Структура золотовалютних резервів на 30.09.2023
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Динаміка золотовалютних резервів України з 2012 по 2023 рік (млн дол)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
У п’ятницю Литва передала Україні нову партію військової допомоги, повідомило Міністерство оборони.
Збройні сили Литви відправили в Україну кілька мільйонів набоїв і кілька тисяч снарядів для переносних протитанкових гранатометів малої дальності. У партії допомоги також близько тисячі складних ліжок, зазначається в повідомленні.
“Ми чуємо термінові прохання України і продовжуємо надавати допомогу відповідно до заявлених потреб. Ми активно закликаємо наших союзників робити те саме”, – каже міністр оборони Арвідас Анушаускас.
За даними Міноборони, крім регулярного передання військової техніки, Литва також активно навчає українських військовослужбовців, надає медичне лікування та реабілітацію, консультації експертів і виділяє кошти в міжнародні фонди для України.
Як зазначається, на період 2024-2026 років Литва виділить Україні пакет військової допомоги в розмірі EUR200 млн для протистояння повномасштабній військовій агресії Росії.
Україна в січні-листопаді поточного року знизила експорт передільного чавуну в натуральному вираженні на 3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 190,442 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), за вказаний період експорт чавуну в грошовому вираженні склав $450,576 млн (зниження на 25,2%).
При цьому експорт здійснювався переважно до Польщі (53,49% поставок у грошовому виразі), Іспанії (22,4%) і США (9,95%).
За одинадцять місяців 2023 року Україна імпортувала 79 тонн чавуну на $132 тис. з Німеччини (50,38%) і Бразилії (49,62%), водночас у листопаді ввезення чавуну не здійснювалося. В аналогічному періоді минулого року було імпортовано 40 тонн чавуну на $23 тис.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 59% порівняно з попереднім роком – до 1 млн 325,275 тис. тонн, у грошовому вираженні на 61,1% – до $638,774 млн.
У 2022 році Україна імпортувала 40 тонн чавуну на $23 тис., тоді як у 2021 році – 185 тонн чавуну на $226 тис.
Експорт здійснювали переважно у США (38,47% поставок у грошовому вираженні), Польщу (32,91%) і Туреччину (8,12%), імпорт – із Німеччини (100%).
Україна в січні-листопаді поточного року збільшила експорт феросплавів у натуральному вираженні на 7,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 341,674 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні експорт феросплавів знизився на 44,6% – до $295,068 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (53,17% поставок у грошовому виразі), Туреччини (13,58%) і Нідерландів (8,51%).
Крім того, у зазначений період Україна імпортувала 7,819 тис. тонн цієї продукції, що на 61,5% менше порівняно із січнем-листопадом-2022. У грошовому вираженні імпорт скоротився на 58% – до $29,693 млн.
Ввезення здійснювалося переважно з Індії (21,16%), Вірменії (17,14%) і Китаю (16,31%).
Як повідомлялося, Україна 2022 року скоротила експорт феросплавів у натуральному виразі на 47,7% порівняно з попереднім роком – до 349,560 тис. тонн, у грошовому виразі на 46% – до $564,136 млн. Водночас основні постачання здійснювали до Польщі (53,25% експорту в грошовому виразі), Нідерландів (13,13%) і Румунії (5,66%).
Крім того, за минулий рік Україна імпортувала 20,546 тис. тонн цієї продукції, що на 65,5% менше, як порівняти з 2021 роком. У грошовому вираженні імпорт скоротився на 59,1% – до $72,705 млн. Імпорт здійснювався переважно з Норвегії (22,67%), Китаю (15,60%) і Казахстану (14,10%).
Бізнес Стахановського і Запорізького заводів феросплавів (СЗФ і ЗЗФ) організовував ПриватБанк (Київ) до націоналізації фінустанови. Нікопольський завод феросплавів контролює група EastOne, створена восени 2007 року в результаті реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват”.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн каже, що найближчими днями Україні буде виділено черговий, останній у 2023 році транш макрофінансової допомоги в розмірі EUR1,5 млрд, що дасть змогу побудувати “невеликий, але важливий міст”, необхідний для того, щоб дозволити подальше фінансування в розмірі EUR50 млрд на період до 2027 року. Обговорення цього питання відбудеться на позачерговому саміті ЄС, який відбудеться наприкінці січня – початку лютого 2024 року.
Про це вона сказала в п’ятницю в Брюсселі на пресконференції після закінчення засідання Європейської ради. “Найближчими днями ми виділимо останні EUR1,5 млрд для України цього року, що було погоджено в рамках так званого пакета макрофінансової допомоги на 2023 рік. Це буде виплата в наступні кілька днів – EUR1,5 млрд. Це допоможе Україні профінансувати її потреби на початку року 2024. Це важливо, щоб побудувати невеликий, але важливий міст (до нового фінансування). Ми використовуємо час до проведення засідання Європейської ради, (щоб) або в нас була згода 27 (держав-членів), або ми працюватимемо над альтернативами, які дадуть нам змогу зробити операційні рішення, коли прийде час. Для нас дуже важливо, що буде послідовне, передбачуване і надійне фінансування для України. Це важливо для України, для бізнес середовища та інвесторів”, – розповіла фон дер Ляєн.
Зі свого боку президент Європейської ради Шарль Мішель висловив упевненість, що рішення, яке дасть змогу продовжувати фінансово підтримувати Україну, буде знайдено. “Я впевнений, що буде знайдено рішення, тому що початковий пункт полягає в тому, що у нас є підтримка 26 лідерами виконати наші обіцянки. І інший пункт це те, що ми називаємо “переговорною коробкою” – останні пропозиції були підбадьорені 26 державами-членами. Це означає, що наступне засідання ми почнемо, знаючи, що 26 держав-членів підтримують ті самі цілі, ті самі пріоритети, включно з пакетом EUR50 млрд для України на 4 роки. У нас є різні доступні інструменти, щоб гарантувати, що ми будемо здатні виконати наші обіцянки”, – запевнив він.
