АТ «Енергетична компанія України» (ЕКУ) збільшує імпорт електроенергії із ЄС, компенсуючи втрати в українській енергосистемі через ворожі атаки. Починаючи із середини березня, добовий обсяг імпорту державним трейдером збільшився в середньому в 2 рази.
ЕКУ продовжує імпортувати електроенергію із Словаччини і Румунії, а в березні також розпочала постачання електроенергії із Угорщини. Нині ЕКУ є другим за обсягами імпортером електроенергії в Україну.
«За останні два роки Україна спільно з ЄС значно збільшила технічні і організаційні можливості для імпорту електроенергії, що нині відіграє надважливу роль у стабільному енергозабезпеченні споживачів, – зазначив Віталій Бутенко, генеральний директор ЕКУ. – Зважаючи на продовження масованих ударів по енергетичних об’єктах, Уряд України продовжує активну співпрацю з європейськими партнерами для того, щоб отримати додаткові можливості для імпорту».
Довідка
АТ «Енергетична компанія України» (ЕКУ) – національна енерготрейдингова компанія, яка пропонує комплексні рішення з купівлі, продажу і управління енергоресурсами. Підприємство створено у 2022 році без залучення чи передачі державних активів або майна. Доходи формуються за рахунок високотехнологічних трейдингових продуктів та інструментів.
ЕКУ входить до ТОП-5 трейдерів України за обсягами продажу електроенергії, лідерів з транскордонної торгівлі енергоресурсами, а також до ТОП-2 трейдерів зеленої електроенергії.
ЕКУ заснувала першу державну балансуючу групу учасників ринку електроенергії, яка нині є другою за розміром в України. Клієнти компанії генерують 10% в ВВП України. 100% компанії належить державі.
Українські підприємства в січні-березні поточного року збільшили імпорт міді та мідних виробів у вартісному вираженні на 47,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $42,018 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, експорт міді та мідних виробів за вказаний період скоротився на 16,9% – до $18,138 млн млн.
У березні імпортовано міді на $12,893 млн, експортовано – на $7,242 млн.
Крім того, Україна в січні-березні 2024 року наростила імпорт нікелю та виробів із нього у 2,4 раза порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до $7,697 млн (у березні – $2,267 млн), алюмінію та виробів із нього – на 20%, до $98,535 млн (у березні – $38,102 млн). Водночас наростила ввезення свинцю та виробів із нього на 30,1% – до $281 тис. (у березні – $140 тис.), імпорт олова та виробів із нього знизився на 4,3% – до $620 тис. (у березні – $113 тис.), а також наростила імпорт цинку і цинкових виробів – на 55,6%, до $11,860 (у березні – $5,454 млн).
Експорт алюмінію та виробів із нього за перші три місяці 2024 року зріс на 1,2% порівняно з порівнянним періодом роком раніше – до $23,387 млн (у березні – $7,769 млн), свинцю та виробів із нього знизився на 36,1% – до $2,834 млн (у березні – $1,076 млн), нікелю та виробів становив $94 тис. (у березні – $45 тис.), тоді як у січні-березні-2023 він був $92 тис.
Експорт цинку за три місяці цього року становив $44 тис. (у березні – $24 тис.), тоді як у січні-березні-2023 він становив $46 тис. Експорт олова та виробів становив $81 тис. (у березні – $47 тис.) проти $48 тис. в аналогічному періоді роком раніше.
Як повідомлялося, Україна у 2023 році наростила імпорт міді та мідних виробів у 2,2 раза порівняно з 2022 роком – до $140,795 млн, експорт скоротила на 20,1% – до $72,078 млн.
Крім того, Україна за 2023 рік знизила імпорт нікелю та виробів на 74,2% порівняно з 2022 роком – до $15,391 млн, алюмінію та виробів із нього наростила на 7,7%, до $366,463 млн.
Водночас знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 65,2% – до $989 тис., імпорт олова та виробів із нього – на 23%, до $2,728 млн, але наростила цинку і цинкових виробів – на 18,8%, до $45,966 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього минулого року зріс на 0,7% порівняно з 2022 роком – до $97,616 млн, свинцю та виробів із нього зріс на 23,5% – до $14,778 млн, нікелю та виробів становив $532 тис., тоді як за 2022 рік він був $1,268 млн.
Цинку за кордон у 2023 році поставлено на $130 тис. проти $1,331 млн у 2022-му. Експорт олова і виробів становив $159 тис. проти $424 тис. за 2022 рік.
Українські підприємства 2022 року знизили імпорт міді та мідних виробів у вартісному виразі на 64,3% порівняно з попереднім роком – до $65,370 млн, а їхній експорт зменшився на 56,3% – до $90,245 млн.
Крім того, Україна 2022 року скоротила імпорт нікелю та виробів із нього на 49,9% порівняно з 2021 роком – до $59,754 млн, алюмінію та виробів із нього – на 33,4%, до $340,398 млн. Водночас знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 66,6% – до $2,839 млн.
Імпорт олова і виробів з нього впав на 33,5% – до $3,312 млн, а також скоротилося ввезення цинку і цинкових виробів – на 58,7%, до $38,690 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього за 2022 рік знизився на 42,7% порівняно з 2021 роком – до $96,972 млн, свинцю та виробів із нього – на 68,7% – до $11,970 млн, нікелю та виробів – на 73,9%, до $1,268 млн.
Експорт цинку за 2022 рік становив $1,331 млн, тоді як 2021 року він становив $550 тис. Експорт олова та виробів 2022 року становив $424 тис. проти $346 тис. за попередній рік.
Первинні реєстрації нових автобусів (включно з мікроавтобусами) в Україні в березні-2024 знизилися на 17%, або на 16 од. до березня минулого року – до 78 од., свідчить оприлюднена асоціацією “Укравтопром” статистика.
