В Україні 1 квітня прогнозується суха, тепла погода. Як повідомив Укргідрометцентр, у понеділок вез опадів. Вітер переважно південний, 7-12 м/с, у Карпатах, вдень і в західних областях місцями пориви 17-22 м/с.
Температура вночі 5-10° тепла, у західних областях 9-14°; вдень 19-24°, на високогір’ї Карпат і узбережжі морів 14-19°.
У Києві в понеділок, 1 квітня, без опадів. Вітер південний, 7-12 м/с. Температура вночі 8-10° тепла, вдень 21-23°.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського. Бориса Срезневського в Києві 1 квітня найвища температура вдень була 20,3 у 2016 р., найнижча вночі -8,7 у 1931 р.
У вівторок, 2 квітня, в Україні без опадів, лише вночі в Карпатах і на Закарпатті, вдень у західних і місцями північних областях короткочасні дощі, окремі грози.
Вітер південний із переходом на західний, 7-12 м/с, вночі в Карпатах, вдень по Україні, місцями пориви 15-20 м/с, на високогір’ї Карпат 25-30 м/с.
Температура вночі 9-14°, вдень 19-24°, у західних областях та на узбережжі морів місцями 11-16°.
У Києві у вівторок, 2 квітня, мінлива хмарність, без істотних опадів. Вітер південний із переходом на західний, 7-12 м/с, вдень пориви 15-18 м/с. Температура вночі 12-14°, вдень 21-23°.
З 31 березня Болгарія і Румунія стануть членами Шенгенської зони: правила Шенгену застосовуватимуться в обох країнах-членах, зокрема щодо видачі шенгенських віз, а контроль на внутрішніх повітряних і морських кордонах буде скасовано.
Про це в суботу повідомляє прес-служба Європейської комісії.
“Комісія рішуче вітає це досягнення, яке послідувало за історичним рішенням Ради від грудня 2023 року. Вступ до Шенгенської зони цих двох держав-членів зробить спільну зону привабливішою за рахунок значного розширення найбільшої у світі спільної території без внутрішнього прикордонного контролю”, – йдеться у пресрелізі.
Коментуючи цю подію, президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила: “Завтра знаменує важливий день: Болгарія і Румунія приєднуються до Шенгенської сім’ї. Я вітаю скасування внутрішніх повітряних і морських прикордонних перевірок. Це великий успіх для обох країн. І історичний момент для Шенгенської зони – найбільшої зони вільного пересування у світі. Разом ми будуємо сильнішу і єдину Європу для всіх наших громадян”.
АТ “Єврокар” (Соломоново Закарпатської обл.), що випускає автомобілі Skoda і входить до групи компаній “Атолл Холдинг”, завершило 2023 рік, за попередніми даними, з чистим прибутком 37,25 млн грн, що майже у 2,2 раза менше за аналогічний показник 2022 року.
Згідно з оголошенням про проведення річних зборів акціонерів 30 квітня, внаслідок цього нерозподілений прибуток на початок 2024 року зріс на 16,5% – до 262,95 млн грн.
Акціонери планують спрямувати отриманий чистий прибуток, як і роком раніше, на поповнення обігових коштів, дивіденди не нараховувати і не виплачувати.
Згідно з публікацією, за минулий рік “Єврокар” наростив поточні зобов’язання на 85,4% – до 290,21 млн грн, а довгострокові збільшив незначно (на 3,2%) – до 1 млрд 460 млн грн.
Сумарна дебіторська заборгованість становила 707 млн грн, скоротившись за рік на 22,7%, а активи загалом збільшилися на 10,5% до 2 млрд 278 млн грн за рахунок зростання запасів у 2,5 раза до 767,12 млн грн, грошових коштів на 19,2% – до 82,05 млн грн.
“Єврокар” випускає легкові автомобілі з грудня 2001 року. Завод із червня 2022 року відновив великовузлове складання (SKD) автомобілів Škoda, зупинене з початком військової агресії РФ в Україні, але не оприлюднює статистики їхнього виробництва.
За даними Auto-Сonsulting, у 2023 році, як і роком раніше, автомобілі Skoda посіли четверту сходинку рейтингу продажів нових легкових авто в Україні, з приростом на 74,7% – до 4,95 тис. од., водночас частка ринку зросла до 7,61% порівняно з 7,08%.
Згідно з даними НКЦПФР на третій квартал 2022 року понад 68,84% акцій АТ “Єврокар” володіє АТ “Атолл Холдинг”, бенефіціаром-контролером якого є Олег Боярин, ще 20% володіє ТОВ “Простір Капітал”, 10% – польська “Іберія Мотор Компані”.
