Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба повідомив у понеділок, що вніс на розгляд президента України Володимира Зеленського кандидатури послів України в Китаї, Індії та Бразилії.
Як повідомив Кулеба у Facebook, МЗС створило відкритий пошук послів України, наразі вакансія відкрита для 21 країни, крім Китаю, Індії та Бразилії.
“Наостанок: ви можете звернути увагу, що серед списку країн немає Китаю, Індії та Бразилії. І матимете рацію. Це тому, що я вже вніс на розгляд президента України кандидатури послів у цих країнах. Ви дізнаєтеся їхні імена після оприлюднення відповідних указів. Скажу тільки, що в такі особливі країни ми плануємо відправити фахівців із досвідом державної роботи рівня міністрів і заступників міністрів”, – написав Кулеба.
Втрати серед цивільних осіб із 24 лютого 2022 року, після початку Росією війни проти України, до 12 березня 2023 року становили 21965 цивільних (станом на 5 березня – 21793), зокрема 8231 загиблий (8173), повідомило управління Верховного комісара ООН із прав людини (УВКПЛ ООН) у понеділок.
“УВКПЛ ООН вважає, що реальна кількість випадків загибелі або поранення цивільних осіб є значно вищою, оскільки багато повідомлень із місць, де такі випадки мали місце, як і раніше, потребують додаткового підтвердження, водночас як отримання інформації з деяких місць, де тривають бойові дії, затримується”, – наголошується в документі щодо даних ООН.
Це стосується, наприклад, таких населених пунктів як Маріуполь (Донецька обл.), Лисичанськ, Попасна і Сєвєродонецьк (Луганська обл.), де, за повідомленнями, зафіксовано численні випадки загибелі або поранення цивільних осіб.
За підтвердженими даними ООН, загинули 3664 чоловіки, 2173 жінки, 260 хлопчиків і 203 дівчинки, тоді як стать 31 дитини та 1900 дорослих поки що не вдалося встановити.
Серед 13734 поранених 413 хлопчиків і 295 дівчаток, а також 271 дитина, стать якої поки що не вдалося встановити.
Порівняно з даними на 5 березня загинуло двоє дітей, ще 11 було поранено.
Якщо раніше зведення УВКПЛ ООН про кількість втрат виходило щодня, а потім тільки в робочі дні, то з липня воно стало щотижневим. У цьому зведенні, як і в попередньому, наведено дані за місяцями.
Згідно з ними, кількість загиблих у лютому зменшилася до 138 зі 198 у січні та 205 у грудні, однак за перші 12 днів березня вона становила 84.
Найсмертоноснішим місяцем, як вказує ООН, для цивільних осіб залишається березень – мінімум 3968 загиблих. У квітні, згідно з публікацією УВКПЛ, кількість смертей цивільних через війну знизилася до 761, у травні – до 510, у червні – до 422 і в липні – до 378. За перші п’ять днів війни з 24 по 28 лютого загинуло 358 осіб, за серпень – 332, за вересень – 387, за жовтень – 305 і за листопад – 184.
Кількість поранених у лютому – 451 – також стала мінімальною від початку війни: у січні їх було 539, у грудні – 617, у листопаді – 541, за п’ять перших днів війни в лютому минулого року – 464, а за 12 днів цього березня 209. У жовтні кількість поранених скоротилася до 795 з 976 у вересні, коли вона виявилася вищою за показник серпня – 917. До цього щомісяця кількість поранених перевищувала тисячу: липень – 1126, червень – 1104, травень – 1136, квітень – 1887, березень – 2972.
Згідно зі зведенням, від початку березня цього року від зброї вибухової дії з великою зоною ураження загинули 72 людини і ще 182 були поранені, тоді як від мін і вибухонебезпечних пережитків війни померли 12, поранені 27 осіб (13% від загальних втрат).
На контрольовані урядом території, за даними ООН, у березні припало 83% жертв.
У зведенні традиційно зазначено, що зростання показників до попереднього зведення не слід зараховувати тільки на випадки після 5 березня, оскільки протягом цього періоду Управління верифікувало деяку кількість випадків за попередні дні.
Медична мережа “Добробут” у партнерстві зі страховою компанією “ІНГО” запустила проект комплексної програми добровільного медичного страхування “Доброполіс”.
Як повідомляють у пресрелізі “Добробуту”, програма діятиме в разі гострих станів і покриває інсульт, гострий інфаркт міокарда, гострий коронарний синдром, гостре запалення жовчного міхура, гостре запалення підшлункової залози, травми й переломи, апендицит, ниркову і печінкову коліки, загострення низки хронічних захворювань.
Медмережа “Добробут” – одна з найбільших в Україні приватних медичних мереж. До мережі входить 17 медцентрів у Києві та Київській області, служба невідкладної допомоги, стоматологія та аптеки. Медичні центри мережі надають послуги для дітей і дорослих за більш ніж 75 медичними напрямками. Щорічно фахівці “Добробуту” проводять понад 7 тис. операцій. У мережі працює понад 2800 співробітників.
