АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у січні-серпні перевезла на 10,5% менше вантажів, ніж за аналогічний період минулого року – 94,9 млн тонн, повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи “УЗ” Валерій Ткачов на засіданні Експортного офісу в середу.
При цьому в серпні обсяг перевезень становив 12,3 млн тонн, що на 13,8% більше, ніж у серпні минулого року.
Ткачов зазначив, що зазначене скорочення обсягу перевезення вантажів за вісім місяців поточного року відбулося переважно за рахунок зниження обсягу їхнього транспортування в експортному напрямку: за січень-серпень він зменшився на 14,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 34,8 млн тонн.
“Ситуація з перевезеннями в експортному сполученні не дуже хороша. За минулий місяць ми перевезли в експортному сполученні тільки 3,3 млн тонн вантажів. Причина одна – закриття “зернового коридору” і введення обмежень на західному кордоні щодо приймання зерна. Тому експортні перевезення у нас, на жаль, скоротилися. Найкращий показник був у вересні (2022 року), коли ми перевозили 5,2 млн тонн в експортному сполученні. Але зараз, у зв’язку з падінням обсягів перевезення зерна, маємо нинішні показники”, – сказав Ткачов під час засідання.
За його словами, внаслідок зниження обсягів експорту зернових вантажів відбулися зміни в структурі перевезень – на перше місце вийшла залізна руда.
“Перше місце в перевезеннях в експортному сполученні посідає залізна і марганцева руда – 42% від загального обсягу. Зерно посідає другу позицію – 27%, на третьому місці чорні метали – 11%”, – повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи “УЗ”.
Так, у січні-серпні обсяг перевезення руди становив 11,49 млн тонн, що на 38,3% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Обсяг перевезення чорних металів в експортному сполученні скоротився на 29,7%, до 3,03 млн тонн, олії зріс на 21%, до 826 тис. тонн, мінбудматеріалів впав на 47,5%, до 1,036 млн тонн, цементу збільшився на 37,4%, до 791 тис. тонн.
Обсяг експорту зернових вантажів у серпні склав 876 тис. тонн, що на 8,8% більше, ніж у липні. З цього обсягу перевезено кукурудзи – 358 тис. тонн, пшениці – 225 тис. тонн, насіння технічних – 235 тис. тонн, інших – 58 тис. тонн. У напрямку морських портів перевезено 143 тис. тонн, через сухопутні прикордонні переходи 733 тис. тонн, що на 8,8% більше, ніж у липні.
За вісім місяців обсяг перевезення зерна склав 14,75 млн тонн, що на 27,6% більше, як порівняти з аналогічним періодом минулого року. “З 29 червня повністю заблоковано роботу “Зернового коридору”. Масовані удари, завдані агресором у липні-серпні по Одеській області, призвели до пошкодження інфраструктури міжнародних та українських трейдерів в Одеських і Дунайських портах. Крім того, з 2-го травня Європейська комісія заборонила поставки пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику з України до п’яти країн – Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини – до 15 вересня 2023 року”, – вказують в “УЗ”.
“Радує, що почав зростати обсяг перевезення зерна в напрямку західних сухопутних переходів. Уже до 500 вагонів щодоби ми передаємо на західних ПП. Нагадаю, що в найкращі часи ми передавали 680 вагонів на добу і на місяць перевозили через західні кордони 1 млн тонн зерна. Після обмежень обсяги впали до 370-400 вагонів і 0,5 млн тонн зерна. Зараз ситуація нормалізується”, – сказав Ткачов.
Зазначається, що вантажопотік через сухопутні переходи за підсумками серпня становив 2,83 млн тонн, або 86% від загальних експортних перевезень залізничним транспортом. Переважно вантажі прямували через Чоп – 684 тис. тонн, Ужгород – 396 тис. тонн, Батієво – 241 тис. тонн, Вадул-Сірет – 206 тис. тонн, Ягодин – 163 тис. тонн. Морськими портами за підсумками серпня було перевалено 476 тис. тонн вантажів, або 14% від загального обсягу перевезеного “УЗ”.
В “УЗ” також уточнили, що за підсумками серпня морськими портами було перероблено 476 тис. тонн вантажів, або 14% від загального обсягу перевезень залізничним транспортом в експортному напрямку. З цього обсягу тільки Ізмаїльський МТП переробив 433 тис. тонн вантажів.
Частка нелегальної тютюнової продукції від загального обсягу ринку в Україні станом на червень цього року становила 19,5%, дещо знизившись із 20,2% у лютому, проте частка продукції, маркованої Duty Free, навіть дещо зросла – до 10,9% із 10,8%, такі дані чергового дослідження “Моніторинг нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні” компанії “Kantar Україна”.
