У київському аналітичному центрі “Клуб експертів” у рамках ініціативи з навчання журналістів базовим навичкам надання першої домедичної допомоги відбувся перший семінар-практикум. Організаторами заходу виступили “Клуб експертів”, мережа медичних центрів Adonis, а також благодійна організація “Благодійний фонд “Help For Ukraine”, благодійний фонд “Фонд Громади Приірпіння”; інформаційний партнер – “Інтерфакс-Україна” та портал Open4Business.
На семінарі були присутні представники ЗМІ з різних регіонів України, чия робота пов’язана з ризиком і можливістю зіткнення з екстреними ситуаціями. За словами учасників, освоєння основних навичок надання першої допомоги може виявитися життєво важливим у критичних моментах, пов’язаних з їхньою професійною діяльністю в умовах воєнного часу.
Основна лекторка семінару, лікарка-анестезіологиня медичної групи Adonis Мар’яна Болюк, є співавторкою 12 наукових публікацій і має багатий досвід у галузі медицини. У своїй презентації вона висвітлила важливі аспекти домедичної допомоги, включно з алгоритмами базової підтримки життя, видами кровотеч і способами їх зупинки. Також на семінарі було відпрацьовано практичні методики, як-от визначення пульсу на магістральних артеріях і накладення турнікета.
За словами організатора семінару і засновника “Клубу експертів” Максима Уракіна, у ситуації, що склалася, розвиток навичок першої допомоги серед журналістів має велике значення, оскільки роль їхньої професії та ризик, з яким вони стикаються щодня, в умовах війни значно підвищилися.
“Згідно з інформацією, опублікованою в ЗМІ, з лютого минулого року, загинув уже 61 співробітник мас-медіа, а ще близько 500 журналістів було поранено. Тому ми глибоко усвідомлюємо важливість навчання журналістів базовим навичкам першої допомоги. Наші колеги постійно стикаються з ризиком і несуть відповідальність за інформування суспільства в складних умовах. Тому потрібно прагнути забезпечити журналістів не тільки інформацією, а й засобами для збереження та захисту їхнього життя і здоров’я”, – наголосив Уракін.
Надалі організатори семінару планують розвивати цей навчальний проєкт, охоплюючи більше представників ЗМІ та розширюючи їхні знання і навички в галузі першої допомоги. Журналісти, які володіють базовими навичками домедичної допомоги, зможуть ефективніше діяти в складних ситуаціях, сприяючи швидкому та ефективному наданню допомоги постраждалим. Навчання першої допомоги для журналістів у майбутньому має стати невід’ємною частиною їхньої професійної підготовки та відповідальності перед суспільством. За словами організаторів, у майбутньому важливо підтримувати та розвивати такі ініціативи, щоб журналісти були готові до екстрених ситуацій і сприяли загальній безпеці та благополуччю.
URAKIN, АДОНИС, БОЛЮК, ГОЛІЗДРА, ДОМЕДИЧНА_ДОПОМОГА, ЖУРНАЛІСТИ, ЗМІ, КЛУБ ЕКСПЕРТІВ, ПЕРША_ДОПОМОГА, Фонд громади Приірпіння
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Держмитслужбою України, Україна за перші п’ять місяців 2023 року знизила імпорт нікелю та виробів із нього в 4,8 раза порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до $6,344 млн (у травні – $1,045 млн).
Україна 2022 року скоротила імпорт нікелю та виробів із нього на 49,9% порівняно з 2021 роком – до $59,754 млн.
Українські підприємства в січні-травні поточного року збільшили імпорт міді та мідних виробів у вартісному вираженні на 93,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $47,614 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Держмитслужбою України, експорт міді та мідних виробів за вказаний період скоротився на 27,5% – до $33,701 млн.
У травні імпортовано міді на $10,122 млн, експортовано – на $6,399 млн.
Як повідомлялося, українські підприємства 2022 року знизили імпорт міді та мідних виробів у вартісному виразі на 64,3% порівняно з попереднім роком – до $65,370 млн, а їхній експорт зменшився на 56,3% – до $90,245 млн.
Київська влада ініціює звернення про необхідність удосконалення законодавства в частині вимоги обов’язкового облаштування нового житла укриттями, повідомила прес-служба Київміськдержадміністрації.
“Сьогодні забудовники, на жаль, оминають наявні вимоги щодо обов’язкового облаштування в будинках укриттів. Причина – у прогалинах чинного законодавства, яке вимагає передбачати укриття в проєкті будівництва або можливість користуватися укриттям поруч. Так от: “або” не повинно бути! До чого це призвело, ми бачимо: у фонді захисних споруд практично відсутні новобудови”, – цитується у прес-релізі заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.
Крім того, він зазначає, що ДСНС і місцеве самоврядування також усунені від процесу прийняття будинків в експлуатацію.
