Середній розмір заробітної плати штатних працівників (грн.)
Джерело: open4business.com.ua та experts.news
Інтернет-сервіс для мандрівників TripAdvisor Inc. збільшив виручку в четвертому кварталі 2022 року в 1,5 раза завдяки підвищенню активності в туристичному секторі.
Як ідеться у пресрелізі компанії, її виручка в жовтні-грудні зросла до $354 млн порівняно з $241 млн за аналогічний період попереднього року. Експерти, опитані FactSet, у середньому прогнозували цей показник на рівні $344,2 млн.
Виручка від основного напряму діяльності TripAdvisor підскочила на 34%, до $217 млн, дохід платформи резервування місць у ресторанах The Fork збільшився на 10% – до $33 млрд, онлайн-маркетплейса Viator – злетів у 2,2 раза, до $127 млн.
“Поліпшення показників зумовлено головним чином зростанням споживчого попиту на послуги, пов’язані з туризмом, з урахуванням пом’якшення карантинних обмежень і триваючого відновлення галузі”, – зазначають у компанії.
Водночас зміцнення долара США негативно вплинуло на результати TripAdvisor, віднявши приблизно 8 відсоткових пунктів від темпів зростання її виручки в четвертому кварталі і 10% за підсумками всього 2022 року.
Компанія в минулому кварталі зафіксувала чистий збиток у розмірі $3 млн, або $0,02 на акцію, порівняно зі збитком у $29 млн, або $0,21 на акцію, роком раніше.
Прибуток без урахування разових чинників становив $0,16 на акцію, істотно перевищивши консенсус-прогноз аналітиків у $0,04 на акцію.
За підсумками всього 2022 року виручка TripAdvisor збільшилася в 1,7 раза, до $1,49 млрд, чистий прибуток становив $20 млн проти збитку в $148 млн 2021 року.
Компанія розраховує, що 2023 року зростання її показників продовжиться, зазначається у пресрелізі.
Акції TripAdvisor додають у ціні 9,4% під час попередніх торгів у середу. За останні 12 місяців їхня вартість знизилася на 14%.
У найближчі дві доби, 19-20 лютого, на річці Боржава в районі села Верхні Ремети (Великоберезька громада Берегівського району Закарпатської області) продовжиться підвищення рівня води на 1,0-1,5 м, повідомляє Державна служба України з надзвичайних ситуацій.
“Очікується вихід води на заплаву, початкове підтоплення сільськогосподарських угідь у Берегівському та Хустському районах сіл Заріччя, Сільце, Кам’янське, Великі Ком’яти, Боржавське, Лукове, Білки, Квасове та автодороги Шаланки – Великі Ком’яти (рівень небезпеки помаранчевий)”, – зазначено в повідомленні в телеграм-каналі.
Зазначається, що станом на 12:00 18 лютого рівень води становив 427 см над нулем поста.
Ігрова майка (джерсі) американського баскетболіста Кобі Браянта (1978 – 2020) пішла з молотка на торгах аукціонного дому Sotheby’s за рекордні $5,8 млн.
Нині покійний Браянт одягав її на 25 ігор у сезоні 2007 – 2008 років. А тепер це найдорожча річ спортсмена, коли-небудь продана з аукціону. І ще друга за вартістю подібна майка, яку продавав дім Sotheby’s.
“Завдяки сьогоднішнім торгам Sotheby’s з гордістю став рекордсменом з продажу спортивної атрибутики, що належала трьом іконам баскетболу: Кобі Браянту, Майклу Джордану і Джеймсу Леброну”, – заявив Брам Вахтер, керівник відділу Sotheby’s з вуличного одягу і сучасних предметів колекціонування.
Раніше в аукціонному домі оцінювали вартісний діапазон лота в $5 млн – $7 млн.
Представник Sotheby’s не став розкривати інформацію, хто став покупцем джерсі.
Колишня рекордна за вартістю річ, що належала цьому баскетболістові й потім була продана, теж була джерсі, і з автографом: її Браянт носив у сезон 1996 – 1997 років. За неї віддали 2021 року $3,7 млн.
Браянт, якого вважають одним із найсильніших баскетболістів усіх часів, став всесвітньо відомим, виступаючи за команду Los Angeles Lakers. Він – п’ятиразовий переможець NBA, володар багатьох рекордів. Свою кар’єру він завершив 2016 року.
26 січня 2020 року Браянт загинув унаслідок аварії його особистого вертольота. Катастрофа сталася у штаті Каліфорнія, у катастрофі загинуло ще вісім осіб, включно з донькою Браянта.
Уряд Таїланду у вівторок ухвалив рішення про те, що з усіх іноземних туристів, які в’їжджають у країну, стягуватиметься збір у розмірі 150 300 бат – landing tax, повідомляють місцеві ЗМІ.
“Кабінет міністрів Таїланду затвердив рішення про стягнення туристичного збору під час в’їзду в країну. Збір становитиме від 150 бат з тих, хто прибуває через наземні кордони, до 300 бат 650 – з тих, хто прибуде через аеропорти”, – пишуть видання.
Попередня дата введення збору – 1 червня 2023 року.
Його не платитимуть ті, хто в’їжджає до Таїланду за дипломатичними паспортами та дозволами на роботу. Збір не буде також стягуватися з дітей віком до двох років і транзитних пасажирів, які проводять у країні менше доби.
Уряд також доручив Бюро з імміграції запровадити правило, відповідно до якого туристи зможуть використовувати квитанції про оплату туристичних зборів у попередню поїздку під час подання заяви на отримання дозволу на повторний в’їзд.
