Кабінет міністрів виділив додаткові 2,5 млрд грн. для будівництва інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
“Ключове завдання для нас цього року – посилення обороноздатності. У цьому контексті сьогодні є два важливих рішення. Виділяємо з резервного фонду додаткові майже 2,5 млрд грн. для будівництва інженерно-технічних і фортифікаційних споруд”, – сказав Шмигаль на засіданні уряду в п’ятницю.
За його словами, з цих коштів 1,4 млрд грн. піде на фортифікаційне облаштування оборонних рубежів, а ще 1,1 млрд грн. – на облаштування смуг невибухових загороджень.
Крім того, уряд виділив із резервного фонду ще 120 млн грн. для Державної прикордонної служби для посилення обороноздатності та інженерно-технічного облаштування кордону.
Щорічний Всесвітній економічний форум (ВЕФ) у Давосі, який офіційно відкриває свою роботу в понеділок, 15 січня, на неділю анонсував четверту зустріч радників з національної безпеки та зовнішньої політики для обговорення української Формули миру.
Згідно з офіційною програмою форуму, вдень відбудеться пресконференція про роль Швейцарії як співорганізатора цієї зустрічі та її постійну підтримку справедливого і міцного миру в Україні, а ввечері ключові члени української делегації поділяться результатами обговорення.
Напередодні міністр юстиції Денис Малюська у Facebook повідомив, що робота делегації в Давосі, де зібралися представники понад 80 країн, триватиме близько півтори доби.
Згідно з офіційною програмою президент України Володимир Зеленський виступить н ВЕФ зі спеціальним зверненням у вівторок, 16 січня.
Того ж дня пізніше пройде сесія “Горизонти України” про те, як Україна може активізувати свої зусилля з відновлення, щоб підтримати економічні та політичні амбіції вступити в ЄС і НАТО після майже двох років руйнівної війни. У ній візьмуть участь, зокрема, президент Литви Гітанас Науседа, спеціальний представник США з питань економічного відновлення України Пенні Прітцкер, голова Офісу президента (ОП) України Андрій Єрмак, міністри закордонних справ Іспанії і Нідерландів Хосе Мануель Альбарес Буено та Ханке Брюінз Слот, а також професор професор історії Єльського університету Тімоті Снайдер.
Наступного дня, у середу, 17 січня, на сесії “Україна у війні: рік третій”, міністри закордонних справ Великої Британії Девід Кемерон та України Дмитро Кулеба обговорять зміцнення міжнародної єдності в підтримці оборони й економіки країни, що й надалі буде зазнавати тиску, і які підходи й цілі мають узгодити Україна та її міжнародні партнери на майбутній рік.
Крім того, 15 січня в Давосі розпочне роботу Український дім, співорганізаторами якого виступають Фонд Віктора Пінчука, Horizon Capital і Western NIS Enterprise Fund, а на наступний день – виставкова зона і дискусійний майданчик Deciding Your Tomorrow/”691 день, що вирішує твоє майбутнє”, організований Фондом Віктора Пінчука, PinchukArtCentre у співпраці з Офісом президента.
У програмі заходів “Українського дому” до 18 січня включно, зокрема, Демонстрація бачення цифрової трансформації України – “Дія”, “Мрія” та “Win-Win” з віцепрем’єром та очільником Мінцифри Михайлом Федоровим, обговорення передання заморожених активів РФ Україні із заступником голови ОП Ростиславом Шурмою, гендиректором Hermitage Capital Management Вільямом Браудером, старшим фахівцем із суверенної стратегії RBC Bluebay Asset Management Тімоті Ешем, ще одна дискусія з главою українського МЗС Кулебою.
Крім того, тему стійкості України 2024 року обговорять перший віцепрем’єр-міністр і міністр економіки Юлія Свириденко, інвесторка і радниця General Catalyst Тереза Карлсон, партнер-засновник Argentem Creek Partners Джон Паттон, гендиректор Датагруп-Воля Михайло Шелемба, а про інвестиційні можливості України та страхування ризиків поговорять Шурма з ОП, гендиректор Marsh McLennan Джон Дойл, керуючий директор із Європи та Кавказу ЄБРР Маттео Патроне і представниця Citigroup Жюлі Монако.
Серед спікерів дискусійної програми Deciding Your Tomorrow 16-18 листопада, зокрема, міністр закордонних справ Швеції Тобіас Більстрем, музикант Святослав Вакарчук, професор економічного розвитку Гарвардського університету Рікардо Гаусман, президент ради Фонду Мюнхенської безпекової конференції Вольфганг Ішингер, перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко, історик Сергій Плохій, виконавчий директор Roubini Macro Associates Нуріель Рубіні; заступник начальника Головного управління розвідки Міноборони України Вадим Скібіцький, старший науковий співробітник Інституту Гувера Стенфордського університету Ніл Фергюсон.
