Рівень безробіття в Україні в середньому за 2023 рік знизиться з 21,1% у 2022 році, такий оновлений прогноз оприлюднив Національний банк в інфляційному звіті, пояснивши його поліпшенням переглядом методики і позитивними тенденціями на ринку праці.
У січневому звіті він оцінював безробіття 2022 року на рівні 25,8% і очікував його невеликого зростання до 26,1% цього року.
“В умовах відсутності офіційної статистики оцінка впливу війни на ринок праці як загалом, так і в розрізі окремих категорій населення та регіонів є ускладненою і потребує додаткових методів досліджень, зокрема, із використанням альтернативних джерел інформації. Такими є дані та результати опитувань, що дало змогу уточнити оцінку безробіття у 2022 році”, – зазначив Нацбанк.
Він уточнив, що на підставі таких досліджень середній рівень безробіття у 2022 році оцінено від 19% до 23%. Крім того, підтверджено поліпшення рівня безробіття у другому півріччі 2022 року.
“Від початку 2023 року триває поступове відновлення ринку праці, проте цей процес поки що нестійкий… Від початку 2023 року ситуація на ринку праці поліпшується. Однак безробіття залишається високим і набуває ознак структурного”, – зазначив НБУ.
Зазначається, що диспропорції на ринку праці зберігатимуться, рівень безробіття залишатиметься вищим за довоєнний, а зростання реальних зарплат буде більшою мірою стриманим, але нерівномірним за секторами і регіонами.
Згідно з опублікованою інформацією, пожвавлення на ринку праці відбулося завдяки поліпшенню ситуації в енергетиці та сезонній активізації діяльності.
У НБУ додали, що навантаження на одну вакансію зросло і суттєво відрізняється між регіонами та професіями. Це пояснюється як змінами в структурі економіки внаслідок наслідків війни, так і значною кількістю переселенців і може свідчити про посилення ознак структурного безробіття. Однією з обставин структурного безробіття є труднощі з переїздом можливих працівників до регіону, де є робота за їхнім фахом.
Щодо рівня зарплат, за оцінкою ДССУ, за 2022 рік завдяки бюджетному сектору середня номінальна зарплата зросла на 5,9% (реальна – скоротилася на 11.8%), що є кращим за попередні оцінки НБУ.
Очікується, що реальна зарплата в середньому за 2023 рік зросте на 3,7%, тоді як номінальна – на 21,9%, тоді як у січні НБУ оцінював ці показники відповідно в 3,3% і 25%.
Як повідомлялося, Нацбанк порівняно із січневим звітом поліпшив прогноз інфляції на цей рік до 14,8% із 18,7%. За його оцінками, інфляція в річному вимірі вже в другому кварталі знизиться з 21,3% до 14,5%, після чого коливатиметься в межах 14,9-14,7% до кінця першого кварталу 2024 року.
Середній рівень заробітної плати у 2023 році на підставі даних WORK.UA
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
У неділю на вул. Сирецькій у Києві перекриють рух транспорту у зв’язку з ремонтом дороги, повідомляє прес-служба Київської міської державної адміністрації.
“З 08:00 до 23:50 7 травня по вулиці Сирецькій перекриють рух транспорту. Про це попереджає КК “Київавтодор”, – ідеться в повідомленні.
Зазначається, що на цій вулиці завершується поточний ремонт. Зокрема, 7 травня на ділянці від вул. Кирилівської до вул. С. Скляренка влаштовуватимуть нове асфальтове покриття.
Об’їхати ділянку можна за маршрутом: вул. С. Скляренка – вул. Куренівська – вул. Кирилівська (і у зворотному напрямку), пояснили в КМДА.
“КК “Київавтодор” перепрошує за незручності”, – додали у відомстві.
Заводи азотного холдингу Ostchem у першому кварталі 2023 року виробили 515,5 тис. тонн мінеральних добрив, що на 36,2% більше, ніж за аналогічний період минулого року, йдеться в повідомленні Group DF у п’ятницю.
Згідно з ним, Черкаський “Азот” виробив 387,4 тис. тонн, а “Рівнеазот” – 128 тис. тонн, при цьому “Азот” у березні випустив 137,8 тис. тонн – максимальний показник з початку повномасштабної війни.
“Зниження цін на газ дало змогу знизити відпускні ціни на мінеральні добрива. Оскільки добрива стали доступнішими, ми почали продавати більше і показали дуже непогані результати. Цієї весни високе завантаження підприємств триває довше звичайного”, – наводиться в повідомленні коментар керівника департаменту корпоративних комунікацій Group DF Олега Арестархова.
Зазначається, що ключовими продуктами, виробленими заводами Ostchem, були карбамід, КАС (карбамідо-аміачна мережа), аміачна селітра, вапняково-аміачна селітра (ІАС). Обсяг виробництва карбаміду в першому кварталі зріс у 4,7 раза – до 106,5 тис. тонн, КАС – у 2,1 раза, до 108,5 тис. тонн.
Обсяг виробництва аміачної селітри збільшився з 217,1 тис. тонн до 255,4 тис. тонн, тоді як виробництво ІАС впало з 62,3 тис. тонн до 10,6 тис. тонн.
“Структура виробництва відповідає структурі попиту. Від подальшого попиту залежатиме виробниче завантаження заводів, терміни проведення ремонтної кампанії”, – зазначив Арестархов.
