Виконавчий директор Програми ООН з навколишнього середовища (UNEP) Інгер Андерсен очікує, що її команда буде присутня в Україні щонайменше 4 роки для допомоги українському уряду в подоланні негативних наслідків війни.
“Досі UNEP не був присутній в Україні. Але тепер – так. Те, що ми робили досі, полягало в підтримці здалеку, тоді як зараз ми працюватимемо в тісній співпраці з Міністерством довкілля, щоб допомогти їм здобути ті навички, які їм потрібні, щоб упоратися з катастрофічною ситуацією. З екологічного погляду”, – сказала Андерсен в ексклюзивному інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
За її словами, UNEP очікує, що “пробуде тут щонайменше чотири роки і матимемо змогу надавати всю технічну підтримку, необхідну українському уряду, щоб забезпечити надійне та стале відновлення”.
Директорка наголосила також на важливості того, щоб реконструкція та будівництво відбувалося чистішими й екологічнішими методами, оскільки це зможе гарантувати, що забруднення довкілля, яке існувало до війни, буде зменшено та зникне згодом.
“Тож належить виконати велику роботу. І це та сфера, яку ми обов’язково будемо підтримувати”, – сказала вона.
Наразі, за словами Андерсен, першочергове завдання – це підготовка інспекторів, які по всій країні зможуть оцінювати екологічний збиток.
“У жовтні ми відправили першу групу з 25 осіб до Швейцарії, щоб вони могли пройти навчання. І тепер команда вже приїде сюди і продовжить навчання”, – повідомили в UNEP.
Очікується, що по всій країні працюватимуть “сотні інспекторів”.
Також Андерсен наголосила, що до повномасштабного вторгнення Україна відігравала активну роль у Європі в питаннях довкілля і підписала більшість важливих природоохоронних угод.
“Але зараз це не пріоритет, пріоритетом є люди і здоров’я та благополуччя людей, звичайно”, – додала Андерсен.
Повний текст інтерв’ю з виконавчим директором Програми ООН з навколишнього середовища (UNEP) буде опубліковано на сайті агентства “Інтерфакс-Україна”.
Порушники природоохоронного законодавства завдали довкіллю за січень-вересень 2021 року збитків на понад 2 млрд грн, із яких половина нанесена земельним ресурсам, повідомляється на сайті Державної екологічної інспекції (ДЕІ) в понеділок.
“Держекоінспекція склала понад 35 тис. протоколів про адміністративні порушення, притягнула до відповідальності майже 32 тис. осіб. За матеріалами ДЕІ відкрито понад 400 кримінальних проваджень”, – наводить відомство слова свого голови Андрія Мальованого.
За його даними, третина полігонів для зберігання сміття в країні не відповідають екологічним вимогам. Крім того, внаслідок їх переповненості побутове сміття вивозиться до не призначених для цього місць, де викликає забруднення ґрунтів, водойм і загибель тварин.
Відомство наголосило, що вирішити питання створення інфраструктури поводження з відходами в більшості територіальних громад може ухвалення народними депутатами законопроекту №2207-1д “Про управління відходами”, який очікує ухвалення у другому читанні.
“Одна з вимог законопроекту – створення мережі муніципальних пунктів роздільного збору для різних видів побутових відходів. Це дасть змогу гарантувати достатню кількість матеріалів для вторинної переробки, що, у свою чергу, залучить до сфери інвестиції. Бізнес буде зацікавлений у будівництві сміттєпереробних і сміттєспалювальних заводів”, – уточнив Мальований у повідомленні ДЕІ.
Проект закону також впроваджує зобов’язання для виробника щодо переробки відходів, які утворюються внаслідок використання його продукції, що дасть змогу зменшити навантаження тергромад щодо поводження з відходами.
Як повідомлялося, Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) у жовтні 2020 року закликала Верховну Раду прибрати із законопроекту №2207-1д можливість платити екологічний податок як альтернативу створенню системи розширеної екологічної відповідальності виробника.
Тоді ж асоціація навела дані голови комітету ВР з питань екологічної політики та природокористування Олега Бондаренка, згідно з якими законопроект розглядатимуть орієнтовно в листопаді 2021 року.
