.
Українці з 31 січня, моменту старту програми з обміну ламп розжарювання на LED-лампи, отримали в “Укрпошті” перший мільйон ламп.
Як повідомила компанія в прес-релізі в суботу, завдяки допомозі ЄС в обласні центри та великі міста країни було доставлено перші 4 млн ламп, кияни вже обміняли понад 162 тис. ламп, харків’яни – понад 80 тис., дніпряни – 88 тис., львів’яни – 69 тис.
“Статистика, яку ми бачимо, – це переважно люди, які прийшли до відділень “Укрпошти” без попередньої реєстрації. Звісно, за тиждень охочих обміняти лампи заявилося більше: ті, хто зареєструвався в “Дії”, тільки з середи почали отримувати підтвердження на обмін, дехто вже встиг прийти у відділення, а дехто отримує лампи наступного тижня”, – описав ситуацію генеральний директор “Укрпошти” Ігор Смілянський.
Він зазначив, що з наступного тижня обміняти лампи можна буде у відділеннях “Укрпошти” в усіх містах, а не тільки в обласних центрах.
Компанія уточнила, що наступного тижня ще 6 млн лампочок будуть доступні в містах районного значення, а до кінця лютого завдяки пересувним відділенням “Укрпошти” лампи мають надійти і в сільську місцевість.
“Таким чином, на першому етапі громадяни України вже в найближчі місяць-півтора зможуть обміняти до 20 млн ламп”, – прогнозує компанія.
За раніше озвученими оцінками, обмін ламп розжарювання на 50 млн LED-ламп дасть змогу вирішити дефіцит потужності приблизно на 1 ГВт. ЄС надасть Україні 30 млрд ламп, ще 5 млн ламп очікується від Франції.
ArcelorMittal залишається відданим Україні та вірить у її майбутнє, незважаючи на величезні складнощі в роботі гірничо-металургійного комбінату “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР), що належить йому, до яких призвела повномасштабна збройна агресія Росії, заявив виконавчий віце-президент ArcelorMittal, CEO ArcelorMittal CIS Віджай Гойал (Vijay Goyal).
“Щодня втрачаємо понад $1 млн. 10% нашого персоналу на війні, 67 людей загинули, захищаючи країну… Але я не тільки сподіваюся, а й вірю, що ми вийдемо переможцями. Ми хочемо, можемо і готові відбудовуватися”, – сказав він на бізнес-форумі зі швидкого відновлення України в Люксембурзі, організованому Українсько-люксембурзьким діловим клубом.
Член ради директорів ArcelorMittal Мішель Вюрт (Michel Wurth) зазначив, що від моменту купівлі “Криворіжсталі” на приватизаційному конкурсі 2005 року, загалом в Україну вклали понад $10 млрд, а 2021 року комбінат, на якому зайнято 26 тис. осіб, став рекордним за випуском продукції.
“Ми залишаємося відданими Україні, її людям, і плануємо брати участь у відновленні України якнайшвидше”, – наголосив він.
Гойал зазначив, що керівництво і колектив АМКР показують неймовірний приклад незламності, організовуючи роботу підприємства за блекаутів, без доступу до портів Чорного моря, під час обстрілів.
За його словами, ArcelorMittal розраховує на високу якість державного управління після війни, продовження антикорупційних зусиль, ефективність інфраструктури, а також на забезпечення умов безпеки з урахуванням великої кількості зброї в країні.
Зі свого боку, зазначив він, компанія вивчає всі можливості для найкращої інтеграції АМКР у світовий ринок і привнесення нових технологій в Україну.
Зі свого боку Вюрт додав, що важливим залишається питання державно-приватного партнерства та залучення фінансування.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури і катанки.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
Україна в січні відправила на експорт 5,5 млн тонн зернових, олійних культур і продуктів їх переробки, що на 1,3 млн тонн менше, ніж за грудень, повідомило Мінагрополітики в суботу.
“Така динаміка в бік зменшення зумовлена штучним блокуванням роботи “зернового коридору” з боку російських інспекторів”, – зазначило міністерство.
Воно уточнило, що в рамках “зернової ініціативи” було відвантажено за перший місяць року всього 3 млн тонн, тоді як раніше експорт сільгосппродукції коридором становив 4 млн тонн і більше на місяць.
За даними Мінагрополітики, експорт кукурудзи знизився на 700 тис. тонн – до 2,6 млн тонн, пшениці – на 250 тис. тонн, до 1,3 млн тонн.
Загалом у маркетинговому сезоні (липень 2022 – січень 2023) на експорт було відвантажено 15,4 млн тонн кукурудзи та 9,7 млн тонн пшениці, а з олійними – 39,2 млн тонн, вказало міністерство.
