Дослідно-механічний завод “Карпати” (Львівська обл.) 2024 року на замовлення проєкту USAID “Економічна підтримка України” виготовить 300 вагонів-зерновозів, що становитиме 45% річного завантаження підприємства, повідомила пресслужба донорської організації у Facebook.
У USAID нагадали, що 2023 року на їхнє замовлення завод виготовив 50 таких вагонів для одного з найбільших операторів зернового ринку України ТОВ “СП “Нібулон” (Миколаїв). У 2024 році Проєкт замовив 300 вагонів для інших компаній, що займаються експортом агропродукції.
Згідно з повідомленням, ОМЗ “Карпати” виробляє по три вагони на добу вагою 23,5 тонни. Основна складова кузова вагона – металопрокат європейського походження, що закуповується в українських постачальників. Решта комплектуючих – вісь вагонна, колесо суцільнокатане, рама бічна, балка надресорна, запчастини ударно-тягового пристрою, гальмівне обладнання та інші деталі – українського виробництва.
“Під час повномасштабної війни замовлення на вагони-зерновози становлять 75% з того, що ми робимо. Завдяки проєкту USAID торік ми отримали замовлення і вчасно виконали його: виготовили 50 вагонів. Це означає, що 650 наших працівників мали роботу, отримували зарплату і ми як бізнес своєчасно сплачували податки до бюджетів різних рівнів. Це один із прикладів того, що міжнародна допомога працює для української економіки”, – розповіла маркетингова директорка ОМЗ “Карпати” Олександра Бодьор.
За його інформацією, наразі завод має портфель замовлень до серпня 2024 року. Крім зерновозів, перспективним напрямком є виготовлення цементовозів, необхідних для відновлення критичної інфраструктури та житлового фонду України.
“У 2023 році всі (три) вагонобудівні заводи в Україні виготовили 1967 вагонів. ОМЗ “Карпати” став лідером: компанія виготовила 567 вагонів для потреб українського ринку, це на 5% більше, ніж у 2022 році. Сьогодні на підприємстві працює понад 650 осіб”, – зазначили в донорській організації.
Як повідомлялося, проєкт USAID реалізує програму з розвитку стійкості сільського господарства України (AGRI-Україна), бюджет якої становить $350 млн. У межах ініціативи “AGRI-Україна” проєкт USAID співпрацює з державними та приватними підприємствами для залучення інвестицій у транспортування та перевалку зерна.
Короткочасні дощі, місцями грози очікуються в південно-східній частині України в середу, 15 травня, на решті території без опадів, повідомляє Укргідрометцентр.
Вітер переважно північно-східний, 5-10 м/с. Температура вночі 4-9°, у західних і північних областях 1-6° тепла, на поверхні ґрунту заморозки 0-5°; вдень 11-16° тепла, на Закарпатті 17-21°.
У Києві в середу, 15 травня, без опадів. Вітер північно-східний, 5-10 м/с. Температура вночі 4-6° тепла, вдень близько 15°.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського, у Києві від початку метеорологічних спостережень 15 травня найвища температура вдень була 30,2° тепла в 1925 р., а найнижча вночі 0,1° нижче нуля в 1927 р.
У четвер, 16 травня, вночі без опадів, лише в південно-східній частині, а вдень і по всій Україні, крім більшості західних областей, очікуються невеликі короткочасні дощі.
Вітер північно-східний із переходом на південно-східний, 5-10 м/с. Температура вночі 1-6° тепла, на поверхні ґрунту заморозки 0-5°, на півдні та Закарпатті 3-8° тепла; вдень 12-17° тепла. На високогір’ї Карпат вночі 0-5° морозу, вдень 8-13° тепла.
У Києві в четвер, 16 травня, вночі без опадів, вдень невеликий короткочасний дощ. Вітер північно-східний із переходом на південно-східний, 5-10 м/с. Температура вночі 4-6° тепла, вдень 15-17°.
