Прибуток українських банків у січні-липні 2022 року скоротився у 10,8 раза – до 3,4 млрд грн, повідомила прес-служба Національного банку України (НБУ) у вівторок.
За даними регулятора, доходи банків за 7 місяців поточного року зросли на 26% проти показника за аналогічний період минулого року – до 189,082 млрд. грн. У тому числі, комісійний дохід зріс на 20,5% – до 112,374 млрд грн.
При цьому результат від переоцінки та від операцій купівлі-продажу був позитивним і становив 27,214 млрд грн, тоді як за аналогічний період минулого року він був негативним і становив 409 млрд грн.
Водночас витрати банківської системи за січень-липень 2022 року зросли у 1,68 раза порівняно з цим показником 2021 року – до 185,675 млрд грн, у тому числі відрахування до резервів – у 12,3 раза, до 73,56 млрд грн . У той же час, комісійні витрати зросли на 1,87% – до 18,8 млрд грн,
Як повідомлялося, українські банки у 2021 році подвоїли чистий прибуток – до 77,5 млрд грн порівняно з 41,3 млрд грн у 2020 році.
Україна за результатами минулого року стала світовим лідером із нарощування парку аграрних безпілотних дронів-обприскувачів, обігнавши Бразилію, Аргентину та країни східної Азії, повідомляється на Facebook-сторінці українського інтегратора безпілотних рішень DroneUа.
За його даними, наприкінці 2021 року поля України обробляли близько 1,5 тис. дронів-обприскувачів, і їхня кількість продовжує зростати. Компанія прогнозує, що до закінчення агросезону 2022 року площа оброблених агродронами угідь зросте вдвічі – до 2 млн га з 1 млн га минулого року.
“Агродрони – це додатково зібраний урожай шляхом відсутності технологічних колій – до 4% при класичній наземній обробці та нульовому ушкодженні високорослих культур. Минулого року Україна виробляла додаткові 157 тис. тонн урожаю на 1 млн га оброблених дронами посівів. Це їжа для повноцінного добового раціону. щонайменше 160 тис. осіб в Африці”, – зазначається в повідомленні компанії.
Таким чином, зростання оброблених дронами-обприскувачами посівних площ удвічі забезпечить Україні до 300 тис. тонн додаткового врожаю цього сезону.
Крім того, застосування агродронів дозволяє на 1 млн. га оброблених угідь заощадити в середньому 5,5 млн. тонн палива, скоротити використання води приблизно на 200 тис. тонн, а також знизити карбоновий слід на 14 тис. тонн.
“Агродрони змінюють модель ведення сільського господарства. Залучення технічних ресурсів відбуватиметься виключно через зовнішніх виконавців – сервісні компанії, які беруть на себе відповідальність за обслуговування техніки, навчання персоналу, якісне виконання технологічних операцій”, – наголосила DroneUA.
За даними на сайті DroneUA, компанія є найбільшим імпортером та дистриб’ютором дронів на ринку України та Східної Європи, представляє технологічні рішення від брендів XAG, EcoFlow, Pix4D, Parrot, Chasing, DroneDeploy, AgroCares та ін. У структурі групи компаній працюють власні інженерні, виробничі та сервісні підрозділи, відкритий центр обробки даних.
Представлені DroneUA технологічні рішення використовуються більш ніж на 4 млн. га посівних площ України.
Українська зернова асоціація (УЗА) знизила прогноз врожаю зернових та олійних культур в Україні у 2022 році на 7,1% порівняно з липневим прогнозом – до 64,5 млн тонн з 69,4 млн тонн, повідомляється на сайті УЗА. .
Така зміна прогнозів спричинена скороченням посівних площ під даними культурами на 5,8% – до 18,0 млн га з 19,1 млн га через наслідки російської агресії в Україні.
“Незважаючи на завзятість та сміливість українських аграріїв, існують об’єктивні перешкоди для збирання врожаю на замінованих, окупованих площах та знищених посівах”, – зазначається у повідомленні УЗА.
За її даними, сумарний експорт зернових та олійних з України у 2022/2023 маркетинговому році (МР, липень-червень) може досягти 32,8 млн тонн (у липневому прогнозі – 31,5 млн тонн) за умови збереження морських зернових коридорів та подальшого розширення пропускної спроможності прикордонних переходів на західних кордонах України. При цьому перехідні залишки сільгосппродукції в країні на початок 2022/2023 МР становили 26 млн. тонн зернових та олійних, а до кінця МР очікується їх зростання до 30,5 млн. тонн.