Міністр туризму і спорту Пхіпхат Ратчакітпракарн, виступаючи перед журналістами за підсумками засідання Кабміну, пояснив, що збір використовуватимуть для розвитку внутрішнього туризму і страхування на час перебування туристів у Таїланді.
Влада Таїланду не вперше заявляє про плани введення збору з іноземних туристів. У січні 2022 року вона повідомила про намір запровадити збір із квітня того ж року. Його розмір також мав становити 300 бат. Потім введення збору було перенесено на 1 січня 2023 року, але знову було відкладено, оскільки проти виступили представники туристичного бізнесу, які побоюються, що його введення сповільнить відновлення іноземного турпотоку після пандемії коронавірусу.
Процедура спрощеної реєстрації лікарських засобів, зареєстрованих у країнах із жорсткою регуляторною системою, передбачена наказом МОЗ №1245 від 2016 року, не ефективна, вважають в Асоціації індійських фармацевтичних виробників (IPMA).
“Спрощена процедура, передбачена для реєстрації лікарських засобів, зареєстрованих у країнах із жорсткою регуляторною системою, останнім часом є неефективною, а заявники мають відмови за формальними ознаками”, – повідомили в IPMA.
За інформацією асоціації, зокрема, на підставі висновку Державного експертного центру (ДЕЦ) МОЗ призначало засідання комісії з проблемних питань, де й ухвалювалося колегіальне рішення щодо реєстрації, але з лютого 2022 року комісії не було. Наприкінці 2022 року все ж було підписано накази про держреєстрацію ліків, зареєстрованих компетентними органами США, Швейцарії, Австралії, Канади, ЄС. Водночас 10 лютого 2023 року МОЗ підписало наказ про відмову в держреєстрації 34 лікарських засобів іноземного виробництва.
“Вважаємо, що більш ефективно спрощена процедура працювала б, якби робота комісії МОЗ України з проблемних питань відновилася. Відмова в реєстрації 34 препаратів провідних іноземних виробників через проблеми в тлумаченні законодавства та за формальною ознакою є дискримінаційною і завдає шкоди благополуччю та здоров’ю українського народу у воєнний час”, – зазначили в IPMA.
В асоціації вважають, що наказ від 10 лютого 2023 року, яким було відмовлено в реєстрації 34 препаратів, зареєстрованих у країнах із жорсткою регуляторною системою, необхідно скасувати та надати можливість заявникам, які потрапили до цього наказу й отримали відмову, обґрунтувати наявність підстав для реєстрації та підтвердити відповідність нормам законодавства.
В IPMA зазначили, що причиною для відмови в реєстрації препаратів, заявниками яких виступають компанії-члени IPMA, могли стати невідповідності, частково зумовлені вимогами законодавства та особливостями реєстрації в Україні.
“Йдеться про першу реєстрацію лікарських засобів виробництва Індії, заявники яких є членами нашої Асоціації. Це нові високоякісні лікарські засоби, які вже пройшли експертну оцінку компетентних органів США, Швейцарії, Японії, Австралії, Канади та за централізованою процедурою зареєстровані компетентним органом ЄС”, – повідомили в IPMA.
В асоціації зазначають, що не всі аналоги препаратів, у реєстрації яких було відмовлено, наразі представлені на ринку, однак у цьому списку є й нові ліки.
“Наприклад, лікарські засоби одного із заявників (“Зандра Лайф Сайєнсіз Прайвет Лімітед”), подані на реєстрацію за цією процедурою, є новими генеричними лікарськими засобами, які не мають аналогів в Україні, але вже успішно зареєстровані та застосовуються в США. Їх реєстрація в Україні дасть змогу українським пацієнтам застосовувати їх у лікуванні”, – зазначили в IPMA.
Раніше також компанія “Тева-Україна” заявила про те, що процедура спрощеної реєстрації ліків, зареєстрованих у країнах із жорсткою регуляторною системою, не була досконалою від самого початку, але з початку збройної агресії її недоліки поглибилися. За її даними, з 2016-го до 2022 року компанія зареєструвала в Україні 10 лікарських засобів за спрощеною процедурою й отримала дві відмови, а остання така реєстрація 2022 року тривала 203 дні за 210 днів, передбачених за стандартною процедурою.
Як повідомлялося, Міністерство охорони здоров’я України 10 лютого відмовило в реєстрації за спрощеною процедурою 19 іноземних препаратів, які зареєстровані в країнах компетентними органами США, Швейцарії, Японії, Австралії, Канади та компетентним органом ЄС. Зокрема, МОЗ відмовило в реєстрації п’яти препаратів компанії “Тева-Україна”, дев’яти препаратів індійського виробництва, зокрема, компаній “Гленмарк Фармасьютікалз”, “Маклеодс Фармасьютікалз”, “Зандра Лайф”, п’яти препаратів турецької компанії DEVA, а також препаратів компанії британської “Реккітт Бенкізер Хелскер” і Pfizer.
Спрощена процедура була затверджена наказом МОЗ №1245 у листопаді 2016 року. Згідно з яким лікарські засоби, зареєстровані в країнах із жорсткою регуляторною політикою – Японії, Швейцарії, США, Канади, Австралії, країнах ЄС, – можуть бути зареєстровані в Україні за скороченою процедурою протягом 10, 17 або 45 днів – залежно від категорії препаратів, що реєструються.
У травні 2018 року МОЗ ініціювало розширення переліку документів, які надаються з метою проведення експертизи автентичності реєстраційних матеріалів на препарати (зареєстровані в інших країнах), що подаються в Україні на державну реєстрацію з метою їх закупівлі міжнародними організаціями.
