Агрокорпорація “Крупець” (Рівненська обл.), що володіє одними з найбільших господарств із виробництва та реалізації курячих яєць у західному регіоні країни, завершує будівництво птахофабрики, де вирощуватиме 400 тис. курей-несучок із перспективою подальшого експорту продукції до ЄС.
Водночас голова Рівненської обласної військової адміністрації (ОВА) Віталій Коваль наголосив, що, інвестуючи в такий спосіб у нові проєкти та підтримуючи “економічний фронт”, агрокорпорація дає дуже важливий меседж для всіх, хто займається бізнесом, – не зупинятися, незважаючи на виклики воєнного часу.
У повідомленні на сайті ОВА уточнюється, що будівельний майданчик площею понад 6 га розташований на місці колишньої занедбаної ферми в с.Ситне Дубенського району. Роботи виконує місцева будівельна компанія “Реноме-Євробуд”. Запуск підприємства заплановано на листопад 2023 року. Птахофабрику планують сертифікувати за європейськими стандартами для подальшого експорту продукції до ЄС.
На птахофабриці буде створено понад 20 високооплачуваних робочих місць. Очікується, що до місцевої Крупецької громади вона щорічно перераховуватиме близько 3 млн грн податків.
Агрокорпорація “Крупець” працює із земельним банком у 7 тис. га, спеціалізуються на вирощуванні сільськогосподарських культур, виробництві курячих яєць, м’яса бройлерів, комбікормів, сушінні та зберіганні зерна.
У структурі агрокорпорації є елеваторно-сушильні комплекси для одночасного зберігання 60 тис. тонн зерна, комбікормовий та олійноекстракційний заводи, лінія з переробки сої, чотири птахокомплекси.
Підприємства агрокорпорації “Крупець” (“Птахофабрика Крупець”, Крупецький комбікормовий завод) є одними з найбільших господарств із виробництва та реалізації харчових курячих яєць у Західному регіоні України.
BlackRock Inc., одна з найбільших інвестиційних компаній світу, збільшила чистий прибуток у другому кварталі 2023 року на 27%, проте її виручка знизилася на 1%.
Як ідеться у пресрелізі компанії, її чистий прибуток у квітні-червні становив $1,37 млрд порівняно з $1,08 млрд за аналогічний період попереднього року. Прибуток у розрахунку на акцію збільшився до $9,06 з $7,06 роком раніше.
Прибуток без урахування разових чинників становив $9,28 на акцію, перевищивши консенсус-прогноз аналітиків Волл-стріт у $8,52 на акцію.
Квартальна виручка BlackRock зменшилася до $4,46 млрд з $4,53 млрд. Експерти в середньому прогнозували цей показник на рівні $4,47 млрд.
Обсяг активів під управлінням BlackRock Inc. збільшився на 11%, до $9,43 трлн.
Чистий приплив коштів інвесторів у фонди BlackRock у квітні-червні становив $80,162 млрд проти $89,573 млрд роком раніше, що виявилося істотно гіршим за середній прогноз ринку ($109 млрд).
Акції BlackRock втрачають у ціні 0,7% під час попередніх торгів у п’ятницю. З початку поточного року їхня вартість зросла на 4,4%.
ПАТ “Укргазвидобування” (“УГВ”) на початку липня завершило буріння нової розвідувальної свердловини глибиною 6600 м, яка стала найглибшою в історії компанії.
Згідно з повідомленням компанії, дебіт свердловини – 150 тис. куб. м газу.
Завданням нової свердловини була дорозвідка вуглеводневих покладів і уточнення геологічної будови родовища, яке відкрили тільки 2019 року.
Виконані промислові геофізичні дослідження дали змогу приростити понад 100 млн куб. м видобувних запасів вуглеводнів.
“Над проєктуванням і будівництвом цієї особливої свердловини працювала команда спеціалістів різних напрямків, що дало змогу виконати роботи якісно та в стислі терміни. Наші буровики ще раз довели свою майстерність у бурінні на глибокі продуктивні горизонти. У результаті – додатковий видобуток і нові перспективи для подальшого розроблення родовища”, – зазначив голова компанії Олег Толмачов.
Як повідомлялося, у першому півріччі 2023 року “УГВ” ввело в експлуатацію після буріння та капітальних ремонтів 13 свердловин із високими показниками видобутку газу (понад 100 тис. куб. м на добу).