“Загалом експорт зернових та олійних у 2022/2023 МР можна очікувати на вказаному рівні, якщо збережеться робота українських чорноморських портів на експорт. Експорт зерна через українські порти та забезпечення безпеки мореплавання у Чорному морі є єдиним шляхом швидко та ефективно постачати українське зерно до країн , які його вкрай потребують”, – уточнила організація у повідомленні.
За прогнозами УЗА, у 2022 році очікується врожай пшениці на рівні 19 млн. тонн (-8,6% до липневого прогнозу організації); 24 млн. тонн кукурудзи (-12,1%); 5,4 млн. тонн ячменю (-18%); 9 млн тонн соняшнику (прогноз збережено); 2,2 млн. тонн сої (прогноз збережений); 3 млн. тонн ріпаку (зростання у 2 рази).
Асоціація в серпневому прогнозі зберегла прогнози щодо експорту порівняно з липневим – так, експорт пшениці у 2022/2023 МР очікується на рівні 10 млн тонн, кукурудзи – 10 млн тонн, ячменю – 2 млн тонн, соняшнику – 6 млн тонн, сої-1 ,8 млн. тонн. Проте, експорт ріпаку зросте вдвічі – до 2,8 млн. тонн.
Як повідомлялося з посиланням на дані Держстату, Україна у 2021 році зібрала рекордний урожай зернових та зернобобових культур у розмірі 85,7 млн. тонн, що на 32% перевищує показники 2020 року. Загалом зібрано 32,07 млн. тонн пшениці (+28,9%), 41,87 млн. тонн кукурудзи (+38,2%) та 9,42 млн. тонн ячменю (+23,3%).
Україна у 2021 році також зібрала 16,38 млн. тонн соняшника (+25% до 2020 року), 10,8 млн. тонн цукрових буряків (+18,1%), 3,5 млн. тонн сої (+24,4%), 2,92 млн тонн ріпаку та 42 тис. тонн льону олійного (зростання у 3,7 раза).
Українська зернова асоціація (УЗА) – об’єднання виробників, переробників та великих експортерів зерна, які щорічно експортують близько 90% української зернової продукції.
Попит на блоки з автоклавного газобетону в серпні знизився до 20-25% від довоєнного показника, водночас ціна на продукцію зросла на 20%, повідомив виконавчий директор Всеукраїнської асоціації виробників автоклавного газобетону (ВААГ) Олег Сиротін.
“Станом на “зараз і тут” ситуація в галузі досить критична. За оцінками ВААГ, попит оцінюється у 20-25% від довоєнного стану. В основному за рахунок завершення будівництва багатоквартирних будинків у Західній і Центральній Україні. Приватних забудовників, які до війни становили більшу частину споживання блоків, та нових будівельних майданчиків багатоповерхівок наразі дуже мало”, – розповів Сиротін агентству “Інтерфакс-Україна”.
Зокрема, прогнозний попит на газобетон на початку 2022 року становив 4,5-4,7 млн куб. м, що відповідає показнику минулого року. Однак через російську агресію проти України, а також з урахуванням наближення осінньо-зимового сезону попит на продукцію в річному обсязі становитиме не більше ніж 1,2-1,5 млн куб. м, вважає Сиротін.
На ринку також спостерігається зростання цін на блоки з автоклавного газобетону – на середину серпня ціна зросла на 20% порівняно з початком року і становить у середньому 2,8 тис. грн/куб. м. До цього призвело подорожчання енергоносіїв та основної сировини: вапна – на 78%, алюмінієвої пасти – на 41%, гіпсу – на 40%. Водночас більшість виробництв із видобутку вапна розташовані на тимчасово окупованих територіях України або в зоні активних бойових дій.
“Це підвищення не перевищує середній показник інфляції в країні, адже виробники газобетону в умовах низького попиту зацікавлені в стабільному збуті своєї продукції”, – пояснив Сиротін, зазначивши, що у вересні ціни знову зростуть через подальше збільшення вартості енергоносіїв і сировини.
Серед інших проблем галузі експерт відзначив і високу вартість пального, що спричинило суттєве зростання вартості логістики. Дорога доставка і висока собівартість української продукції призвели до скорочення експортних операцій практично до нуля.
За словами Сиротіна, нині працює лише частина заводів із виробництва автоклавного газобетону в Україні, і до того ж не на повну потужність, однак пропозиція все одно значно перевищує попит. У цій ситуації виробники змушені працювати на заповнення складів і час від часу припиняти роботу заводів для поповнення оборотних коштів.
