Україна в січні-березні поточного року знизила імпорт нікелевих руд і концентрату в натуральному вираженні на 97,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 7,238 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні імпорт нікелевих руд у цей період скоротився на 98% – до $257 тис.
Ввезення здійснювалося з Гватемали (100% поставок у грошовому виразі).
У I кв.-2023, як і в I кв.-2022, Україна не здійснювала експорт і реекспорт цієї продукції.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила імпорт нікелевих руд і концентрату в натуральному вираженні на 71,9% порівняно з попереднім роком – до 346,719 тис. тонн. У грошовому вираженні імпорт нікелевих руд скоротився на 73,8% – до $15,428 млн. Ввезення здійснювалося з Гватемали (100% поставок у грошовому вираженні).
За 2022 рік, як і 2021 року, Україна не здійснювала експорту та реекспорту цієї продукції.
В Україну нікелеву руду імпортує Побузький феронікелевий комбінат (ПФК, входить до групи Solway).
ПФК переробляє на рік близько 1,2 млн тонн руди.
Створити Офіс реалізації проєктів (Project Implementation Unit) з-поміж сертифікованих міжнародними інституціями фахівців, які зможуть реалізувати уніфіковану процедуру закупівель Advanced Procurement та інших етапів реалізації проєктів, пропонує голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафа Найєм.
“Сьогодні від моменту виділення фінансування до проходження всіх процедур і укладення договору на виконання робіт потрібно від 5 місяців до року. Попереду на нас чекають десятки тисяч таких проєктів. За чинних процедур міжнародних фінансових інститутів, відновлення займе століття”, – заявив він на українсько-американському форумі партнерства, організованому Американськими торговими палатами двох країн цього тижня у Вашингтоні.
Найєм наголосив, що Україна кардинально відрізняється від інших країн, які відбудовувалися коаліцією партнерів після війни, наприклад Сирії, Афганістану або Іраку, оскільки в Україні всі органи влади на центральному і місцевому рівнях продовжують працювати.
“Але у цього є і свої “мінуси”: відновлення в Україні не буде з нуля, це не будівництво greenfield. Внутрішні узгодження, процедури, регуляція тощо. – це велика частина процесів, які впливатимуть на швидкість та ефективність відновлення”, – зазначив голова Держагентства відновлення.
На його думку, головним викликом буде не стільки дефіцит коштів на відновлення, скільки неможливість використання наявних ресурсів. Найєм уточнив, що вже зараз отримано заявки на 11-12 тис. об’єктів.
Водночас він наголосив, що Україна чітко розуміє необхідність відзвітувати за кожну витрачену міжнародними інституціями та платниками податків країн-партнерів. У зв’язку з цим очільник Держагентства відновлення повідомив про плани вже у квітні запустити функцію compliance в обласних службах агентства та розпочати сертифікації за стандартом ISO 37001 (Anti-bribery management systems).
“Уже цього літа разом із командою Міністерства (відновлення) ми презентуємо єдину цифрову екосистему управління відновленням DREAM (Digital Reconstruction Ecosystem for Accountable Management), що дасть змогу отримати повний доступ до даних усіх проєктів відновлення”, – зазначив Найєм.
Водночас він закликав міжнародних партнерів із відновлення чітко та ясно визначити критерії та механізми прозорості в реалізації проєктів відновлення.
Віцепрем’єр-міністр із відновлення України – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков і старший заступник генерального директора Японського агентства міжнародного співробітництва JICA (“Джайка”) Хідея Кобаясі підписали угоду про виділення гранту від уряду Японії.
Як повідомила пресслужба Мінвідновлення, йдеться про виділення Україні гранту в 400 млн доларів, угоду про який було погоджено наприкінці березня 2023 року. Кошти буде виділено в межах Програми екстреного відновлення, спрямованої на критичну інфраструктуру.
“Це вже друга грантова угода, підписана з агентством міжнародного співробітництва JICA. Така підтримка дає нам змогу оперативно та якісно реалізовувати проєкти швидкого та гуманітарного відновлення. Насамперед ідеться про забезпечення базових потреб наших громадян і відновлення критичної інфраструктури”, – зазначив Кубраков.
Як зазначається у пресрелізі, кошти виділятимуться на покращення та підтримку таких напрямів: обладнання для гуманітарного розмінування; транспортне обслуговування; енергетичне обслуговування; управління відходами руйнувань; водопостачання; медичне обладнання; обладнання для надання освітніх послуг; аграрний сектор; сектор суспільного мовлення; сектор комунальних послуг на рівні органів місцевого самоврядування.
“Крім того, уряд Японії виділить 70 мільйонів доларів грантової підтримки відновлення України через механізм Програми розвитку ООН. Загалом від початку року було досягнуто домовленості між Україною та Японією про виділення понад 600 мільйонів доларів на відновлення України”, – зазначили в Мінвідновлення.
Японське агентство міжнародного співробітництва JICA (“Джайка”) – це урядова організація з надання технічної, грантової (безоплатної) допомоги, виділення пільгових позик урядам іноземних країн. “Джайка” є однією з найбільших агенцій у світі, що надає допомогу більш ніж 150 країнам світу і є “єдиним вікном” у Японії, через яке надаються всі види допомоги з метою розвитку.
До переліку 254 компаній, що потрапили під нові 10-річні санкції України, увійшли в переважній більшості російські IT-компанії.
Відповідний указ №227/2023 про введення в дію рішення РНБО від 15 квітня підписав президент України Володимир Зеленський.
