Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР, Дніпропетровська обл.) поступово нарощує виробництво, вводячи в експлуатацію агрегати, що простоювали, і долаючи наслідки російської агресії.
“Якщо раніше ми працювали на 25% потужності, то тепер з кожним днем поступово збільшуємо рівень виробництва. Це, своєю чергою, призведе до зростання робочих місць та обсягу податків для нашого міста й економіки України”, – констатує прес-служба в п’ятницю.
При цьому уточнюється, що з 21 по 24 квітня включно планується запуск коксових батарей №№3-4, які забезпечать сировиною нарощування обсягів доменного виробництва.
“Звертаємо увагу криворіжців на те, що під час запуску коксових батарей можливий помітний викид диму. Повідомляємо, що дим обумовлений технологічним процесом запуску, ситуація безпечна для жителів міста”, – пояснює АМКР.
Як повідомлялося, “ArcelorMittal Кривий Ріг” у січні-березні 2024 року наростив виплавку сталі на 93% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 278 тис. тонн. Випуск коксу доменного склав 245 проти 211 тис. тонн (зростання на 16%), чавуну – 403 тис. тонн проти 392 тис. тонн (зростання на 3%), сталі – 278 проти 250 тис. тонн (на 11% більше), прокату 262 тис. тонн проти 230 тис. тонн (на 14% більше).
Зростання виробництва порівняно з першим кварталом-2023 становить від 50% до 94% залежно від виду продукції.
Показники першого кварталу 2024 року також відображають поступовий прогрес у відновленні виробничих потужностей комбінату.
“Плануємо продовжувати програму виробничого розвитку, зокрема, найближчим часом наблизитися до 50% використання потужностей з металургійного виробництва. При цьому стабільність енергопостачання залишається значущим фактором успішного втілення наших планів”, – сказав раніше генеральний директор АМКР Мауро Лонгобардо.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури і катанки.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” за підсумками роботи в січні-березні поточного року з урахуванням асоційованих компаній і спільних підприємств збільшила сплату податків і зборів до бюджетів усіх рівнів в Україні в 1,7 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 4,2 млрд грн.
Згідно з пресрелізом компанії в понеділок, серед найбільших за обсягом відрахувань – плата за користування надрами, що зросла в 7,5 раза, порівняно з I кварталом 2023 року, до 1,3 млрд грн, порівняно з I кварталом 2023 року. Також група збільшила сплату податку на доходи фізичних осіб на 22%, до 791 млн грн. Крім того, “Метінвест” перерахував до бюджету 870 млн грн єдиного соціального внеску, що на 20% перевищує показники I кварталу 2023 року.
Водночас українські підприємства “Метінвесту” в січні-березні 2024 року сплатили 407 млн грн податку на прибуток. Плата за землю зросла на 8% порівняно з аналогічним періодом 2023 року, до 312 млн грн, а екологічний податок на 34%, до 182 млн грн.
Генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков зазначив, що незважаючи на війну в Україні та безліч несприятливих для бізнесу факторів, групі вдалося досягти позитивної динаміки відрахувань.
“Це результат роботи нашої команди з підвищення ефективності в усіх напрямках і перебудовування компанії до нових умов. Як найбільший платник податків у галузі ми усвідомлюємо, що від нашої стабільної роботи залежить економіка прифронтових регіонів і всієї країни, а також здатність підтримувати армію та українців. І робитимемо все, щоб і далі долати всі виклики воєнного часу на шляху до перемоги”, – наголосив топменеджер.
Як повідомлялося, 2023 року “Метінвест” сплатив 14,6 млрд грн податків до бюджету України.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, в основному, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Німецька компанія-виробник безпілотних літальних апаратів Quantum-Systems відкрила в Україні завод безпілотних літальних апаратів (БПЛА), повідомила прес-служба Quantum-Systems.
“Новий завод стане другим підприємством компанії в Україні та очікується, що до кінця року на ньому працюватиме близько 100 осіб”, – ідеться в повідомленні компанії.
Згідно з інформацією, зможе виробляти до 1 тис. БПЛА на рік.
“Очікується, що новий завод збільшить виробничі потужності до 1 тис. безпілотників на рік, включно з виробництвом запасних частин”, – зазначили в Quantum-Systems.
Вказується також, що компанія інвестує до EUR6 млн протягом наступних двох років у виробництво БПЛА в Україні.
Як повідомлялося, безпілотники середнього радіусу дії Vector компанії Quantum-Systems експлуатуються в Україні з травня 2022 року. Наразі завдяки фінансуванню уряду Німеччини було надано 212 систем. У компанії повідомили, що до кінця року в Україну очікується поставка 500 БПЛА.
