Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) у співпраці з Європейською комісією (ЄК) готовий надати допомогу в запуску програм соціального житла, повідомила старша спеціалістка з кредитування ЄІБ Оксана Реміга в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“.
Міністерство інфраструктури та регіонального розвитку прямо зараз займається реформою житлової політики, метою якої, зокрема, є гармонізація українських практик з найкращими європейськими. Один із моментів, який у законопроєкті прописаний буквально штрихом, але необхідний для гармонізації загальної рамки, це соціальне та доступне житло; надалі буде розроблено окремий закон.
“ЄІБ у співпраці з Європейською комісією зобов’язався надати допомогу для запуску цього напряму. Обговорюється можливість цільового кредиту EUR200 млн, який буде підтриманий значним інвестиційним грантом від ЄК. Плюс пакет технічної допомоги, EUR12 млн, який може бути спрямований не тільки на розробку технічних рішень, їхнє впровадження та моніторинг, а й допомогу в розробці нормативної бази”, – повідомила Реміга.
Вона уточнила, що наразі триває активна дискусія між експертами, які брали участь у розробці, групами технічної допомоги, якою може бути майбутня форма цього сектору.
“Ми разом з Єврокомісією намагаємося промотувати модель, яку використовували в Європі після другої світової війни для вирішення проблеми забезпечення житлом“,- зазначила вона.
За її словами, модель соціального житла передбачає, зокрема, що об’єкти мають повністю належати муніципалітету, цей сектор має бути самоокупним і фінансово стабільним.
“Які механізми це (фінстабільність) можуть забезпечити? Один із найпростіших, які використовують у країнах Європи, – у споруджуваному будинку 80% приміщень відводиться під соціальне житло, яке знімають певні соціально вразливі групи за пільговою орендною платою. Це житло не можна викуповувати. Що стосується решти приміщень – житла, комерції, – то її здають за ринковою орендною платою, яка дає змогу забезпечувати функціонування об’єкта”, – пояснила Реміга.
Оскільки в невеликих населених пунктах доходи від комерційних площ складніше забезпечити, ніж у великих містах, можливо, доцільніше для менших муніципалітетів створення об’єднаних регіональних офісів.
Ще один ключовий принцип політики соцжитла – недопущення геттизації.
“Споруди такого житлофонду не повинні розміщуватися компактно, будівлі мають гармонійно вписуватися в загальний міський ландшафт. Важливо також забезпечити соціальну інфраструктуру, хороший транспортний зв’язок”, – зазначила Реміга.
При цьому вона зазначила, що ЄІБ не розглядає участь у програмах доступного житла, соціальної оренди з викупом.
“Ми розглядаємо програми, метою яких є створення, поліпшення якості пакета соціального житла у муніципалітетів. Однак підкреслю: загалом ЄІБ не пропонує програм, кінцевою метою яких є кредити для фізосіб на житло. Тільки створення житла у власності та управлінні муніципалітетів”, – повідомила Реміга.
Старт програми соціального житла можна очікувати не раніше середини осені 2024 року.
“У Євросоюзі та ЄІБ, який є банком Європейського Союзу, є правило: спочатку законодавчі структурні зміни. Однак через вкрай критичну ситуацію в Україні ми готові працювати паралельно. Оскільки вже триває робота над нормативною базою, це дає змогу запускати паралельно адміністративні процедури з нашого боку. Щойно будуть зрозумілі (рамкові) параметри майбутнього законодавства, навіть до того, як воно буде ухвалене і впроваджене, ми можемо почати працювати над проєктами”, – резюмувала Реміга.
Вона додала, що майбутня кредитна програма створення соціального житла з бюджетом у EUR200 млн є пілотною.
“З урахуванням потреб України для вирішення питань житла реально потрібні мільярди. Лише після запуску та налагодження пілотного проєкту, коли зможемо побачити її ефективність і здатність муніципалітетів управляти цим пулом нерухомості, можна говорити про запуск наступних етапів. У цьому ми дуже зацікавлені”, – повідомила Реміга.
