У рамках українсько-африканського ренесансу Україна прагне розвивати відносини взаємної поваги та вигоди з африканськими країнами, зокрема, пропонує низку вигідних напрямів співпраці для нового керівництва Нігерії, заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв’ю нігерійському виданню The Guardian Nigeria.
“У травні я став першим міністром закордонних справ України, який взяв участь у церемонії інавгурації президента в країні Африки. Нею стала саме Нігерія. Цей факт свідчить про прихильність України до розвитку відносин із новим керівництвом Нігерії. У такий спосіб ми демонструємо й іншим африканським країнам, що Україна прагне розвивати партнерство на засадах взаємоповаги та спільних вигод”, – заявив він, повідомляє пресслужба МЗС України.
За словами Кулеби, Україна зробила кроки назустріч у дусі взаємоповаги і тепер розраховує на відповідні кроки нового керівництва Нігерії для розвитку взаємовигідних відносин.
“Ми пропонуємо збільшити обсяги торгівлі та розглянути можливість залучення українських будівельних компаній у проєкти в Нігерії. Україна також має великий досвід у цифровізації. Наша програма “Держава в смартфоні” дає змогу громадянам робити майже все онлайн, отримувати державні послуги. Ми готові поділитися з вами цим досвідом. Іншим перспективним напрямом співпраці є кібербезпека. Нігерія є однією з країн, які потерпають від найбільшої кількості кібератак. Ми знаємо, як ефективно їм протистояти”, – сказав він.
Кулеба також наголосив, що Формула миру, запропонована президентом України Володимиром Зеленським, є єдиним реальним способом відновлення справедливого і стійкого миру в Україні.
“Уявіть, якщо Нігерія, не дай Боже, зазнала б агресії – чи погодилися б ви віддати частину своєї території, дозволити комусь окупувати її та катувати ваших людей? Ви б не погодилися на це. Перебуваючи на інавгурації вашого президента, я бачив вашу армію. Я переконаний, що ваші воїни рішуче билися б за вашу землю. Це те, що сьогодні ми робимо. Ми не починали цю війну. Військові дії відбуваються на нашій території, але ми знаємо, за що воюємо: за свободу і безпеку своїх громадян. І це мотивує нас боротися проти загарбників”, – заявив міністр.
ПАТ “Укртрансгаз” (Київ) 15 червня оголосило тендер на добровільне страхування автотранспорту, повідомляється в системі електронних закупівель Prozorro.
Очікувана ціна закупівлі відповідних послуг – 229,5 тис. грн.
Останній день подання заявки на участь – 23 червня.
“Укртрансгаз”, 100% якого належить НАК “Нафтогаз України”, експлуатує систему магістральних газопроводів і 12 підземних сховищ газу країни.
Страхова група “ТАС” (Київ) у травні 2023 року зібрала 275,8 млн грн страхових платежів, що на 62,2% перевищує обсяг надходжень компанії за аналогічний період 2022 року.
Згідно з повідомленням на сайті страховика, за договорами КАСКО було залучено 55,24 млн грн премій, що становить 20,03% від сукупної суми платежів компанії за місяць і на 82% перевищує зазначений показник за травень-2022.
На 46,9% зросли і надходження з ОСЦПВ – до 96,89 млн грн, або 35,13% від загального обсягу травневих премій.
Частка “Зеленої карти” в портфелі компанії склала 19,9%, або 54,89 млн грн – на 37,9% більше, ніж у травні минулого року.
Водночас за договорами добровільного медичного страхування компанія зібрала за звітний період 15,74 млн грн платежів, за договорами страхування майна – 4,69 млн грн, що на 72,4% перевищує відповідний показник за останній місяць весни 2022 року.
Обсяг надходжень СГ “ТАС” за іншими договорами страхування за результатами травня сягнув 48,35 млн грн.
Міністр з питань сільського господарства та розвитку сільських територій Румунії Флорін Барбу має намір просити Європейську Комісію продовжити обмеження на імпорт сільгосптоварів з України до кінця року і розширити список забороненої для ввезення агропродукції.
“Заборона діє до 15 вересня. Я проведу дискусію зі своїми колегами з інших країн, і ми будемо просити продовження до 31 грудня. Крім ріпаку, пшениці, кукурудзи, соняшнику я постараюся додати ще до 10 продуктів”, – цитує Euractiv виступ Барбу в парламенті Румунії в середу.
За його словами, до списку заборон на імпорт можуть бути включені мед і м’ясо, а також “інші румунські пріоритети, щоб фермери могли продавати місцеву продукцію”.
Як повідомлялося, заборона ЄС на імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України набула чинності 2 травня та замінила односторонні рішення про заборону імпорту, запроваджені прикордонними з Україною країнами, зокрема Польщею, Болгарією, Угорщиною та Словаччиною, на порушення Угоди про асоціацію та внутрішніх норм Євросоюзу ще з 28 квітня.
Як зазначав ЄС, Болгарія, Угорщина, Польща та Словаччина зобов’язалися скасувати односторонні заходи щодо цих та всіх інших видів агропродукції походженням з України, а також вільно пропускати транзит.