Quantum-Systems з минулого року керує центром обслуговування, підтримки, навчання та логістики в Україні, де працюють 25 українських співробітників. Вони навчають пілотів безпілотників і впроваджують технологічні досягнення в розвідувальні системи прямо на місці.
Quantum Systems є компанією подвійного призначення, в якій працює близько 250 співробітників. Виробництво в Україні – четвертий завод серед семи заводів компанії, розташованих по всьому світу.
ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога” (ТМ Moneyveo) оцінює свою частку на ринку споживчого онлайн-кредитування в 13-15% і планує збільшити її цьогоріч на 1,5 відсоткових пункти (в.п.), зокрема й за рахунок розширення на сегмент клієнтів малого та середнього бізнесу (МСБ), повідомив СЕО компанії Сергій Сінченко.
“Ми розглядаємо різні стратегії для досягнення цієї мети, зокрема розширення сегмента клієнтів, наприклад, за рахунок МСБ, підвищення обізнаності про наші продукти та послуги, а також удосконалення взаємодії з наявними та потенційними клієнтами”, – зазначив він у коментарі агентству “Інтерфакс-Україна”.
За словами Сінченка, стратегічні плани Moneyveo передбачають розширення асортименту послуг, вдосконалення процесів обслуговування клієнтів і розвиток маркетингових ініціатив. Також з метою поліпшення крос-функціональної взаємодії всередині компанії та більшого залучення співробітників до ухвалення рішень кредитор планує перейти від функціональної структури управління до процесного підходу, повідомив СЕО.
“Ми також зосереджуємося на оптимізації операційної ефективності, розвитку цифрових технологій і автоматизації процесів, на поліпшенні захисту особистих даних”, – зазначив Сінченко.
Він зазначив, що Moneyveo на початку лютого 2024 року здійснила виплату останнього купона і повністю погасила емісію облігацій серії “B”, емісію яких було здійснено на 100 млн грн у грудні 2021 року, після чого в січні 2023 року їхній строк обігу було продовжено ще на рік із підвищенням ставки за ними з 18% до 26% річних.
“У такий спосіб ми продемонстрували нашу здатність ефективно використовувати фінансові інструменти та виконувати фінансові зобов’язання, що підтверджує нашу стабільність і надійність у фінансовій сфері”, – прокоментував Сінченко.
Компанія розглядає нову емісію облігацій як один з інструментів для забезпечення подальшого зростання і розширення своєї діяльності.
“Імовірність його використання залежатиме від ситуації зі зростанням діяльності, конкурентним середовищем інвестиційного ринку. Наразі ми плануємо емісію 2024 року, якщо приріст видач (кредитів – ІФ-У) кілька місяців поспіль становитиме щонайменше 10%”, – поінформував Сінченко.
Згідно з даними НБУ, чистий виторг ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога” за 2023 рік становив 1,30 млрд грн, або 8-ме місце на ринку, чистий прибуток – 2,66 млн грн. Активи компанії на кінець минулого року становили 600,37 млн грн.
Moneyveo, онлайн-кредитування, Сергій Сінченко, ФИНКОМПАНИЯ, швидка фінансова допомога
Цемент, як основний будівельний матеріал, буде ключовим для відновлення України. Найвірнішим способом вибрати якісний цемент – це обрати заводський цемент.
Запорука якості цементу згідно Регламенту ЄС 305 – це ретельний контроль на всіх етапах його виробництва.
23.06.2022 Україна офіційно отримала статус кандидата в члени ЄС.
Ми продовжуємо працювати над реалізацією поставленої мети -забезпечення будівельної галузі якісними та безпечними будівельними матеріалами, підвищення конкурентоспроможності української будівельної продукції, сприяння інноваційному розвитку промисловості.
Цементна галузь одна з перших, яка прийняла регламентні стандарти EN на цемент, навіть уже перекладені та прийняті українською мовою (наказ 391 від 27.12.2023 ДП “УкрНДНЦ”).
Сьогодні в Україні, на вибір виробника, цемент може випускатися за українським ДСТУ Б В. 2.7-46:2010 або європейським стандартом ДСТУ Б EN 197-1:2015.
Для інформування споживачів на сайті Асоціації “Укрцемент” — в розділі АСОРТИМЕНТ / СПОЖИВАЧУ розміщені матеріали про наявні цементи на ринку — картки цементів, що містять дані щодо складу, характеристик, властивостей цементу та його цільове застосування.
https://ukrcement.com.ua/2016-02-07-16-14-53/asortyment.html
Враховуючи, що найбільш популярні типи цементів, які випускали всі виробники у 2022-2023 роках – цементи зі шлаком: ПЦ ІІ/А-Ш 400, ПЦ ІІ/А-Ш 500, наводимо приклад однієї картки.
