Українські підприємства в січні-березні поточного року збільшили імпорт міді та мідних виробів у вартісному вираженні на 47,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $42,018 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, експорт міді та мідних виробів за вказаний період скоротився на 16,9% – до $18,138 млн млн.
У березні імпортовано міді на $12,893 млн, експортовано – на $7,242 млн.
Крім того, Україна в січні-березні 2024 року наростила імпорт нікелю та виробів із нього у 2,4 раза порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до $7,697 млн (у березні – $2,267 млн), алюмінію та виробів із нього – на 20%, до $98,535 млн (у березні – $38,102 млн). Водночас наростила ввезення свинцю та виробів із нього на 30,1% – до $281 тис. (у березні – $140 тис.), імпорт олова та виробів із нього знизився на 4,3% – до $620 тис. (у березні – $113 тис.), а також наростила імпорт цинку і цинкових виробів – на 55,6%, до $11,860 (у березні – $5,454 млн).
Експорт алюмінію та виробів із нього за перші три місяці 2024 року зріс на 1,2% порівняно з порівнянним періодом роком раніше – до $23,387 млн (у березні – $7,769 млн), свинцю та виробів із нього знизився на 36,1% – до $2,834 млн (у березні – $1,076 млн), нікелю та виробів становив $94 тис. (у березні – $45 тис.), тоді як у січні-березні-2023 він був $92 тис.
Експорт цинку за три місяці цього року становив $44 тис. (у березні – $24 тис.), тоді як у січні-березні-2023 він становив $46 тис. Експорт олова та виробів становив $81 тис. (у березні – $47 тис.) проти $48 тис. в аналогічному періоді роком раніше.
Як повідомлялося, Україна у 2023 році наростила імпорт міді та мідних виробів у 2,2 раза порівняно з 2022 роком – до $140,795 млн, експорт скоротила на 20,1% – до $72,078 млн.
Крім того, Україна за 2023 рік знизила імпорт нікелю та виробів на 74,2% порівняно з 2022 роком – до $15,391 млн, алюмінію та виробів із нього наростила на 7,7%, до $366,463 млн.
Водночас знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 65,2% – до $989 тис., імпорт олова та виробів із нього – на 23%, до $2,728 млн, але наростила цинку і цинкових виробів – на 18,8%, до $45,966 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього минулого року зріс на 0,7% порівняно з 2022 роком – до $97,616 млн, свинцю та виробів із нього зріс на 23,5% – до $14,778 млн, нікелю та виробів становив $532 тис., тоді як за 2022 рік він був $1,268 млн.
Цинку за кордон у 2023 році поставлено на $130 тис. проти $1,331 млн у 2022-му. Експорт олова і виробів становив $159 тис. проти $424 тис. за 2022 рік.
Українські підприємства 2022 року знизили імпорт міді та мідних виробів у вартісному виразі на 64,3% порівняно з попереднім роком – до $65,370 млн, а їхній експорт зменшився на 56,3% – до $90,245 млн.
Крім того, Україна 2022 року скоротила імпорт нікелю та виробів із нього на 49,9% порівняно з 2021 роком – до $59,754 млн, алюмінію та виробів із нього – на 33,4%, до $340,398 млн. Водночас знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 66,6% – до $2,839 млн.
Імпорт олова і виробів з нього впав на 33,5% – до $3,312 млн, а також скоротилося ввезення цинку і цинкових виробів – на 58,7%, до $38,690 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього за 2022 рік знизився на 42,7% порівняно з 2021 роком – до $96,972 млн, свинцю та виробів із нього – на 68,7% – до $11,970 млн, нікелю та виробів – на 73,9%, до $1,268 млн.
Експорт цинку за 2022 рік становив $1,331 млн, тоді як 2021 року він становив $550 тис. Експорт олова та виробів 2022 року становив $424 тис. проти $346 тис. за попередній рік.
Первинні реєстрації нових автобусів (включно з мікроавтобусами) в Україні в березні-2024 знизилися на 17%, або на 16 од. до березня минулого року – до 78 од., свідчить оприлюднена асоціацією “Укравтопром” статистика.
При цьому порівняно з лютим-2024 попит на автобуси скоротився на 27,8%, або на 30 машин.
Згідно зі статистикою, лідерство на ринку зберіг український Ataman із реєстрацією 21 автобуса проти 37 у березні-2023. Друге місце в автобусів “Еталон”, реєстрації яких зросли до 20 машин порівняно із сімома в березні-2023. Але порівняно з лютим поточного року їхні продажі впали на третину.
Третє місце, як і роком раніше, у Ford із 19-ма автобусами (на два менше),
четвертим став Volkswagen із 10-ма машинами (у березні-2023 не реєструвалися), замикає п’ятірку Fiat із трьома машинами.
Турецькі автобуси Temsa в березні не реєструвалися (роком раніше – одна машина). Ця марка, як повідомлялося, запланувала істотно зміцнити свої позиції в Україні.
Таким чином, у січні-березні 2024 року первинні реєстрації автобусів в Україні скоротилися на 27,6% до того самого періоду 2023 року – до 305 од.
“Укравтопром” також повідомляє, що на ринку автобусів України частка нових у березні становила 53%, а з урахуванням старих парк автобусів (включно з мікроавтобусами) становив 146 од. – на 18% менше, ніж у березні-2023 і на 19% менше за показник лютого поточного року.
Трійку лідерів у сегменті старих машин сформували Mercedes-Benz – 22 од.; Volvo – 11 од. і Van Hool – 9 од.
У 2023 році загальні первинні реєстрації нових автобусів усіх класів в Україні становили 1701 од. – на 86% більше, ніж у 2022 році.
