Корпорація ArcelorMittal за три останніх роки надала допомогу своєму підприємству Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР, Дніпропетровська обл.) $1 млрд, повідомив генеральний директор АМКР Мауро Лонгобардо.
За його словами, загальний обсяг благодійної допомоги “ArcelorMittal Кривий Ріг” з початку війни склав понад 710 млн грн.
“Нашим головним завданням у 2024 році було працювати всупереч усім викликам, щоб мати можливість сплачувати податки і допомагати громадам. Ми змогли досягти цього, зокрема, завдяки підтримці материнської компанії. За останніх три роки група підтримала нас на суму понад $1 млрд, з яких капітальні інвестиції склали $0,3 млрд”, – сказав СЕО, якого цитує пресслужба.
При цьому він додав, що як один з найбільших платників податків ми розуміємо, що ці кошти йдуть на обороноздатність країни та наближення Перемоги.
“Але ми також розуміємо відповідальність перед містом, навколишніми громадами та нашими співробітниками. Незважаючи на збиткові фінансові результати, ми проводили велику роботу по реінтеграції ветеранів, які повернулись до нас після служби в ЗСУ, допомагали родинам загиблих колег, постраждалим від атак ворога працівникам, а також допомагали у відновленні інфраструктурних об’єктів в різних громадах. Ми й надалі будемо робити все, щоб Україна перемогла і почала відбудову”, – відкреслив гендиректор.
В пресрелізі повідомляється, що АМКР у 2024 році виділив на підтримку громад та благодійну допомогу постраждалим від війни більше 60 млн грн. Протягом 2024 року головними напрямками соціально-благодійної діяльності підприємства стали допомога місцевим громадам та постраждалим від війни. Компанія зосередила свої зусилля на зменшенні внутрішніх витрат та оптимізації споживання ресурсів, але незважаючи на складну фінансову ситуацію надавала допомогу закладам охорони здоров’я та освіти у Кривому Розі та регіоні.
Значну частину соціальної допомоги підприємства складає допомога родинам загиблих працівників, а також працівникам, чиє житло було знищене або пошкоджене внаслідок ворожих обстрілів: 35,55 млн грн – виплати родинам загиблих, 6 млн 406,3 тис грн – допомога постраждалим від обстрілів. 3,4 млн грн підприємство спрямувало на ремонт неврологічного відділення КП “Криворізька центральна районна лікарня Новопільської сільської ради”.
Понад 1,8 млн грн склала допомога навчальним закладам міста. Серед основних проєктів – ремонт покрівлі Криворізького металургійного фахового коледжу ДУЕТ, виготовлення та встановлення огорожі для облаштування навчального корпусу №3 ДУЕТ, допомога в ремонті аудиторій та майстерень для трьох Криворізьких навчальних закладів: Криворізького центру освіти металургії та машинобудування, Криворізьких професійний гірничо-металургійного та транспортно-металургійного ліцеїв.
У 2024 році АМКР продовжував надавати допомогу громадам, на їхній розвиток було спрямовано близько 1 млн грн. Підприємство виділило шлак та щебінь для підсипання і ремонту доріг на відновлення інфраструктури районів і сільських територіальних громад (Металургійній районній у місті раді, с. Кам’янка Криворізького району для підсипки дамби, Лозуватській та Софіївській ОТГ).
АМКР допоміг відремонтувати водовід в с. Степове Гречаноподівської громади і надало шлак для відновлення доріг в Херсонській області. Також підприємство виготовило та встановило пам’ятник загиблим захисникам у с. Архангельське Бериславського району Херсонської області.
Крім того, підприємство надало 100 000 т доменного відвального шлаку Державній прикордонній службі України для облаштування відомчих прикордонних доріг. Також АМКР надавало допомогу за іншими напрямками, більшою частиною спрямованою на роботу з ветеранами підприємства і міста, їх реінтеграцію в суспільство. Серед основних видів допомоги: допомога міському сервісному офісу “Ветеран” в облаштуванні новоствореного ветеран-хабу, допомога в організації благодійного концерту “З вірою у Перемогу”; організація екскурсійної поїздки для дітей з особливими потребами до м. Кам’янець-Подільський, допомога ГО “Спілка ветеранів”.