Портландцемент з шлаком ПЦ ІІ/А-Ш-400 за європейським стандартом називається Portlandslag cement CEM II/A-S 32,5.
У його складі містяться:
Клінкер: 80-94%
Гранульований доменний шлак Ш (S): 6-20%
Додаткові компоненти: 0-5%
ПЦ ІІ/А-Ш-400, згідно випробувань за ДСТУ Б В. 2.7-46:2010 має:
– 7 діб — рання міцність ≥ 20 МПа (Р* — доби ≥ 20 МПа);
– 28 діб — стандартна міцність ≥ 40 МПа;
CEM II/A-S 32,5 згідно випробувань за ДСТУ Б EN 197-1:2015:
– 7 діб — рання міцність ≥ 16 МПа (Р* — 2 доби ≥ 10 МПа);
– 28 діб — стандартна міцність ≥ 32,5 МПа ≥ 52,5 МПа.
Такий цемент може мати у своїй назві познаки Р-Н та R:
Н – на основі клінкеру нормованого складу
P – висока рання міцність цементу — 2 доби ≥ 20 МПа
R – клас з високою ранньою міцністю — 2 доби ≥ 10 МПа
Основні властивості цементу ПЦ ІІ/А-Ш-400 (CEM II/A-S 32,5) — висока рання міцність, рівномірний набір міцності, водонепроникність та морозостійкість.
Цемент такої марки (типу) використовується для робіт у житловому будівництві, також при зимовому бетонуванні та для виготовлення бетонів класу міцності В7,5 – В30, фундаментів, підлог, тротуарної плитки, будівництва монолітних конструкцій та гідротехнічних споруд.
З 2023 р. почав діяти ЗУ “Про надання будівельної продукції на ринку” (Регламент ЄС 305).
До 2025 року буде одночасна дія двох регламентів: ЗУ “Про надання будівельної продукції на ринку” (Регламент ЄС 305) та Технічний регламент (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 березня 2022 р. № 347).
Але вітчизняний виробник у неконкурентних умовах з імпортером.
Сьогодні в Україні вітчизняний виробник не може пройти усю процедуру, згідно ЗУ “Про надання будівельної продукції на ринку” для цементу, виготовленого за європейськими стандартами, тому що в Україні відсутні органи з оцінки відповідності за вимогами 305 регламенту. Якщо український виробник проходить оцінку відповідності у країнах Європи та складає декларацію показників – ця декларація в Україні не дійсна, тому що у законі зазначено, що сертифікат для складання декларації, виробник повинен отримати у вітчизняного органу з оцінки відповідності. При тому що імпорт продукції за деклараціями ЄС, що мають СЄ маркування, дозволений за постановою КМУ 347 від 22.03.2022.
Українська цементна промисловість експортує продукцію до сусідніх країн, у тому числі країн ЄС. Це демонструє високі стандарти якості, сумісність зі стандартами ЄС та конкурентоспроможність.
Підприємства учасники Асоціації “Укрцемент” мають відділи технічного контролю та сучасні акредитовані лабораторії для усіх випробувань вхідної сировини та готової продукції.
Цементна промисловість, мабуть, єдина важка галузь промисловості в Україні, де гравці модернізували свої виробничі потужності, щоб відповідати за якістю, та кількісно забезпечувати необхідні обсяги продукції.
Цемент, як основний будівельний матеріал, буде ключовим для відновлення України.
Асоціація виробників цементу України “Укрцемент” включає 5 груп компаній – 9 цементних підприємств, 8 із 9 цементних заводів збережені та готові до роботи (ПрАТ “Балцем” – потрапив в зону бойових дій, зазнав руйнувань і зараз не працює), але виробництво залежить від потреб ринку. Нажаль, сьогодні ринок ще не працює на повну потужність.
У 2021 році виробництво цементу в Україні було 11,005 млн.т, споживання складало – 10,5 млн т. У 2022 році виробництво скоротилось на 51%, передусім через падіння попиту, споживання складало 4,3 млн.т. У 2023 році виробництво цементу склало – 7,43 млн.т, що на 37,5% більше ніж у 2022 р., але ми ще не вийшли на показники 2021 р., виробники цементу працювали тільки на 60% своєї реальної потужності, споживання цементу 2023 р. склало – 6,165 млн.т. Ми очікуємо, що програми відбудови та відновлення, які вже стартували в Україні сприятимуть стабільності динаміки росту.
