Україна за тиждень 8-15 липня 2022 року експортувала 280 тис. тонн зернових культур, що демонструє зниження темпів сільгоспекспорту на 11,9% порівняно з попереднім тижнем 1-8 липня.
Відповідні дані оприлюднено на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства у п’ятницю.
Відповідно до них, цього тижня Україна експортувала 280 тис. тонн зернових культур (40 тис. тонн щодобово), тоді як минулого тижня – 318 тис. тонн (45,4 тис. тонн/добу).
При цьому загальний експорт зернових від початку липня поточного року був на 35,4% нижчим за показники аналогічного періоду минулого року (за 1-15 липня-2021 було експортовано 926 тис. тонн). Такий спад у міністерстві пояснюють блокадою військовими кораблями РФ українських морпортів – ключовою експортною інфраструктурою країни.
Уточнюється, що загалом протягом 1-15 липня експортовано 435 тис. тонн кукурудзи (-10% до аналогічного періоду 2021 року), 119 тис. тонн пшениці (у 2,1 раза менше), 40 тис. тонн ячменю (у 4,5 раза менше) та 1,7 тис. тонн борошна (у 3,5 раза менше).
Як повідомлялося з посиланням на попередні дані Мінагрополітики, Україна в 2021/2022 маркетинговому році (МР, липень-червень) експортувала 48,51 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 8,4% вище за показники попереднього МР. Зокрема, на зовнішні ринки поставлено 18,74 млн тонн пшениці (+12,6% порівняно з аналогічною датою 2020/2021МГ), 23,54 млн тонн кукурудзи (+1,9%), 5,75 млн тонн ячменю ( +35,9%), 70,9 тис. тонн борошна (-44,1%).
Україна в 2020/2021 МР експортувала 44,72 млн тонн зернових і зернобобових культур: 16,64 млн тонн пшениці, 23,08 млн тонн кукурудзи, 4,23 млн тонн ячменю. Також на зовнішні ринки було поставлено 126,9 тис. тонн борошна та 18,4 тис. тонн жита.
Україна у січні-червні 2022 року знизила імпорт вугілля кам’яного та антрациту (код ТНЗЕД 2701) у 2,4 рази (на 5 млн 853,1 тис. тонн) порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до 4 млн 29 2 тис. тонн.
За даними Державної митної служби, вугілля імпортовано на $1 млрд 21,476 млн, що на 3,8% більше, ніж у січні-червні 2021 р. ($984,046 млн).
З РФ надійшло вугілля на $420,224 млн (частка в імпорті 41,14%), США – на $274,237 млн (26,85%), Австралії – на $100,235 млн (9,81%), інших країн – на $226,78 млн (22,2%).
Експорт Україною вугілля за шість місяців 2022 року становив 350,222 тис. тонн на $111,107 млн, зокрема до Словаччини – на $70,842 млн, Польщі – на $33,742 млн, Угорщини – на $3,958 млн, інших країн – на $2,565 млн. У січні-червні-2021 експорт становив 0,204 тис. тонн на $0,025 млн.
Як повідомлялося, Україна у 2021 році збільшила імпорт вугілля кам’яного та антрациту на 15,4% (на 2 млн 612,018 тис. тонн) порівняно з 2020 роком – до 19 млн 563,048 тис. тонн.
Вугілля імпортовано на $2 млрд 488,696 млн, що на 47,2% більше, ніж 2020 р. ($1 млрд 690,541 млн). З РФ надійшло вугілля на $1 млрд 545,208 млн, США – на $494,636 млн, Казахстану – на $253,469 млн, інших країн – на $195,383 млн.
Україна у січні-червні 2022 року збільшила виторг від експорту електроенергії в 1,6 раза (на $61,76 млн) порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до $169,998 млн, свідчать дані Державної митної служби.
За розрахунками агентства “Інтерфакс-Україна”, до Словаччини за шість місяців поставлено електроенергії на $48,968 млн, Польщі – на $46,649 млн, Угорщини – на $40,408 млн, інших країн – на $33,973 млн.
У червні цього року виторг від експорту е/е становив $18,579 млн проти $30,263 млн у червні-2021.
Україна в січні-червні-2022 імпортувала електроенергію на $102,115 млн проти $58,598 млн за аналогічний період минулого року. Зокрема з Білорусі – на $100,414 млн, Словаччини – на $0,873 млн, Румунії – на $0,491 млн, інших країн – на $0,337 млн.
У червні цього року Україна імпортувала електроенергію на $0,001 млн проти $1,943 млн у червні-2021.
Як повідомлялося, Україна в 2021 році знизила виторг від експорту електроенергії на 8,5% (на $23,89 млн) порівняно з 2020 роком – до $256,941 млн. Крім того, Україна в 2021 році імпортувала електроенергію на $87,345 млн проти $131,60 у 2020 р.
Україна у 2021 році знизила експорт електроенергії на 26,5% (на 1 млрд 258,7 млн кВт-год) порівняно з 2020 роком – до 3 млрд 495,4 млн кВт-год, імпорт – на 25,9% (на 591,3 млн кВт-год), до 1 млрд 693,6 млн кВт-год.