Також підприємство у 2024 році за підтримки компанії Korn Ferry розробило та впровадило проєкт “Повернення ветеранів до цивільного життя”, до якого входить організація координаційного центру для ветеранів на базі ЦНП “Єдине вікно”, створення інклюзивних робочих місць з індивідуальною роботою з кожним ветераном, програми реабілітації ветеранів на базі медичного центру підприємства та медичного страхування, першочергове надання путівок мобілізованим і демобілізованим працівникам, пільгове харчування в їдальнях АМКР.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури і катанки.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
ПрАТ “Дніпровський металургійний завод” (ДМЗ), що входить до DCH Steel групи DCH бізнесмена Олександра Ярославського, відновив експортні поставки європрофілів, які були припинені з початку війни.
Згідно з інформацією в корпоративній газеті DCH Steel у четвер, з початку повномасштабного вторгнення підприємство не мало можливості реалізувати продукцію на експорт, такі поставки здебільш були нерентабельні. За цей час європрофілі в прокатному цеху (ПЦ) №2 виготовляли лише влітку 2023 року на замовлення компанії “Метінвест”.
Також повідомляється, що під час першої прокатної кампанії року в ПЦ №2 виготовили 7,1 тисяч тонн продукції для українських та закордонних споживачів. Виробнича кампанія почалась 31 січня та тривала два тижні без вихідних. Планувалось приступити до роботи в середині січня, але терміни довелось скорегувати через затримку з поставками заготовки для експортної партії прокату.
За період зимової кампанії в цеху виготовили близько 5 тисяч тонн швелерів за стандартною давальницькою схемою для ринку України та 2 тисячі тонн продукції для європейських країн. Для виготовлення європрофілів придбали довгу заготовку і порізали її на кратну довжину – це вперше таку роботу проводили на стані “550”, раніше її виконували в прокатному цеху №1.
Вперше промислові партії єврошвелерів виготовили із литого квадрату, освоєння виробництва експортної продукції з цього типу заготовки провели у 2024 році.
“За два роки прокатники провели велику роботу для переходу з катаної на литу заготовку. Це дало можливість знизити собівартість виробництва. Зараз продовжуємо цю роботу: під час зимової кампанії в цеху освоїли виробництво швелера 22 з литої заготовки перетином 200х200 мм. Раніше цей вид профілю виготовляли виключно із катаної заготовки 135х280, отож постачальникам необхідно будо додатково перекатувати вироблену на МБЛЗ заготовку до необхідних параметрів. Експеримент пройшов успішно і в наступну кампанію планується виготовити із литої заготовки вже промислову партію швелера 22”, – пояснив заступник генерального директора з металургійного виробництва Юрій Михайлів.
На заводі продовжили експерименти для освоєння випуску рейкової продукції Р-34, яку раніше виготовляли на стані “800”: прокатали заготовку через першу кліть та відібрали темплети для аналізу.
“Кампанія тривала довше запланованого через експерименти і певні труднощі, які виникали під час прокатки швелерів з литої заготовки. Були зупинки через поломки кранового обладнання та нижнього валу кліті №7. Але в цілому в цеху підготувались і відпрацювали непогано. Практично всю виготовлену продукцію вже відвантажили замовникам, зауважень по якості немає”, – констатував Михайлів.
Зараз в прокатному цеху №2 проводять ремонти обладнання, щоб ефективно відпрацювати наступний виробничий цикл. Друга прокатна кампанія очікується у березні-квітні.
Також повідомляється, що на литу заготовку на стані “550” переведені вже всі швелери за ДСТУ від 10 до 22 та основний сортамент європрофілів. В наступну прокатну кампанію в цеху планують освоїти виробництво з литого квадрата швелера 24. У січні-лютому в ПЦ-2 прокатали швелери від 10 по 30 для українських споживачів та єврошвелери U 120, U 140, U 160, U 180 і U 200.
ДМЗ спеціалізується на випуску сталі, чавуну, прокату та виробів із них.
Група DCH 1 березня 2018 року підписала договір про купівлю у Evraz Дніпровського метзаводу.
Державна митна служба України (Держмитслужба) підписала меморандум про співпрацю з альянсом по боротьбі з контрафактними алкогольними напоями (Alliance Against Counterfeit Spirits) задля підвищення ефективності сприяння правовласникам у захисті їхніх прав інтелектуальної власності та налагодження ділових зв’язків з галузевими асоціаціями, групами та об’єднаннями.
«Захист прав інтелектуальної власності насамперед спрямований на підтримку легального бізнесу та чесного конкурентного середовища на ринку, а також на викорінення контрафакту як явища. Митна служба вживає заходів для того, щоб іноземні виробники, які реалізують свою продукцію на українському ринку, мали можливість здійснювати свою діяльність максимально прогнозовано. Обмін інформацією з альянсом та посилення контролю на кордоні дають митниці можливість ефективно протидіяти підробкам», – зазначив в.о. голови Держмитслужби Сергій Звягінцев, якого цитують у повідомленні відомства.
