Комісія з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ) на першому після піврічної перерви засіданні 8 серпня ухвалила 10 рішень щодо видачі різноманітних ліцензій на роботу на ринку, значна частина з яких компаніям бренда “Фавбет” і новому учаснику ринку “ГГБет”, який працюватиме в Україні під міжнародним брендом GG.BET.
“На ринку азартних ігор з’явився новий учасник, якому за умови внесення плати за перший рік дії відповідних ліцензій у порядку та строки, визначені законом, буде видано одразу дві ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор – казино в мережі Інтернет та букмекерської діяльності”, – вказав регулятор на своєму сайті.
Зі свого боку створене в лютому цього року ТОВ “ГГБЕТ” повідомило, що придбало права на використання в Україні кіберспортивного букмекерського бренду GG.BET, представленого у Великій Британії, Європі, Південній Америці та Азії. Зазначається, що GG.BET – має українське коріння, відомий своїми партнерствами з одними з найбільших у світі турнірів із CS:GO та Dota 2, а також є спонсором клубів NAVI та Team Vitality.
“Україна має великий потенціал для розвитку беттінгового ринку, тому для бренду GG.BET отримання ліцензій є очікуваним і виваженим рішенням. Український кіберспорт вирізняється розвиненою фанатською базою та власною історією турнірів і гучних перемог”, – прокоментували в пресслужбі компанії. Говориться також, що до лінійки пропозицій увійдуть і ставки на класичний спорт.
Згідно з даними Opendatabot, статутний капітал ТОВ “ГГБЕТ” становить 30,47 млн грн, його засновником виступає ТОВ “ГГБЕТ Холдинг”, яке, своєю чергою, належить створеній наприкінці листопада минулого року кіпрській Terasida Ltd. Бенефіціаром компанії з середини липня став Петро Козирєв замість Костянтина Аргіро.
КРАІЛ також повідомила, що видала ТОВ “Букмекерська компанія “Фавбет” ліцензію на букмекерський пункт у готелі Mercure Kyiv Congress, що стало прецедентом, запровадило новий вид послуг на ринку азартних ігор і “послужить прикладом для інших учасників ринку і потенційних інвесторів”.
Крім того, ТОВ “Фавбет гейм слотс” отримала три ліцензії на гральні автомати в готелях “IBIS Київ з/д вокзал”, “Тиса” і Siesta на Петропавлівській і Софіївській Борщагівці відповідно.
Подібні ліцензії також у столичних готелях отримали ТОВ “Волна 4444” (“Братислава”) і ТОВ “Айфар Груп” (“Дніпро”). Водночас “Айфар Груп” одночасно було позбавлено ліцензії на окремі гральні автомати через несплату коштів, а одна його заявка була залишена без задоволення.
Нарешті ТОВ “Фавбет ТЕК” і ТОВ “Шаркскод” отримали ліцензії на провадження діяльності з надання послуг у сфері азартних ігор.
Регулятор нагадав, що ліцензії видаються після отримання документа, що підтверджує внесення плати за перший рік їхньої дії, а також повідомив, що на наступному засіданні також буде розглянуто першу заяву про отримання інвестиційної ліцензії.
“Наведене свідчить про інвестиційну привабливість України навіть у нинішніх умовах воєнного стану”, – зазначила КРАІЛ.
Великий український кабельний завод “Одескабель” завершив січень-червень поточного року з чистим прибутком 5,05 млн грн, тоді як у першому півріччі 2022 року збиток становив 2,52 млн грн.
Згідно з оприлюдненою в п’ятницю проміжною звітністю підприємства в системі розкриття інформації НКЦПФР, його чистий дохід зріс на 31,2% – до 903,44 млн грн.
Компанія отримала операційний прибуток у розмірі 48,62 млн грн (на 11% більше, ніж роком раніше), а валовий прибуток зріс на 42,5% – до 164,9 млн грн.
За інформацією “Одескабеля”, у першому півріччі найбільшу частку (41%) у загальному обсязі продажів становили дроти та силові кабелі, порівняно із січнем-червнем 2022 року їхня частка зросла на 8,4 п.п.
Водночас частка кабелів для структурованих кабельних систем (LAN-кабель) скоротилася на 8 п. п. – до 22,85%, волоконно-оптичних кабелів – на 2,9 п.п., до 16,6%.
