Ціни виробників промислової продукції України у квітні 2024 року зросли на 3,3%, тоді як у березні зафіксовано падіння цін на 9,1%, повідомила Державна служба статистики (Держстат) у п’ятницю.
Держстат уточнює, що в межах України у квітні до березня 2024 року ціни промвиробників зросли на 3,6%, у разі постачання за межі країни – на 0,9%.
Згідно з її даними, у річному вимірі (щодо аналогічного місяця минулого року) за підсумками квітня 2024 року ціни в промисловості зросли на 4,9%, за підсумками березня – лише на 0,2%.
За чотири місяці поточного року зростання цін промвиробників становило 5,7% до аналогічного періоду 2023 року.
За даними статвідомства, у добувній промисловості та розробленні кар’єрів у квітні порівняно з попереднім місяцем 2024 року продукція здешевшала на 0,3%. Зниження цін у видобутку кам’яного вугілля становило 1,9%, у видобутку сирої нафти та природного газу – 0,4%, тоді як ціни у видобутку металевих руд зросли на 2%.
Ціни зросли при постачанні електроенергії та газу – на 6,8%, у виробництві енергії – на 5,4%, виробництві комп’ютерів, електронної та оптичної продукції – на 1,5%, хімічної продукції – на 1,1%, металургії – на 1%, виробництві гумових і пластмасових виробів – на 0,9%, електроустаткування – на 0,8%, фармпродукції – на 0,7%, у харчовій промисловості – на 0,4%, машинобудуванні – на 0,3%, текстильному виробництві – на 0,2%.
Водночас ціни знизилися у виробництві коксу та продуктів нафтопереробки – на 5,1%.
Міністри фінансів G7 обговорили варіанти використання відсотків від заморожених російських активів для допомоги Україні. Київ посилив свої заклики про надання більшої міжнародної фінансової допомоги для боротьби з московським вторгненням.
Міністри фінансів країн “Великої сімки” (G7), групи заможних демократій, у суботу заявили про “прогрес”, але не про прорив у переговорах щодо використання заморожених російських активів для підтримки України, яка продовжує боротьбу з російськими військами, що вторглися на її територію.
Зустріч міністрів G7 у північноіталійському місті Стреза була зосереджена, головним чином, на питанні, як знайти більше коштів для України, оскільки Росія продовжує новий наступ у Харківській області на третьому році свого неспровокованого вторгнення.
G7 та її союзники заморозили близько 300 мільярдів доларів (276 мільярдів євро) російських активів невдовзі після того, як Москва розпочала повномасштабне вторгнення до свого сусіда в лютому 2022 року.
Зустріч відбулася після того, як цього тижня ЄС офіційно схвалив план використання відсотків від заморожених російських активів, оцінивши, що це може приносити Україні до 3 мільярдів євро щорічно.
Що сказали міністри про переговори?
Міністри фінансів G7 не повідомили про досягнення остаточної домовленості щодо використання російських активів у суботу.
“Ми досягаємо прогресу в наших дискусіях щодо потенційних шляхів використання надзвичайних прибутків, отриманих від іммобілізованих російських суверенних активів, на користь України, відповідно до міжнародного права та наших відповідних правових систем”, – йдеться в підсумковій заяві міністрів.
Міністри підтвердили, що російські активи залишатимуться замороженими “доти, доки Росія не заплатить за шкоду, яку вона завдала Україні”. Вони також піднімають питання про можливість введення подальших санкцій проти Москви.
Міністр фінансів Італії Джанкарло Джорджетті заявив, що міністри зіткнулися з технічними та юридичними питаннями, але сподіваються представити пропозицію до саміту лідерів G7 наступного місяця в Апулії, Італія.
“Ми не заперечуємо труднощів, але є тверда рішучість знайти рішення”, – сказав він.
Які саме плани обговорювалися?
Міністр фінансів Франції Бруно Ле Мер заявив, що міністри прагнули “досягти принципової політичної угоди”, а не готового рішення.
Про це йдеться у проекті заяви за підсумками зустрічі, з яким ознайомилося інформаційне агентство Reuters: “Ми досягаємо прогресу в наших дискусіях щодо потенційних шляхів повернення надзвичайних прибутків, отриманих від іммобілізованих російських суверенних активів, на користь України”.
Заява не містила жодних цифр чи деталей, що свідчить про те, що перед наданням таких кредитів необхідно вирішити низку юридичних і технічних питань.
Будь-яка детальна угода потребуватиме схвалення лідерів G7, які зустрінуться наступного місяця в Апулії, Італія.
Сполучені Штати, зі свого боку, закликають своїх партнерів по G7 – Японію, Німеччину, Францію, Велику Британію, Італію та Канаду – створити кредитну лінію для України, забезпечену майбутніми відсотками, отриманими від заморожених російських активів.
Ця пропозиція, яка могла б надати Києву 50 мільярдів доларів у короткостроковій перспективі, викликає кілька запитань, зокрема, хто випустить борг і як розподілятиме ризики між партнерами G7.
Наприкінці зустрічі міністр фінансів США Джанет Єллен заявила, що кредит для України, забезпечений доходами від заморожених російських суверенних активів, є “основним варіантом” для розгляду лідерами G7 у червні, але додала, що вона не хоче “нічого знімати зі столу як майбутню можливість”.
У суботу до міністрів приєднається міністр фінансів України Сергій Марченко.
Джерело: https://www.dw.com/en/g7-makes-progress-but-no-deal-on-russian-assets-for-kyiv/a-69181131
Динаміка імпорту товарів у 2023 році за найважливішими позиціями та відносно 2022 року
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про передачу Україні чергової системи протиповітряної оборони Iris-T, повідомляється в соцмережі Х німецького оборонного відомства в п’ятницю.
“Ми вкотре доправили в Україну комбіновану вогневу частину, що складається з IRIS T SLM і IRIS T SLS – сучасної системи протиповітряної оборони середньої та малої дальності, що добре зарекомендувала себе, безпосередньо від німецької промисловості”, – сказав Пісторіус.
Він зазначив, що нова система ППО зміцнить українську протиповітряну оборону разом із нещодавно поставленою системою Patriot.
Країни Європейського Союзу 2023 року імпортували 163,7 тис. тонн меду на загальну суму EUR359,3 млн, повідомило статистичне управління Європейського союзу (Eurostat).
Експорт меду з країн ЄС становив лише 24,9 тис. тонн на суму EUR146 млн.
За 10 років, з 2013 року, імпорт зріс на 20%, експорт – на 14%.
Головними постачальниками меду в ЄС торік стали Китай (60,2 тис. тонн, або 37% усіх зарубіжних поставок), Україна (45,8 тис. тонн, 28%), Аргентина (20,4 тис. тонн, 12%), Мексика (10,7 тис. тонн, 7%) і Куба (4,7 тис. тонн, 3%).
Основним імпортером меду з Євросоюзу стала Велика Британія – 4,3 тис. тонн. Понад 3 тис. тонн імпортували Саудівська Аравія, Швейцарія та США.
Найбільшим закупівельником іноземного меду серед країн ЄС стала Німеччина, яка імпортувала 41 тис. тонн 2023 року. Бельгія посіла друге місце (31,4 тис. тонн), третьою стала Польща (23,3 тис. тонн). Провідним експортером виявилася Іспанія (7,1 тис. тонн).
Динаміка експорту товарів у січні-лютому 2023 року за найважливішими позиціями відносно аналогічного періоду 2023 року, %
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