За даними КМДА, із 4,2 тис. перевірених укриттів у столиці придатні до використання 2,9 тис., ще 736 можуть бути укриттями за умови їх належного обладнання. 578 об’єктів не відповідають нормативним вимогам до приміщень, де можуть бути обладнані укриття.
Як повідомлялося, закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій”, який, зокрема, передбачає обов’язкове розміщення бомбосховищ у новобудовах, був підписаний президентом у серпні 2022 року.
Начальник Херсонської міської військової адміністрації Роман Мрочко повідомив про зниження рівня води в Херсонському районі.
“Інформую: у с. Степанівка (Херсонська міська громада Херсонського району – ІФ-У) рівень води знизився на 35 см”, – написав Мрочко в Телеграм-каналі в п’ятницю.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у травні 2023 року перевезло 1836 тис. тонн зернових вантажів, що на 33% менше, ніж місяцем раніше, повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи УЗ Валерій Ткачов на нараді з представниками аграрного бізнесу в четвер.
За його інформацією, минулого місяця на експорт було відправлено 1147 тис. тонн зернових вантажів, що на 46% менше, ніж у квітні. У внутрішньому сполученні було перевезено 683 тис. тонн, що на 16% менше квітневих показників. Середньодобове навантаження в травні становило 44 тис. тонн.
“На скорочення перевезень вплинуло два фактори – блокування агресором роботи “зернового коридору”, що позначилося на доставці вантажів залізницею до портів, а також блокування експорту коридорами солідарності європейськими країнами, що призвело до скорочення вдвічі перевалки вантажів через західні кордони України”, – пояснив Ткачов.
Він додав, що УЗ готова наростити перевезення, для чого має достатньо ресурсів.
За оперативними даними УЗ, за перший тиждень червня 2023 року обсяги навантаження зернових вантажів склали 380 тис. тонн, або 15% від загальної кількості вантажів. Середньодобові обсяги перевалки за цей період склали 54 тис. тонн, що у 2,2 раза перевищує квітневі показники.
За словами Ткачова, фактична середньодобова перевалка аграрних вантажів через прикордонні переходи в червні 2023 року збільшилася на 90 вагонів порівняно з травнем. Зернових вантажів стало на вісім вагонів на добу більше.
Представник УЗ повідомив, що в напрямку західного кордону прямує 9740 вагонів, з яких 1084 вагони із зерновими вантажами. Черга з перевалки сільгосптоварів скоротилася на 343 вагони (24%).
“Скупчення вагонів “розсмоктується”, завдяки врівноваженню навантаження на кордони. Поки працює зерновий коридор, навантаження на західні кордони знижується. Також активізувалася передача через європейські країни”, – пояснив представник УЗ.
Говорячи про перевалку зернових на українсько-польському кордоні, Ткачов повідомив, що в ПП “Ягодин-Дорохуськ” у травні середньодобово пропускав 17,3 вагона із зерном, ПП “Ізов-Грубешів” – 20 в/з, ПП “Мостиська-Медика” – 22,13 в/з. На румунському ПП “Вадул-Сірет-Дорнешті” середній показник становив 47,7 в/з із зерном, ПП “Дяково-Халмеу” – 8,5 в/з.
На україно-угорському кордоні перевалка зернових вантажів у травні в ПП “Чоп-Захонь” становила 39,5 в/с, у ПП “Батєво-Бетєрьошкі” в травні зафіксовано перевалку 25,6 в/с, максимальний показник у травні – 93,9 в/с.
“За всіма західними ПП, якщо аналізувати статистику останніх п’яти місяців, спостерігається просідання перевезень від півтора до п’яти разів. Решта обмежень на експорт з дозволом транзиту істотно впливають на експорт зерна через західні кордони”, – резюмував Ткачов.
Керівник УЗ повідомив, що станом на 8 червня 2023 року в напрямку портів Великої Одеси рухається 2663 вагони із зерновими вантажами. Середньодобове вивантаження в червні становить 493 вагони із зерном. Час очікування вивантаження (черга) становить 4,9 доби.
У порт Ізмаїл станом на 8 червня прямує 1656 вагонів із зерновими вантажами. За період з 29 травня черга зменшилася на 23,48%. Середньодобове вивантаження за червень становило 122 вагони із зерном. Час очікування вивантаження (черга) сягає 11,3 доби.
“Робота “зернового коридору” на сьогоднішній день важко прогнозована, країна агресор постійно змінює кількість оглядів суден і висуває різні вимоги, крім того, заблоковано роботу порту “Південний”. Ситуація в порту Ізмаїл залишається складною через велике скупчення вагонів. Навантаження в напрямку порту планується з урахуванням переробних спроможностей одержувачів/операторів, але через погодні умови вони вивантажують значно менше запланованого обсягу”, – зазначили в УЗ.