Серед підсанкційних компаній, зокрема, провідні російські інтернет-холдинги “Яндекс” і “Рамблер Груп”, великі на ринку послуг автоматизації роботи підприємств “Програмні продукти “Парус” і “1С-Галактика”, а також відоме АТ “Сітронікс”.
Крім того, у списку українське ТОВ “Корпоративні бізнес-системи” (“КБС”) з Одеси та однойменні російська і казахстанська компанії з Москви і Алмати відповідно.
Згідно з даними opendatabot, наразі бенефіціарами українських КБС вказано їхнього директора Леоніда Пашина, а виручка компанії 2022 року становила 67,4 млн грн. Крім того, компанія вигравала в тендерах Нацбанку України, Ощадбанку, Українського держцентру радіочастот, ДП “Енергоринок” і Одеського морського торгового порту.
На сайті російської компанії (CBS) зазначено, що вона заснована 1998 року і є широкопрофільним розробником і системним інтегратором, надає послуги на території Казахстану, Росії та країн Центральної Азії.
“У серпні 2022 року ми вперше зайшли в приміщення першого корпусу нашої всеукраїнської клініки. У жовтні тут розпочалися ремонтні роботи і в квітні, через рекордні 5 місяців, ми відкрили двері першого корпусу Superhumans Center”, – ідеться в повідомленні.
“Superhumans – це не просто клініка, не просто мережа клінік, це філософія і це правильно. Відновлення країни починається з відновлення кожної конкретної людини, військової чи цивільної. Дитини чи дорослої. І коли ми бачимо створення такого центру, ми бачимо створення місця сили”, – сказала на відкритті посол центру, перша леді Олена Зеленська.
“Для мене це особистий обов’язок, мій спосіб віддячити тим, кому ми переможемо. Військові та мирні люди, які заплатили за свободу нашої країни власним здоров’ям, отримають у Superhumans найсучасніші технології, найкращу медичну експертизу з усього світу, індивідуальний маршрут – усе, що необхідно для повернення до активного життя”, – зазначає співзасновник Superhumans Андрій Ставніцер.
“Для нас велика честь бути частиною цих надзвичайних зусиль, спрямованих на надання допомоги світового рівня українцям, які зазнали страшних поранень під час цієї війни – вони справді “надлюди”. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну – це війна проти мирного населення.
Багато чоловіків, жінок і дітей втрачатимуть життя або кінцівки, навіть задовго після закінчення війни через величезну кількість мін на значній території України. Цей центр є кроком до того, щоб дати українцям шанс відновити своє життя і свою країну”, – сказав Говард Г. Баффет, голова та виконавчий директор Фонду Говарда Г. Баффета.
Superhumans Center – комплексна медустанова, де протезуватимуть і реабілітуватимуть пацієнтів, насамперед тих, хто зазнав травм унаслідок російської агресії.
14 квітня було відкрито першу чергу цього центру – протезувальну майстерню і частину реабілітаційного центру. Як повідомив заступник медичного центру Володимир Головацький, у центрі працюватимуть понад шістдесят медичних фахівців. Щороку там планується приймати близько 3 тисяч пацієнтів.
Інвестиції в запуск реабілітаційного медичного центру Superhumans у Львові оцінюють у $54 млн, повідомила раніше СЕО Superhumans Ольга Руднєва.
Перший етап проєкту передбачає ремонт приміщень, закупівлю обладнання, рік оплати роботи медичної команди, закупівлю матеріалів для протезування.
Другий і третій етапи передбачають запуск усіх корпусів лікарні, старт роботи освітнього центру на базі Superhumans і розширення в інші регіони України, зокрема до Харкова.
Підтримку проєкту вже надали Фонд Говарда Баффета, Фонд Річарда Бренсона Virgin Unite, компанії Cargill, Payoneer, Freedom Finance, Loro Piano, Mastercard, SD Capital та інші.
Між Superhumans та Міністерством охорони здоров’я підписано меморандум про співпрацю. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко зазначив, що спільна мета – надати українцям, які отримали травми війни, найкращу світову експертизу.
Над запуском лабораторії з виробництва протезів із проєктом Superhumans працює німецький виробник технологій для виготовлення різних видів протезів, ортезів та екзоскелетів компанія Ottobock. Консультації щодо започаткування власного виробництва протезів команді також надає провідний виробник біонічних та інших протезів з Ісландії компанія Ossur.
Проєкт створюється з ініціативи українського бізнесмена Андрія Ставніцера. Ще один його засновник – Філіп Грушко.
Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні-лютому 2023 року зросло в 3,4 раза порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до $3,713 млрд із $1,083 млрд, повідомила Державна служба статистики (Держстат) у п’ятницю.
Згідно з її даними, експорт товарів з України за вказаний період порівняно із січнем-лютим 2022 року скоротився на 42,8% – до $6,459 млрд, імпорт – на 17,9%, до $10,172 млрд.
Держстат уточнив, що в лютому-2023 порівняно із січнем-2023 сезонно скоригований обсяг експорту зріс на 4,8% – до $3,543 млрд, а імпорту – на 3,2%, до $5,79 млрд.
Сезонно скориговане сальдо зовнішньої торгівлі в лютому-2023 було від’ємним і становило $2,248 млрд, тоді як попереднього місяця воно також було від’ємним – $2,23 млрд.
Коефіцієнт покриття експортом імпорту в січні-лютому 2023 року становив 0,64 (у січні-лютому 2022 року – 0,91).
Держстат уточнив, що зовнішньоторговельні операції проводилися з партнерами з 206 країн світу.