“Поки що ці проблеми галузі не впливають на будівельний ринок з точки зору стабільності поставок газобетону та його якості. Але якщо ситуація на ринку ще погіршиться, то не виключена повна зупинка виробництв. Тривала зупинка – це втрата кваліфікованих кадрів та технологій. І коли для відбудови країни одночасно знадобляться великі обсяги газобетону, можуть виникнути певні проблеми в забезпеченні будівельного ринку газобетоном”, – зазначає виконавчий директор ВААГ.
Бюро економічної безпеки України співпрацюватиме з Каліфорнійським університетом у Берклі з питань методології аналізу великих масивів даних, економічного аналізу, макроекономічного прогнозування, виявлення ризиків, застосування на практиці великих наукових досягнень.
Каліфорнійський університет у Берклі за більшістю рейтингів є найкращим публічним університетом світу і єдиним публічним університетом, що входить до першої десятки найкращих навчальних закладів світу.
Звернення БЕБ про співпрацю у науково-прикладному розвитку аналітичного блоку Бюро було підтримане Каліфорнійським університетом.
Планується напрацювання спільного довгострокового проєкту.
Відбулася перша онлайн-зустріч співробітників БЕБ з Професором економічного факультету Каліфорнійського університету в Берклі Юрієм Городніченком.
На початку зустрічі Директор БЕБ Вадим Мельник зазначив, що актуальним аспектом в діяльності БЕБ є інституційне становлення, розвиток структури, набуття співробітниками нових компетенцій, напрацювання методик на випередження.
“Для представників головного аналітичного органу України, дуже важливо відчувати підтримку наших стратегічних партнерів, однодумців. І ще приємніше від того, що Берклі визначив саме нашого співвітчизника, основною контактною особою”, – підкреслив Вадим Мельник, – З боку Бюро ми гарантуємо прозорість, системність, орієнтованість на результат, якісне впровадження найкращих наукових рекомендацій.”
Особливо важливим є те, що значна частина досліджень професора Городніченка присвячена грошово-кредитній політиці, фіскальній політиці, оподаткуванню, економічному зростанню, ціноутворенню і бізнес-циклам.
Сторони домовилися про подальшу співпрацю та академічну підтримку, що є першим кроком у співпраці між БЕБ та академічною спільнотою.
Університет Каліфорнії, Берклі (англ. University of California, Berkeley) – вищий науковий та навчальний заклад США, заснований 1868 року. Розташований у Берклі — передмісті Сан-Франциско, штат Каліфорнія. Це найстаріший та найпрестижніший кампус системи Каліфорнійського університету, яка налічує десять кампусів у Каліфорнії.
Академічні програми Берклі, яких налічується понад 300 вважаються одними з найкращих у світовій вищій освіті.
Професор Юрій Городніченко з 2007 року співпрацює з Національним бюро економічних досліджень (NBER) та Інститутом економіки праці США. З 2009 року – запрошений дослідник у Федеральному резервному банку Сан-Франциско. Консультант Європейського інвестиційного банку та Європейського центрального банку та є головою Міжнародної академічної ради Київської школи економіки (KSE).
https://esbu.gov.ua/news/beb-realizovuvatyme-spilnyi-proekt-z-odnym-z-naikrashchykh-universytetiv-svitu
Міністерство розвитку громад та територій спільно з Міністерством охорони здоров’я ініціювали оновлення державних будівельних норм «Будинки та споруди. Заклади охорони здоров’я», повідомили у прес-службі Мінрегіону.
«Необхідно якнайшвидше оновити ці важливі будівельні норми відповідно до сучасних європейських стандартів. Адже для нас зараз надзвичайно актуальним є питання відновлення пошкодженої чи зруйнованої медичної інфраструктури, яке має відбуватися з урахуванням принципово нових підходів до проектування та будівництва закладів охорони здоров’я», – цитує прес-служба слова заступника міністра розвитку громад та територій України Наталії Козловської.
Як повідомляється, для оперативної обробки відповідних змін та пропозицій при Науково-технічній Раді Мінрегіону створено робочу групу, до складу якої увійшли представники МОЗ, ВООЗ, ДСНС, фахівці у сфері охорони здоров’я, а також експерти з інклюзивності від громадських організацій.
Перше її засідання вже відбулося. На ньому, серед іншого, було обговорено питання щодо необхідності облаштування об’єктів цивільного захисту у складі об’єктів охорони здоров’я.
Нинішня редакція ДСП «Будинки та споруди. Заклади охорони здоров’я» діє з 2001 року.