За попередніми підрахунками Kantar, презентованими цього тижня на організованому Американською торговельною палатою круглому столі за участю представників посольств США і Японії, урядовців, асоціації “Укртютюн” і бізнесу, втрати держбюджету-2023 від нелегального ринку тютюнових виробів оцінюються більш ніж у 21 млрд грн.
Зазначалося, що значною в червні залишалася і частка підробленої продукції – 6,9%, тоді як у лютому вона оцінювалася на рівні 7,9%.
На круглому столі своє дослідження ринків нелегальної тютюнової продукції в Україні, ЄС, Великій Британії, Норвегії, Швейцарії та Молдові у 2022 році також презентувала компанія KPMG. Згідно з ним, Україна є другим найбільшим ринком споживання нелегальної тютюнової продукції в Європі, а втрати бюджету склали майже 26 млрд грн.
Учасники круглого столу закликали активізувати роботу з протидії нелегальному виробництву та обігу тютюнових виробів і налагодження її координації між компетентними органами. Зокрема, як наголошується в релізі Американської торговельної палати, важливо ухвалити необхідні зміни до законодавства щодо криміналізації контрабанди тютюнових виробів, удосконалити механізми притягнення до відповідальності за дії, пов’язані з нелегальним виробництвом та обігом цигарок, створити ефективну систему контролю за зберіганням і знищенням конфіскованих виробів та обладнання.
Уточнюється, що в заході взяли участь компанії-члени спеціальної платформи Палати з питань твердих підакцизних товарів, які у 2022 році сплатили разом понад 78 млрд грн податків: “Філіп Морріс Україна”, “В.А.Т.-Прилуки”, “Джей Ті Інтернешнл Компані Україна” та “Імперіал Тобакко Україна”.
Як повідомлялося, у червні 2020 року Kantar оцінювала частку нелегального ринку тютюнової продукції на рівні лише 5%, проте до серпня 2022 року вона досягла 21,9%. Водночас контрабанда знизилася з 3% до 1,8%, тоді як підроблена продукція зросла з 1% до 8%, а продукція з маркуванням duty-free – з 2% до 12,2%.
Шевченківський районний суд м. Києва змінив запобіжний захід у частині застави Ігорю Коломойському у справі про заволодіння 5,8 млрд гривень, встановивши її розмір у 3 млрд 891 млн гривень, повідомляє Суспільне в п’ятницю ввечері.
Раніше повідомлялося, що за першою підозрою Коломойському було призначено запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 509 мільйонів гривень, проте вчора Коломойському повідомили про додаткову підозру в привласненні 5,8 млрд грн.
Служба безпеки України (СБУ), Бюро економічної безпеки (БЕБ) та Офіс Генерального прокурора розкрили нові факти злочинної діяльності власника великої фінансово-промислової групи Ігоря Коломойського. За матеріалами СБУ Коломойському повідомлено про додаткову підозру за такими статтями Кримінального кодексу України:
– ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 200 (незаконні дії з документами на переказ платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення);
– ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 (заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою службовим становищем, вчиненого організованою групою, в особливо великих розмірах);
– ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 (легалізація коштів, одержаних злочинним шляхом).
За даними слідства, у період з 2013 по 2014 рр.. Коломойський незаконно заволодів 5,8 млрд грн. Для цього він створив злочинне угруповання, що складалося зі співробітників банку, в якому він був засновником і акціонером.
Протягом зазначеного періоду члени цього угруповання дозволили Коломойському нібито робити систематичні фіктивні “внески готівки в касу банку”, хоча насправді жодних внесків банк не отримував.
За версією слідства, загалом така схема дозволила фігуранту отримати 5,8 млрд грн, що на той період було еквівалентно понад $700 млн.
Потім ці фейкові “внески” були зараховані на особистий рахунок Коломойського і стали реальними безготівковими коштами.
Щоб легалізувати віртуальні активи, Коломойський розплачувався ними у своїй підприємницькій діяльності. Зокрема, віддавав їх як позики і розраховувався ними за кредити підконтрольних йому підприємств, виводив їх за кордон, переводив у готівку і знімав у відділеннях банку.
Досудове розслідування триває.
Проводиться комплекс заходів для встановлення всіх обставин незаконної діяльності та притягнення винних до відповідальності.
Прогноз динаміки зміни ВВП у % на 2022-2025 рік відносно попереднього періоду
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Платіжні системи за січень-червень цього року переказали в Україну $1,306 млрд, найбільша сума коштів надійшла через Western Union (США) – 48,6% від усіх переказів, повідомив Національний банк України в п’ятницю.
За його даними, друге місце на ринку посіла MoneyGram (США), яка наростила свою частку порівняно з травнем-груднем минулого року на 4,3 відсоткових пункти – до 21,6% – і обігнала PrivatMoney, чия частка знизилася з 20% до 13,5%.
