Агрохолдинг МХП, найбільший в Україні виробник курятини, у четвертому кварталі 2022 року зміг отримати $38 млн чистого прибутку, що в 2,4 раза краще за показник за четвертий квартал довоєнного 2021 року.
Як ідеться в річному звіті агрохолдингу на Лондонській фондовій біржі у вівторок, водночас загалом минулий рік для нього закінчився з чистим збитком $231 млн порівняно з $393 млн чистого прибутку за підсумками попереднього року.
Згідно зі звітом, виручка МХП у четвертому кварталі 2022 року зросла року на 6% – до $766 млн, загалом за рік – на 11%, до $2 млрд 642 млн.
Зокрема, експортна виручка за квартал досягла 64% ($491 млн) порівняно з 61% ($1 млрд 601 млн) за весь 2022 рік і 53% ($1 млрд 265 млн) за весь 2021 рік.
“Війна в Україні триває і може загостритися в найближчі місяці. Існують постійні ризики для діяльності компанії через повторювані атаки на критичну інфраструктуру України. Однак на сьогоднішній день всі виробничі потужності МХП в Україні продовжують працювати майже на повну потужність. Після перетворення своїх логістичних механізмів у відповідь на обставини воєнного часу, що змінюються, компанія знову експортує більш ніж у 70 країн світу, постачаючи зерно, рослинні олії та м’ясо птиці по всьому світу”, – зазначається в документі.
Згідно з ним, до теперішнього часу об’єкти МХП не зазнали фізичної шкоди внаслідок війни.
Водночас група зазнала значних витрат, пов’язаних із війною, після російського вторгнення 24 лютого 2022 року, які оцінюються в $69 млн за рік, що закінчився 31 грудня 2022 року. Вони включають в себе пожертвування на підтримку спільноти, списання запасів і біологічних активів та інші конкретні витрати, пов’язані з війною. Зокрема, МХП безоплатно доставив населенню України близько 12 тис. тонн продукції птахівництва.
Уточнюється, що операційний прибуток у четвертому кварталі минулого року скоротився на 12% – до $90 млн, а за рік – на 49%, до $255 млн, EBITDA – відповідно на 16%, до $109 млн і на 41%, до $384 млн.
Як зазначається, у січні-березні 2023 року агрохолдингу вдалося майже повністю зберегти виробничу потужність.
“Оскільки загальна ситуація в Україні залишається нестабільною, ми не можемо дати будь-які значущі прогнози щодо перспектив сегмента птахівництва на весь 2023 рік. У зерновому сегменті цього місяця стартує весняна посівна. Оскільки всі наші землі перебувають за межами зон бойових дій, ми сподіваємося, що зможемо зібрати ті самі 360 тис. га, що й 2022 року”, – зазначив також МХП.
Згідно зі звітом, беручи до уваги поточні ризики і невизначеності після російського вторгнення в Україну, а також витікаючу з цього необхідність збереження ліквідності для підтримки поточних бізнес-операцій і підтримки населення країни, правління МХП вирішило, що виплата дивідендів є малоймовірною, поки триває війна.
Біткойн продовжує дорожчати у вівторок і коштує понад $30 тис., пише MarketWatch.
Курс біткойна під час торгів піднімається на 3,2% і становить $30,074 тис., згідно з даними CoinDesk. Напередодні котирування доходили до $30,321 тис., перевищивши позначку в $30 тис. уперше з 10 червня 2022 року. З початку року криптовалюта злетіла в ціні на 81%.
Підтримку біткойну надає той факт, що деякі інвестори сприймають криптовалюту як захисний актив і вкладаються в нього на тлі банківської кризи, зазначив президент і співзасновник ProChain Capital Девід Тавіл.
“Я вважаю, що також був приплив ліквідності з Азії, особливо з боку азіатських високотехнологічних компаній, які шукають, куди вкласти свої кошти”, – написав засновник Truflation Стефан Раст.
Біткойн узяв висоту в $30 тис., подолавши серйозний рівень опору, пише агентство Bloomberg. З погляду теханалізу наступними цілями для криптовалюти можуть стати $30,800 тис. і $31,200 тис.
Індекс оптимізму провідних китайських економістів, що розраховується виданням Yicai.com, у квітні знизився до 51,65 пункту з 52,3 пункту в березні, проте залишився вищим за позначку в 50 пунктів, що свідчить про збереження позитивного настрою.
Експерти, опитані газетою, в середньому прогнозують підвищення ВВП Китаю в першому кварталі поточного року на 3,99%, а за підсумками всього року – на 5,47%.
Середній курс юаня, за їхніми оцінками, становитиме 6,65-6,69 юаня/$1 цього року. За даними на 13:00 мск у четвер він становить 6,8742 юаня/$1.
Економічні індикатори показують, що відновлення китайської економіки прискорилося в березні, проте ринок праці все ще слабкий, і понад третина промислових компаній залишається неприбутковою, зазначає головний економіст Mizuho Securities по Китаю Чжоу Сюе.
Ситуація в зовнішній торгівлі Китаю є складною, і деяким галузям економіки потрібно більше підтримки, щоб збільшити обсяги торгівлі з іншими країнами регіону, зокрема, з державами АСЕАН, йдеться в редакторській статті газети Yicai.
