У статті зібрано та проаналізовано основні макроекономічні індикатори України. У зв’язку з набранням чинності Законом України “Про захист інтересів суб’єктів господарювання в період дії воєнного стану або стану війни” Державна служба статистики України призупиняють публікацію статистичної інформації на період дії воєнного стану, а також упродовж трьох місяців з моменту його завершення. Винятком є публікація інформації про індекс цін споживачів, окремої інформації за статистичними показниками 2021 року та за період січень-лютий 2022 року. У статті проаналізовано відкриті дані від Держстату, Нацбанку, аналітичних центрів.
Кандидат економічних наук Максим Уракін представив аналіз макроекономічних тенденцій в Україні та світі, що ґрунтується на офіційних даних Держстату України, НБУ, ООН, МВФ і Світового банку.
Макроекономічні Показники України
Максим Уракін навів дані директорки Інституту демографії та соціальних досліджень Елли Лібанової, яка передбачає повернення приблизно 50% громадян після війни.
“Демографія – це важливий фактор для відновлення економіки, але при цьому не можна ігнорувати загрозу депопуляції та дефіциту робочої сили. У середньостроковій перспективі зниження потенціалу демографічного зростання в Україні компенсується тільки міграцією”, – підкреслив Уракін.
Експерт зазначив, що основними ризиками для економіки залишається тривалість війни та нестабільність міжнародної допомоги.
“У третьому кварталі 2023 року зростання ВВП України сповільнилося до 8,2%. Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі збільшилося в 3,2 раза, що є тривожним сигналом. Держборг трохи знизився порівняно з серпневими показниками, проте вже у 2024 році він може вперше перевищити ВВП країни, що створює значні ризики для економічної стабільності”, – зазначив економіст.
Перспективи Глобальної Економіки
Максим Уракін також проаналізував світову економіку, відзначаючи сповільнення зростання у 2024 році до 2,2%.
“Однією з ключових причин уповільнення глобального економічного зростання є зниження темпів ВВП у розвинених країнах. Ми спостерігаємо найнижчий підйом ВВП у розвинених країнах із 1980-х років, за винятком періодів світової фінансової кризи та пандемії COVID-19. Безпрецедентний цикл підвищення відсоткових ставок найбільшими центробанками останніми роками також відіграв значну роль у сповільненні зростання. Це підвищення ставок викликане необхідністю контролю інфляції, але водночас воно обмежує економічну активність”, – пояснює експерт.
За словами експерта, поточна макроекономічна ситуація в Україні та світі потребує подальшого аналізу. Для України основними викликами в найближчі роки стануть необхідність відновлення України після війни та управління державним боргом.
Інфлюенсери, партнери та представники ЗМІ завітали на оновлене меню сніданків. Презентація супроводжувалася чарівними мелодіями саксофона. За відмінний настрій відповідав ведучий події — неперевершений Сергій Комаровський.
Гості змогли не тільки насолодитися новими позиціями з меню, серед яких окремий розділ духмяної вранішньої випічки, а й взяти участь у майстер-класі від бренд-шефа Сергія Башинського та шеф-кондитера Антона Штипи з приготування японського омлету з овочами та гуакамоле. Також Fenix частував гостей просеко, яке наразі безлімітно супроводжує неспішні сніданки щовихідних з 9:00 до 15:00.
Ми були раді запросити всіх гостей до ресторану Fenix на цю приголомшливу подію та подарувати вам весняний настрій та натхнення!
До нових зустрічей у Fenix!
Ресторан Fenix
Бул. Лесі Українки, 30А
096 998 98 96
В Україні з початку березня почало поступово дешевшати пшеничне борошно через проблеми з транзитом через Польщу, де страйкуючі фермери постійно блокують кордони, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
“Надмірна кількість пропозицій борошна і помірний попит як внутрішніх, так і експортно-орієнтованих компаній продовжують чинити тиск на ціни. Реалізувати борошно на експортний ринок майже не вдається через страйки на польських кордонах, що також впливає на поступове зниження цін”, – зазначили аналітики.
За їхньою інформацією, від початку місяця ціни на борошно вищого ґатунку знизилися на 100-300 грн/тонна і станом на 15 березня фіксуються переважно в межах 9700-11100 грн/тоннаEXW.
Загальна площа житлових будинків, на які видано дозволи на виконання будівельних робіт (нове будівництво), за підсумками 2023 року скоротилася на 37% порівняно з 2022 роком – до 4,2 млн кв. м, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За даними статвідомства, у січні-грудні 2023 року загальна площа нового будівництва багатоквартирних будинків знизилася на 38,2% до попереднього року – до 4 млн 33,6 тис. кв. м, тоді як одноквартирних – зросла на 26,5%, до 164,5 тис. кв. м. Кількість заявлених на старту будівництва квартир у багатоквартирних будинках зменшилася в 1,8 раза і становила 46,2 тис. кв. м.
У Києві 2023 року загальна площа нового будівництва житла скоротилася на 66% до 2022 року – до 299,4 тис. кв. м, у Київській області – на 67%, до 616,1 тис. кв. м.