Крім того, з 9,7% до 12,35% зросла частка RIA, з 2,7% до 3,04% – частка Intelexpress.
Як повідомляє Нацбанк, загалом здійснено 5,72 млн транскордонних переказів, найбільше коштів в Україну надійшло з Італії (20,85%), США (17,74%), Ізраїлю (15,59%), Німеччини (8,61%) та Ірландії (5,2%). При цьому середня сума одного такого переказу в Україну склала $228.
У травні-грудні минулого року було здійснено 10,4 млн переказів на $2,149 млрд, частка Western Union тоді становила 49,5%, нагадав НБУ.
Лідером із переказів коштів усередині країни в розрізі систем залишилася платіжна система NovaPay, проте частка здійснених через неї переказів знизилася з 45% у травні-грудні 2022 року до 35% у першому півріччі поточного року.
На друге місце вийшла система “Фінансовий світ” ТОВ “Українська платіжна система” з часткою в 15,6% (12,72% у 2022 р.), тоді як у платіжної системи LEO, яка посідала його торік, у березні цього року Нацбанк відкликав реєстрацію.
Платіжна система Moneycom ТОВ “Свіфт Гарант” піднялася з 7-го місця в рейтингу в травні-грудні 2022 року (2,51%) у трійку лідерів у першій половині 2023 року з часткою 12,4%.
Позиції в рейтингу наступної трійки учасників ринку не змінилися: на четвертому місці за сумою переказів “Укрпошта” – 10,3% (12,22%), City 24 ФК “Фенікс” – 7,93% (3,39%) і PrivatMoney ПриватБанку – 5,65% (2,61%), до якої наблизилася “Платисервіс” – 5,15% (1,74%).
У розрізі учасників у першому півріччі частка NovaPay знизилася до 35,58% (45,46%), “Укрпошти” – до 10,29% (12,22%), тоді як ФК “Контрактовий дім” зросла до 13,26% (9,92%), а “Свіфт Гарант” – до 18,71% (3,79%). Нацбанк нагадав, що на початку березня вивів з ринку Айбокс Банк, який займав 11,57% ринку в травні-грудні минулого року.
За даними НБУ, за перше півріччя було здійснено 390,2 млн внутрішньодержавних переказів на суму 300,6 млрд грн (або $8,221 млрд в еквіваленті), середня сума одного переказу в межах України становила 770 грн.
За травень-грудень минулого року переказів було 446,35 млн на 292,6 млрд грн.
Зазначається, що станом на перше липня поточного року, діяльність на території країни здійснювали 35 систем переказу коштів, з яких – 26 резидентських і 9 нерезидентських.
27 вересня в Києві VIII Форум «Диригенти змін» об’єднає власників і керівників українських та міжнародних компаній, авторитетних суспільних та державних діячів – тих, хто прагне трансформувати й розбудовувати нашу країну. Організатор заходу – «Делойт» в Україні.
Тема Форуму: «Єдність сьогодні. Єдність завтра?»
Досвід повномасштабної війни показав нам і всьому світові, на що здатні українці, коли об’єднані. За цей час наше суспільство дуже змінилося, усвідомило свої цінності та почало шлях великої трансформації. Але попереду ще дуже багато викликів, які щодня випробовують нас на міць. 24 лютого, безумовно, нас об’єднало, але чи здатні ми зберегти нашу єдність? Під час панельних дискусій спікери Форуму поговорять про таке:
Серед спікерів заходу:
Більше інформації про програму та спікерів можна знайти на сайті Форуму: conductorsofchanges.com.
Партнери заходу: МХП, SoftServe, Odgers Berndtson Ukraine, а також організація Inclusive friendly / Інклюзивно привітні, яка допомагає організувати простір заходу так, аби він максимально відповідав концепції доступності.
Участь у заході: традиційно у Форуму «Диригенти змін» є соціальна складова. Цього року квитки на захід не продаються, натомість участь можлива за донат. Усі благодійні внески у повному обсязі організатори спрямують на користь БФ «Діти героїв», що надає допомогу дітям, які втратили одного або обох батьків внаслідок війни, і буде підтримувати їх до досягнення повноліття.
«Делойт» в Україні здійснює цю підтримку в межах WorldClass – пріоритетного напряму стратегії корпоративної відповідальності та сталого розвитку, метою якого є допомога людям у наданні доступу до нових можливостей.
Акредитація ЗМІ відкрита до 22 вересня. Надсилайте ваші запити Анастасії Бегезі, лідерці PR-напряму «Делойт» в Україні: abeheza@deloitte.ua, або проходьте реєстрацію на сайті.
Open4business – інформаційний партнер