Програма USAID з аграрного та сільського розвитку в рамках ініціативи “AGRI-Україна” забезпечить аграріїв безоплатним насінням соняшнику, яке надасть компанія “Лідеа Україна”, повідомила пресслужба донорської організації у Facebook.
Згідно з повідомленням, допомога буде запропонована аграріям, які раніше подали заявки через Державний аграрний реєстр (ДАР) на отримання насіння кукурудзи, за якими не вистачило посівних одиниць цієї культури.
Взяти участь у програмі зможуть фермери Дніпропетровської, Київської, Сумської, Харківської та Чернігівської областей, які обробляють від 5 до 500 га. Кожен фермер зможе отримати до 40 посівних одиниць соняшнику.
Подавати нову заявку до Державного реєстру не потрібно, організатори самі контактуватимуть із пропозицією з тими, хто подавали заявки, повідомила USAID АГРО.
Очікується, що “Лідеа Україна” передасть аграріям із найбільш постраждалих від війни областей 2858 посівних одиниць насіння соняшнику. Організацію доставки насіння забезпечить Всеукраїнська асоціація громад у рамках проєкту “Об’єднані громади”.
“Завдяки цій ініціативі аграрії прифронтових і деокупованих регіонів зможуть виростити і поставити на ринок щонайменше 24 тис. тонн соняшнику. За попередніми прогнозами, врожай, зібраний із безоплатно наданого насіння, принесе аграріям приблизно 360 млн грн виручки, що сприятиме відновленню агровиробництва в постраждалих від війни громадах”, – зазначили в USAID АГРО.
Як повідомлялося, нещодавно в рамках ініціативи AGRI-Україна від USAID компанія “Лідея Україна” передала фермерам прифронтових громад 3362 посівних одиниць насіння кукурудзи. Прийом заявок було достроково завершено через підвищений попит.
АТ «ОТП БАНК» у травні запроваджує нову послугу – продаж облігацій внутрішньої державної позики у застосунку OTP Bank UA з власного портфеля Банку. Тож придбання ОВДП буде доступне у будь-який час, незалежно від дати проведення аукціонів Міністерства фінансів України.
Як розповіла product owner ОТП БАНК Валерія Овчарук, завдяки новій послузі клієнти матимуть більше можливостей обрати оптимальну ставку облігацій та строк розміщення. «Восени минулого року ОТП БАНК надав клієнтам змогу купувати ОВДП напряму на аукціонах Міністерства фінансів через застосунок OTP Bank UA. Щоб запропонувати ще більше можливостей для інвестування у державні цінні папери, розроблено функціонал, що дозволить фізичним особам купувати ОВДП з портфеля Банку онлайн. Ми провели внутрішнє дослідження у Банку, проаналізували запити від наших клієнтів щодо бажаних строків і валюти для інвестицій та на основі цього сформували портфель цінних паперів для продажу. Так клієнти зможуть поєднувати оптимальну ставку та період інвестування. Сервіс на стадії тестування, для користувачів він стане доступним вже у травні», – розповіла В. Овчарук.
Вона наголосила, що купівля ОВДП в ОТП БАНК є зручною і швидкою. «Лише кілька кліків у застосунку – і державні цінні папери у вашому портфелі облігацій. При цьому ви робите вигідну та надійну інвестицію в майбутнє, оскільки погашення ОВДП на 100% гарантується державою. Водночас це можливість допомогти економіці України», – підкреслила В.Овчарук.
Сервіс буде доступний онлайн усім клієнтам, які відкрили рахунок у цінних паперах у будь-якому відділенні ОТП БАНК.
Нагадаємо, за підсумками 2023 року ОТП БАНК посів четверте місце серед банків України у загальному рейтингу первинних дилерів, згідно з інформацією Міністерства фінансів України.
Статус первинного дилера забезпечує виключне право участі у розміщеннях ОВДП, що проводить Міністерство фінансів, як від свого імені, так і для клієнтів фізичних і юридичних осіб, а також банків та фінансових компаній, що не мають такого статусу.