Українські підприємства в січні-березні поточного року наростили експорт брухту чорних металів на 52,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 61,261 тис. тонн із 40,255 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у березні було експортовано 20,907 тис. тонн металобрухту (у лютому – 23,194 тис. тонн, у січні – 17,160 тис. тонн).
У грошовому вираженні експорт металобрухту зріс на 65,7% – до $19,431 млн з $11,725 млн.
Експорт металобрухту в січні-березні здійснювався в Польщу (90,56%), Грецію (5,42%) і Німеччину (3,89%).
У перші три місяці року країна імпортувала 254 тис. тонн металобрухту на $94 тис. Імпорт здійснювали зі Словаччини (68,82% у грошовому вираженні), Польщі (13,98%) і Нідерландів (10,75%), тоді як у січні-березні-2023 було ввезено зі Словаччини 46 тонн брухту на $16 тис.
Як повідомлялося, брухтозбиральне підприємство України 2023 року наростило вивезення металобрухту з країни в 3,4 раза порівняно з попереднім роком – до 182,485 тис. тонн із 53,557 тис. тонн. У грошовому вираженні вивезення зросло в 2,74 раза – до $52,723 млн з $19,271 млн.
Раніше президент “Укрметалургпрому” Олександр Каленков у колонці на сайті “Інтерфакс-Україна” констатував: металобрухт вивозять через Євросоюз, де діє пільгове експортне мито в розмірі EUR3 за тонну, і вже звідти сировину перенаправляють до реальних клієнтів. Він зазначив, що експортувати сировину одразу до клієнтів коштувало б EUR180 експортних мит – і на цьому український бюджет уже втратив 350 млн грн.
Глава “Укрметалургпрому” закликав тимчасово заборонити експорт брухту чорних металів для забезпечення метпідприємств стратегічно важливою сировиною в умовах триваючої війни. Він також уточнив, що тонна металобрухту, перероблена на сталь, дає в бюджет у 10 разів більше, ніж експортне мито в ЄС, – близько $300 за тонну.
Україна 2022 року знизила експорт брухту чорних металів в 11,5 раза порівняно з попереднім роком – до 53,557 тис. тонн, у грошовому вираженні він скоротився в 12,4 раза – до $19,271 млн.
Фінансування дефіциту держбюджету, млрд грн
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Український уряд у рамках підготовки до наступного опалювального сезону зосередиться на якнайшвидшому спорудженні об’єктів малої генерації для Харкова та інших міст із подальшим переходом до будівництва великих газотурбінних установок у більш середньостроковій перспективі.
Про це повідомив віцепрем’єр-міністр із відновлення України Олександр Кубраков в ефірі національного телемарафону “Єдині новини” ввечері в п’ятницю.
“Термінові об’єкти невеликої потужності саме для таких міст, як Харків, ми будемо намагатися зробити до наступного опалювального сезону разом із партнерами. Є когенераційні установки, які вже надаються урядами деяких країн. І для Харкова це можливо буде основним виходом на цей сезон”, – сказав він.
За словами віцепрем’єра, наразі на урядовому рівні та в тісних консультаціях із місцевою владою складається відповідний план дій, який має бути реалізований до початку зими.
“Якщо говорити про більш середньострокову перспективу, великі газотурбінні установки великої потужності з високим ККД – це якраз наше майбутнє. Нам необхідно кілька гігават таких потужностей по країні”, – зазначив Кубраков.
Як він пояснив, проєкти спорудження газотурбінних установок є досить привабливими для інвесторів завдяки, зокрема, їхньому високому ККД і низькій собівартості виробництва електроенергії.
“Я сподіваюся, що експортно-кредитні агентства тих країн, які виробляють таке обладнання – США, Німеччина, Японія – зможуть надати нам фінансування під обладнання своїх виробників, і ми зможемо цей план реалізувати”, – констатував віце-прем’єр.
Як повідомлялося, нині внаслідок ворожих масованих атак в Україні зруйновано понад 85% потужностей теплової генерації та близько 50% – гідрогенерації.
За словами екс-міністра енергетики Ольги Буславець, у травні цього року дефіцит електроенергії в Україні може становити близько 3 ГВт.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що Україна прагне якнайшвидше розпочати переговорний процес щодо вступу до Європейського Союзу – не пізніше червня поточного року, повідомляє Департамент комунікацій Секретаріату Кабінету міністрів України в п’ятницю.
“Розраховуємо, що ЄС без затримок затвердить для нас переговорну рамку. Не бачимо жодних об’єктивних перешкод, які могли б цьому завадити. Нас активно підтримують усі європейські країни”, – сказав Шмигаль на панелі “Європейська інтеграція України, її областей і територіальних громад” у рамках форуму “Життя регіонів в умовах війни”.
Він додав, що в України є надійні партнери в ЄС, які готові допомагати і ділитися досвідом для успішного проходження процесу переговорів.
Прем’єр зазначив, що Україна виконала всю домашню роботу для початку переговорів про вступ до ЄС. “Єврокомісія підтвердила виконання Україною всіх умов. Ми продемонстрували злагоджену скоординовану роботу. Президент сьогодні озвучив пропозицію розробити інфраструктуру євроінтеграції. Це мають бути представники – від уряду до громад – які працюватимуть із європейськими фондами”, – сказав Шмигаль.
Він додав, що український уряд зі свого боку готовий допомогти громадам залучати якомога більше коштів з ЄС. Водночас, головною проблемою залишається вміння громад готувати та презентувати відповідні проєкти. “Це має стати пріоритетом для громад. Оскільки цього року в нас відкривається доступ до європейських фондів. Україна перейшла від статусу кандидата до статусу переговорника. І це дає нам додаткові можливості”, – зазначив Шмигаль.
