Виконавчий директор Програми ООН з навколишнього середовища (UNEP) Інгер Андерсен очікує, що її команда буде присутня в Україні щонайменше 4 роки для допомоги українському уряду в подоланні негативних наслідків війни.
“Досі UNEP не був присутній в Україні. Але тепер – так. Те, що ми робили досі, полягало в підтримці здалеку, тоді як зараз ми працюватимемо в тісній співпраці з Міністерством довкілля, щоб допомогти їм здобути ті навички, які їм потрібні, щоб упоратися з катастрофічною ситуацією. З екологічного погляду”, – сказала Андерсен в ексклюзивному інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
За її словами, UNEP очікує, що “пробуде тут щонайменше чотири роки і матимемо змогу надавати всю технічну підтримку, необхідну українському уряду, щоб забезпечити надійне та стале відновлення”.
Директорка наголосила також на важливості того, щоб реконструкція та будівництво відбувалося чистішими й екологічнішими методами, оскільки це зможе гарантувати, що забруднення довкілля, яке існувало до війни, буде зменшено та зникне згодом.
“Тож належить виконати велику роботу. І це та сфера, яку ми обов’язково будемо підтримувати”, – сказала вона.
Наразі, за словами Андерсен, першочергове завдання – це підготовка інспекторів, які по всій країні зможуть оцінювати екологічний збиток.
“У жовтні ми відправили першу групу з 25 осіб до Швейцарії, щоб вони могли пройти навчання. І тепер команда вже приїде сюди і продовжить навчання”, – повідомили в UNEP.
Очікується, що по всій країні працюватимуть “сотні інспекторів”.
Також Андерсен наголосила, що до повномасштабного вторгнення Україна відігравала активну роль у Європі в питаннях довкілля і підписала більшість важливих природоохоронних угод.
“Але зараз це не пріоритет, пріоритетом є люди і здоров’я та благополуччя людей, звичайно”, – додала Андерсен.
Повний текст інтерв’ю з виконавчим директором Програми ООН з навколишнього середовища (UNEP) буде опубліковано на сайті агентства “Інтерфакс-Україна”.
Долар дешевшає до євро, ієни та фунта стерлінгів на торгах у п’ятницю завдяки поліпшенню настрою трейдерів і зниженню попиту на активи “тихої гавані” на тлі ослаблення побоювань щодо розростання проблем у банківському секторі США.
Раніше стало відомо, що американський First Republic Bank, який зіткнувся з відтоком коштів інвесторів з депозитів через ситуацію з Silicon Valley Bank, отримав $30 млрд допомоги від 11 великих банків США, зокрема JPMorgan Chase & Co. (SPB: JPM), Bank of America Corp. (SPB: BAC), Citigroup Inc. (SPB: C) і Wells Fargo & Co. (SPB: WFC).
Ба більше, фінінститути заявили про довіру “до банків усіх розмірів” і готовність допомагати їм у разі потреби.
Ця новина надала підтримку ринкам акцій та інших ризикованих активів, і сприяла ослабленню долара США, зазначає Trading Economics.
Розрахований ICE індекс, що показує динаміку долара щодо шести валют (євро, швейцарський франк, єна, канадський долар, фунт стерлінгів і шведська крона), втрачає 0,34% під час торгів, ширший WSJ Dollar Index – 0,36%.
Пара євро/долар за даними на 8:15 кв торгується на рівні $1,0650 порівняно з $1,0612 на закриття ринку в четвер.
Напередодні Європейський центральний банк (ЄЦБ) підняв усі три ключові процентні ставки на 50 базисних пунктів (б.п.), як і планувалося, незважаючи на турбулентність у фінансовому секторі.
ЄЦБ збільшив базову ставку за кредитами до 3,5%, ставку за депозитами – до 3%, ставку за маржинальними кредитами – до 3,75%.
Крім того, регулятор знизив прогнози інфляції в єврозоні на 2023-2025 рр., а також поліпшив прогноз зростання ВВП на поточний рік.
Президент ЄЦБ Крістін Лагард заявила під час пресконференції за підсумками засідання, що Центробанк не відмовляється від своєї прихильності боротьбі з високою інфляцією, проте в нинішній ситуації не може говорити про те, як змінюватимуться ключові процентні ставки в майбутньому.
Федеральна резервна система (ФРС) проведе чергове засідання наступного тижня. Трейдери чекають від неї підйому ставки максимум на 25 б.п., зазначає Bloomberg.
Вартість американської валюти в парі з ієною опустилася під час торгів у п’ятницю до 133 ієн проти 133,75 ієни за підсумками попередньої сесії.
Курс фунта до долара становить $1,2157 порівняно з $1,2110 напередодні.
Україна в перспективі може стати постачальником ядерного палива за технологією американської Westinghouse до європейських країн, заявив міністр енергетики Герман Галущенко під час візиту на українське підприємство, де планують налагодити складання ядерного палива (тепловиділяючих збірок (ТВЗ) – ІФУ) для реакторів російського виробництва ВВЕР-1000 і ВВЕР-440 16 березня.