“Укргазвидобування” 2022 року пробурило 47 нових свердловин проти 50 2021 року. У 2023 році компанія планує збільшити буріння в 1,5 раза порівняно з минулим роком – до 300 тис. м.
“Нафтогаз” ставить за мету збільшити власний видобуток природного газу на 1 млрд куб. м 2023 року – до 13,5 млрд куб. м. У 2022 році “УГВ” видобуло 12,5 млрд куб. м природного газу (товарного), що на 3% менше, ніж 2021-го.
НАК “Нафтогаз України” належить 100% акцій “Укргазвидобування”.
Рудник “Суха Балка” (Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи DCH Олександра Ярославського, на шахті “Ювілейна” почали видобуток блоку 116-122 на горизонті “мінус” 1420 м.
Згідно з інформацією в корпоративній газеті DCH Steel, підготовчі роботи зайняли півроку. Видобуток розрахований на сім місяців.
При цьому уточнюється, що новий блок 116-122 з покладу “Гніздо” п’ятого підповерху на горизонті “мінус” 1420 м був зданий в експлуатацію 5 липня. Обсяг запасів нової виробничої потужності становить 277,5 тис. тонн.
“Коли ми почали нарізку блоку, багатьох гірників мобілізували. Тому довелося відшукувати трудовий резерв, враховуючи ускладнення енергетичної кризи”, – пояснив головний інженер шахти Микола Пунтус, якого цитує видання.
Середній вміст заліза в масиві становить 56,83%.
“Багату руду будемо отримувати протягом наступних чотирьох місяців, потім відсоток заліза буде меншим”, – зазначив Пунтус.
Рудник “Суха Балка” – одне з провідних підприємств гірничодобувної галузі в Україні. Видобуває залізну руду підземним способом. До складу рудника входять шахти “Ювілейна” та ім. Фрунзе. Фрунзе. Група DCH у травні 2017 року придбала рудник у групи Evraz.
Верховна Рада в п’ятницю, через 31 місяць після реєстрації, ухвалила в цілому урядовий законопроєкт “Про впорядкування діяльності відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави” (№4482).
Як ідеться в інформації на сайті Ради, за нього проголосувало 254 народні депутати за необхідного мінімуму 226 голосів.
“Законопроєктом передбачено комплексний підхід до врегулювання всіх аспектів правовідносин (цивільно-правових, трудових, фінансових), пов’язаних зі створенням та припиненням відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної згідно із законодавством іноземної держави”, – прокоментував ухвалення документа представник уряду в Раді Тарас Мельничук у Telegram.
За його словами, також враховуються вимоги Директиви (ЄС) 2017/1132 від 14 червня 2017 року, що стосуються деяких аспектів корпоративного права (Кодифікація), зокрема, правил розкриття інформації, які застосовуються до філій компаній з інших держав-членів.
Як зазначив Мельничук, згідно із законопроектом філії та представництва іноземних підприємств підлягають держреєстрації за тими самими правилами, що й українські юрособи та громадські формування, які не мають статусу юрособи, а припинення їх здійснюється шляхом ліквідації.
Дані про створення та припинення вносять до Єдиного держреєстру юросіб, фізосіб-підприємців та громадських формувань.
Закон також встановив заборону на утворення філії або представництва компанії з держави-агресора або держави-окупанта.
Плату за держреєстрацію визначено в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за реєстрацію змін – 0,3 прожиткового мінімуму.
Сім банків із 65, що працюють на ринку, наразі надають послугу з приймання зношеної іноземної валюти на інкасо, повідомило видання “Мінфін” із посиланням на відповідь Національного банку України на запит і результати телефонного обдзвону.
Зазначено, що в Райффайзен Банку комісія за інкасо становить 10% від суми, у ПУМБ – 12%, в Акордбанку, Першому інвестиційному банку та Кредобанку (не менше ніж 350 грн) – 15%, в Укрексімбанку – 20%, у МТБ Банку – 50% від суми.
Щодо термінів інкасо в ПУМБ і Райффайзені відповіли, що, “як правило, йдеться про кілька тижнів”.
Видання додало, що деякі банки, наприклад Кредобанк, висувають додаткові умови – відкриття рахунку.
У державному Укрексімбанку менеджер повідомив, що кілька днів тому фінустанова тимчасово призупинила приймання старої інвалюти на інкасо, проте запевнив: послугу буде відновлено протягом кількох днів.
Крім цього, за інформацією Нацбанку, незабаром таку послугу планують запровадити найбільші на ринку державний ПриватБанк і Ощадбанк.
