Основні макроекономічні індикатори України свідчать про зростаючу роль міжнародних структур у підтримці української економіки в робочому режимі.
Міжнародний валютний фонд, який раніше оцінював динаміку української економіки цього року від 3% її спаду до 1% зростання, схиляється до того, що зростання ВВП 2023 року може опинитися на верхній межі цього діапазону. Водночас, як заявляв голова Нацбанку Андрій Пишний, негативний сценарій із падінням ВВП України на 10% цього року і на 2% наступного року, який міститься в програмі розширеного фінансування EFF, підтверджує готовність МВФ підтримати Україну навіть за найгіршого розвитку подій.
За оцінками Світового банку, ВВП України після падіння на майже 30% (а точніше на 29,2%) торік, у 2023 році може зрости на 0,5%, а у 2024 – на 3,5%. При цьому раніше Світовий банк у січні 2023 року прогнозував швидке зростання українського ВВП: на 3,3% цього року і на 4,1% наступного.
Міжнародний валютний фонд у квітневому огляді глобальної економіки (World Economic Outlook: A Rocky Recovery) знову відмовився від прогнозу щодо України далі 2023 року, хоча в затвердженій наприкінці березня програмі EFF він і давав прогноз аж до 2027 року.
Реальний валовий внутрішній продукт України після зростання на 3,4% 2021 року, 2022 року через повномасштабну російську військову агресію впав на 29,1%, такі офіційні дані оприлюднив Держстат України.
Національний банк України поліпшив прогноз зростання валового внутрішнього продукту країни 2023 року до 2% із 0,3% у січневому прогнозі, що багато в чому пов’язано зі зниженням ризиків безпеки, відновленням енергетичної системи, а також м’якою фіскальною політикою.
Міжнародне рейтингове агентство S&P підтвердило довгострокові кредитні рейтинги емітента столиці України Києва в іноземній та нацвалюті “ССС+” зі стабільним прогнозом, зазначивши, що місто продемонструвало хороші фінансові показники 2022 року, незважаючи на непросту обстановку.
Засновник київського аналітичного центру “Клуб Експертів” звернув увагу на істотне зниження зовнішньоторговельного балансу України. “Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами на початку 2023 року зросло більш ніж у 3 рази і становило майже $4 млрд, поспостерігаємо за наступними місяцями, але в разі збереження цієї тенденції до осені 2023 року країна може зіткнутись із сильним дисбалансом основних макроекономічних індикаторів”, – зазначив Максим Уракін.
За даними влади, негативне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні-лютому 2023 року зросло в 3,4 раза порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до $3,713 млрд із $1,083 млрд.
Водночас дефіцит держбюджету України в березні 2023 року знизився до 59,2 млрд грн із 88,8 млрд грн у лютому, зокрема за загальним фондом – до 72,6 млрд грн із 93,2 млрд грн.
Витрати державного бюджету на підтримку ЗСУ у вигляді закупівлі військової техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту в березні становили 34,4 млрд грн (це 15,3% від усіх видатків) порівняно з 31,9 млрд грн у лютому (14%) і 28,7 млрд грн у січні (15,6%).
Державний і гарантований державою борг України 2022 року збільшився на $13,4 млрд – до 78,5% ВВП на кінець 2022 року з 48,9% 2021 року.
За даними Нацбанку, дефіцит зведеного платіжного балансу України в лютому становив $722 млн після профіциту $1,208 млрд у січні, проте цей дефіцит у 2,1 раза менший, ніж у лютому 2022 року, коли він дорівнював $1,52 млрд.
Міжнародні резерви України станом на 1 квітня 2023 року, за попередніми даними, становили $31,878 млрд, що на 10%, або на $3 млрд, більше проти лютого 2023 року, це пов’язано зі значними надходженнями від міжнародних партнерів України.
Зростання споживчих цін в Україні в березні 2023 року прискорилося до 1,5% з 0,7% у лютому і 0,8% у січні. Водночас у квітні-2022 було зафіксовано інфляцію 3,1%, тож у річному вимірі за підсумками квітня-2023 року вона знизилася до 17,9% з 21,3% за підсумками березня, 24,9% – за підсумками лютого і 26,6% – за підсумками грудня. Базова інфляція минулого місяця також впала до 0,5% з 1,5% у березні, повернувшись на рівень лютого.
Україна з початку 2022/2023 маркетингового року (МР, липень-червень) і до 10 квітня експортувала 38,82 млн тонн зернових культур, зокрема 22,86 млн тонн кукурудзи (58,9% загального обсягу поставок), 13,34 млн тонн пшениці (34,4%) і 2,3 млн тонн ячменю (5,9%). Подальший експорт олійних і зернових багато в чому залежить від продовження так званої “зернової угоди”.
URAKIN, КЛУБ ЕКСПЕРТІВ, МАКРОЭКОНОМИКА