Воно додало, що за 11 місяців війни в інші країни з України було відправлено 44,4 млн тонн агропродукції, зокрема пшениці – 9,9 млн тонн, кукурудзи – 18,2 млн тонн. Незначна різниця в поставках цих культур порівняно з новим маркетинговим сезоном пов’язана із закриттям українських портів, які не функціонували п’ять місяців, а в серпні почали поступово нарощувати обсяги, пояснило Мінагрополітики.
За його даними, у трійці лідерів за відправленнями в січні залишилася соняшникова олія з показником 347 тис. тонн, що на 121 тис. менше, ніж було в грудні.
Січневі поставки соєвих бобів знизилися незначно порівняно з грудневими – до 345 тис. тонн з 387 тис. тонн, шроту – до 295 тис. тонн з 331 тис. тонн.
Водночас більш ніж у 1,6 раза скоротилися поставки насіння соняшнику – до 190 тис. тонн із 312 тис. тонн більше, а ріпаку – майже в 1,3 раза: до 186 тис. тонн із 237 тис. тонн порівняно з 412 тис. тонн у листопаді.
Як зазначило Мінагрополітики, майже незмінними в січні залишилися відправки ячменю: 168,7 тис. тонн проти 179 тис. тонн у грудні. Соєвої олії за перший місяць 2023 року поїхало на 6 тис. тонн більше – 26 тис. тонн.
“Загальна картина відправок за січень у відсотках така: 47,36% припадає на кукурудзу, 24,23% – пшениця, 6,33% – соняшникова олія, соєві боби – 6,29%, 5,38% – шрот, насіння соняшнику – 3,46%, ріпак – 3,39%, ячмінь – 3,08%, соєву олію – 0,49%”, – вказало міністерство.
Воно додало, що загальний обсяг відправок за 11 місяців у розрізі культур: 18,2 млн. тонн – кукурудза (40,88%); 9,9 млн тонн – пшениця (22,25%); 3,6 млн тонн – соняшникова олія (8,12%); 3,2 млн тонн – ріпак (7,21%); 2,9 млн тонн – насіння соняшника (6,49%); 2,5 млн тонн – шроти (5,65%); 1,9 млн тонн – ячмінь (4,21%); 2 млн тонн – соєві боби (4,70%); 215 тис. тонн – соєва олія (0,49%); 215 тис. тонн – соєві боби (0,49%). тонн – соєва олія (0,48%).
Як повідомлялося, Україна у 2021/2022 МР експортувала 48,51 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 8,4% вище за показники попереднього МР, незважаючи на повномасштабне вторгнення РФ і труднощі з експортом агропродукції через блокаду українських морських портів. На зовнішні ринки було поставлено 18,74 млн тонн пшениці (на 12,6% більше за показники 2020/2021МР), 23,54 млн тонн кукурудзи (+1,9%), 5,75 млн тонн ячменю (+35,9%), 70,9 тис. тонн борошна (-44,1%).
Україна у 2020/2021 МР експортувала 44,72 млн тонн зернових і зернобобових культур: 16,64 млн тонн пшениці, 23,08 млн тонн кукурудзи, 4,23 млн тонн ячменю, 126,9 тис. тонн борошна і 18,4 тис. тонн жита.
У 2019/2020 МР Україна експортувала рекордні 56,72 млн тонн зернових і зернобобових культур.
У Києві продовжиться будівництво пішохідного мосту з Оболонської набережної на Оболонський острів, що здійснюється з 2020 року коштом меценатських коштів і для якого не використовуються гроші з міського бюджету, повідомив мер Києва Віталій Кличко.
“Київ отримав кошти на продовження будівництва від метрополії Великого Парижа. Це цільові кошти, які іноземні партнери виділили нам на зведення саме цього об’єкта”, – написав Кличко в Телеграм-каналі у вівторок.
За його словами, на початок 2023 року вже встановили три опори мосту і розпочали встановлення четвертої, закупили матеріали.
“За кошти, надані метрополією Великого Парижа, завершать установку четвертої опори моста, закуплять і встановлять допоміжні та частково прогонові конструкції, придбають металоконструкції”, – зазначив мер Києва.
Він уточнив, що за проєктом міст спиратиметься на чотири опори, дві з яких розташовані в протоці. Ширина пішохідного об’єкта буде 4 м, довжина – 164 м.
“Міст буде комфортним для пересування маломобільних груп населення. Проходу маломірних суден у затоку Оболонь об’єкт не заважатиме. Оболонський острів облаштуємо як сучасну зону відпочинку для киян зі збереженням флори і фауни”, – підсумував Кличко.