В Україні в ніч на понеділок у північних і більшості центральних областей, вдень в Україні, крім північної частини та східних областей, дощі, вдень на півдні країни місцями з грозами, повідомляє Укргідрометцентр.
Вітер західний, південно-західний, 7-12 м/с, вночі в Україні, крім заходу та півдня, місцями пориви 15-20 м/с.
Температура в західних областях уночі 1-6° тепла, на поверхні ґрунту заморозки 0-3°, вдень 6-11° тепла; на решті території вночі 3-8° тепла, вдень 10-15°, у південно-східній частині 14-19°.
На високогір’ї Карпат вночі без опадів, вдень мокрий сніг; температура вночі та вдень близько 0°.
У Києві 22 квітня вночі дощ, удень без істотних опадів. Вітер західний, 7-12 м/с.
Температура вночі 4-6° тепла, вдень 12-14°.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського. Бориса Срезневського в Києві 22 квітня найвища температура вдень була 29,0° у 1950 р., найнижча вночі -2,4° у 1886 р.
У вівторок, 23 квітня, вночі в Україні, крім західних областей, невеликий дощ, вдень без істотних опадів. Вітер змінних напрямків, 3-5 м/с.
Температура вночі 4-9° тепла, у західних областях 1-6° тепла, на поверхні ґрунту заморозки 0-3°; вдень 10-15° тепла, у центральних областях до 19°, у східних та південно-східних областях 16-21°.
На високогір’ї Карпат без опадів, температура вночі 0-5° морозу, вдень 0-5° тепла.
У Києві 23 квітня вночі невеликий дощ, вдень без істотних опадів. Вітер змінних напрямків, 3-5 м/с. Температура вночі 4-6° тепла, вдень 12-14°.
Старт будівництва на Закарпатті інноваційного логістичного центру Horonda Platform, спільного проєкту італійського консорціуму на чолі з FS Group (Державна залізниця Італії) та української NSV Group, заплановано на червень 2024 року, повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” у пресслужбі NSV Group.
Керуючий партнер NSV Group Микола Шаповалов повідомив, що за підсумками зустрічі представників NSV Group, яка відбулася 10 квітня, і міністра бізнесу Італії Адольфо Урсо ухвалили низку рішень, які суттєво вплинуть на розвиток проєкту. Зокрема, вирішено подати заявку від NSV Group за підтримки FS Group (Італійські залізниці) відповідно до закону про “інвестнянь”. Уточнено час старту будівельних робіт – червень 2024 року.
“Земля оформлена, ТУ отримані. Завершуються необхідні заходи для отримання дозволу на “підготовчі роботи”, старт очікуємо в червні. Завершуються проєктні вишукування”, – повідомив Шаповалов.
Серед перспективних нових ініціатив, які обговорювалися під час зустрічі, – створення італійського селища поруч із Horonda Platform.
“Ми задоволені результатами зустрічі. Упевнені, що спільні зусилля українських та італійських партнерів сприятимуть створенню інноваційного логістичного центру, який стане не тільки символом співробітництва двох країн, а й найважливішим фактором розвитку обох економік. Віримо, що зможемо залучити ще більшу кількість італійських бізнесменів до участі у створенні індустріального парку. Ми з нетерпінням чекаємо початку будівництва і пишаємося тим, що зможемо зробити свій внесок у розвиток логістичної сфери України, а отже, у відновлення країни після перемоги”, – резюмував Шаповалов.
Як повідомлялося, проєкт Horonda Platform у селі Горонда Мукачівського району Закарпатської області охоплює 13 га сухого порту, 35 га індустріального парку та силосного сховища ємністю 50 тис. тонн. На першій стадії проєкту заплановано дві залізничні лінії європейського та дві українського формату по 1 км. Також закладено можливість розширення та значного збільшення потужностей.
