Як повідомляє Сербський Економіст, Косово наближається до нової політичної кризи: якщо до 6 жовтня парламенту не вдасться обрати президента, Асамблею буде розпущено, і регіон знову піде на дострокові парламентські вибори — вже четверті за менш ніж два роки.
Цього разу президентська криза виявилася безпосередньо пов’язаною з судовим процесом над колишніми керівниками Армії визволення Косово (ОВК) у Гаазі. Згідно з рішенням Конституційного суду, 6 жовтня закінчується термін для обрання нового президента. У разі провалу голосування парламент розпускається, а нові вибори мають відбутися протягом 45 днів — тобто не пізніше 15 листопада.
За останні 18 місяців виборці в Косово вже тричі голосували на парламентських виборах — 9 лютого 2025 року, 28 грудня 2025 року та 7 червня 2026 року.
Причому ситуація виглядає майже парадоксально: лише 13 вересня парламент після червневих виборів нарешті затвердив новий уряд Альбіна Курті. За уряд проголосували 62 із 120 депутатів. Але вирішити інше ключове питання — обрати президента — поки що не вдалося.
У вересні Спеціалізовані палати Косово в Гаазі винесли вирок першої інстанції чотирьом колишнім керівникам ОВК — Хашиму Тачі, Кадрі Веселі, Реджепу Селімі та Якупу Краснічі.
Після цього Демократична партія Косово (ДПК), одним із засновників якої є Тачі, вимагала змінити закон про Спеціалізовані палати.
Зокрема, ДПК домагається обмеження повноважень суду розслідуванням злочинів, що фігурували у доповіді Діка Марті, а також запровадження міжнародного контролю за його діяльністю. Саме після гаазького вироку партія різко активізувала цю ініціативу.
Для Курті це вкрай складна ситуація: часу до 6 жовтня практично не залишилося.
Сербське видання «Blic» називає те, що відбувається, «небезпечною грою». Опитані виданням аналітики вважають, що ДПК намагається одночасно домогтися зміни правил роботи Гаазького суду та перекласти політичну відповідальність за можливі нові вибори на рух Курти «Самовизначення».
Белград не визнає проголошену в 2008 році незалежність Косово і вважає цю територію частиною Сербії.
Причому невизнання Косово — це далеко не лише сербська позиція. Незалежність Косово, як і раніше, не визнають Росія та Китай — два постійні члени Ради Безпеки ООН, що є однією з перешкод для вступу Косово до ООН.
Косово також не визнають Іспанія, Україна, Індія та інші країни.
