Кількість безробітних, зареєстрованих у службі зайнятості на 01.08.2023 (тис. осіб)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Україна в січні-серпні поточного року збільшила експорт феросплавів у натуральному вираженні на 20,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 312,445 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні експорт феросплавів знизився на 41,3% – до $271,280 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (55,89% поставок у грошовому виразі), Туреччини (12,16%) і Нідерландів (8,09%).
Крім того, у зазначений період Україна імпортувала 5,059 тис. тонн цієї продукції, що на 69,6% менше порівняно із січнем-серпнем-2022. У грошовому вираженні імпорт скоротився на 66,3% – до $20,971 млн.
Ввезення здійснювалося переважно з Індії (19,14%), Китаю (17,26%) і Вірменії (16,98%).
Як повідомлялося, Україна 2022 року скоротила експорт феросплавів у натуральному виразі на 47,7% порівняно з попереднім роком – до 349,560 тис. тонн, у грошовому виразі на 46% – до $564,136 млн. Водночас основні постачання здійснювалися до Польщі (53,25% експорту в грошовому виразі), Нідерландів (13,13%) і Румунії (5,66%).
Крім того, за минулий рік Україна імпортувала 20,546 тис. тонн цієї продукції, що на 65,5% менше, як порівняти з 2021 роком. У грошовому вираженні імпорт скоротився на 59,1% – до $72,705 млн. Імпорт здійснювався переважно з Норвегії (22,67%), Китаю (15,60%) і Казахстану (14,10%).
Бізнес Стахановського і Запорізького заводів феросплавів (СЗФ і ЗЗФ) організовував ПриватБанк (Київ) до націоналізації фінустанови. Нікопольський завод феросплавів контролює група EastOne, створена восени 2007 року в результаті реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват”.
Україна у 2022/2023 маркетинговому році збільшила виробництво та експорт соняшникової олії на 25,4% порівняно з 2021/2022 МР, повідомила пресслужба асоціації “Укроліяпром”.
“Однією з основних особливостей 2022/23 МР стало значне нарощування переробки насіння соняшнику на вітчизняних потужностях, починаючи з 2023 року, після заборони його ввезення деякими країнами ЄС. Це дало змогу суттєво збільшити переробку насіння соняшнику всередині країни та, відповідно, – виробництво олії та її експорт на 25,4%, соняшникового шроту – на 27,3% проти 2021/22 МР”, – йдеться в повідомленні.
Згідно з ним, за вісім місяців 2023 року експорт насіння соняшнику скоротився проти відповідного періоду 2022 року на 58%. Це дало можливість значно наростити його переробку на вітчизняних потужностях і, відповідно, виробництво та експорт продукції з високою доданою вартістю.
У 2022/23 МР виробництво та експорт соєвої олії зросли на 18%, шроту соєвого – на 19,4%.
Ці показники могли бути вищими за умови збільшення переробки сої всередині країни, особливо з огляду на те, що експорт продуктів її переробки здійснюється, головним чином, автомобільним і залізничним транспортом, зазначили в асоціації.
Крім того, Україна 2023 року збільшила переробку насіння ріпаку, що підтверджується зростанням експорту ріпакової олії в липні-серпні цього року більш ніж у 20 разів проти відповідного періоду 2022 року.
“Укроліяпром” прогнозує, що у 2023/2024 МР в Україні виробництво основних видів насіння олійних культур зросте на 18,8%. Це відбудеться завдяки розширенню на 12,1% виробничих площ і за рахунок зростання врожайності в середньому на 5,7%, чому посприяли сприятливі погодні умови. Найбільше зростання виробництва очікується по насінню соняшнику – на 15%.
Як повідомлялося, “Укроліяпром” очікує, що в сезоні-2023/2024 в Україні може бути вироблено до 5 млн тонн соняшникової олії, при цьому експорт може досягти 4,7 млн тонн.
Міністр фінансів України Сергій Марченко заявив про занепокоєння зміцненням гривні і розраховує на ослаблення курсу до 41,4 грн/$1.
“Нас турбує зміцнення гривні… На наступний рік передбачаємо курс 41,4 грн/$1”, – сказав він на зустрічі Європейської бізнес асоціації “EBA Global Outlook: Нова економіка України” в Києві в понеділок.
Міністр уточнив, що йдеться про прогноз Мінекономіки та інших уповноважених структур, на які орієнтується Мінфін.
Марченко уточнив журналістам, що йдеться про середньорічний курс.
Говорячи про стурбованість зміцненням гривні, очільник Мінфіну наголосив, що для цього “немає жодних фундаментальних чинників”. За його словами, це мінус для експортно-орієнтованого бізнесу і загалом для економіки країни. Марченко додав, що “експорт не зростає взагалі”, тоді як ситуація з імпортом зворотна.
Водночас міністр уточнив, що не виступає за якусь різку девальвацію.
