Українська Рада Бізнесу та Національна бізнес-коаліція запрошують до участі в форумі «Ключові антикорупційні та інституційні зміни для відновлення України», який відбудеться 7 червня 2023 р. в Києві.
Під час форуму заплановано обговорити актуальні для українського бізнесу виклики під час повномасштабної війни та важливі реформи для післявоєнного відновлення країни. Серед таких змін:
До участі в дискусії запрошені парламентарі та урядовці:
Спікерами від бізнес-обʼєднань стануть:
Також участь у Форумі візьмуть представники провідних аналітичних центрів, зокрема фахівці CASE-Ukraine, Національного інституту стратегічних досліджень, Інституту соціально-економічної трансформації, Центру економічної стратегії та інші.
Організатори: Українська Рада Бізнесу, Національна бізнес-коаліція
Партнери заходу: Центр міжнародного приватного підприємництва (CIPE)
Аналітичний партнер: Економічна експертна платформа
Інформаційні партнери: Громадське радіо, Інтерфакс-Україна, Дело, День, Ціна держави, Останній капіталіст
Дата: 7 червня, 10:30
Реєстрація учасників – за посиланням
Підтвердження Вашої участі надійде на вказану під час реєстрації електронну адресу.
Акредитація для медіа:
Контакти для учасників:
dariya.biben@gmail.com
Для запитів медіа:
smm.urb.ua@gmail.com
Інтерфакс-Україна – інформаційний партнер
Кількість безробітних, зареєстрованих у державній службі зайнятості на 01.05.2023 (тис. осіб)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Міністерство юстиції Республіки Узбекистан видало патент на винахід для виготовлення захисного паперу з додаванням натуральних шовкових волокон, розроблений інноваційним способом спільно з фахівцями Державного унітарного підприємства «Давлат Бельгісі», об’єднання «Узбекипаксаноат» і Ташкентського інституту текстильної та легкої промисловості.
За даними Центробанку, вперше в світі в Узбекистані була розроблена технологія виготовлення паперу з додаванням натуральних шовкових волокон, що володіє підвищеними захисними властивостями для банкнот, цінних паперів та інших документів.
Цей винахід дозволяє відрізнити цінний папір від інших видів, так як до складу її захисних елементів додаються натуральні шовкові волокна.
В процесі виготовлення в паперову масу додають натуральні шовкові волокна, а потім просочують флуоресцентним розчином. При висвітленні ультрафіолетовими променями протеїн шовку набуває посилений темний колір, тим самим захищаючи папір від підробок. В результаті додавання в папір натурального шовку однакової товщини її міцність збільшується в кілька разів.
Варто відзначити, що даний винахід, а саме технологія виготовлення паперу з додаванням шовкового волокна, викликало великий інтерес у фахівців міжнародних компаній, які вважаються світовими лідерами у виробництві банкнот, охоронних документів і паперу.
Фонд держмайна (ФДМ) України переніс повторний приватизаційний аукціон з продажу “Білгород-Дністровського морського торговельного порту” (МТП), призначивши його на 14 червня 2023 року.
Згідно з повідомленням на сайті ФДМ, стартову ціну об’єкта знижено практично вдвічі – до 92,46 млн (без ПДВ). Аукціон відбудеться в системі “ProZorro.Продажі”. Розмір гарантійного внеску – 18,49 млн грн.
Як повідомлялося, повторний аукціон з продажу Білгород-Дністровського МТП було призначено на 6 червня. Заявлена стартова ціна становила – 184,92 млн грн (без ПДВ). Розмір гарантійного внеску – 36,98 млн грн.
Раніше також повідомлялося, що переможець попереднього аукціону з продажу “Білгород-Дністровського МТП”, що відбувся 13 березня, ТОВ “Укрдонінвест” бізнесмена Віталія Кропачева відмовився від купівлі порту на етапі узгодження умов договору купівлі-продажу з регіональним відділенням ФДМ в Одеській і Миколаївській областях. У компанії уточнили, що ціна продажу порту на аукціоні, який вона виграла, становила 264,12 млн грн (з ПДВ). Також повідомлялося, що “Укрдонінвест” не став вимагати повернення гарантійного внеску в розмірі 18,76 млн грн.
ФДМ повідомляло, що повторно проведе приватизаційний аукціон із продажу “Білгород-Дністровського МТП” у зв’язку з визнанням аукціону, на якому його продали ТОВ “Укрдонінвест”, таким, що не відбувся: переможець торгів не вніс кошти за об’єкт, повідомила прес-служба Фонду.
Призначений на 3 березня перший аукціон з продажу зазначеного порту зі стартовою ціною 187,57 млн грн не відбувся.
Раніше ФДМ зазначав, що заснований 1971 року Білгород-Дністровський порт збитковий, проте з 2022 року підприємство “відіграє важливу роль у забезпеченні світової продовольчої безпеки як логістичний центр для портів на Дунаї”. У першому кварталі 2023 року загальний дохід порту становив 7,391 млн грн. При цьому збиток за цей період становив – 4,45 млн грн. Розмір простроченої кредиторської заборгованості станом на 31 березня 2023 року – 118,7 млн грн, зокрема заборгованість із заробітної плати – 11,5 млн грн. Загальний борг із заробітної плати та платежів до бюджету становить 96,37 млн грн, зокрема пеня 1,7 млн грн.