При цьому порівняно з лютим-2024 попит на автобуси скоротився на 27,8%, або на 30 машин.
Згідно зі статистикою, лідерство на ринку зберіг український Ataman із реєстрацією 21 автобуса проти 37 у березні-2023. Друге місце в автобусів “Еталон”, реєстрації яких зросли до 20 машин порівняно із сімома в березні-2023. Але порівняно з лютим поточного року їхні продажі впали на третину.
Третє місце, як і роком раніше, у Ford із 19-ма автобусами (на два менше),
четвертим став Volkswagen із 10-ма машинами (у березні-2023 не реєструвалися), замикає п’ятірку Fiat із трьома машинами.
Турецькі автобуси Temsa в березні не реєструвалися (роком раніше – одна машина). Ця марка, як повідомлялося, запланувала істотно зміцнити свої позиції в Україні.
Таким чином, у січні-березні 2024 року первинні реєстрації автобусів в Україні скоротилися на 27,6% до того самого періоду 2023 року – до 305 од.
“Укравтопром” також повідомляє, що на ринку автобусів України частка нових у березні становила 53%, а з урахуванням старих парк автобусів (включно з мікроавтобусами) становив 146 од. – на 18% менше, ніж у березні-2023 і на 19% менше за показник лютого поточного року.
Трійку лідерів у сегменті старих машин сформували Mercedes-Benz – 22 од.; Volvo – 11 од. і Van Hool – 9 од.
У 2023 році загальні первинні реєстрації нових автобусів усіх класів в Україні становили 1701 од. – на 86% більше, ніж у 2022 році.
Українські підприємства в січні-березні поточного року наростили експорт брухту чорних металів на 52,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 61,261 тис. тонн із 40,255 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у березні було експортовано 20,907 тис. тонн металобрухту (у лютому – 23,194 тис. тонн, у січні – 17,160 тис. тонн).
У грошовому вираженні експорт металобрухту зріс на 65,7% – до $19,431 млн з $11,725 млн.
Експорт металобрухту в січні-березні здійснювався в Польщу (90,56%), Грецію (5,42%) і Німеччину (3,89%).
У перші три місяці року країна імпортувала 254 тис. тонн металобрухту на $94 тис. Імпорт здійснювали зі Словаччини (68,82% у грошовому вираженні), Польщі (13,98%) і Нідерландів (10,75%), тоді як у січні-березні-2023 було ввезено зі Словаччини 46 тонн брухту на $16 тис.
Як повідомлялося, брухтозбиральне підприємство України 2023 року наростило вивезення металобрухту з країни в 3,4 раза порівняно з попереднім роком – до 182,485 тис. тонн із 53,557 тис. тонн. У грошовому вираженні вивезення зросло в 2,74 раза – до $52,723 млн з $19,271 млн.
Раніше президент “Укрметалургпрому” Олександр Каленков у колонці на сайті “Інтерфакс-Україна” констатував: металобрухт вивозять через Євросоюз, де діє пільгове експортне мито в розмірі EUR3 за тонну, і вже звідти сировину перенаправляють до реальних клієнтів. Він зазначив, що експортувати сировину одразу до клієнтів коштувало б EUR180 експортних мит – і на цьому український бюджет уже втратив 350 млн грн.
Глава “Укрметалургпрому” закликав тимчасово заборонити експорт брухту чорних металів для забезпечення метпідприємств стратегічно важливою сировиною в умовах триваючої війни. Він також уточнив, що тонна металобрухту, перероблена на сталь, дає в бюджет у 10 разів більше, ніж експортне мито в ЄС, – близько $300 за тонну.
Україна 2022 року знизила експорт брухту чорних металів в 11,5 раза порівняно з попереднім роком – до 53,557 тис. тонн, у грошовому вираженні він скоротився в 12,4 раза – до $19,271 млн.
Фінансування дефіциту держбюджету, млрд грн
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Український уряд у рамках підготовки до наступного опалювального сезону зосередиться на якнайшвидшому спорудженні об’єктів малої генерації для Харкова та інших міст із подальшим переходом до будівництва великих газотурбінних установок у більш середньостроковій перспективі.
Про це повідомив віцепрем’єр-міністр із відновлення України Олександр Кубраков в ефірі національного телемарафону “Єдині новини” ввечері в п’ятницю.
“Термінові об’єкти невеликої потужності саме для таких міст, як Харків, ми будемо намагатися зробити до наступного опалювального сезону разом із партнерами. Є когенераційні установки, які вже надаються урядами деяких країн. І для Харкова це можливо буде основним виходом на цей сезон”, – сказав він.
За словами віцепрем’єра, наразі на урядовому рівні та в тісних консультаціях із місцевою владою складається відповідний план дій, який має бути реалізований до початку зими.
“Якщо говорити про більш середньострокову перспективу, великі газотурбінні установки великої потужності з високим ККД – це якраз наше майбутнє. Нам необхідно кілька гігават таких потужностей по країні”, – зазначив Кубраков.
Як він пояснив, проєкти спорудження газотурбінних установок є досить привабливими для інвесторів завдяки, зокрема, їхньому високому ККД і низькій собівартості виробництва електроенергії.
“Я сподіваюся, що експортно-кредитні агентства тих країн, які виробляють таке обладнання – США, Німеччина, Японія – зможуть надати нам фінансування під обладнання своїх виробників, і ми зможемо цей план реалізувати”, – констатував віце-прем’єр.
Як повідомлялося, нині внаслідок ворожих масованих атак в Україні зруйновано понад 85% потужностей теплової генерації та близько 50% – гідрогенерації.
За словами екс-міністра енергетики Ольги Буславець, у травні цього року дефіцит електроенергії в Україні може становити близько 3 ГВт.
