«Це ще один із цілої низки регламентів, які розробляє Держенергоефективності, щоб на українському ринку було більше енергоефективної техніки і обладнання», – прокоментувала Голова Держенергоефективності Ганна Замазєєва.
Регламент, затверджений на засіданні Уряду 3 січня цього року, передбачає покращення енергетичних та екологічних характеристик побутових посудомийних машин, враховуючи оновлене законодавство в ЄС. Документ підготовлено Держенергоефективності на основі Регламенту Єврокомісії № 2019/2022 від 01.10.2019.
Дотримання екодизайну дозволить поступово витіснити з ринку найбільш енергоємні товари, а також ті, які мають негативний вплив на екологію.
Економія витрат на використанні електроенергії, довший термін експлуатації, підвищення якості продукції – усе це позитивні переваги для споживачів.
Вітчизняні підприємства, своєю чергою, отримають рівні конкурентні можливості з європейськими виробниками та покращать свій імідж, тримаючись сучасного курсу на «зелену» економіку.
Прийнятий технічний регламент набере чинності через шість місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Кабінет міністрів України заніс до переліку об’єктів великої приватизації 66,65% статутного капіталу ТОВ “Інвестиційний союз “Либідь”, що володіє ТРЦ Ocean Plaza в Києві.
Як повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук, відповідне рішення ухвалено на засіданні уряду в п’ятницю.
У жовтні 2023 року Фонд держмайна України звернувся до уряду з ініціативою включити до переліку об’єктів великої приватизації державну частку (66,65%) у ТРЦ Ocean Plaza. Фонд рекомендував встановити стартову ціну продажу держчастки в ТРЦ на рівні її балансової вартості за останній звітний (річний) період.
За підсумками 2022 року вартість держчастки становила 1,32 млрд грн (балансова вартість усього активу – 1,98 млрд грн). Водночас у Фонді очікують продажу лота дорожче за балансову вартість.
Як повідомлялося, Кабінет міністрів 9 червня 2023 року ухвалив розпорядження про передачу ФДМ частки статутного капіталу ТОВ “Інвестиційна спілка “Либідь”, якому належить ТРЦ, у розмірі 66,65%.
Раніше ці корпоративні права належали російським підсанкційним бізнесменам Аркадію та Ігорю Ротенбергам, проте в березні 2023 року Вищий антикорупційний суд своїм рішенням стягнув їх на користь держави.
ТРЦ Ocean Plaza відкрито в Києві в грудні 2012 року на вул. Антоновича, 176. Його загальна площа -165 тис. кв. м. Інвестиції в об’єкт становили приблизно $300 млн. Компанія UDP і ТОВ “К.А.Н. Девелопмент” виступили партнерами в розвитку проєкту.
ТРЦ було продано російській “ТПС-Нерухомість” Аркадія Ротенберга 2012 року. Пізніше, 2019 року український бізнесмен Василь Хмельницький опосередковано через UPD Holdings Limited придбав 33,5% акцій ТРЦ Ocean Plaza. У 2021-му він продав свою частку підприємцю Андрію Іванову. Угоду фіналізовано влітку 2023 року.
ПрАТ “Запорізький завод феросплавів” (ЗЗФ) завершило січень-вересень 2023 року з чистим збитком 677,9 млн грн, тоді як в аналогічному періоді 2022 року отримало чистий прибуток 1 млрд 1,283 млн грн.
Згідно з проміжним звітом про фінансові результати за підсумками січня-вересня-2023, яким володіє агентство “Інтерфакс-Україна”, компанія скоротила чистий дохід за цей період на 68,7% – до 1 млрд 347,930 млн грн.
Нерозподілений прибуток до кінця вересня-2023 становив 3 млрд 879,020 млн грн.
Як повідомлялося, ЗЗФ у 2022 році отримав прибуток у розмірі 523 млн 27,621 тис. грн, у 2021 році – чистий прибуток у сумі 2 млрд 402 млн 251,119 тис. грн, у 2020 році – чистий прибуток становив 682,297 млн грн, тоді як завершила 2019 рік із чистим збитком 600,607 млн грн.
Як повідомлялося, Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК) і Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), що входять до групи, наприкінці жовтня – на початку листопада 2023 року припинили видобуток і переробку сирої марганцевої руди, а НЗФ і ЗЗФ зупинили виплавку феросплавів.