“Україна, відмовившись від російського ядерного палива, перевела свої атомні енергоблоки на ядерне паливо американського виробника Westinghouse. Здійснити такий перехід також виявили бажання Чехія, Словаччина, Фінляндія, Болгарія. І в перспективі Україна може стати постачальником ядерного палива для цих країн”, – зазначив він.
За словами міністра, на першому етапі налагодження виробництва ТВЗ технології Westinghouse на українському підприємстві в найближчі два роки планується налагодити випуск їхніх комплектуючих. Зокрема, 2023 року планується завершити ліцензування та вийти на промислове виробництво хвостовиків, а 2024-го – головок для паливних касет. Зазначені компоненти використовуватимуться для виробництва ядерного палива для потреб “Енергоатома” на підприємстві Westinghouse у місті Вестерос у Швеції.
Як доповнив міністра президент НАЕК “Енергоатом” Петро Котін, загалом на створення власної лінії з виробництва ядерного палива компанія планує вийти через три роки.
“Планується, що через три роки ми вийдемо на повний цикл виготовлення ядерного палива в Україні. 2026 рік – дата, коли зможемо повністю виробляти наше українське паливо з компонентів, що виготовляються тут. А елементи, які виробляти не зможемо, будемо закуповувати у партнерів”, – пояснив Котін.
Крім того, він наголосив на важливості виготовлення ядерного палива для реакторів типу ВВЕР-440, яке раніше виробляла тільки Росія.
Наразі в Європі працюють 17 блоків ВВЕР-440, які поки що не мають альтернативи російському паливу, і слідом за налагодженням виробництва ТВЗ для реакторів ВВЕР-1000 Україна почне виробляти паливо і для реакторів ВВЕР-440.
Як підкреслив глава “Енергоатому”, компанія разом зі своїм стратегічним партнером в особі Westinghouse потім може стати альтернативним постачальником ядерного палива для інших європейських країн, що використовують реактори радянського зразка, таких як Чехія, Словаччина, Фінляндія, Болгарія.
Своєю чергою, за словами Галущенка, Україна є одним зі світових лідерів у галузі атомної енергетики, і наразі українські фахівці-ядерники спільно з американськими партнерами працюють над тим, щоб витіснити Росію зі світового ринку ядерних технологій.
Як поінформували в НАЕК, співпраця “Енергоатома” та Westinghouse з виробництва ядерного палива розпочалася в серпні 2018 року з моменту початку американським партнером кваліфікації одного з відокремлених підрозділів НАЕК як постачальника головок і хвостовиків ТВЗ-WR. Протягом 2019-2020 років було організовано роботу з їх виробництва для паливних збірок Westinghouse Electric Sweden AB.
У квітні 2022 року перша партія компонентів голівки була виготовлена і відправлена на Westinghouse для проведення кваліфікації.
Як повідомлялося, у березні 2022 року, після повномасштабного вторгнення РФ в Україну, “Енергоатом” повністю відмовився від закупівель російського ядерного палива.
“Енергоатом” і Westinghouse 2 червня 2022 р. підписали угоду про постачання ядерного палива на всі АЕС України з 15 енергоблоками.
Ціни на нафту піднімаються в п’ятницю, але завершують тиждень істотним зниженням на тлі загального падіння апетиту до ризику на світових ринках через ситуацію в банківському секторі США.
Вартість травневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures на 7:05 кв становить $75,5 барель, що на $0,8 (1,07%) вище від ціни на закриття попередньої сесії. У четвер ці контракти подорожчали на $1,01 (1,4%), до $74,7 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на квітень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) піднялася до цього часу на $0,75 (1,1%), до $69,1 за барель. За підсумками попередньої сесії вартість контрактів збільшилася на $0,74 (1,1%), до $68,35 за барель.
З початку цього тижня як Brent, так і WTI, подешевшали більш ніж на 10%, що є найгіршою тижневою динамікою для ринку з початку поточного року.
Трейдери уважно стежать за ОПЕК+, вважаючи, що країни картелю можуть вжити заходів у відповідь на падіння ринку, зазначає агентство Bloomberg.
“Зовнішні чинники продовжують диктувати умови нафтовому ринку, – каже Воррен Паттерсон, який відповідає за стратегію на сировинних ринках в ING Groep NV. – Проблема спаду на ринку, ймовірно, викликає побоювання в ОПЕК+, проте навряд чи варто чекати від неї швидких дій. Швидше ОПЕК+ дочекається, поки ситуація заспокоїться”.
Міністр енергетики Саудівської Аравії принц Абдулазіз бен Сальман і віцепрем’єр РФ Олександр Новак у четвер підтвердили прихильність своїх країн рішенню, ухваленому ОПЕК+ у жовтні 2022 року, – про скорочення видобутку нафти на 2 млн барелів на добу до кінця 2023 року.
Днем раніше саудівський принц сказав в інтерв’ю Energy Intelligence, що нафтовий ринок піддається дуже великій невизначеності, тому ОПЕК+ не має наміру змінювати параметри угоди, ухвалені в жовтні минулого року.