Дізнатися більше про інвестування в ОВДП через застосунок OTP Bank UA ви можете за посиланням.
Українські підприємства в січні-квітні поточного року скоротили споживання металопрокату на 13,89% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 6,6 тис. тонн.
Згідно з прес-релізом об’єднання “Укрметалургпром”, за цей період імпортовано 351,6 тис. тонн, або 34,93% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними ОП “Укрметалургпром”, у січні-квітні-2024 метпідприємства виробили 1,973 млн тонн металопрокату (130,5% по відношенню до аналогічного періоду 2023 року), з яких, за інформацією Державної митної служби України, експортовано близько 1,318 млн тонн, або 66,8%. У січні-квітні 2023 року частка експорту становила 42,9% (634 тис. тонн при загальному виробництві металопрокату 1,512 млн тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках у січні-квітні 2024 року становить 45,45%, що помітно нижче за показник січня-квітня 2023 року (49,37%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках за чотири місяці 2024 року значно перевищує показник січня-квітня 2023 року (40,36% і 28,86% відповідно). Частка сортового прокату значно нижча за показник січня-квітня 2023 року (14,19% у 2024 році проти 21,77% у 2023 році).
“За чотири місяці 2024 року ємність внутрішнього ринку склала 1 млн 6,6 тис. тонн металопрокату, з яких 351,6 тис. тонн, або 34,93% припадає на імпорт. У січні-квітні 2023 року ємність внутрішнього ринку становила 1,169 млн тонн, з яких 291 тис. тонн, або 24,89% імпортовано. Таким чином, за чотири місяці 2024 року спостерігається скорочення ємності внутрішнього ринку щодо чотирьох місяців 2023 року на 13,89%, з одночасним збільшенням частки імпортної складової на 10,04%”, – констатується в пресрелізі.
Структура імпорту за чотири місяці 2024 року, як і раніше, характеризується істотним домінуванням плоского прокату над сортовим (82,88% і 15,27% відповідно); у січні-квітні 2023 року домінування плоского прокату над сортовим також було значним (відповідно, 79,86% і 18,97%).
Основними експортними ринками українського металопрокату в січні-квітні, за даними Держмитслужби, є країни Європейського союзу (81,6%), іншої Європи (5,6%) і Південної Америки (4,5%).
Серед металургійних імпортерів за вказаний період перше місце посідають інші країни Європи (44,5%), на другому ЄС-27 (37,9%), на третьому – країни Азії (16,7%).
Як повідомлялося, ринок металопрокату України у 2023 році зріс у 2,19 раза порівняно з 2022 роком – до 3 млн 505,6 тис. тонн. Було імпортовано 1 млн 118,6 тис. тонн, або 31,91% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
У 2023 році українські метпідприємства виробили 5,37 млн тонн металопрокату (100,4% по відношенню до 2022 року), з яких, за інформацією Експертно-наукової ради “УАВтормет”, експортовано близько 2,99 млн тонн, або 55,6%.
У 2022 році частка експорту становила 81,7% (4,37 млн тонн при загальному виробництві металопрокату 5,35 млн тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках 2023 року становила 40,30%, що помітно нижче за показник аналогічного періоду 2022-го (43,45%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках за рік також помітно вища за показник роком раніше (40,41% і 36,34% відповідно). При цьому частка сортового прокату порівнянна з показником за попередній аналогічний звітний період (19,53% у 2023 році проти 20,21% у 2022-му.).
У 2023 році ємність внутрішнього ринку склала 3505,6 тис. тонн металопрокату, з яких 1118,6 тис. тонн, або 31,91%, припадає на імпорт. У 2022 році ємність внутрішнього ринку становила 1598,6 тис. тонн, з яких 621,6 тис. тонн, або 38,88%, імпортовано. Таким чином, за 2023 рік спостерігалося зростання ємності внутрішнього ринку по відношенню до 2022 року на 119,29% з одночасним скороченням частки імпортної складової на 6,98%.
