ПрАТ “Промарматура” (Дніпро) завершило 2022 рік із чистим збитком у розмірі 29,995 млн грн, тоді як у 2021-му отримало чистий прибуток 13,212 млн грн.
Згідно з річним звітом компанії, чистий дохід підприємства торік скоротився на 23,6%, до 154,645 млн грн.
Нерозподілений прибуток компанії на кінець минулого року становив 119,213 млн грн.
Компанія “Промарматура” створена в грудні 1994 року, працює на ринку трубопровідної арматури.
За даними НДУ на кінець 2022 року, по 50% акцій ПрАТ перебувають у власності двох фізичних осіб – громадян України Ігоря Межебовського та Олександра Челядіна.
Статутний капітал компанії становить 7,218 млн грн.
Чехія має намір відкрити в Дніпрі своє генеральне консульство, заявив чеський президент Петр Павел.
“Ми прагнемо посилити нашу присутність і поглибити співпрацю в Україні. Для цього ми делегуватимемо двох осіб, які працюватимуть у Дніпрі. Там ми відкриватимемо генеральне консульство”, – заявив він у п’ятницю на спільній пресконференції з президентами України та Словаччини в Києві.
Зокрема, робота консульства буде пов’язана зі спрощенням реалізації Чехією проєктів щодо взаємного співробітництва у сферах енергетики, економіки, транспорту та житлового господарства в рамках відновлення Дніпропетровської області.
Про терміни відкриття не повідомлялося.
Державний бюджет України в п’ятницю отримав черговий транш грантових коштів від США в розмірі $1,25 млрд.
“Фінансування надано через Цільовий фонд Світового банку в рамках четвертого додаткового фінансування для Проекту “Підтримка державних видатків щодо забезпечення сталого державного управління в Україні (PEACE)”, – зазначив Мінфін.
Він уточнив, що з початку повномасштабного вторгнення Росії Україна отримала від США вже близько $16,7 млрд у формі грантів.
“Партнерство зі США та командою Світового банку під час війни дає змогу уряду України фінансувати першочергові соціальні витрати в повному обсязі. Водночас допомога у формі грантів не збільшує боргове навантаження та сприяє стабілізації фінансової системи”, – зазначив міністр фінансів Сергій Марченко.
Як повідомлялося, зовнішні потреби у фінансуванні держбюджету України 2023 року становлять понад $42 млрд.
Від початку цього року до 26 квітня, за даними Мінфіну, фінансування від міжнародних партнерів уже сягнуло $15,285 млрд порівняно з $32,144 млрд за весь минулий рік. Зокрема цього року від США було отримано $3,5 млрд грантів. Великі кредити вже також надали ЄС – $6,501 млрд, МВФ – $2,706 млрд і Канада – $1,757 млрд.
Внутрішнє фінансування за рахунок ОВДП цього року становило $4,839 млрд.
Страхова компанія “Велта” (Київ) у січні-березні 2023 року зібрала 1,382 млн грн чистих страхових премій, що в 4,7 раза менше, ніж за аналогічний період роком раніше, повідомляється в проміжному фінансовому звіті компанії в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
У звіті наголошується, що валові премії компанії за перший квартал скоротилися у 2,2 раза – до 2,727 млн грн, премії, передані в перестрахування, – у 2,5 раза, до 1,064 млн грн.
За три місяці 2023 року компанія виплатила 73 тис. грн проти 2 тис. грн за аналогічний період 2022 року.
Її адміністративні витрати за три місяці поточного року скоротилися на 15% – до 2,034 млн грн, витрати на збут – у 3,3 раза, до 429 тис. грн.
Фінансовий збиток від операційної діяльності становив 868 тис. грн, чистий збиток – 1,902 млн грн.
СК “Велта” зареєстрована в 1995 році, спеціалізується на ризикових видах страхування.
ТОВ “АТ Маркет” (Київ), що розливає високогірну карпатську воду під ТМ Voda UA, інвестувало $600 тис. у розширення лінійки продукції та налагодило випуск напою з чайного гриба – комбучі.
“Побудували завод в Ірпені до війни. Інвестували близько $600 тис. Під час окупації Ірпеня завод постраждав, але його швидко відновили”, – повідомив власник і засновник компанії Дмитро Нікіфоров агентству “Інтерфакс-Україна”.
За його словами, під час ухвалення рішення про інвестиції компанія керувалася відсутністю на українському ринку справжньої комбучі. “Є якісь сурогати і лимонади на основі чаю”, – стверджує Нікіфоров.
Він зазначив, що компанія вирішила налагодити випуск “правильного продукту”, тому процесом керує “супертехнолог” і все зроблено технологічно дуже правильно.
За його інформацією, завод може виробляти 2 тонни комбучі на добу, яку реалізують у скляних пляшках 0,33 під ТМ Kombucha uno. Планується задіяти 800-850 точок HORECA, а також 5-6 торгових мереж. У травні 2023 року виробник планує налагодити випуск смакової комбучі з 5-6 різними смаками.
Нікіфоров зазначив, що розраховує на зростання популярності комбучі в Україні слідом за світом як “здорової альтернативи різним квасам і лимонадам”.
В Україні з 2019 року ринок цього напою щорічно подвоюється. У воєнному 2022 році ємність ринку оцінювали у 120 млн пляшок. У 2023 році очікується приріст споживання на 150%, розраховують на підприємстві.
Voda UA випускає також води під ТМ “Горянка” і “Карпатська джерельна високогірна”.
Згідно з даними opendatabot, виручка “АТ Маркет” у 2022 році скоротилася на 5,9% – до 26,78 млн грн, а чистий прибуток зріс на 31% – до 0,58 млн грн.
Загальна кількість медиків – лікарів, середнього та молодшого медперсоналу в Україні у 2022 році знизилася на 14% порівняно з 2021 роком, свідчать дані Українського центру охорони здоров’я (УЦЗ) за результатами дослідження “Медицина під час війни: вплив повномасштабного вторгнення Росії на систему охорони здоров’я України”.
Згідно з ними, найбільше скоротилася кількість молодшого медперсоналу, яка знизилася на 16,5% порівняно з довоєнним рівнем.
“Очікувано, що кількість медичних працівників зменшилася в регіонах, де тривають активні бойові дії або на тимчасово окупованих РФ територіях”, – повідомляють у прес-релізі УЦЗ.
При цьому наголошується, що на тлі скорочення кількості медперсоналу в прифронтових і на деокупованих територіях помітного припливу медичних працівників у тилових регіонах не відбулося, крім Полтавської області, де дещо збільшилася кількість лікарів.
“Такі тенденції можуть вказувати на масштаби міграції медиків за кордон”, – вказали в УЦЗ.
Водночас, посилаючись на відповідь Міністерства охорони здоров’я Польщі на запит УЦЗ щодо кількості медиків, які отримали дозвіл на роботу за фахом у Польщі у 2022 році, центр наводить дані, що станом на кінець лютого 2023 року в Польщі працевлаштувалися трохи більш як 2300 лікарів і понад 1060 медсестер і санітарок за умови наявності майже 1,8 млн зареєстрованих у Польщі, згідно з офіційними даними, українських біженців.
“Оскільки Польща прийняла найбільшу кількість українців, очікувано, що й потік медиків відповідатиме подібним масштабам. Але в Польщі працевлаштувалися менше 1% від довоєнної кількості українських медиків”, – констатують в УЦЗ.
При цьому уточнюється, що аналіз було проведено з використанням даних Національної служби здоров’я України (НСЗУ), які враховують тільки тих медиків, які працювали в законтрактованих із нею медустановах.