Експортно-кредитне агентство (ЕКА), яке 2022 року підтримало експорт 35 експортерів на загальну суму 3,18 млрд грн, поточного року готове збільшити обсяг підтримки експорту до 18 млрд грн, повідомив голова ЕКА Руслан Гашев на “Саміті експортерів” видання “Forbes Україна” в Києві.
Він зазначив, що на такі обсяги діяльності агентство здатне і без збільшення статутного капіталу.
Гашев також повідомив, що найближчим часом кількість українських банків-партнерів ЕКА в рамках програми портфельного страхування кредитів збільшиться з шести до семи.
За словами глави агентства, ЕКА також може стати інструментом діяльності в Україні для Багатостороннього агентства з інвестиційних гарантій (MIGA) з Групи всесвітнього банку та американської Корпорації з фінансування міжнародного розвитку (DFC), які не мають власних представництв в Україні.
“Навіть у тих проєктах, де буде задіяно страхування ризиків MIGA і DFC, ми можемо бути їхніми “руками”, оскільки вони не мають власних представництв в Україні”, – пояснив Гашев.
Він уточнив, що з DFC уже було спілкування з цього питання, і ЕКА надіслали свою пропозицію, тоді як робота з MIGA поки що ведеться Мінекономіки без участі агентства.
Голова ЕКА також підтримав ініціативу, яка міститься в законопроєкті “Про внесення змін до закону “Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності щодо страхування інвестицій в Україні від воєнних ризиків” (№9015) щодо розширення мандата ЕКА на страхування інвестицій в Україну.
“Коли ми звертаємося до наших іноземних партнерів, особливо до таких структур, як MIGA і DFC, з метою страхування українських та іноземних інвестицій в Україну, ми також повинні думати, яким чином використовувати інструменти, які у нас є в країні”, – зазначив Гашев.
Він підкреслив, що йдеться про страхування не тільки іноземних інвестицій, а й вітчизняних. За його словами, документ ще не виносили на засідання профільного комітету, але над ним триває робота.
З початку року (станом на 13 березня) ЕКА підтримало експорт з України на загальну суму 242,35 млн грн (11 угод). Банками було профінансовано 43,5 млн грн. Експорт здійснювався до Франції, Німеччини, Латвії, Польщі, Швейцарії та США. Лідери серед галузей за підсумками двох місяців 2023 року – меблева галузь, на другому місці – іграшки, далі – каучук, гума та вироби з гуми.
Українське виноробство потребує державної підтримки для відновлення постраждалої від війни галузі та просування на міжнародних ринках, вважає голова громадської спілки “Укрсадвинпром” Володимир Печко.
“Українське виноробство через війну опинилося на межі виживання. Значна кількість територій українських виноградників, які розташовані на півдні України, заміновані агресором, їх відновлення потребуватиме значних ресурсів і часу. Ми пропонуємо розробити стратегію розвитку виноробної галузі та визнати виноградарство пріоритетною галуззю розвитку”, – таку думку він висловив агентству “Інтерфакс-Україна”.
Печко зазначив, що наразі виноробство, яке постраждало від дій агресора, не включено до жодної з державних програм підтримки. Також галузь не має затвердженої стратегії розвитку та визначених механізмів компенсації понесених збитків.
Водночас, зазначив очільник “Укрсадвінпрому”, українське виноробство має досить високий експортний потенціал. Його продукція затребувана на міжнародних ринках, зокрема й завдяки безпрецедентній підтримці України в протистоянні з агресором.
“Ми побачили, що зацікавленість в українському вині дуже висока. Ми сьогодні на слуху і нам потрібно завойовувати своє “місце на полиці”. Українське вино хочуть бачити і купувати в Європі, Азії, Африці. Щоб прорив на міжнародних ринках був ефективним, потрібна участь держави в просуванні українського вина”, – підкреслив Печко.
Очільник “Укрсадвінпрому” нагадав, що Україна відновила членство в Міжнародній організації виноградарства і виноробства (International Organisation of Vine and Wine, OIV, МОВВ), до якої входила з 1997 до 2008 року, що відкриває перед українськими виноробами нові перспективи.
МОВВ створена 2001 року. Організація стала спадкоємицею Міжнародного бюро винограду і вина, що існувало з 1924 року. Її цілі – захист інтересів виноробної галузі та створення сприятливих ринкових умов, гармонізації та відповідності методів аналізу, боротьба з шахрайством і недобросовісною конкуренцією на ринку. Україна стала 49-ю державою-учасницею МОВВ.
Нині в комітетах МОВВ активно працюють українські науковці, зокрема представники наукового центру “Інститут виноградарства і виноробства імені Таїрова” НААН України.
Станом на 1 лютого 2022 року, загальна площа виноградних насаджень в Україні за всіма категоріями господарств становила 34,0 тис. га, валовий збір винограду – 257,5 тис. тонн. Однак через російську агресію майже 25% площ під виноградниками є тимчасово окупованими або перебувають у зоні бойових дій.
Загалом в Україні налічується 144 виноробних підприємства, зокрема 29 малих виробників виноробної продукції.