У 2022 році Білгород-Дністровський МТП отримав 63 тис. грн прибутку проти збитків 28,5 млн грн у 2021 році та 25,2 млн грн у 2020 році.
Порт надає послуги з вантажно-розвантажувальних робіт для основної номенклатури вантажів: лісові вантажі, мінеральні добрива, залізорудні окатиші, металопродукція. Працює з лісовими та зерновими вантажами, що прямують на експорт.
Підрив Каховської ГЕС (Дніпропетровська обл.) безпосередньо не позначився на ситуації в енергосистемі країни, загрози стабільності електропостачання немає, повідомили Міністерство енергетики та НЕК “Укренерго” у вівторок. Станом на 6 червня виробленої електроенергії достатньо для покриття потреб споживачів.
“Експерти Міненерго та “Укргідроенерго” вивчають потенційний вплив катастрофи на обсяг гідрогенерації. Фактичний рівень виробленої електроенергії наразі відповідає запланованому”, – зазначили, зокрема, в міністерстві.
У ньому також підтвердили інформацію про відсутність прямої загрози Запорізькій АЕС,
“Ситуація на ЗАЕС. Незважаючи на поступове зниження рівня води, прямої загрози для окупованої станції немає. Експерти “Енергоатому” постійно моніторять ситуацію”, – констатували в міністерстві.
Водночас через підрив дамби є ризики підтоплення енергооб’єктів у Херсонській області, зокрема Херсонської ТЕЦ. Через підтоплення в Херсоні вже знеструмлено майже 12 тис. споживачів у районі Острів, можливі проблеми з водопостачанням. Готуються превентивні антикризові заходи.
Своєю чергою, нагадали в “Укренерго”, Каховська ГЕС з перших днів агресії була окупована і замінована росіянами. З нею втрачено технологічний зв’язок, видача потужності на підконтрольну територію України зі станції не здійснювалася.
“Сьогодні вночі країна-агресор вчинила черговий акт тероризму на об’єкті цивільної інфраструктури, що є трагедією для наших співгромадян і масштабною екологічною катастрофою. “Укренерго” буде надалі повідомляти про вплив наслідків катастрофи на стан енергосистеми”, – зазначили в НЕК.
Крім того, за інформацією міністерства та “Укренерго”, внаслідок нічного обстрілу росіян пошкоджено мережі обленерго в Херсонській, Харківській, Сумській та Донецькій областях. У Київській області є пошкодження в мережах обленерго внаслідок падіння уламків збитої українськими ППО ворожої цілі.
“Через попередні обстріли також залишається без світла частина споживачів у Запорізькій, Харківській, Херсонській, Чернігівській областях. Ремонтні бригади працюють там, де це дозволяє ситуація безпеки”, – доповнили в Міненерго.
Крім того, за інформацією “Укренерго”, вранці та частково вдень 6 червня здійснюється експорт електроенергії до Польщі. У денні години йде імпорт зі Словаччини. Увечері імпорт та експорт відсутні.
За даними Міненерго, комерційний імпорт електроенергії за 5 червня становив 1031 МВт-год, експорт до Польщі – 1800 МВт-год.
Первинні реєстрації ввезених з-за кордону уживаних легкових автомобілів у травні 2023 року незначно (на 0,3%) зросли до квітня 2023 року – до майже 15,4 тис. од., що стало найбільшою від початку року кількістю реєстрацій на місяць, повідомила асоціація “Укравтопром” у Телеграм-каналі.
“Порівнювати з торішнім травнем немає сенсу, бо торік старі авто масово ввозили в Україну під “нульове” розмитнення”, – наголошується в повідомленні асоціації.
Найбільша частка в цьому сегменті авторинку, як і раніше, належить бензиновим авто – 45%, далі йдуть дизельні – 36%, електромобілі – 12% (у квітні – 11%), авто з ГБО – 5% і гібриди – 2% (3% у квітні).
Середній вік старих автомобілів, які перейшли в травні на українські номери, – 11 років (як і в квітні), а найстарішим автомобілем була Honda Prelude 1992 року випуску.
За даними асоціації, у травні змінився лідер реєстрацій – ним став Volkswagen Golf (1333), відтіснивши на другу позицію Renault Megane (1230).
Далі йдуть Skoda Octavia (840), Volkswagen Passat (694), Ford Focus (403), Nissan Leaf (388), Nissan Qashqai (360), VW Touran (326), AUDI A4 (297), Skoda Fabia (294).
Як повідомлялося з посиланням на “Укравтопром”, нових легкових авто в Україні у квітні зареєстровано 5,1 тис., тобто і втричі менше.
“Укравтопром” повідомляє, що загалом у січні-травні першу реєстрацію в Україні отримали 69,9 тис. старих легковиків, ввезених з-за кордону, що в 3,2 раза більше за реалізацію нових авто за той самий період.
Українці 2022 року зареєстрували 388,5 тис. ввезених уживаних легкових іномарок, що майже на чверть менше, ніж роком раніше, але у понад 10 разів більше за ринок нових легкових авто.