Нацбанк утримує фіксований офіційний курс гривні на рівні 36,57 грн/$1 з кінця липня 2022 року. На готівковому ринку цього року курс стабілізувався на рівні до 38 грн/$1, тоді як минулого року він знижувався до 39 грн/$1 і навіть більше.
Члени Європейської бізнес асоціації у вересневому опитуванні спрогнозували середньорічний курс на 2024 рік 41 грн/$1, тоді як рік тому на 2023 рік вони очікували 43 грн/$1.
Білірубін утворюється в печінці при розпаді червоних кров’яних тілець(еритроцитів) і виводиться з організму з жовчю. Підвищення білірубіну може бути викликане такими причинами:
Хвороби печінки, наприклад, гепатит, цироз печінки;
Захворювання жовчних шляхів, наприклад, холецистит, холангіт;
Гемоліз еритроцитів;
Вплив деяких лікарських препаратів;
Новоутворення в печінці або жовчних шляхах;
До симптомів підвищення білірубіну відносять жовтяницю (пожовтіння шкіри, склер очей, слизових оболонок), потемніння сечі, світлий кал, свербіж шкіри, нудота, блювота, біль у правому підребер’ї тощо.
Якщо у вас є якісь з цих симптомів, важливо звернутися до лікаря для обстеження та здати комплексний аналіз на визначення рівня білірубіну в крові https://csd.im/npcu
І не забувайте, що будь-яку хворобу можна попередити. Щоб запобігти підвищенню білірубіну, важливо вести активний спосіб життя, харчуватися здоровою їжею, уникати надмірного вживання алкоголю та регулярно проходити медичні огляди і приділяти увагу своєму здоров’ю.
Українські підприємства в січні-серпні поточного року наростили експорт брухту чорних металів у 3,9 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 117,464 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні експорт металобрухту за вказаний період становив $34,127 млн (збільшення в 2,7 раза).
При цьому з березня фіксувалося зростання вивезення металобрухту: якщо в січні було експортовано близько 8,28 тис. тонн брухту, у лютому – 16,5 тис. тонн, у березні – 15,45 тис. тонн, у квітні – близько 16,19 тис. тонн, у травні – 21,003 тис. тонн, у червні – 14,6 тис. тонн, у липні – 9,567 тис. тонн, у серпні – 15,849 тис. тонн.
Експорт металобрухту здійснювався до Польщі (86,20%), Греції (7,91%) і Болгарії (3,19%).
У перші два місяці року країна не імпортувала металобрухт, у березні-серпні ввезла 681 тонну брухту на $261 тис. (49,43% зі Словаччини, 21,07% з Польщі, 10,73% з Естонії).
Раніше президент “Укрметалургпрому” Олександр Каленков у колонці на сайті “Інтерфакс-Україна” констатував: металобрухт вивозять через Євросоюз, де діє пільгове експортне мито в розмірі EUR3 за тонну, і вже звідти сировину перенаправляють до реальних клієнтів. Експортувати сировину одразу до клієнтів коштувало б EUR180 експортного мита – і на цьому український бюджет уже втратив 350 млн грн.
За його словами, такими експортними схемами вже зацікавилися в Державному бюро розслідувань.
Глава “Укрметалургпрому” закликав тимчасово заборонити експорт брухту чорних металів для забезпечення метпідприємств стратегічно важливою сировиною в умовах війни, що триває.
“Якщо металобрухт залишатиметься в країні – понад 500 тис. осіб матимуть роботу, а країна матиме мільйони валютних надходжень від експорту сталі. Водночас виграють і військові, адже металурги багато допомагають бійцям, закуповуючи для них техніку та автомобілі, і навіть випускаючи бронежилети. Від експорту металобрухту не виграє ніхто. Тому зараз влада має діяти на випередження і тимчасово заборонити експорт, поки ситуація не стабілізується і не перестане загрожувати національній економічній безпеці”, – вважає Каленков.
Він уточнив, що тонна металобрухту, перероблена на сталь, дає в бюджет у 10 разів більше, ніж експортне мито в ЄС, – близько $300 за тонну.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт брухту чорних металів у 11,5 раза порівняно з попереднім роком – до 53,557 тис. тонн, у грошовому вираженні він скоротився в 12,4 раза – до $19,271 млн. Водночас минулого року країна скоротила імпорт металобрухту в натуральному вираженні в 12,6 раза – до 1,824 тис. тонн, у порівнянні з попереднім роком – до $19,271 млн. тонн, у грошовому вираженні в 12,9 раза – до $3,488 млн. Ввезення металобрухту 2022 року здійснювалося здебільшого з Туреччини (78,92% постачань у грошовому вираженні), РФ (13,25%) і Кіпру (5,08%); експорт – у Туреччину (38,97%), Польщу (34,25%) і Грецію (10,12%).