Ми впевнені, що із закінченням війни ці програми запрацюють на повну потужність. Вихід на максимальне споживання не буде миттєвим. Ринок розігріватиметься 4-5 років. Попит на будівельні матеріали збільшиться на 30% за довоєнний.
Ми можемо сказати, що Україна має свою якісну цементну продукцію, яка відповідає європейським стандартам та вимогам якості. Заводи – виробники відповідають за кожну тонну випущеного цементу своєю репутацією. Постійно інвестують в обладнання, процеси, кадри та свій розвиток для того, щоб поставляти високоякісну продукцію та надавати бездоганний сервіс своїм клієнтам. Найвірнішим способом вибрати якісний цемент для відбудови України – це обрати заводський цемент*, виготовлений компаніями повного циклу – перевіреними виробниками, яким Ви можете довірити свою безпеку.
Оригінальна продукція підприємств учасників Асоціації “Укрцемент” фасується лише в мішки із рифленого, фактурного паперу під своїми брендами: IFCEM, CEMARK, KRYVYIRIGCEMENT, Dyckerhoff Cement Ukraine.
* Заводський цемент — цемент виготовлений компаніями повного циклу – IFCEM, Cemark, ПРАТ “Дікергофф Цемент Україна”, ПрАТ “Кривий Ріг Цемент”!
Україна станом на 18 квітня засіяла ярими зерновими та зернобобовими культурами 2,053 млн га, що на 42,6% більше, ніж роком раніше, повідомила прес-служба Міністерства аграрної політики і продовольства в п’ятницю.
Згідно з повідомленням, пшеницею засіяно 204,7 тис. га (173,9 тис. га тижнем раніше), ячменем – 741,5 тис. га (683,4 тис. га), горохом – 157 тис. га (147,7 тис. га), вівсом – 136,6 тис. га (117 тис. га).
За минулий тиждень аграрії України посіяли зернові та зернобобові культури на 792,6 тис. га. Тижнем раніше цей показник становив 408,6 тис. га і 375,4 тис. га – ще тижнем раніше.
За інформацією Мінагрополітики, за темпами сівби лідирують Київська область, яка посіяла на 27,1 тис. га пшеницю, на 40,1 тис. га ячмінь, на 4,8 тис. га горох і на 4,3 тис. га овес; Тернопільська посіяла на 18,9 тис. га пшеницю, на 63,6 тис. га ячмінь, на 3,6 тис. га горох і на 5,1 тис. га овес; Хмельницька – на 18,9 тис. га овес; Хмельницька – на 3,8 тис. га овес; Хмельницька – на 3,3 тис. га горох і на 5,1 тис. га овес. га овес; Хмельницька – на 14,8 тис. га пшеницю, на 59,1 тис. га ячмінь, на 2,6 тис. га горох і на 2,5 тис. га овес; Житомирська – на 14,5 тис. га пшеницю, на 16,6 тис. га ячмінь, на 2,8 тис. га горох і на 2,5 тис. га овес; Житомирська – на 14,5 тис. га пшеницю, на 16,6 тис. га ячмінь. га ячмінь, на 2,8 тис. га горох і на 20,1 тис. га овес; Вінницька – на 11,5 тис. га пшеницю, на 55 тис. га ячмінь, на 6 тис. га горох і на 1,1 тис. га овес.
Соняшник посіяно на 1,395 млн га (470,1 тис. га тижнем раніше). У 15 областях сіють сою, під якою вже зайнято 116,3 тис. га. Цукрові буряки посіяно на 223,7 тис. га. У Вінницькій, Полтавській, Хмельницькій та Чернігівській областях сівбу ранніх цукрових буряків завершено.
У Київській, Миколаївській, Одеській, Хмельницькій, Херсонській та Чернігівській областях розпочалася сівба гречки та проса.
Згідно з квітневим прогнозом Мінагрополітики, 2024 року валове виробництво зернових та олійних культур у країні очікується на рівні 74 млн тонн, з яких близько 52,4 млн тонн зернових і 21,7 млн тонн олійних.
Аграрії 2024 року зможуть зібрати 19,2 млн тонн пшениці (2023-го зібрано 22,2 млн тонн), 4,9 млн тонн ячменю (5,7 млн тонн), 26,7 млн тонн кукурудзи (30,5 млн тонн), 5,2 млн тонн сої (4,7 млн тонн), 12,4 млн тонн соняшнику (12,9 млн тонн), 4,1 млн тонн ріпаку (4,7 млн тонн).
Посівні площі зернових і зернобобових культур у 2024 році прогнозуються на рівні 10,6 млн. га, що на 395 тис. га нижче за показник 2023 року.
