Взяті партнерами України зобов’язання щодо фінансової підтримки та реальне виділення коштів поки що сильно відрізняються, що створює проблему з ліквідністю та загрозу подальшого монетарного фінансування дефіциту держбюджету Нацбанком з усіма негативними наслідками для інфляції, курсової та макростабільності, заявив міністр фінансів Сергій Марченко.
“Ви чудово знаєте, що існує величезна різниця між зобов’язаннями та виплатами… Перший квартал 2023 року зараз для нас найпроблемніший… Навіть величезна кількість зобов’язань не допоможе нам у першому кварталі 2023 року (якщо ці кошти не будуть надані)”, – сказав він у середу на дискусії “Війна в Україні: Фінансування перемоги”, яку організував аналітичний центр Bruegel.
Напередодні у Берліні на Міжнародній експертній конференції з відновлення України міністр повідомив, що фіскальні та квазіфіскальні потреби України у фінансуванні у першому кварталі 2023 року оцінюються у $11,4 млрд. З них $4,2 млрд на закупівлю газу: січень – $1,9 млрд, лютий – $1,4 млрд і березень – $0,9 млрд.
Усього ж потреби у фінансуванні становлять: січень – $4 млрд, лютий – $4,1 млрд і березень – $3,3 млрд, йшлося у презентації глави Мінфіну. Згідно з нею в решту місяців 2023 року вони оцінюються від $2,1 млрд у серпні до $3,9 млрд у червні, а сумарно – у $37,9 млрд.
Марченко нагадав, що у квітні 2022 року було домовлено з міжнародними партнерами, що щомісячний розрив України цього року оцінюється у $5 млрд щомісяця, проте реальна виплата коштів далека від цієї цифри. “Наприклад, у квітні було лише $1,7 млрд, у травні – всього $1,5 млрд, у червні $4,4 млрд, у липні $1,7 млрд, у серпні – $4,7 млрд, у вересні – близько $2 млрд” , – констатував голова Мінфіну.
За його словами, якщо до кінця цього року буде виділено макрофінансову допомогу Євросоюзу (близько EUR3 млрд – ІФ) та заявлені США кошти ($7,5 млрд – ІФ), то Мінфін почуватиметься комфортно.
“Але знову ж таки, це не означає, що ми зможемо покрити всі наші витрати до кінця року. Це означає тільки те, що ми можемо керувати розривом ліквідності… ми можемо виконати критичні витрати, а інші витрати можна відкласти”, – зазначив Марченко.
Він нагадав, що на 2023 рік Мінфін оцінює потребу у додатковому зовнішньому фінансуванні соціально необхідних бюджетних видатків у розмірі $3-3,5 млрд без урахування витрат на екстрене відновлення, ймовірність збільшення яких зростає на тлі останніх рекордних російських ударів по цивільній інфраструктурі.
За словами міністра, зобов’язання про виділення у 2023 році Євросоюзом щомісяця EUR1,5 млрд і EUR18 млрд загалом за рік, які були взяті напередодні президентом Єврокомісії Урсулою фон дер Ляйєн, дають можливість передбачати вирішення цієї проблеми.
“Але знову ж таки, для нас важливо заздалегідь планувати. Поки не ясно, чи зможемо ми використати ці гроші у першому кварталі 2023 року”, – зазначив Марченко.
Він повідомив, що обговорював це питання на зустрічі із міністром фінансів Німеччини, з міністрами інших країн.
“Якщо ви готові підтримати Україну, будь ласка, робіть це швидше, тому що поки ви витрачаєте деякий час на те, щоб створити рішення, у нас немає часу. Січень не за горами, і січень не вкритий”, – наголосив глава Мінфіну.
Він додав, що очікує на підключення до фінансування США. “Але знову ж таки, для мене неясно, коли гроші можуть бути виплачені, а якщо ні, ми повинні знайти інші варіанти, ми розглянемо іншу перспективу, можливо, з двосторонніми кредиторами тощо. Ось чому така важлива передбачуваність”, – додав Марченко.