За даними Clarity-project, у 2023 році завод збільшив чистий дохід на 73,6% до попереднього року, до 4 млрд 226 млн грн.
ПрАТ “Південкокс” (Кам’янське Дніпропетровської обл.) за підсумками 2023 року скоротило чистий збиток на 95,2% порівняно з попереднім роком – до 58 млн 25,2 тис. грн.
Як повідомляється в порядку денному річних зборів акціонерів, які пройдуть дистанційно, голосування розпочнеться 12 квітня поточного року і завершиться 30 квітня.
Акціонери мають намір підбити підсумки роботи у 2023 році та затвердити звіти, а також домовитися про погашення отриманого за рік збитку за рахунок прибутку майбутніх періодів.
Крім того, акціонери схвалять значні правочини, вчинені у 2021-2023 рр., а також попередньо схвалюватимуть правочини на рік від дати їхнього схвалення, тобто на 2024 рік і початок 2025-го.
Збори ухвалять рішення про продаж ПрАТ власних акцій, викуплених в акціонерів або придбаних в інший спосіб.
Як повідомлялося, “Південкокс” завершив 2022 рік із чистим збитком у розмірі 1 млрд 206,942 млн грн, тоді як у 2021 році отримало чистий прибуток у розмірі 1 млрд 292,672 млн грн.
За даними НДУ на третій квартал 2023 року, у власності Dashuria Ltd. (Кіпр) перебуває 94,9565% акцій підприємства.
У звіті Metinvest B.V. (Нідерланди) за 2018 рік повідомлялося, що компанія придбала 23,71%-ву частку в “Південкоксі” за $30 млн.
Статутний капітал ПрАТ “Південкокс” – 171,918 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
Правляча партія президента Південної Кореї Юн Сок Йоля “Сила народу” лідирує за популярністю за результатами громадського опитування напередодні парламентських виборів, запланованих у квітні, повідомляють західні ЗМІ з посиланням на дані дослідження організації Gallup Korea.
Так, згідно з опитуванням, близько 37% виборців готові підтримати “Силу народу”, тоді як 29% мають намір віддати голос головній опозиційній Демократичній партії. На третьому за популярністю у південнокорейців місці опинилася Корейська інноваційна партія – у неї 12%. Це нова партія, її створив політик Чо Гук, який обіймав посаду міністра юстиції за президента Мун Чже Іна.
Опитування проводила організація Gallup Korea серед понад 1 тис. осіб.
Парламентські вибори в країні заплановано на 10 квітня.
Раніше аналітичний центр Experts Club та Максим Уракін презентували аналітичний матеріал про найважливіші вибори в країнах світу у 2024 році, детальніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/73DB0GbJy4M
Підписатися на канал можна тут: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Учасники Конгресу “Реформа системи публічних фінансів – шлях до відновлення України” та представники бізнесу звернулися до президента України Володимира Зеленського із закликом реалізувати завдання, визначені провідними аналітичними центрами та бізнес-об’єднаннями як ключові пріоритети цього року.
Згідно з опублікованим у п’ятницю зверненням Української ради бізнесу (УББ), до ключових інституційних реформ бізнес відніс перезавантаження БЕБ і Держмитслужби з обранням глави на відкритому конкурсі з вирішальним голосом міжнародних партнерів, переатестацією співробітників упродовж року та затвердженням KPI, а також встановленням ринкових зарплат співробітникам Держмитслужби.
Також пріоритетними напрямками названо перезавантаження Держподатслужби на тих самих умовах, що й Держмитслужби, зокрема, створенням якісних Рад громадського контролю, а також запровадженням інклюзивного підходу у формуванні державних політик і стратегій.
“Роботі над законопроєктами та поданню їх до розгляду Верховною Радою має передувати експертне та публічне обговорення відповідної стратегії та державної політики. Покращити якість законодавчого процесу – передбачити обов’язковість подання аналізу регуляторного впливу всіма суб’єктами законодавчої ініціативи та необхідність певної мінімальної кількості депутатів-авторів для реєстрації проєкту закону. Обмеження подання альтернативних законопроєктів з одного й того самого питання, щоб унеможливити законодавчий спам”, – ідеться в заяві.