У Держмитслужбі висловили переконання, що підписання меморандуму дасть змогу вивести боротьбу з контрафактом на новий рівень. Спільні ініціативи передбачають запровадження сучасних способів перевірки алкоголю під час переміщення через митний кордон України, навчання посадових осіб митниці новим актуальним методам ідентифікації ознак підробок.
«По всьому світу тисячі людей стають жертвами підроблених алкогольних напоїв. Виробники підроблених товарів стали дуже гнучкими, вони постійно підлаштовуються під обставини. Тому співпраця з митною службою є ключовою можливістю для нас отримати перевагу в цьому протистоянні з фальсифікаторами. Ми раді розширити співпрацю з Україною, яка, незважаючи на складні умови, продовжує протидіяти переміщенню контрафакту. Це важливий крок до прозорого ринку та безпеки споживачів», – зазначив голова AACS Метью Прот.
AACS об’єднує 2/3 з кількості всіх провідних світових виробників міцного алкоголю, зокрема Diageo (Johnnie Walker, Smirnoff), Pernod Ricard (Chivas Regal, Absolut), Brown-Forman (Jack Daniel’s, Finlandia) тощо. Альянс активно діє у понад 20 країнах світу з розвиненою економікою, співпрацює з урядами держав, митними адміністраціями та правоохоронними органами задля протидії незаконному виробництву й обігу міцного алкоголю та впровадження високих стандартів контролю на митному кордоні.
Приватні компанії будують нові термінали в глибоководних портах, незважаючи на профіцит перевантажувальних потужностей у 2024-2025 маркетинговому році (МР), розповів екс-заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури (Мінрозвитку) Юрій Васьков.
«Щодо морських портів сьогодні маємо профіцит перевантажувальних потужностей, але це складний 2024-20525 маркетинговий рік… навіть у період профіциту потужностей кілька компаній будують нові термінали в глибоководних портах, термінали зернові. Але, на жаль, досі не мають можливості будувати власні причальні споруди на землях водного фонду», – сказав він на конференції “Агросектор 2025: Виклики та можливості в нових реаліях”, організованій аналітичним центром We Build Ukraine у четвер.
За словами Васькова, для збільшення надходжень приватних інвестицій у будівництво портової інфраструктури потрібні зміни в законодавстві, зокрема, рішення уряду, якими буде врегульовано питання будівництва на землях водного фонду.
«Десятки, може, навіть сотні мільйонів доларів зараз не можуть бути інвестовані, наголошую, у приватний бізнес виключно через невизначеність цієї процедури», – підкреслив Васьков.
ПІІ «МакДональдз Юкрейн Лтд.», яке розвиває в Україні мережу ресторанів швидкого обслуговування McDonald’s, у 2024 році інвестувало 1,8 млрд грн у будівництво та модернізацію своїх українських ресторанів, повідомили у пресслужбі компанії.
Згідно з пресрелізом, торік McDonald’s відкрив в Україні вісім нових ресторанів і реконструював три з тих, які вже працювали раніше. Відповідно до стратегії розширення, компанія будувала заклади в містах-мільйонниках та їхніх супутниках, в обласних центрах і на жвавих автошляхах. Нові заклади з’явилися в Києві, Одесі, Львові та Вінниці, також перші McDonald’s відкрилися в Чернівцях, Боярці та Ковелі. 7 із 8 відкритих за рік ресторанів розташовані в окремих будівлях, а один – у торговому центрі.
«МакДональдз» продовжив відкривати заклади у співпраці з АЗК, щоб пропонувати одразу кілька сервісів в одній локації. У 2024 році один із таких ресторанів відкрився неподалік від в’їзду до Одеси на автодорозі М-05, а інший – на в’їзді до Києва поблизу метро Бориспільська. Загалом в Україні вже п’ять ресторанів, побудованих спільно з чотирма партнерськими АЗК: ОККО, WOG, KLO та Grand Petrol. Також триває будівництво ресторану в Мукачеві у співпраці з ОККО.
Під час побудови нових та модернізації наявних закладів компанія використовує сучасні теплоізоляційні матеріали та обладнання, встановлює систему рекуперації та теплові насоси для суттєвого заощадження енергоресурсів. 94% закладів уже оснащені генераторами та повністю енергонезалежні.