Палата представників США (нижня палата Конгресу США) в суботу підтримала законопроект про надання допомоги Україні. За – 311 голосів.
Далі законопроєкт буде передано на розгляд верхньої палати парламенту США – Сенату.
Після чого він буде відправлений на підпис президенту США. Після підпису президента він набуде чинності.
Схвалений Палатою представників законопроект передбачає виділення майже $61 млрд на цілі, пов’язані з підтримкою України. З них $23,2 млрд призначаються на поповнення збройових запасів США.
Раніше повідомлялося, що президент США Джо Байден провів телефонну розмову з чотирма лідерами Конгресу, під час якої наголосив на “нагальній необхідності” ухвалення Палатою представників законопроєкту про допомогу Ізраїлю та Україні.
У лютому Сенат схвалив пакет екстрених видатків на суму $95 млрд, що включає $60 млрд для підтримки України, а також кошти для Ізраїлю, Тайваню і гуманітарну допомогу палестинцям у секторі Газа.
Однак республіканці в Палаті представників виступили за поділ допомоги Ізраїлю, Україні та іншим союзникам США. 1 квітня спікер Палати представників Майк Джонсон заявив, що законопроєкт про підтримку України включатиме “деякі важливі нововведення”, можливо, надання допомоги в кредит.
15 квітня Майк Джонсон представив чотири окремі законопроекти щодо фінансування допомоги США для України, Ізраїлю, Тайваню, а також інших пріоритетів національної безпеки.
Південна Корея виділить Україні цього року гуманітарну допомогу в розмірі $200 млн у рамках обіцяного пакета допомоги на суму $2,3 млрд, повідомляє “Ренхап” із посиланням на міністерство фінансів.
Згідно з ним, уряд Південної Кореї планує виділити початкові $200 млн цього року у вигляді гуманітарної допомоги для задоволення надзвичайних потреб України, а $2,1 млрд, що залишилися, з 2025 року буде надано у вигляді довгострокових позик під низькі відсотки через Фонд співробітництва в галузі економічного розвитку (EDCF).
Зазначається, що Південна Корея також пожертвує по $50 млн Світовому банку та Європейському банку реконструкції та розвитку на їхні проєкти з надання допомоги Україні.
Президент Південної Кореї Юн Сок Єль пообіцяв надати Україні додаткову допомогу в розмірі $2,3 млрд під час саміту G20 у Нью-Делі у вересні 2023 року.
Виробник солоду ПрАТ “Славутський солодовий завод” (с. Крупець Хмельницької обл.), що входить до міжнародної агропромислової групи Soufflet, у 2023 році наростив чистий прибуток у 4 рази порівняно з 2022 роком – до 388,57 млн грн.
Згідно з повідомленням компанії в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), її дохід за рік збільшився на 15,3%, до 1,671 млрд грн, активи – в 3,7 раза, до 1,073 млрд грн, а сумарні боргові зобов’язання скоротилися в 2,7 раза до 128,915 млн грн.
При цьому підприємство збільшило чисельність персоналу на п’ять співробітників, до 83 осіб.
Згідно з повідомленням, на річних зборах акціонерів 19 квітня акціонерам буде запропоновано отриманий прибуток спрямувати на розвиток ПрАТ і поповнення обігових коштів, за підсумками фінансово-господарської діяльності за 2023 рік дивіденди не нараховувати й не платити.
ПрАТ “Славутський солодовий завод” належить АТ “Міжнародна компанія Солодовень”, засновником якої є Compaginie Internationale de Malteries (Франція) – компанія, створена шляхом злиття групи компаній Soufflet Group і французького агрокооперативу Invivo.
Soufflet Group, вона один із найбільших у світі виробників солоду, має 28 солодових заводів у Європі, Азії та Південній Америці. Компанія є найбільшим виробником борошна у Франції, виробляє хліб і кондитерські виробів у Франції та Португалії, а також працює на міжнародному ринку зерна через торговий підрозділ Soufflet Negoce.