Щодо відновлення, розвитку економіки та збереження економічного потенціалу, то бізнес просить впровадити оптимальну модель бронювання працівників на підставі економічних показників, яка дає змогу у цифровий спосіб забронювати військовозобов’язаного за добу (е-бронювання), що сприятиме збільшенню податкових надходжень до бюджету, детінізації заробітних плат та збільшенню стійкості всіх форм бізнесу, включно з ФОПами.
Крім того, бізнес просить забезпечити ефективний і прозорий механізм виїзду за межі України у відрядження та ділові поїздки для керівників компаній, найманих працівників і ФОПів, а також впровадити системи підтримки та стимулювання підприємництва на територіях можливих бойових дій у деокупованих громадах.
Звертаючись до президента і нардепів, бізнес закликає запобігти тиску правоохоронних органів, оскільки це призводить до значних економічних втрат і зриву надходжень до держбюджету. Для цього підприємці рекомендують встановити принцип презумпції невинуватості платника податків (щоб не платник доводив свою невинуватість, а орган доводив наявність вини), концентрацію функцій досудового розслідування економічних злочинів винятково у БЕБ, встановити особисту відповідальність слідчих (прокурорів та суддів) за порушення КПК та стандартів діяльності прокурорів у сфері захисту інвестицій під час досудового розслідування, які вже ухвалено та мають стати обов’язковими.
Для зменшення тиску бізнес також рекомендував автоматизувати закриття кримінальних справ, які “зависли” на роки, забезпечити необхідні запобіжники для швидкого та неупередженого досудового слідства, встановити чіткі строки досудового розслідування в усіх кримінальних провадженнях та судового контролю за їхнім дотриманням, встановити граничний строк для повернення вилученого майна або зняття арешту (10 діб), а також відповідальність слідчого за невиконання рішення суду.
Бізнес також пропонує запровадити щомісячне звітування щодо кримінальних справ, які розслідуються понад 6-ти місяців та арештованого (вилученого) за ними майна в розрізі правоохоронних органів і забезпечити захист прав учасників кримінального провадження (законопроєкт №9211 за основу, з доповненнями до другого читання).
У рамках реформи податкової системи та митного законодавства бізнес проситиме знизити сукупне податкове навантаження на фонд оплати праці та замінити податок на прибуток податком на виведений капітал після завершення воєнного стану з підготовкою відповідних законодавчих змін заздалегідь, а також змінити ідеологію СМКОР із “каральної” на аналітичну, запровадити граничний термін блокування податкових накладних із підвищенням обов’язкового порогу реєстрації платником ПДВ.
У заяві бізнес-асоціацій наголошується, що потрібно забезпечити збереження поточної спрощеної системи оподаткування, мінімізувавши зловживання нею, зокрема: законодавчо визначити критерії розмежування трудових відносин і фрілансу. Для цього замінити широку фіскалізацію ФОПів 2-ї та 3-ї груп ЄП на фіскалізацію винятково ризикових категорій платників, які мають високу ймовірність досягнення лімітів ЄП.
Бізнес розраховує на збереження незмінності гарантованих зобов’язань щодо умов ведення бізнесу в податковому режимі “Дія.сіті” впродовж 25 років та забезпечити повноцінний автоматичний обмін інформацією з іншими країнами, створити дієвий механізм автоматизованого зіставлення документів про митну вартість товарів.
Щодо скорочення неефективних видатків держбюджету, то підприємці просять переглянути видатки з метою їхньої оптимізації, збільшити ефективність використання та адаптувати обсяг держвидатків з урахуванням нових демографічних реалій (стосується скорочення видатків на представницькі органи держвлади, системи правосуддя, освіти, охорони здоров’я та житлових субсидій).
Також бізнес очікує від влади встановлення об’єктивних KPI для всіх бюджетних програм, публічного оприлюднення кошторисів бюджетних установ і проведення моніторингу ефективності витрачання коштів на держпрограми.
Уточнюється, що звернення підписали 18 бізнес-асоціацій, серед них: Асоціація платників податків України, Асоціація приватних роботодавців, Асоціація ІТ-Ukraine, Всеукраїнська Аграрна Рада, Всеукраїнська професійна асоціація підприємців, СУП, Board, CLUB100, СЕО Club, CFO Club, Kharkiv ІТ Cluster, Нафтогазова асоціація України, ТПП, Український кластерний альянс, Українська федерація індустрії безпеки, УКАБ, Українська асоціація прямих продажів, Укрхарчопром.
Також документ підписали три коаліції бізнес-об’єднань – УСБ, Коаліція бізнес-спільнот за модернізацію України та Національна Бізнес Коаліція.