Також значна увага приділяється створенню безбар’єрного середовища. Для зручності людей з інвалідністю, людей старшого віку та відвідувачів із дітьми компанія втілює інклюзивні рішення під час модернізації та будівництва нових закладів. Зокрема, у ресторанах забезпечують навігацію для людей із порушенням зору завдяки тактильній плитці та інформаційним табличкам шрифтом Брайля, а також облаштовують спеціальні місця для людей на кріслах колісних. Крім того, для клієнтів на кріслах колісних в одному з оновлених ресторанів на Вокзальній площі столиці встановили пасажирський ліфт і автоматичні двері, а в новому ресторані у Вінниці встановили розсувні двері.
Згідно з оцінками McDonald’s, мережа має потенціал до 500 ресторанів на українському ринку, тож компанія нарощує темпи розвитку в поточних і нових регіонах. У 2025 році компанія планує відкрити 9 нових закладів і продовжувати модернізацію тих, що були побудовані раніше, – оновлювати дизайн відповідно до сучасних концепцій McDonald’s, створювати доступний для всіх простір, втілюючи інклюзивні та цифрові рішення. З огляду на ситуацію з безпекою пріоритетними для зростання залишаються центральні та західні області країни.
Перший заклад мережі McDonald’s в Україні відкрито 24 травня 1997 року в Києві. Наразі 109 ресторанів працюють у 36 населених пунктах країни, ще 15 ресторанів залишаються закритими через вимоги безпеки.
Згідно з даними «Опендатабот», виручка McDonald’s в Україні за три квартали 2024 року становила 12 млрд 362 млн 085 тис. грн, прибуток становив 1 млрд 294 млн 658 тис. грн.
Згідно з даними Єдиного держреєстру юросіб і фізосіб-підприємців, учасником ПІІ «МакДональдз Юкрейн Лтд.» є MCD Europe Limited (100%, Лондон, Велика Британія).
Кременчуцький завод дорожніх машин (АТ “Кредмаш”, Полтавська обл.) завершив 2024 рік зі збитком 13,08 млн грн, що на 23% менше за аналогічний показник 2023 року.
Згідно з інформацією до порядку денного загальних річних зборів акціонерів АТ 18 квітня, акціонери мають намір затвердити джерела покриття збитку, зокрема за рахунок нерозподіленого прибутку минулих років, резервного капіталу та додаткового капіталу (коштів на розвиток виробництва).
За інформацією компанії, у 2024 році непокритий збиток також становив 13,08 млн грн проти 16,95 млн грн роком раніше.
Поточні зобов’язання товариства за рік зросли на 36,8% – майже до 54 млн грн, довгострокові скоротились у 2,2 рази, до 4,5 млн грн.
АТ “Кредмаш” вдалося знизити сумарну дебіторську заборгованість на 46% – до 18,51 млн грн, а активи загалом незначно зросли – до 515,54 млн грн.
Чистий збиток на одну просту акцію склав 38,27 грн (роком раніше – 49,6 грн).
“Кредмаш” спеціалізується на розробці та виготовленні асфальто- і ґрунтозмішувальних установок, запасних частин до будівельної та дорожньої техніки, автоцистерн, автобітумовозів, чавунного і сталевого лиття.
За даними НКЦПФР на третій квартал 2024 року, великими акціонерами АТ є голова наглядової ради-президент Микола Данилейко (15,97% акцій), голова правління Олександр Тверезий (більше ніж 10,2%), а також ТОВ “Євроавтоматизація” (більше ніж 9,6%) і “КДМ Інвест” (9,8%).
Ще більше 5% акцій належало колишньому багаторічному директору завода (до початку 2000-х років) Борису Мунтяну, який, за даними місцевої преси, помер у листопаді 2024 року.
За даними фінзвіту підприємства, у 2023 році воно скоротило чистий дохід на 36% до попереднього року – до 186,4 млн грн за скорочення збитку на 44% – майже до 17 млн грн.
Було реалізовано тільки три асфальто та грунтозмiшувальнi установки (середня цiна реалiзацiї 21,5 млн грн), а також товари народного споживання на 69,95 млн грн.
У січні-вересні 2024 року, за інформацією Clarity-project, чистий дохід компанії скоротився на 35% у порівнянні з тим же періодом 2023 року – до 108,2 млн грн.
Як повідомлялося, у довоєнному 2021 році завод реалізував продукцію на 1,2 млрд грн. У червні 2022 року внаслідок ворожого ракетного обстрілу Кременчука було частково зруйновано промислові об’єкти заводу.