Бізнес ЗЗФ, НЗФ, Стахановського ЗФ (перебуває на НКТ), Покровського (раніше – Орджонікідзевського) і Марганецького гірничо-збагачувальних комбінатів до націоналізації організовував Приватбанк.
ПрАТ “Запорізький завод феросплавів” – один із двох основних українських виробників цієї продукції.
За даними НДУ на третій квартал 2023 року, у власності Matrimax Limited і Soltex Limited перебуває по 22,4486% акцій підприємства, Tapesta Limited – 18,8903%, Walltron Limited (усі – Кіпр) – 18,642% і Halefield Holdings Limited (Беліз) – 7,7508%.
Статутний капітал ПрАТ “ЗЗФ” – 227,955 млн грн, номінальна вартість 1 акції – 0,1 грн.
Криворізький залізорудний комбінат (КЗРК) за підсумками роботи в січні-вересні 2023 року скоротив чистий прибуток на 45,7% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 699,465 млн грн.
Згідно з проміжним звітом КЗРК, наявним у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, чистий дохід за цей період знизився на 18%, до 4 млрд 430,021 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець вересня-2023 становив 6 млрд 210,007 млн грн.
КЗРК у 2022 році скоротив чистий прибуток на 72,2%, до 1 млрд 117,502 млн грн, чистий дохід на 43,6%, до 6 млрд 290,171 млн грн. Обсяг виробництва у 2022 році склав 2,888 млн тонн, обсяг реалізації – 2,383 млн тонн. Загальний обсяг поставленої на експорт продукції за 2022 рік склав 84,7% від загального обсягу продажів.
Розвідані (балансові на 1 січня 2023 р.) запаси багатих руд становлять 262,4 млн тонн із середнім вмістом заліза 58,66%.
Як повідомлялося, КЗРК за підсумками 2021 року збільшив чистий прибуток у 2,37 раза порівняно з 2020 роком – до 4 млрд 23,95 млн грн, чистий дохід зріс на 68,9%, до 11 млрд 158,331 млн грн.
КЗРК спеціалізується на підземному видобутку залізної руди. У складі КЗРК чотири шахти: “Покровська” (колишня “Жовтнева”), шахта “Криворізька” (“Батьківщина”), “Козацька” (раніше – “Гвардійська”) і “Тернівська” (раніше – рудоуправління ім.Орджонікідзе, потім ім.Леніна).
За даними НДУ на третій квартал 2023 року, основним акціонером КЗРК є компанія Starmill Limited (Кіпр), якій належить 99,8812% його акцій.
Раніше повідомлялося, що певною часткою в КЗРК володіє група СКМ, тоді як група “Метінвест” жодного стосунку до КЗРК не має. При цьому група СКМ є тільки інвестором, а оперативний контроль на комбінаті здійснює група “Приват”.
Статутний капітал підприємства – 1 млрд 991,233 млн грн.
Національний банк України (НБУ) у грудні оштрафував п’ять банків – Оксі Банк, Акордбанк, Універсал Банк (mono), МТБ Банк і Комінбанк – на загальну суму понад 66,74 млн грн, повідомив регулятор на сайті в п’ятницю.
Найбільший штраф у 20,05 млн грн отримав Оксі Банк за неналежну перевірку клієнтів та їхніх фінансових операцій, порушення в частині реалізації фінмоніторингу, валютного контролю та зобов’язання банку використовувати ризик-орієнтований підхід у своїй діяльності.
Згідно з релізом, Акордбанк має заплатити 18,84 млн грн за неналежну систему управління ризиками та перевірку платника для переказу коштів, подання банком недостовірної інформації регулятору, а також за порушення у сфері валютного законодавства.
Універсал Банк отримав штраф у розмірі 10,45 млн грн за неналежні перевірку клієнтів, здійснення онлайн-моніторингу та застосування ризик-орієнтованого підходу.
Схожі причини стали причиною майже такого ж штрафу – 10,40 млн грн – до МТБ Банку.
Також Нацбанк оштрафував Комінбанк на 10 млн грн у зв’язку з несвоєчасним та неповним поданням регулятору документів щодо дотримання банком законодавства у сфері запобігання легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом.
Акордбанк, Комінбанк, МТБ Банк, Національний банк України, Оксі Банк, Універсал Банк (mono)
Структура населення України у 2023 році
Open4Business.com.ua та experts.news