Структура імпорту минулого року, як і раніше, характеризувалася істотним домінуванням плоского прокату над сортовим (76,08% і 23,87% відповідно); у 2022-му домінування плоского прокату над сортовим також було значним (відповідно 68,69% і 30,41%).
Основними експортними ринками української металопродукції у 2023 році, за даними “УАВтормету”, були країни ЄС (82%) та іншої Європи (7,5%).
Серед металургійних імпортерів за 2023 рік перше місце посідали інші країни Європи (42,4%), на другому – ЄС-27 (37,3%), на третьому – країни Азії (18,2%).
НАЕК “Енергоатом” і корейська Hyundai Engineering and Construction Co., Ltd. (HDEC) підписали меморандум про співпрацю з проєктування, будівництва та введення в експлуатацію нових енергоблоків атомних електростанцій в Україні.
Відповідні домовленості в Києві в понеділок підписали в.о. голови правління “Енергоатому” Петро Котін та виконавчий віце-президент і операційний директор Hyundai Engineering and Construction Йон Чхве в присутності міністра енергетики України Германа Галущенка та надзвичайного і повноважного посла Республіки Корея в Україні Хен Те Кіма.
Як зазначив на брифінгу після підписання меморандуму очільник Міненерго, у такий спосіб розпочинається співпраця в добудові нових блоків та загалом загалом на майбутнє, зокрема й у спільній роботі над новими моделями реакторів.
“Але зараз ми говоримо про конкретні проєкти – ті, які ми реалізуємо зараз на Хмельницькій атомній станції”, – додав міністр.
Як зазначив Котін на брифінгу, Південна Корея має дуже розгалужену атомну галузь і дуже велику експертизу саме в ній, тому питання співпраці саме з Hyundai, яка є лідером у цій сфері, є дуже важливим для “Енергоатома”.
При цьому він звернув увагу, що фактично співпраця з цією компанією вже розпочалася, нагадавши, що частина обладнання для ХАЕС-5, на купівлю якого торік було укладено угоду з Westihghouse, було виготовлено саме Hyundai.
“І далі саме їхня підтримка буде дуже важливою для нас, для успіху саме наших атомних проєктів. А в нас дуже великий план”, – наголосив Котін.
У своєму релізі за результатами зустрічі Міненерго додало, що документ, зокрема, передбачає сприяння корейських партнерів у розвитку виробничих потужностей для локалізації виробництва обладнання в Україні.
Окремо Галущенко подякував Республіці Корея за допомогу, що надається українському енергосектору від початку повномасштабної війни з Росією, зокрема за 10 вантажів гуманітарної допомоги, серед яких 20 резервних електростанцій та міні-екскаватори.
При цьому Хен Те Кім наголосив, що корейська сторона обурена нещодавніми російськими атаками, які завдали величезної шкоди українській енергетичній інфраструктурі. За його словами, уряд Республіки Корея працює над допомогою українському енергосектору, зокрема Харкову. Наприкінці минулого року Україні було передано 60 дизель-генераторів, цього року планується ще 200. Корея також збільшуватиме підтримку української енергетики через міжнародні організації.
Хен Те Кім зазначив, що підписання меморандуму між “Енергоатомом” і Hyundai сприятиме розвитку україно-корейського співробітництва в атомній галузі, зокрема, обміну досвідом у сфері ядерних технологій.
Міненерго також додало, що меморандум про співпрацю між компаніями було розроблено відповідно до домовленостей, закріплених у листі про наміри, підписаному під час Всесвітньої ядерної виставки в Парижі наприкінці листопада 2023 року.
Як повідомлялося, Україна розпочала будівництво інфраструктури ХАЕС-5 за технологією АР1000 американської Westighouse. Крім цього, планується будівництво ХАЕС-6 за цією технологією, а також двох блоків на ПАЕС. Загалом сторони домовилися про 9 нових блоків.