Як повідомлялося, у першому кварталі поточного року “Одескабель” отримав 0,8 млн грн чистого прибутку порівняно зі збитком 21,64 млн грн за той самий період 2022 року, за зростання чистого доходу на 32,6% до 433,28 млн грн.
Таким чином, у другому кварталі завод наростив чистий дохід на 30% до квітня-червня-2022, до 470,16 млн грн, а чистий прибуток скоротився в 4,5 раза – до 4,27 млн грн.
Основними ризиками для компанії, згідно зі звітністю, залишається невизначеність термінів закінчення військової агресії РФ проти України; залежність від того, що ціни на 90% матеріалів формуються на світовому ринку, а ринок збуту здебільшого Україна і країни ближнього зарубіжжя; ускладнення поставок матеріалів; скорочення телекомоператорами закупівель продукції на капітальне будівництво.
Своєю чергою, за інформацією на сайті “Укрзалізниці”, під час проведеної 19 липня зустрічі з виробниками кабельної продукції представники УЗ закликали українські заводи брати участь у тендерах безпосередньо, що дасть змогу “мінімізувати ризики участі недобросовісних посередників і отримати найкращу продукцію за вигідною ціною”.
“Одескабель” випускає широкий асортимент мідних і волоконно-оптичних кабелів, цифрові або LAN-кабелі, силові кабелі, шнури і дроти.
Як повідомлялося, чистий дохід компанії у 2022 році скоротився на 24,7% до 2021 року – до 1 млрд 561 млн грн, збиток становив 27,24 млн грн проти чистого прибутку 55,4 млн грн.
12 серпня о 16:00 в сімейному екопарку “Ясногородка” зустрінуться легенди українського року гурт “Воплі Відоплясова”, що стояв у витоках сучасної української музики і сьогодні продовжує творити історію якісної рок-музики та неприступне Музичне Угрупування VAСЯ СLUB
Разом подарують шалену енергію, запальні ритми та потужний драйв у благодійному заході “ROCK на Планері”.
Організатор заходу група компаній “RI GROUP“, інформаційний партнер – івент-агенція “Angel’s Booking”
Протягом заходу, буде проведено благодійний Аукціон, зібрані кошти з якого підуть в підтримку Дитячого будинку сімейного типу родини Горяченків. Сім’я яка стала першою родиною в Україні, яка наважилась усиновити 14 дітей, та Указом Президента у 2012 році – мама Наталя була нагороджена орденом Княгині Ольги III Ступеня, а в 2021 році Було присвоїно звання “Мати Героїня” (Указ Президента України від 07.05.2021 року). Від початку війни сім’я займається волонтерством. Батько родини займався евакуацією людей з гарячих точок, ремонтом техніки, надання військовим вкрай необхідних медикаментів, одягу та спорядження.
Ведучий вечора – актор та ведучий Ілля Прокопів
Спільний концерт зміцнить дружбу та взаємопідтримку!
Квитки за посиланням: https://yasnogordka.ticketsbox.com/ua/event/vopli-vidoplyasova.html
Київська обл., Макарівський район, с. Ясногородка, вул. Підлісна, 32
Котирування міжбанківського валютного ринку України (грн за €1, період з 01.05.23 по 31.05.23)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Україна в січні-липні поточного року збільшила експорт феросплавів у натуральному вираженні на 23,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 299,458 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні експорт феросплавів знизився на 40,5% – до $260,870 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (57,24% поставок у грошовому виразі), Туреччини (11,36%) і Нідерландів (6,76%).
Крім того, у зазначений період Україна імпортувала 4,379 тис. тонн цієї продукції, що на 72,9% менше порівняно із січнем-липнем-2022. У грошовому вираженні імпорт скоротився на 69% – до $18,561 млн.
Ввезення здійснювалося переважно з Вірменії (18,37%), Індії (17,86%) і Китаю (15,15%).
Як повідомлялося, Україна 2022 року скоротила експорт феросплавів у натуральному виразі на 47,7% порівняно з попереднім роком – до 349,560 тис. тонн, у грошовому виразі на 46% – до $564,136 млн. Водночас основні постачання здійснювалися до Польщі (53,25% експорту в грошовому виразі), Нідерландів (13,13%) і Румунії (5,66%).
Крім того, за минулий рік Україна імпортувала 20,546 тис. тонн цієї продукції, що на 65,5% менше, як порівняти з 2021 роком. У грошовому вираженні імпорт скоротився на 59,1% – до $72,705 млн. Імпорт здійснювався переважно з Норвегії (22,67%), Китаю (15,60%) і Казахстану (14,10%).