Серед нових трендів ринку компанія виділила активні поставки добрив на деокуповані території (Херсонська, Миколаївська, Чернігівська, Сумська області). А серед чинників, що стримують зростання ринку добрив, вказала на збільшення збутових і логістичних ризиків ведення агробізнесу, таких як невизначеність перспектив зернової угоди, обмеження на ввезення українського зерна, запроваджене у квітні 2023 року окремими країнами ЄС.
Як повідомлялося, на початку лютого азотний холдинг Ostchem, що входить до Group DF, повідомив про планове збільшення завантаження потужностей з випуску мінеральних добрив черкаського “Азоту” з 30% до 70%, а “Рівнеазоту” – до 50% у зв’язку із сезонним зростанням попиту.
Group DF раніше оцінила обсяг споживання українським ринком 2022 року аміачної селітри в 1 млн тонн (імпорт – 330 тис. тонн); карбаміду – 410 тис. тонн (імпорт – 225 тис. тонн); КАС – 580 тис. тонн (імпорт – 190 тис. тонн), заявивши про очікуване зростання споживання добрив 2023 року на 15-20%.
Населення України станом на кінець 2022 року становило приблизно 31,4 млн осіб, із них приблизно 1,15 млн живуть на тимчасово окупованих територіях, свідчать дані експертів Українського центру охорони здоров’я (УЦЗ).
“Війна спричинила безпрецедентну міграційну кризу та масштабні переміщення населення всередині країни. За оцінками УЦЗ, станом на кінець 2022 року населення України становило близько 31,4 млн осіб. З них 1,15 млн осіб мешкають на тимчасово окупованих Росією територіях, захоплених після початку вторгнення”, – зазначено у звіті центру за підсумками дослідження про роботу системи охорони здоров’я після початку активного вторгнення.
Експерти центру також зазначають, що за рік після початку повномасштабного вторгнення система амбулаторної та спеціалізованої медичної допомоги повністю відновилася, на відміну від системи первинної медичної допомоги.
“Споживання медичних послуг на різних рівнях знизилося в перші місяці після вторгнення. Однак амбулаторна та спеціалізована медична допомога поступово відновилася до довоєнних показників протягом 2022 року. Первинна медична допомога не відновилася і потребує підтримки”, – підкреслили експерти центру.
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” і група “Метінвест” у рамках мілітарної ініціативи “Сталевий фронт Ріната Ахметова” передали бійцям Збройних сил України два сучасні дрони-розвідники DJI Mavic 3.
Згідно з інформацією підприємства у п’ятницю, передання дронів відбулося цього тижня.
“Українські захисники використовують дрони для розвідки, коригування або ураження. Однак перша і найважливіша їхня місія – це внесок у збереження життів особового складу українських Збройних сил. Саме тому коптерів ніколи не буває забагато, і ми системно передаємо цих “пташок” нашим захисникам. Сьогодні ще два Mavic від “Запоріжсталі” і “Метінвесту” прямують до Нацгвардії”, – прокоментував ситуацію директор із закупівель “Запоріжсталі” Євген Авджи, якого цитує пресслужба.
При цьому уточнюється, що DJI Mavic 3 – це найпотрібніша і найпопулярніша в лавах ЗСУ модель дронів, які допомагають виявляти та знищувати ворога на передовій. Коптер використовується для розвідки й коригування вогню. Конкурентною перевагою цієї моделі є чудова оптика та навігація. Два нових Mavic уже доправили на донецький напрямок, де в лавах ЗСУ служить запоріжсталівець із позивним “Грім”.
“Запоріжсталь” і “Метінвест” завжди підтримують своїх співробітників. І навіть зараз, коли ми на передовій, підприємство не залишається осторонь, зазначив військовослужбовець.
“Сьогодні ми отримали два дрони-розвідники. Ці дрони – наші очі на фронті. Вони допомагають виявити скупчення військової техніки, живої сили супротивника і потім, за необхідності, коригують наш вогонь. Цей дрон керується дистанційно, з пульта управління. Пілот у режимі реального часу бачить де, що розміщується і відбувається, і тоді приймається рішення про евакуацію або вогневе ураження”, – пояснив “Грім”.
“Сталевий фронт” – ініціатива, що об’єднала всю мілітарну допомогу бізнесів SCM Ріната Ахметова для ЗСУ, медиків і працівників критичної інфраструктури. З першого дня повномасштабної війни в Україні бізнеси Ріната Ахметова (“Метінвест”, ДТЕК, ПУМБ, “Укртелеком” та ін.) і ФК “Шахтар” почали допомагати захисникам України: купували й доставляли засоби захисту, аптечки, техніку, авто, пальне тощо. На системній основі бійці отримують у рамках мілітарної ініціативи й сучасні коптери, які, як кажуть військові, стають їхніми очима на передовій. У рамках мілітарної ініціативи “Сталевий фронт Ріната Ахметова” група “Метінвест” передала українським захисникам понад 1200 сучасних коптерів.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого має широкий попит у споживачів і на внутрішньому ринку, і в багатьох країнах світу. Спеціалізація комбінату – високоякісний сталевий г/к рулон, г/к лист, холоднокатаний лист, х/к рулон із вуглецевих і низьколегованих сталей, а також сталева стрічка, чорна жерсть, гнутий профіль.
Основними споживачами продукції є виробники зварних труб, підприємства автомобільного, транспортного, сільськогосподарського машинобудування, виробники побутової техніки.
“Запоріжсталь” перебуває в процесі інтеграції в групу “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
