Удень 23 жовтня в Києві очікуються пориви вітру 15-20 м/с, повідомляють на сайті Київської міської державної адміністрації в неділю з посиланням на Укргідрометцентр.
У зв’язку з цим у столиці оголошено I рівень небезпеки (жовтий).
“Фахівці закликають дотримуватися основних рекомендацій під час сильного вітру: усі вікна будинків щільно закрити, прибрати з балконів і лоджій предмети, що можуть випасти назовні; на вулиці триматися подалі від рекламних щитів, ліній електропередачі, дерев; у разі сильного вітру сховатися в найближчому приміщенні чи природному укритті; уникати знаходження поблизу великих дерев, а також не паркувати поряд із ними автотранспорт”, – ідеться в повідомленні.
Як повідомляється в телеграм-каналі Укргідрометцентру, сильний вітер 15-20 м/с очікується в понеділок також і в Київській області. Буде хмарно з проясненнями, без істотних опадів. Температура по області вночі 8-13°, вдень 11-16°; у Києві вночі 11-13°, вдень 14-16°.
Україна в січні-вересні поточного року скоротила імпорт коксу і напівкоксу в натуральному вираженні на 33,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 221,599 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), імпорт коксу в грошовому вираженні за цей період знизився на 45,9% – до $88,978 млн.
Україна за дев’ять місяців 2023 року експортувала 2,750 тис. тонн коксу, що нижче за аналогічний період минулого року на 25,6%. У грошовому вираженні він скоротився на 34,4% – до $647 тис.
Експорт здійснювався до Молдови (100% поставок у грошовому вираженні), тоді як ввезення переважно з Польщі (86,81%), Колумбії (10,23%) і Чехії (2,01%).
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт коксу і напівкоксу в натуральному виразі на 98% порівняно з попереднім роком – до 3,856 тис. тонн, у грошовому виразі на 97,6% – до $1,011 млн. Основний експорт здійснювали в Угорщину (42,63% поставок у грошовому виразі), Грузію (37,69%) і Туреччину (17,41%).
Україна 2022 року імпортувала 359,192 тис. тонн коксу і напівкоксу, що на 54,5% менше порівняно з 2021 роком. У грошовому вираженні імпорт скоротився на 50,3% – до $174,499 млн. Імпорт здійснювали переважно з РФ (43,43% поставок у грошовому вираженні, до війни), Польщі (30,07%) і Чехії (13,15%).
Внаслідок війни низка шахт і коксохімзаводів перебуває на територіях, тимчасово не підконтрольних Україні.
Канадський уряд запровадив нову тимчасову міграційну програму для українців, яка дає змогу отримати дозвіл на постійне проживання в країні, повідомляє прес-служба Міністерства імміграції Канади.
Прийом заявок на участь у програмі буде відкрито 23 жовтня.
Скористатися нею зможуть громадяни України, близькі родичі яких мають канадське громадянство або статус постійного жителя Канади. Згідно з програмою, близькими родичами вважаються діти, батьки, бабусі й дідусі, подружжя, а також брати й сестри.
Програма також дає змогу подати заявку громадянам третіх країн, якщо їхні дружина або чоловік мають українське громадянство, але не можуть виїхати з України або ж загинули чи зникли безвісти.
Наразі інформації щодо термінів розгляду заявок та ціни подачі немає, однак вона з’явиться 23 жовтня.
Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат (ЖЦПК, Львівська обл.) у січні-вересні 2023 року випустив продукції на суму 397,8 млн грн, що на 6,5% більше, ніж за той самий період 2022 року.
Згідно зі статистичними даними, наданими агентству “Інтерфакс-Україна” асоціацією “УкрПапір”, у натуральному вираженні випуск гофротари зріс на 18% – майже до 17 млн кв. м, тарного картону – на 22,4%, до 12,1 тис. тонн, паперу – на 9,6%, до 3,3 тис. тонн.
Зокрема, у вересні комбінат наростив випуск паперу і картону на 4,7% до вересня-2022 – до 1,7 тис. тонн, гофротари на 10,3% – до 1,83 млн кв. м. Порівняно із серпнем поточного року випуск паперу та картону зменшився на 20%, гофротари – на 6,5%.
ЖЦБК має у своєму розпорядженні потужності паперового виробництва (папір-основа для гофрування, картон-лайнер, обкладочний папір) 43 тис. тонн на рік, картонного виробництва – 50 тис. тонн, гофрокартону та гофроупаковки – 120 млн кв. м, литої тари (лоток для 30 шт. яєць) – 72 млн шт. на рік.
Як повідомлялося з посиланням на дані асоціації, отримані від основних галузевих підприємств, за дев’ять місяців в Україні випущено 405,3 тис. тонн паперу та картону (на 9,8% більше, ніж за той самий період 2022 року), і 379,6 млн кв. м картонних ящиків (на 17,7% більше).
Жидачівський ЦБК у 2022 році випустив товарної продукції на 510,8 млн грн, що на 23,1% більше, ніж роком раніше, чистий прибуток зріс на 67,5% – до 41,76 млн грн.
Група компаній “Нова пошта” планує до кінця року вийти на ринок ще шести країн Європейського Союзу, відкривши там перші свої відділення, повідомив співвласник “Нової пошти” В’ячеслав Клімов на Київському міжнародному економічному форумі, що відбувся цього тижня.
“У нас експансія відбувається. Уже вісім країн. До кінця цього року буде ще шість”, – сказав Клімов.
Як уточнили агентству “Інтерфакс-Україна” у прес-службі компанії, відділення Nova Post з’являться в Латвії, Естонії, Угорщині, Італії, Франції та Австрії.
На форумі Клімов зазначив, що у відділеннях Nova Post за кордоном робочими будуть дві мови – місцева та українська.
“Ми ухвалили тверде рішення, що у відділеннях Nova Post у Європі розмовлятимуть двома мовами. Це буде місцева мова і це буде мова українська”, – зазначив співвласник компанії.
На форумі він також повідомив, що група компанії щомісяця спрямовує близько 100 млн грн на місяць на потреби армії. Клімов уточнив, що 3249 співробітників компанії нині перебувають у ЗСУ, а від початку повномасштабного вторгнення 99 колег загинуло.
Як повідомлялося, Nova Post уже відкрила 62 відділення в Польщі, Литві, Чехії, Румунії, Німеччині та Молдові.
У мережу “Нова пошта” в Україні на початок липня 2023 року входило понад 10 тис. відділень і понад 14 тис. поштоматів.
До ГК входять українські та зарубіжні компанії, зокрема, “Нова пошта”, “НП Логістик”, платіжна система NovaPay і “Нова пошта Глобал”.
Німеччина надасть Україні додаткові 200 мільйонів євро на підтримку освіти, системи охорони здоров’я та питного водопостачання, а також реконструкцію міст.
Про це заявив уповноважений німецького уряду з питань відновлення України Йохен Фласбарт під час візиту в Україну, повідомляє Deutsche Welle (“Німецька хвиля”) з посиланням на DPA.
За даними міністерства економічного співробітництва та розвитку в Берліні, з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну Німеччина виділила близько 1,1 млрд євро на підтримку цивільного населення.
Фласбарт 20 жовтня повідомив у соцмережі Х про прибуття до Києва разом із федеральною міністеркою з навколишнього середовища Німеччини Штеффі Лемке.