Медмережа співпрацює з низкою міжнародних благодійних організацій Direct Relief International, Children of War Foundation, International Medical Corps і University of Miami Global Institute, а також із благодійним фондом “Добробут”, заснованим клінікою.
Від початку повномасштабної війни фонд “Добробут” надав українцям медичну допомогу на понад 16 млн грн.
АТ “Страхова компанія “ІНГО” має більш ніж 25-річний досвід роботи на ринку. З 2017 року основним акціонером компанії є українська бізнес-група DCH Олександра Ярославського.
Компанія входить до списку найбільших страхових організацій України за обсягом премій, величиною власних активів і сумами виплат страхових відшкодувань. Має 29 ліцензій на різні види обов’язкового та добровільного страхування, надає страхові послуги корпоративним і роздрібним клієнтам.
Є повним членом Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ), членом Американської торговельної палати (АСС), Європейської бізнес-асоціації (ЄБА), Національної асоціації страховиків України (НАЦУ) та Міжнародної торгової палати (ICC).
Центр “Дія.Бізнес” (Diia.Business) у Варшаві відібрав 20 українських компаній, яким нададуть допомогу в експансії на польський ринок, у трьох основних категоріях: харчова промисловість, легка промисловість, вироби з дерева та металу, повідомило Мінцифри в понеділок.
Згідно з інформацією на сайті центру, у харчопромі йдеться про компанію з виробництва крафтової кави Roast One, виробника авторських джемів Endorfine, агрокомпанію, що вирощує малину і чорницю, а також декоративні рослини на орендованій площі в 40 га ТОВ “Агробуск”, і ще одного виробника органічних ягід і фруктів Panfruit.
Крім цього, до числа відібраних увійшли виробники снеків Brancho і ТОВ “Прайм Снек”, а також український виробник кулінарних спецій “УНА-Пак”, виробник продуктів на основі натуральних олій Waily і компанія “МФТ”, що випускає солодощі.
У розділі легкої промисловості представлено шість компаній: бренди жіночого одягу GNZ, Framiore, український виробник ділового та повсякденного чоловічого одягу Andreas Moskin, виробник текстилю для дому Mir-Tex, аксесуарів для домашніх тварин Noble Pet, одягу для дітей Tatoshka.
У розділах каталогу також представлені компанії Liswood – займається виробництвом дерев’яних іграшок для дітей, виробник водяних конвекторів для опалення U-Con, меблів для ванних кімнат Mirater, продуктів для здоров’я, краси “Екобіз” і компанія Econad, що спеціалізується на розробці продуктів, спрямованих на захист навколишнього середовища.
Повідомляється, що від “Дія.Бізнес” компанії отримають юридичну підтримку, допомогу з брендуванням для участі в онлайн-компанії, супровід в адаптації на ринку Польщі. Також компаніям буде надано допомогу у вирішенні питань, пов’язаних із переїздом, реєстрацією бізнесу та легалізацією перебування в Польщі.
Програма ініційована Мінцифри, Офісом з розвитку підприємництва та експорту, національним проєктом з розвитку підприємництва у співпраці з Abt Britain, Київською школою економіки та за підтримки уряду Великої Британії.
Центр Diia.Business у Варшаві відкрили Міністерство цифрової трансформації України, Міністерство економічного розвитку і технологій Польщі, Польська агенція інвестицій і торгівлі, уповноважений уряду Польщі з кібербезпеки. Центр підтримується Mastercard, UKaid та посольством Великої Британії в Києві.
Українські підприємства в січні поточного року знизили експорт алюмінію та виробів із нього на 33,7% порівняно із січнем 2022 року – до $6,776 млн, свинцю та виробів із нього на 41,4% – до $1,633 млн, нікелю та виробів становив $3 тис., тоді як у січні-2022 він був $397 тис.
Експорт алюмінію та виробів із нього за 2022 рік знизився на 42,7% порівняно з 2021 роком – до $96,972 млн (у грудні – $6,330 млн), свинцю та виробів із нього на 68,7% – до $11,970 млн ($1,396 млн), нікелю та виробів – на 73,9%, до $1,268 млн ($0,1 млн).
Українські підприємства в січні поточного року знизили імпорт нікелю та виробів із нього на 96,2% порівняно із січнем 2022 року – до $312 тис., алюмінію та виробів із нього – на 33,6%, до $26,529 млн. Водночас знизили ввезення свинцю та виробів із нього на 95,4% – до $32 тис., імпорт олова та виробів із нього – на 20,4%, до $172 тис., а також знизили цинку та цинкових виробів – на 67%, до $2,238 млн.
Україна 2023 року скоротила імпорт нікелю та виробів із нього на 49,9% порівняно з 2022 роком – до $59,754 млн (у грудні – $0,668 млн), алюмінію та виробів із нього – на 33,4%, до $340,398 млн ($29,457 млн). Водночас знизила ввезення свинцю і виробів із нього на 66,6% – до $2,839 млн ($12 тис.).