Агропромислова група “Кернел” планує зайнятися постачанням до України нафтопродуктів, добрив та інших товарно-матеріальних цінностей, щоб подолати дефіцит ресурсів для агровиробництва в Україні, розповів керівник комерційного відділу “Кернел” Ігор Стельмащук під час міжнародної конференції Fuel for Ukraine.
“Разом із партнерами ми зможемо налагодити довгострокову системну роботу у процесах виробництва та постачання добрив. А в майбутньому збудуємо потужний диверсифікований механізм забезпечення України нафтопродуктами, планово та циклічно закриватимемо потреби агропідприємств у пальному”, – наведено слова Стельмащука на фейсбук-сторінці аграрної групи.
За його даними, наразі “Кернел” обмінюється досвідом та ідеями з ключовими гравцями світового ринку нафтопродуктів.
“Визначилися з актуальними проблемами ресурсного, логістичного та інфраструктурного характеру. Оцінили ризики та тренди паливного ринку. Річну потребу країни у дизельному паливі оцінюють на рівні 4 млн тонн, тому українським споживачам потрібно вже зараз налагоджувати співпрацю з Європою”, – наголосив Стельмащук.
За його даними, через повномасштабне російське вторгнення Україна змушена замінити 100% довоєнних джерел постачання нафтопродуктів, чим планує зайнятися і “Кернел”.
Також агрохолдинг працює над проєктами із забезпечення агросектора мінеральними добривами, їхньою логістикою та перевалкою в портах. “Кернел” заявив, що вже підписав перші контракти на постачання добрив під посів озимої пшениці та ріпаку восени, що особливо важливо з урахуванням ймовірного світового дефіциту добрив восени 2022 та навесні 2023 року.
“Кернел” до війни займав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) та її експорту (близько 12%), а також був найбільшим виробником та продавцем бутильованої соняшникової олії в Україні. Також холдинг займався вирощуванням та торгівлею іншою агропродукцією.
Найбільшим співвласником “Кернела” через Namsen Ltd. є український бізнесмен Андрій Веревський із часткою 41,3%.
Агрохолдинг у 2021 фінансовому році (ФР, липень-2020 – червень-2021), збільшив чистий прибуток у 4,3 рази порівняно з 2020 ФР – до $513 млн, його EBITDA зросла у 2,1 рази – до $929 млн, виторг– на 38%, до $5,65 млрд.
Україна у січні-червні поточного року скоротила імпорт марганцевої руди та концентрату у натуральному вираженні на 25% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 135,021 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні імпорт марганцевої руди та концентрату за цей період скоротився на 17,5% – до $17,963 млн.
При цьому ввезення здійснювалося з Гани (99,9% поставок у грошовому вираженні) та Бельгії (0,1%).
За 6 міс.-2022 Україна не постачала марганцеву руду та концентрат на експорт.
Як повідомлялося, Україна у 2021 році знизила імпорт марганцевої руди та концентрату у натуральному вираженні на 26,8% порівняно з 2020 роком – до 425,279 тис. тонн. У грошовому вираженні імпорт марганцевої руди та концентрату за визначений період скоротився на 29,6% – до $53,917 млн. Основний імпорт здійснювався з Гани (99,87% поставок у грошовому вираженні), Бразилії (0,07%) та Бельгії ( 0,05%).
Минулого року Україна поставила 770 тонн марганцевої руди та концентрату до Польщі (94,38%) та РФ (5,62%) на суму $89 тис., тоді як у 2020 році поставила на експорт 69,303 тис. тонн марганцевої руди та концентрату на суму $10,819 млн.
В Україні добувають і збагачують марганцеву руду Покровський (раніше – Орджонікідзевський) та Марганецький гірничо-збагачувальні комбінати (обидва – Дніпропетровська обл.).
Споживачами марганцевої руди є феросплавні підприємства.
АТ “Укргазвидобування” з початку повномасштабного російського воєнного вторгнення в Україну до червня-липня 2022 року скоротило видобуток природного газу на 6%, йдеться в біржовому повідомленні емітента його єврооблігацій Kondor Finance Plc.
За оцінками керівництва НАК “Нафтогаз України”, приблизно 94% добового видобутку газу групи перебувають під високим ризиком вимушеного припинення через близькість видобутку до лінії фронту.
Водночас наголошується, що війна мала руйнівний вплив на внутрішній ринок природного газу України. Масова міграція населення призвела до скорочення кількості побутових споживачів, значного спаду економіки та бізнесу, а також до нездатності підприємств, критично важливих комунальних служб та домогосподарств платити за спожитий газ.
Це, у свою чергу, призводить до збільшення заборгованості постачальників газу та негативно впливає на ліквідність. Зокрема, у першому кварталі 2022 року заборгованість споживачів перед групою “Нафтогазу” за природний газ зросла на 46 млрд грн (близько $1,5 млрд).
Як повідомлялося, “Нафтогаз України”, який попросив на початку цього тижня 2-річного відстрочення з виплати відсотків та погашення єврооблігацій, звернеться з такою пропозицією до усіх інших міжнародних кредиторів.
Голова НАК Юрій Вітренко у травні зазначав, що Нафтогаз з кінця 2021 року почав нарощувати видобуток газу. Позаяк через війну цей показник почав падати на 3-5%.
