Біофармацевтична компанія Biopharma вивчає можливості будівництва нового заводу до 2027 року, повідомив президент компанії Костянтин Єфименко.
“Ми вийшли на переробку вже практично 300 тис. літрів плазми, оборот компанії трохи більше ніж уже $100 млн, і ми повинні за чотири роки збільшити оборот компанії втричі. Але далі збільшити потужності вже не вийде, потрібно будувати новий завод. Новий завод має бути готовий до 2027 року. Щоб він був готовий до 2027 року починати потрібно вже завтра”, – сказав він під час форуму “Діалоги про стійкість. Як бізнес розвивається в умовах війни” в Києві в четвер.
Єфименко також повідомив, що Biopharma планує побудувати завод у Румунії, однак це є не реалізацією стратегії зменшення залежності від України, а способом “збільшити обороти”.
При цьому Єфименко зазначив, що залученню інвестицій в Україну нині перешкоджають, зокрема, питання страхування військових ризиків, а також виведення дивідендів.
“Біофарму” це питання турбує, але не так сильно, тому що ми тут фундаментом пов’язані з Білою церквою, із землею. Ми тут уже є і будемо. Але мене турбує те, щоб сюди приходили інші інвестори, тому що постане питання, кому наша країна потрібна”, – сказав він.
Як повідомлялося, Biopharma планує до 2027 року збільшити кількість своїх плазмоцентрів утричі – до 30.
Експорт окремої продукції АПК, млн тонн
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Міністерство економічного розвитку і цифровізації Молдови повідомило, що Україна до кінця 2023 р. скасує антидемпінгове мито на імпорт молдовського цементу, повідомляє агентство InfoMarket.
Зазначається, що про таку можливість українська сторона заявила за підсумками конструктивних обговорень, що відбулися в рамках зустрічі співголів молдовсько-української міжурядової комісії з торговельно-економічного співробітництва, що відбулася в Одесі, в якій також узяв участь держсекретар Міністерства економічного розвитку і цифровізації Вадим Гумене.
Однією з основних тем, що обговорювалися на зустрічі, було застосування Україною антидемпінгового мита на імпорт цементу з Молдови, що впливає на діяльність підприємств з виробництва цементу в Молдові та має негативні наслідки для двосторонньої торгівлі між країнами.
У зв’язку з цим Вадим Гумене наполіг на проханні скасувати в найближчому майбутньому антидемпінгове мито на імпорт в Україну цементу молдовського походження, щоб уникнути ініціювання Молдовою процесів торговельного захисту в секторах, які постраждали від масового імпорту з України.
Як повідомляє молдовська сторона, Україна висловила готовність до кінця 2023 р. скасувати антидемпінгове мито на імпорт цементу з Молдови. Крім того, сторони висловили свою відкритість і готовність сприяти усуненню бар’єрів у торгівлі, зокрема, спростити прикордонний контроль для оптимізації потоку товарів, переглянути екологічні мита та забезпечити прозоре одноманітне застосування законодавства обома країнами.
Як повідомлялося, 2019 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (далі – МКМТ) застосувала антидемпінгові мита щодо імпорту в Україну цементу, на рівні: 57,03% до цементу з Республіки Білорусь; 94,46% до цементу з Республіки Молдова; 114,95% до цементу з Російської Федерації. Застосування таких високих ставок мита свідчило про наявність порушення конкуренції з боку цих трьох країн і необхідність захисту українських товаровиробників. Заходи вжито строком на п’ять років і діють до червня 2024 року. Вони можуть бути продовжені за умови ініціювання національним виробником процедури перегляду, під час якої Мінекономіки та МКМТ мають з’ясувати доцільність або недоцільність їх продовження.
Влітку 2023 року МКМТ припинила проміжний перегляд антидемпінгових заходів щодо імпорту цементу виробництва Рибницького цементного комбінату походженням з Республіки Молдова, аргументуючи це тим, що продовження дії остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну цементу походженням із Росії, Білорусі та Молдови, зокрема виробництва ЗАТ “Рибницький цементний комбінат”, необхідне для вирівнювання конкуренції.
У першому півріччі 2023 року Україна посіла друге місце серед основних торговельних партнерів Молдови, на її частку припало близько 14,6% від загального обсягу торгівлі Молдови. Товарообіг Молдови та України в січні-червні 2023 року становив приблизно $929,5 млн. Водночас експорт молдовської продукції на український ринок зріс на 44% – до $359,3 млн, а імпорт української продукції збільшився на 42,6% – до $570,2 млн.
Швеція передасть Україні новий пакет військової допомоги в розмірі 2,2 млрд крон (приблизно $199 млн), він складатиметься здебільшого з боєприпасів і запасних частин до раніше переданих систем, повідомляє Reuters із посиланням на заяву міністра оборони Швеції Пола Йонсона.
Крім цього, за словами міністра, шведський уряд доручив збройним силам проаналізувати, чи зможе Швеція передати Україні винищувачі Jas Gripen.
Зазначається, що новий пакет допомоги буде 14-м від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, загальна сума допомоги від Швеції становитиме більше ніж 22 млрд. крон (близько $2 млрд).
Ціни на нафту відновлюються в п’ятницю після оновлення мінімумів із серпня за підсумками попередньої сесії.
Вартість грудневих ф’ючерсів на сорт Brent на Лондонській біржі ICE Futures на 8:09 кв. п’ятниці становить $84,2 за барель, що на $0,13 (0,15%) вище, ніж на закриття попередньої сесії. У четвер ціна цих контрактів впала на $1,74 (2%), до $84,07 за барель, мінімуму з 24 серпня.
Ф’ючерси на нафту WTI на листопад на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) подорожчали до цього часу на $0,21 (0,26%), до $82,52 за барель. За підсумками попередньої сесії вартість цих контрактів зменшилася на $1,91 (2,3%), до $82,31 за барель, мінімуму з 30 серпня.
Напередодні нафта дешевшала на перспективах ослаблення світового попиту, які переважили побоювання щодо обмеженості пропозиції. Зокрема, дані Міненерго США в середу показали значне скорочення попиту на бензин. Його запаси підскочили в Штатах на 6,48 млн барелів минулого тижня, повідомило міністерство. При цьому запаси нафти зменшилися на 2,22 млн барелів.
Консенсус-прогноз аналітиків, опитаних S&P Global Commodity Insights, передбачав збереження резервів бензину на колишньому рівні та зниження нафтових запасів на 1,4 млн барелів.
Влада Німеччини має намір направити Україні додаткові системи ППО з метою захистити вивезення зерна з країни, повідомляє в середу Bloomberg з посиланням на джерела.
“Вони заявили на умовах анонімності, що Берлін поставить додатково одну систему ППО IRIS-T і більше десятка систем Gepard, які забезпечуватимуть прикриття поставок, що йдуть уздовж південного узбережжя України в Румунію”, – інформує агентство.
Очікується, що ці озброєння прибудуть до України до кінця року; потім Київ має отримати ще IRIS-T – у міру їх виробництва Німеччиною.
Джерела не стали розкривати інформацію, що за маршрути прикриватимуть ці системи ППО, і які ще можливості Берлін може включити в новий пакет допомоги Україні.
Німецький депутат Маркус Фабер підтвердив, що Україна отримає додаткові установки IRIS-T і Gepard, а також боєприпаси, але подробиць наводити не став.
За даними Bloomberg, Gepard має дальність дії 4 км, а IRIS-T – до 40 км. Системи ППО можна використовувати для захисту портової інфраструктури, процесу навантаження зерна на судна і під час їх виходу в море.