Нарешті, 18 січня на полях ВЕФ пройде Український сніданок – традиційний приватний захід, організований Фондом Віктора Пінчука та компанією EastOne.
DAVOS, EastOne, Всесвітній економічний форум, Денис Малюська, українська Формули миру, Фонд Віктора Пінчука
Асоціація “Свинарі України” та Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів створили нову інтерактивну мапу випадків африканської чуми свиней (АЧС) в Україні, яка фіксує всі випадки захворювання, починаючи з 2012 року.
“За допомогою АЧС-карти виробники свинини постійно матимуть доступ до оновленої статистики спалахів цього захворювання. Зможуть відстежувати географію поширення вірусу та орієнтуватися в епізоотичній ситуації в галузі”, – зазначено в повідомленні асоціації.
Згідно з даними інтерактивної мапи, в Україні 2023 року зареєстровано 38 випадків АЧС, з яких у 12 випадках це було 129 диких тварин, 21 випадок у господарствах (175 тварин), три випадки в приватному секторі на комерційних фермах або у фермерських господарствах (253 тварини), також було виявлено 11 інфікованих об’єктів. Протягом року 23 карантинні режими було скасовано.
Водночас роком раніше в Україні було зафіксовано 10 спалахів АЧС, з яких три в господарствах, по два випадки в дикій природі та в приватному секторі, комерційних фермах, фермерських господарствах. Інфіковані об’єкти виявляли тричі.
У довоєнному 2021 році в Україні зафіксували 16 спалахів АЧС, з яких шість у приватному секторі, комерційних фермах, фермерських господарствах, по три випадки в дикій природі та в господарствах. Інфіковані об’єкти виявлялися чотири рази.
Ознайомитися з інтерактивною картою спалахів АЧС в Україні можна за посиланням https://pigua.info/uk/site/disease.
Зміна реального ВВП у % відносно попереднього періоду в 2014-2023 рр.
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
АТ “Укрзалізниця” 2023 року перевезло 30,58 млн тонн зернових вантажів, що на 5,9%, або 1,708 млн тонн більше, ніж роком раніше, повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи УЗ Валерій Ткачов на зустрічі з учасниками аграрного ринку в четвер.
За його інформацією, на експорт залізницею було перевезено 22,729 млн тонн зернових культур, що на 178 тис. тонн більше, ніж 2022 року. Із них 14,324 млн тонн (-4,9%) було відправлено в напрямку портів, 8 млн 405 тис. тонн (+12,2%) – до західних прикордонних переходів.
“До введення ембарго на імпорт українського зерна сусідніми країнами у квітні залізницею перевозили 900 тис. – 1 млн тонн зернових на місяць. Після введення заборони обсяг скоротився практично вдвічі. На роботу ж портів у 2023 році істотно вплинула невизначеність роботи “зернового коридору”, – констатував Ткачов.
Як повідомлялося, АТ “Укрзалізниця” 2023 року перевезла на експорт 63 млн тонн вантажів.
Група компаній Nova та “Нова пошта” спільно з благодійним фондом “Повернись живим” передали третю партію допомоги у вигляді комплексних апаратів зв’язку (КАЗ) для повітряних сил України в рамках проєкту “Запакуй небо – прокачай ППО”, повідомила пресслужба групи в п’ятницю.
“Це перший проєкт в Україні, який комплексно забезпечує повітряні сили зв’язком”, – зазначила директор з управління репутацією Nova Олена Плахова.
Згідно з релізом, точну кількість переданих КАЗів не розголошують, проте всі вони вже доставлені Повітряному командуванню “Центр” і допомагають обороняти Київ, Полтаву, Вінницю, Житомир та інші міста і села в центральній частині країни.
Згідно з повідомленням, КАЗи – це вітчизняні вантажівки з високою прохідністю, забезпечені необхідним обладнанням, технікою, захищеними видами зв’язку, щоб ефективно виконувати бойові завдання. Їхнє основне завдання – супроводжувати протиповітряні ракетні комплекси.
Вартість одного КАЗа становить близько 7 млн грн.
Як повідомлялося, торік для посилення протиповітряної оборони в рамках проєкту “Запакуй небо – прокачай ППО” з 1 червня до 26 грудня “Повернись живим” спільно з “Новою поштою” зібрали 330 млн грн.
Зазначається, що завдяки оперативній роботі Фонду з виробниками та інженерами в жовтні 2023 року, ще до закінчення збору, “Повернись живим” і “Нова пошта” передали підрозділам протиповітряної оборони дві партії обладнання: партію переносних комплектів зв’язку та управління, а також телекомунікаційні комплекти та супутнє обладнання.