Єврокомісія 5 червня продовжила до 15 вересня обмеження на імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку, насіння соняшнику з України до Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини, вважаючи, що спровоковані таким імпортом проблеми ще не подолано. У новому регламенті відсутня можливість постачати на ринки зазначених країн цих зернових та олійних за контрактами, укладеними до 2 травня.
Румунія була єдиною з п’яти прифронтових країн, яка не запроваджувала заборону на імпорт українських сільгосптоварів до офіційного рішення Європейської Комісії.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у січні-травні цього року перевезла у сполученні з Європейським Союзом у 2,3 раза більше пасажирів (786 тис.) порівняно з аналогічним періодом 2022 року, повідомила пресслужба УЗ у Телеграм-каналі.
Крім того, за п’ять місяців перевезено на 6,4% пасажирів більше, ніж за такі самі періоди 2016-2019 років, коли у сполученні з ЄС і назад залізницею було перевезено сукупно 735 тис. осіб, підрахували у пресслужбі.
“За 5 місяців 2023 року “Укрзалізниця” у сполученні з ЄС перевезла більше пасажирів, ніж за той самий період сумарно протягом чотирьох попередніх (доковідних) років”, – ідеться в повідомленні УЗ у середу.
При цьому уточнюється, що за п’ять місяців 2016 року було перевезено 19,8 тис. пасажирів, 2017 – 98,2 тис., 2018 – 230,4 тис., 2019 – 387,2 тис., 2020 – 171,7 тис. осіб. Дані січень-травень 2021 року не наводять, але 2022 року в цей період УЗ перевезла 341,6 тис. пасажирів у ЄС.
Компанія зазначає, що простежується чіткий тренд повернення українців додому: кількість людей, які від початку 2023 року виїжджали з країни, становить 369 тис. осіб, а у зворотному напрямку – в Україну – 417 тис. осіб.
В УЗ також уточнили, що якщо 2016 року в сполученні з ЄС курсувало лише 8 поїздів, то зараз їхня кількість зросла до 27, з яких 15 сформувала “Укрзалізниця”, а решту – іноперевізники.
Компанія нагадала, що, з огляду на збільшення попиту з минулого року на залізничні сполучення через повномасштабне вторгнення Росії, УЗ розширює сполучення з іншими країнами, зокрема запустила сім нових поїздів: №19/20, №23/24 “Київ-Хелм”, №32/31 “Запоріжжя-Перемишль”, №53/54, № 89/90 “Київ-Перемишль”, №73/74 “Харків-Перемишль” і № 93/94 “Харків-Хелм”.
Україна в 2022-23 маркетинговому році (МР) на 14% наростила експорт соняшнику і скоротила його переробку на 83%, виробивши найменший його обсяг з 2009-2010 МР, повідомила аналітик олійного ринку АПК-Інформ Світлана Киричок.
“Протягом сезону з України спостерігався рекордний і неконтрольований експорт соняшнику, що відбулося на тлі падіння олійної переробки та експорту соняшникової олії через обмежену роботу портів. Основний обсяг експорту (79%) за вересень-травень припав на країни ЄС, а саме на Румунію та Болгарію, які за рахунок української сировини суттєво дозавантажили власні підприємства та змогли наростити експорт соняшникової олії”, – пояснила вона.
За інформацією Киричок, введення односторонніх заборон на імпорт соняшнику до країн ЄС призвело до того, що у квітні експорт української олійної скоротився до мінімального показника з квітня 2022 року, а вельми значні обсяги соняшнику було переорієнтовано на внутрішній ринок.
Експерт прогнозує, що експорт соняшнику з України у 2022-23 МР сягне 2 млн тонн, що стане історичним максимумом для галузі.
“За нашою оцінкою, на початок червня залишки соняшнику (умовно загалом по країні) становили близько 1,6 млн тонн, що є одним із найменших показників за багаторічний період, і навіть за мінімальних обсягів експорту вони не зможуть забезпечити повноцінну роботу переробних підприємств у червні-серпні”, – зазначила вона.
Загалом з початку 2022/23 МР в Україні було перероблено близько 10,5 млн тонн олійних, що стало одним із найменших показників за останні сім сезонів. До кінця поточного сезону (у червні-серпні) може бути ще перероблено близько 1,2 млн тонн – це мінімум для зазначеного періоду за останні 12 сезонів, констатувала експерт.
Киричок очікує збільшення виробництва соняшнику 2023 року за рахунок розширення посівної площі до 5,5 млн га, що на 13% більше, ніж роком раніше. Водночас загальна пропозиція олійних скоротиться на 10% завдяки зниженню перехідних запасів і потенціалу врожайності, що трапиться через затяжну посівну та економію аграріями матеріально-технічних ресурсів, зокрема, пестицидів.
“Якщо експорт соняшнику демонструватиме темпи, наближені до показників 2021/22-2022/23 МР, а експорт із глибоководних портів залишиться нестабільним, у країні очікується подальше скорочення обсягів переробки”, – резюмувала експерт.