Згідно з Держстатом, у Львівській області обсяг нового будівництва скоротився на 14% до попереднього року – до 870,3 тис. кв. м, Хмельницькій – на 5,3%, до 313,1 тис. кв. м.
Водночас в Івано-Франківській області обсяг нового будівництва у 2023 році становив 469 тис. кв. м, що у 2,3 раза перевищує показник попереднього року. Приріст обсягів також зафіксовано в Чернівецькій області – “плюс” 275,4%, до 225,4 тис. кв. м, Закарпатській – “плюс” 79,3%, до 256 тис. кв. м, Вінницькій – “плюс” 77,4%, до 230,6 тис. кв. м.
В інших областях України обсяг нового будівництва торік показав падіння до попереднього і становив менше ніж 200 тис. кв. м.
Держстат нагадує, що показники наведено без урахування тимчасово окупованих російською федерацією територій і частини територій, на яких тривають (велися) бойові дії.
Як повідомлялося, загальна площа нового будівництва житла у 2022 році становила 6,67 млн кв. м, у 2021 році – 12,7 млн кв. м.
“Кернел”, одна з найбільших українських агропромислових груп, станом на березень 2024 року, повернувся до довоєнних обсягів експорту агропродукції морем, повідомив керівник департаменту перевалки та флоту агрохолдингу Юрій Кізлевич під час онлайн-конференції Центру економічних стратегій “Виклики на морі та кордоні. Яке майбутнє у зовнішньої торгівлі України?”.
“Ми інвестуємо в інфраструктуру. Станом на сьогодні ми дійсно повернулися до довоєнних обсягів експорту. Під час повномасштабного вторгнення ми продовжили інвестувати в портові термінали. Зараз уже володіємо певним кластером терміналів, як зернових, так і з перевалки рослинних олій”, – розповів він.
За інформацією Кізлевича, “Кернел” займається перевалкою не тільки власних агротоварів, а й надає цю послугу іншим операторам, що позитивно позначається на внутрішньому ринку і на експорті країни.
Керівник департаменту перевалки і флоту “Кернел” зазначив, що в агрохолдингу бачать перспективи для нарощування експорту Чорноморським морським коридором.
При цьому він уточнив, що 70% експортних поставок “Кернела” – це неєвропейські напрямки, а країни Азії, Близького Сходу, Північної Африки, а лише потім частина Західної Європи.
Говорячи про вартість логістики, Кізлевич констатував, що від початку війни її доводиться ділити на дві складові: внутрішньодержавну і морську. З першою в усіх операторів внутрішнього ринку є проблеми, зокрема щодо об’єктів, де було пошкоджено інфраструктуру.
“Однак завдяки плідній співпраці бізнесу та держави ми бачимо, що знаходяться оптимальні способи розв’язання проблемних інфраструктурних завдань. Inland-логістика вельми динамічно змінюється з урахуванням наявних каналів експорту. Ми бачимо, що цей процес став більш плановим і керованим, таким, який можна порівняти з довоєнним рівнем”, – зазначив він.
Характеризуючи морську логістику України, Кізлевич підтвердив вплив фактора військової премії і на загальну вартість експортних перевезень.
“Безумовно, є фактор військової премії, яку необхідно платити судновласникам на захід суден (в українську частину акваторії Чорного моря – ІФ-У). Фрахт флоту став дорожчим. Якщо дивитися на “зерновий коридор”, його першу українську версію, то можемо констатувати величезні втрати на сплаті портових зборів за простій великотоннажного флоту. Це мільйони, десятки мільйонів втрат”, – повідомив керівник департаменту перевалки та флоту “Кернел”.
Водночас він наголосив, що учасники ринку бачать позитивну динаміку щодо зниження страхових тарифів, що є позитивним сигналом і вселяє надію на більш стабільне функціонування морських шляхів України у 2024 році.
Агрохолдинг “Кернел” до війни посідав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (приблизно 7% світового виробництва) і її експорту (приблизно 12%). Є одним з найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
Чистий прибуток “Кернела” за 2023 ФР склав $299 млн, тоді як попередній рік компанія завершила з чистим збитком $41 млн. Виручка агрохолдингу за 2023ФР скоротилася на 35% – до $3,455 млрд, проте EBITDA зросла в 2,5 раза – до $544 млн.
Наглядова рада страхової компанії “ББС Іншуранс” (раніше СК “Брокбізнес”, Київ) 14 березня ухвалила рішення про припинення діяльності вінницької та харківської філій, повідомила компанія в системі розкриття інформації НКЦПФР.
Згідно з повідомленням, причини ухвалення рішення – оптимізація мережі відокремлених підрозділів.
Як повідомлялося, компанія працює на українському ринку страхування понад 25 років і представлена в усіх регіонах країни. Має 39 ліцензій на добровільні та обов’язкові види страхування.
У січні-вересні 2023 року компанія зібрала 273,5 млн грн валових премій, що на 47,7% більше, ніж за аналогічний період роком раніше, виплатила 85,6 млн грн, що на 79,3% більше страхових виплат, ніж за аналогічний період 2022 року. Рівень виплат зріс на 5,51 п.п. – до 31,29%.