Обсяг китайського експорту в перші два місяці 2023 року скоротився на 6,8% порівняно з тим самим періодом роком раніше, імпорт упав на 10,2%.
Однак після лютого експорт зріс, судячи з потоку вантажного транспорту до найбільших портів країни, наголошується в статті.
Офіційні дані про динаміку зовнішньої торгівлі КНР за березень буде опубліковано 13 квітня.
Китаю необхідно стабілізувати експорт, щоб зберегти позицію найбільшого світового виробника, а також допомогти розвиненим країнам у подоланні високої інфляції, пише Yicai. Пекіну слід побудувати інституційну систему для просування торгівлі та інвестицій замість використання ситуативних заходів, наголошується в статті.
Китайські державні компанії очолюють хвилю виділення операцій у самостійні організації з подальшим розміщенням їхніх акцій на відкритому ринку, пише в понеділок Securities Daily.
За даними видання, 73 компанії, акції яких обертаються на біржах материкового Китаю, просувають угоди з виділення бізнесів з їх подальшим лістингом. Більше половини з 73 компаній є державними.
Відокремлення операцій і розміщення акцій нових компаній на ринку є гарним способом розкрити вартість кожного підрозділу і розширити канали залучення фінансування, зазначає доцент школи бізнесу Пекінського педагогічного університету Ху Цунхуей, слова якого наводить Securities Daily.
Такі угоди позитивно позначаються на ринковій вартості держкомпаній і дають змогу державі залучити капітал, каже аналітик Tianyi Digital Economy У Ваньїн.
Найчастіше спін-оффи відбуваються в сегментах випуску напівпровідникового обладнання, нових джерел енергії, а також інших технологічних сферах.
Зміна імпорту в % до попереднього періоду в 2021-2022 році
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Ціни на нафту зростають вранці у вівторок, відновлюючись після різкого зниження напередодні.
Вартість червневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 8:05 кв становить $84,73 за барель, що на $0,55 (0,65%) вище за ціну на закриття попередньої сесії. За підсумками торгів у вівторок ці контракти подешевшали на 94 центи, до $84,18 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на травень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) становить до цього часу $80,33 за барель, що на $0,59 (0,74%) вище підсумкового значення попередньої сесії. Напередодні контракт знизився в ціні на 96 центів, до $79,74 за барель.
Ключовими подіями для ринку нафти цього тижня стануть публікації звітів Управління енергетичної інформації Міненерго США, Міжнародного енергетичного агентства та ОПЕК.
Крім того, інвестори чекають березневих даних про американську інфляцію. Опитані Trading Economics аналітики прогнозують, що темпи зростання споживчих цін у Штатах у березні сповільнилися до 5,2% з лютневих 6%.
Спред між ф’ючерсами на Brent на грудень поточного року і на грудень наступного зріс до $5,5 за барель з $2,5 за барель трьома тижнями раніше. Це свідчить про те, що ринок побоюється скорочення запасів, зазначає агентство Bloomberg.
Світовий банк прогнозує зростання економіки Узбекистану у 2023 році на 5,1%, тоді як у січні поточного року підтверджував свій жовтневий прогноз зростання ВВП країни на 4,9%.
“Очікується, що в Узбекистані економічне зростання досягне 5,1% у 2023 році і поступово пришвидшиться у середньостроковій перспективі”, – йдеться в квітневому огляді банку Europe and Central Asia Economic Update.
Прогноз зростання ВВП на 2024 рік – 5,4%, на 2025 рік – 5,8%.
За оцінками експертів СБ, розв’язана Росією повномасштабна війна проти України та складнощі з транспортною логістикою, пов’язані із запровадженими проти РФ санкціями, як очікується, й надалі впливатимуть на зростання цін на продовольство та енергетичні ресурси та знизять приватне споживання.
Обсяги приватних інвестицій та торгівлі зростатимуть, а грошові перекази до Узбекистану стабілізуються порівняно з їхнім піком у 2022 році. Прогнозоване відновлення економіки Китаю може збільшити попит на експорт текстилю та продуктів з Узбекистану. Вищі доходи від експорту золота та міді, а також уповільнення державних інвестицій призведуть до скорочення бюджетного дефіциту до 3,3% ВВП у поточному році.
“Очікується, що уряд дотримуватиметься обмежень на зовнішні запозичення, що призведе до поступового зниження державного боргу та загального зовнішнього боргу до 32% та 55% від ВВП відповідно до 2025 року”, – наголошується у звіті.
Серед ризиків для економічного зростання Узбекистану експерти СБ назвали можливе суттєвіше скорочення економіки Росії, а також жорсткіші умови на глобальних фінансових ринках. Позитивні тренди для національної економіки включають можливе зростання світових цін на золото, природний газ і мідь, а також більш високе зростання продуктивності в країні, чому можуть сприяти структурні реформи.
За оцінкою ЦБ республіки, ВВП Узбекистану 2023 року зросте на 4,5-5%, За підсумками 2022 року він збільшився на 5,7%.