Бізнес Стахановського і Запорізького заводів феросплавів (СЗФ і ЗЗФ) організовував ПриватБанк (Київ) до націоналізації фінустанови. Нікопольський завод феросплавів контролює група EastOne, створена восени 2007 року в результаті реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват”.
Ціна бензину в серпні цього року може сягнути позначки в 60,86 грн/л, дизпалива – 55,61 грн/л, газу – 26,63 грн/л, свідчать дані консалтингової групи А-95, розміщені її директором Сергієм Куюном у його Facebook у п’ятницю.
Він прокоментував, що найпотужніший імпульс для руху цін на АЗС створюють “відкладена інтеграція підвищених податків і зростання світових котирувань”.
“Якщо скласти все до купи, перспектива вийти на 60 грн/л бензину і 55 грн/л ДП абсолютно реальна. Так, думаю, до 3 грн/л буде амортизовано за рахунок роздрібної націнки, але це таке заспокійливе”, – написав Куюн.
За його підрахунками, подорожчання в липні бензину менш ніж на 4 грн/л, дизпалива – трохи більше ніж на 4 грн/л і автогазу на 1,5 грн/л, незважаючи на прогнози, які передбачали принаймні зростання цін удвічі, пов’язано з продажем гравцями ринку запасів палива, сформованих у травні й червні – до скасування пільгових податків.
“Ключовий внесок у липневу стабільність зробили ОККО, WOG і “Укрнафта”, які добре підготувалися, завдяки яким ціни досі не перетнули позначку в 50 грн/л”, – зазначив експерт.
Водночас він зазначив, що липневе пальне дедалі більше заміщає попередні обсяги з низькою собівартістю, до середини серпня цей процес завершиться остаточно.
Іншим фактором прогнозованого підвищення ціни на моторне паливо він назвав його подорожчання на світовому ринку.
“Бензин і дизпаливо додали по $130-140/т, а це в середньому 5 грн/л (звісно, з новим 20% ПДВ). Газ злетів на $70/т (1,7 грн/л). Йдемо в сезон максимально споживання в усьому світі, тому сподіватися на істотне охолодження цін, на мій погляд, не варто”, – зазначив директор А-95.
Крім того, він звернув увагу на обстріли росіянами українських портів, унаслідок чого власники танкерів, за його словами, втратили бажання везти пальне до румунських портів і молдовського Джурджулешти.
“Хто погоджується, підняли фрахти майже на 50% (а деякі, кажуть, і на 100%) і вимагають страхування життів усієї команди, включно з сім’ями. Зрозуміти можна: що тій ракеті перелетіти через Дунай… Також зафіксовано випадки прямих погроз цивільним суднам з боку російських військових кораблів. Проблеми на півдні також триматимуть ціни в тонусі”, – описав ситуацію експерт.
На його думку, щоб подолати ці проблеми, які він назвав не новими для українського ринку, потрібно збільшувати контракти на суходолі, на північному та західному напрямках.
Крім того, він висловився за консолідацію трейдерів, які разом могли б укласти довгострокові договори на великі танкерні партії, зокрема, з американськими компаніями.
“Це гарантувало б ресурс і непогану ціну на великому обсязі. Крім того, цей продукт гарантовано замістив би різні токсичні ресурси дизпалива з Туреччини, Індії, Саудівської Аравії, які відверто пахнуть “вузьким” душком”, – підсумував Куюн.
Як повідомлялося, у середині березня 2022 року Рада ухвалила закон про додаткові податкові стимули для підтримки бізнесу під час війни, спрямований, зокрема, на утримання цін на паливо. Згідно з ним, тимчасово, на період дії воєнного стану, на паливо встановлювали нульовий акциз і ПДВ у 7% замість 20%.
Рада 21 вересня 2022 року ухвалила законопроєкт №7668-д про повернення акцизів на моторне пальне, встановивши їх на бензин і дизель у розмірі EUR100 (тут і далі – за 1 тис. літрів), на скраплений газ, бутан та ізобутан – EUR52, на альтернативне моторне пальне і біодизель – EUR100. ПДВ для всіх видів палива при цьому залишився на рівні 7%.
Однак згідно з цим документом, з 1 липня 2023 року рівень податків на пальне повернувся до довоєнного рівня: ПДВ – до 20%, акциз на бензин – до EUR213, на дизпаливо – до EUR140 за 1 тис. л.
